Географія - Гілецький Й. Р. -
Світові природні ресурси

Світові природні ресурси

Споживання найбільшої частини природних ресурсів припадає у наш час на промисловість. їхня вартість (у тому числі вартість палива й електроенергії) у сумарних витратах на виробництво промислової продукції становить близько 75 %. Оскільки запаси окремих видів вичерпних ресурсів неоднакові і поширені вони нерівномірної то це ставить перед багатьма країнами дуже гострі проблеми забезпечення основними видами сировини.

Однак забезпеченість ресурсами залежить не тільки від бідності чи багатства на них певної території, але й від обсягів їхнього видобутку (заготівлі) та споживання. Отже, ресурсозабезпеченість — це співвідношення між величиною запасів природних ресурсів і розмірами їхнього використання.

Найбільшу частину природних ресурсів споживає промисловість

Ресурсозабезпеченість розраховують в кількості років, на яких вистачить цього ресурсу при певних обсягах використання, або у запасах на одну особу.

На всіх етапах розвитку людського суспільства природні ресурси були важливою передумовою соціально-економічного прогресу держав. Однак їхнє перетворення на різні економічні ресурси, залежить від способу організації у них виробництва, вміння людей раціонально їх використовувати.

Географія світових природних ресурсів

Мінеральні ресурси

Розміщення корисних копалин світу визначається особливостями геологічної будови Землі. Паливні корисні копалини завжди мають осадове походження. У світі відомо понад 4 тис. вугільних басейнів і родовищ. Більшість із них розташовані в Азії та Північній Америці. Найбільші вугільні басейни — Аппалачський та Іллінойський (США), Фу-шунський (Китай), Ленський, Кансько-Ачинсь-кий, Кузнецький, Печорський (Росія), Рурський (Німеччина), Донецький (Україна). Найбільші вугільні ресурси мають США (32 %), КНР (19 %), Росія (14 %).

Нафтогазоносних басейнів у світі розвідано понад 600. Основні запаси нафти сконцентровано в країнах Близького і Середнього Сходу (Саудівська Аравія — 28 %, Ірак — 11 %, Кувейт, Іран, ОАЕ — по 10 % від загальносвітових запасів — 150 млрд т). Значні поклади нафти є також у Венесуелі, Мексиці, Росії, США, Лівії, Алжирі, Нігерії, Індонезії, Великій Британії, Норвегії.

Розвідані світові запаси природного газу становлять 135 трлн м3. Найбільші запаси його мають Росія — 38 %, Іран — 15 %, а також Катар, ОАЕ, Саудівська Аравія, США, Нігерія, Алжир, Мексика, Канада, Норвегія, Нідерланди.

Великі скупчення рудних покладів, що утворилися в результаті тектонічних процесів, називають рудними поясами. До них належать Альпійсько-гімалайський, Тихоокеанський та інші рудні пояси. Великі запаси залізорудної сировини зосереджені в Бразилії, Росії, Канаді, Україні, Австралії, США, Китаї, Індії та ін.

З кольорових металів найрозповсюдженішим є алюміній. Великі запаси алюмінієвої сировини (бокситів та ін.) є у Гвінеї, Бразилії, Австралії, Ямайці, Казахстані, у Франції, Італії, Індії, Су-ринамі, США.

Основні ресурси мідних руд зосереджені в Замбії, ДРК, Чилі, Перу, США, Канаді, свинцево-цинкових — у США, Канаді, Австралії.

Серед корисних копалин важливу роль у сучасному світі відіграє також мінеральна хімічна

Найдоступніші родовища корисних копалин у наш час швидко виснажуються

Надмірний відобуток корисних копалин призводить до утворення ярів

Орні землі у Північній півкулі

З метою розширення площ продуктивних земель здійснюється наступ на узбережні ділянки морів

сировина — сірка, фосфати, калійні солі, будівельні матеріали, графіт та ін.

Найдоступніші родовища корисних копалин у наш час швидко виснажуються.

Земельні ресурси

Земельні (ґрунтові) ресурси називають світовим земельним фондом. Він (без урахування Антарктиди) становить 13,4 млрд га; Однак лише 34% земельного, фонду світу — це сільськогосподарські угіддя, тобто землі, які людство використовує для виробництва продуктів харчування. Найпродуктивнішими серед них є оброблювані, насамперед орні, землі. Вони займають лише 11 % земельного фонду планети.

23 % площі світу з менш продуктивними землями займають луки і пасовища.

Мільйони гектарів землі (2 % земельного фонду) зайнято населеними пунктами, промисловими підприємствами, транспортними магістралями та іншими господарськими об'єктами.

Площа лісів і чагарників, хоч і скоротилася впродовж останніх століть, становить 30 % земельного фонду.

Інші території (34 %) — це неприступні гори, пустелі, території, що скуті вічною мерзлотою, льодовики, болота, внутрішні водойми.

Із метою розширення площ продуктивних земель вирубуються ліси, зрошуються пустелі-(загальна площа зрошуваних земель у світі перевищила 250 млн га), осушуються болота, здійснюється наступ на узбережні ділянки морів (Нідерланди, Японія). Однак одночасно відбувається погіршення оброблюваних і пасовищних земель.

Усе більше сільськогосподарських земель зазнає ерозії, вторинного заболочування і засолення, відчужується для міського, промислового і транспортного будівництва.

Закономірно із зростанням населення зменшуються середні показники забезпеченості земельними ресурсами на одну особу. Якщо у 1980 р. на одного жителя планети припадало в середньому 3 га землі, то на початку XXI ст. цей показник скоротився до 2 га.

Географія світових природних ресурсів
Мінеральні ресурси
Земельні ресурси
Водні ресурси
Рослинні ресурси
Ресурси Світового океану
Рекреаційні ресурси
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Світове господарство та етапи його формування
Світове господарство в період науково-технічної революції (НТР)