Географія - Гілецький Й. Р. -
Світове господарство в період науково-технічної революції (НТР)

Світове господарство та етапи його формування

Сукупність взаємозв'язаних національних господарств країн світу називають світовою системою господарства. У своєму розвитку вона пройшла декілька етапів.

Формування цілісного світового господарства завершилося наприкінці 19 - початку 20 ст.

Основи формування світового господарства почали закладатися ще в давні часи, коли відбулися перший, а пізніше другий та третій суспільні поділи праці. Перший привів до утворення місцевого ринку, наслідком другого був вихід обміну на регіональний рівень. Третій суспільний поділ праці, основне значення в якому мало відокремлення торгівлі на основі грошового обігу, зумовив прискорений розвиток простого товарного виробництва й переростання регіональних ринхів у регіонально-світові.

Важливу роль у становленні світового ринку відіграв період Великих географічних відкриттів та формування колоніальних імперій (XV—XVII ст.). Проте вирішальне значення для оформлення світової системи господарства мало зародження й становлення промислового виробництва. Формування світового цілісного господарства завершилося наприкінці XIX — початку XX ст. у результаті розвитку машинного виробництва, транспорту і світової торгівлі.

Базар в одній з країн Азії

З кінця XIX ст. до 1920-х рр. світове господарство складалося з двох підсистем: ринкового господарства індустріально розвинутих країн і малорозвинутого ринкового та доринкового господарства колоній і залежних країн. Нерівноправні відносини, низька собівартість продукції в розвинутих державах поступово призвели до перетворення відсталих країн на постачальників сировини та дешевої робочої сили.

Характерною особливістю розвитку світового господарства з 1920-х до кінця 1980-х рр. було протистояння двох систем — переважно ринкової (понад 160 країн на кінець 1980-х, із яких понад ЗО — індустріально розвинутих) та командно-адміністративної (понад 20 соціалістичних країн та країн, що розвиваються, соціалістичної орієнтації). Відносини між останніми лише формально вважалися товарно-грошовими, а їхні зв'язки з іншими країнами світу були дуже обмеженими.

Основними соціально-економічними підсистемами сучасного світового господарства е національні господарства:

— країн розвинутої ринкової економіки;

— країн ринкової економіки, що розвиваються;

— держав перехідної від командно-адміністративної (централізовано-керованої) до ринкової економіки.

Світове господарство в період науково-технічної революції (НТР)

На відміну від науково-технічного прогресу, що супроводжує розвиток людської цивілізації, науково-технічна революція — це період часу, протягом якого відбувається якісний стрибок у розвитку науки і техніки, докорінно перетворюючи продуктивні сили суспільства.

Початок науково-технічної революції припадав приблизно на середину XX ст. Для НТР характерні такі основні риси: всеосяжність; надзвичайне прискорення науково-технічних перетворень; корінна зміна ролі людини в процесі виробництва.

Всеосяжність означає, що вона задіяла усі сфери людського життя, але найбільше проявилася у науці, техніці й технології, виробництві, управлінні.

Полювання й дотепер є основним заняттям багатьох племен Африки

Сучасне виробництво потребує висококваліфікованих робітників

Сучасна наука стала індустрією винаходів, що значно прискорили ровиток техніки

Людство перетворюється на інформаційне, компютеризоване суспільство

Визначальною рисою НТР є винятково прискорений розвиток науки, перетворення її на безпосередню продуктивну силу. Надзвичайно скоротився термін між відкриттями, винаходами у науці та їхнім впровадженням у виробництво. Багато винаходів дуже суттєво впливають на підвищення продуктивності праці, ефективність економіки в цілому.

Інтелектуальний розвиток суспільства стає надзвичайно важливою передумовою господарського життя, а саме це життя багато в чому визначається постійними нововведеннями (інноваціями). Підвищена увага до знань, інформації приводить до того, що постіндустріальне суспільство часто називають інформаційним.

Корінна зміна ролі людини в процесі виробництва полягає в тому, що сучасне виробництво потребує висококваліфікованих робітників, для яких характерне творче ставлення до праці і високі вимоги до людських відносин на роботі.

Важлива особливість НТР полягає також у тім, що вона зародилася і продовжує розвиватися значною мірою як військово-технічна революція.

Сучасна НТР охоплює чотири головні складові частини: науку, техніку і технологію, виробництво, управління.

Виробництво стає усе більше наукоємним. Надзвичайно важливим економічним показником нау коємн.ості в епоху НТР стають витрати на НДДКР. Більша частка (85 %) таких витрат у розвинутих країнах-припадає на США, Японію, Німеччину, Францію і Велику Британію.

Техніка і технологія в епоху НТР розвиваються еволюційним та революційним шляхами. Еволюційний шлях полягає у подальшому удосконалюванні уже відомих технік і технологій. Прикладами можуть слугувати збільшення потужності машин і устаткування (енергоблоків, доменних печей та ін.), вантажопідйомності і швидкості транспортних засобів (супертанкерів, літаків).

Революційний шлях полягає в переході до принципово нових технік і технологій. Найяскравіший прояв революційний шлях має у виробництві та використанні електронної (передусім, мікро-електронної) техніки.

Виробництво в епоху НТР розвивається за такими головними напрямками:електронізація, комплексна автоматизація, прискорений розвиток атомної енергетики, виробництво нових матеріалів, прискорений розвиток біотехнологій та космізації.

Завдяки електронізації відбувається забезпечення всіх сфер виробництва засобами обчислювальної техніки.

Прискорений розвиток атомної енергетики проявився перш за все у тому, що швидкими темпами почало зростати число атомних реакторів, що виробляли електроенергію. За даними М АГАТЕ, у 1990-х рр. у 28 країнах світу дія-. ло 430 атомних реакторів загальною потужністю понад 340 млн кВт.

Виробництво нових матеріалів зумовлене розвитком нових галузей, які ставлять підвищені вимоги до таких традиційних конструкційних матеріалів, як чорні й кольорові метали (особливо сталь і алюміній), синтетичні полімери (особливо пластмаси і синтетичне волокно). Поряд з цим ширше почали використовуватися рідкісні метали, напівпровідникові, керамічні та інші нові матеріали. Для їхнього виробництва й обробки застосовуються сучасні методи й технології.

Прискорений розвиток біотехнологій, які охоплюють мікробіологічний синтез, генну, білкову і клітинну інженерію, привів до виникнення мікробіологічної промисловості. Вона набула значного розвитку у США, Німеччині, Японії.

Космізація, яка пов'язана з розвитком космонавтики, зумовила появу багатьох нових машин, приладів, сплавів, що пізніше використовуються в некосмічних галузях, виникнення авіакосміч-ної промисловості.

Число персональних компьютерів сьогодні обчислюється вже сотнями мільйонів

Космізація виробництва досягла найбільших масштабів у США

У найрозвинутіших країнах переважає інтенсивне сільське господарство

Управління в епоху НТР також набуває дуже великого значення, особливо в зв'язку зі швидким розвитком науково-технічної інформації. У наш час відбувається швидкий перехід до машинної інформації, заснованої на використанні мікро-електроніки.

Вплив НТР на галузеву структуру господарства
Вплив НТР на територіальну організацію виробництва
ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ
Паливно-енергетична система світу
Вугільна промисловість світу
Нафтова промисловість світу
Газова промисловість світу
Електроенергетика світу
Чорна і кольорова металургія світу
Машинобудування світу