Страхові послуги - Яворська Т.В. - 5.1. Нещасні випадки та їх класифікація

5.1. Нещасні випадки та їх класифікація

Постійною складовою суспільного розвитку були і залишаються численні нещасні випадки, що загрожують існуванню людини й суспільству загалом. Класифікують нещасні випадки так: нещасні випадки на виробництві та нещасні випадки невиробничого характеру.

Нещасний випадок на виробництві (англ. accident in production) — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. Нещасний випадок визнається пов'язаним з роботою працівника у таких випадках:

при виконанні трудових обов'язків, у тому числі під час відряджень, при перебуванні на робочому місці, на території підприємства або на іншому робочому місці протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

під час проїзду на роботу та з роботи на транспорті підприємства (на власному транспорті, який використовується в інтересах підприємства);

під час аварій, пожеж тощо та їх ліквідації на виробничих об'єктах.

Нещасні випадки на виробництві можуть виникати з різних причин, тому вітчизняне законодавство передбачає: загальне положення про розслідування та облік нещасних випадків, спеціальні розслідування нещасних випадків, особливості розслідування та облік професійних захворювань, отруєнь, аварій.

Нещасні випадки невиробничого характеру не пов'язані з виконанням трудових обов'язків, це травми, в тому числі внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіку, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого. Нещасними випадками невиробничого характеру є такі, що сталися під час:

прямування на роботу чи з роботи пішки, у громадському, власному чи іншому транспортному засобі, що не належить організації і не використовується в інтересах цієї організації;

переміщення повітряним, залізничним, автомобільним транспортом, метрополітеном та іншими видами транспорту;

участі в громадських акціях, спортивних змаганнях тощо;

використання газу в побуті;

вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

користування або контакту зі зброєю та вибуховими матеріалами;

виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

стихійного лиха тощо.

Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку невиробничого характеру встановлює і засвідчує лікарняний заклад.

В Україні кількість нещасних випадків, пов'язаних з транспортом, є такою: 1990 р. — 14 000 ос, 1995 р. — 9900 ос, 2000 р. — 7200 ос, 2004 р. — 9400 ос, 2005 р. — 9900 ос [8, с 359]. У 2005 р. кількість нещасних випадків, пов'язаних з дією природних чинників, становила 5700 ос. [8, с. 359]. За вісім місяців 2006 р. на дорогах України сталося 115 392 ДТП, в яких 3935 осіб загинули, а 35 486 — одержали травми [8, с 3].

Таким чином, у житті та діяльності людини можуть виникати нещасні випадки, які призводять до погіршення її здоров'я. Нинішній рівень соціального захисту населення України вимагає всебічного дослідження закономірностей розвитку страхового бізнесу.

5.2. Сутність та особливості страхових послуг громадянам у разі нещасних випадків

Активний розвиток страхових послуг громадянам у разі нещасних випадків розпочався в другій половині XIX ст. і пов'язаний з появою залізничного шляху, передусім в Англії. Першою компанією страхування від нещасних випадків була англійська Railway Passengers Company, що утворилася в 1849 р. Завдяки прийнятому у 1880 р. англійському акту про цивільну відповідальність підприємців це страхування почало розвиватися швидкими темпами: з 1881 р. до 1897 р. виникло близько 100 товариств зі страхування від нещасних випадків, а великі страхові компанії створили спеціальні відділення з цього виду страхування. В Україні інтенсивний розвиток цього виду страхування припав на кінець 80-х — початок 90-х років XIX ст. На початку 90-х років XIX ст. в Одесі поширилося страхування робітників їх роботодавцями на випадок смерті, інвалідності, тимчасової втрати працездатності у місцевих страхових компаніях.

Таблиця 5.1. Галузева структура добровільного страхування від нещасних випадків у 2002 р.

ГалузьВідсоток страхувальників
Авіація4
Харчова промисловість7
Нафтова промисловість3
Фінансовий сектор19
Охоронна діяльність26
Спорт, туризм21
Торгівля, послуги14
Інші галузі7

На сучасному етапі страхова наука зараховує страхування від нещасних випадків до ризикових видів особистого страхування. На відміну від страхових накопичувальних послуг, у страхуванні від нещасних випадків повернення сплачених внесків після закінчення строку дії договору не передбачається.

З 1 квітня 2001 р. в Україні запроваджено загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Його основна мета — це соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Страховиком є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Запровадження загальнообов'язкового страхування дещо пригальмувало розвиток добровільного страхування від нещасних випадків, і багато підприємців почали сприймати його як альтернативу. У полі зору нашого вивчення ті страхові послуги від нещасних випадків, що реалізовуються страховими компаніями.

Страхові послуги у разі нещасних випадків можуть мати добровільну або обов'язкову форму, є індивідуальними (страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи) та колективними (страхувальником є юридична особа, яка укладає договір страхування на користь своїх працівників). Страхове покриття з колективного страхування у разі нещасних випадків може обмежуватися тільки періодом професійної діяльності, а може й поширюватися на приватне життя застрахованої особи" Згідно з експертними оцінками, галузева структура розподілу вітчизняних страхувальників — юридичних осіб, які уклали договори страхування від нещасних випадків, представлена у табл. 5.1.

Індивідуальне добровільне страхування у разі нещасних випадків можна класифікувати на:

повне страхування у разі нещасних випадків: страхування приватного і професійного життя особи протягом дії договору;

часткове страхування: страхування лише певного періоду життєдіяльності особи (наприклад, страхування від нещасних випадків під час поїздки);

— додаткове страхування: використання його як складової різноманітних комбінованих чи пакетних страхових полісів (наприклад, страхування від нещасних випадків у межах автотранспортного страхування).

Основна мета страхування у разі нещасних випадків полягає у страховому захисті громадян у разі втрати здоров'я або смерті внаслідок нещасного випадку. Об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані із життям, здоров'ям і працездатністю страхувальника або застрахованої особи.

Особливості договору страхування у разі нещасних випадків є такими:

При укладенні договору страхування третіх осіб від нещасних випадків необхідна їх письмова згода.

Строк дії договору страхування є обмеженим — у більшості випадків до 1 року. Крім цього, за необхідністю договори страхування укладаються на декілька годин, днів чи декілька місяців.

На величину страхового відшкодування, що виплачується застрахованій особі за наслідками нещасного випадку, впливає рівень стану здоров'я. Тобто встановлено пропорційний розмір виплати страхового відшкодування залежно від рівня стану здоров'я, працездатності або часу лікування.

Страхова відповідальність настає лише за наслідками нещасного випадку, який стався із застрахованою особою у період дії договору.

Страхові суми, розмір страхових платежів є невеликих розмірів, і страховики не схильні підписувати такі договори страхування з особами, які вимагають укласти їх на дуже великі страхові суми.

Договір страхування від нещасних випадків діє на території України, страхові компанії можуть встановлювати обмеження щодо місця дії договору страхування.

Отже, страхові послуги громадянам у разі нещасних випадків є тими послугами, яким характерні певні особливості та які пропонуються страховою компанією на фінансовому ринку фізичним і юридичним особам.

5.2. Сутність та особливості страхових послуг громадянам у разі нещасних випадків
5.3. Добровільні страхові послуги громадянам у разі нещасних випадків
5.4. Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті
Тема 6. СТРАХОВІ МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ
6.1. Стан і тенденції розвитку обов'язкових страхових медичних послуг в Україні
6.2. Добровільні страхові медичні послуги
6.3. Особливості страхових медичних послуг для туристів
6.4. Форми страхових медичних послуг для туристів
Тема 7. СТРАХОВІ ПОСЛУГИ У МАЙНОВОМУ СЕКТОРІ ДОМОГОСПОДАРСТВА
7.1. Страхові послуги щодо захисту майна
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru