Страхування - Базилевич В.Д. - 10.2. Різновиди страхування підприємницьких ризиків

Підприємницький ризик - це ризик, що виникає за будь-яких видів підприємницької діяльності, пов'язаних із виробництвом продукції, товарів і послуг, їхньою реалізацією; товарно-грошовими й фінансовими операціями; комерцією й здійсненням науково-технічних проектів. Він пов'язаний як із зовнішніми факторами, що впливають на підприємницьку діяльність, так і з внутрішніми факторами самого підприємницького виробництва.

За страхування підприємницької діяльності об'єктом страхування є ризики збитків у цій діяльності внаслідок порушення зобов'язань контрагентами підприємця або ризики втрат у випадку зміни умов діяльності з незалежних від підприємця обставин, включаючи ризик неотримання прибутку.

Розглянемо характеристику основних видів підприємницьких ризиків.

Виробничі ризики пов'язані з виробництвом продукції, товарів, виконанням робіт і наданням послуг, у процесі яких керівники підприємств вирішують проблеми неповного використання сировини, матеріалів, зростання собівартості, збільшення трудових витрат і т. ін.

Комерційні ризики - збитки, втрати, що виникають у процесі реалізації готової продукції, товарів і послуг, зроблених підприємствами. Це ризики продажу на ринках; ризики, пов'язані з транспортуванням реалізованих активів, із платоспроможністю контрагентів і т. ін.

Інвестиційний ризик - можливість виникнення фінансових втрат у процесі здійснення інвестиційної діяльності, що поділяється на реальне й фінансове інвестування. У зв'язку з цим виокремлюються ризик реальних інвестицій, пов'язаний з інвестиційними проектами, і ризик фінансового інвестування, зумовлений фінансовими операціями з цінними паперами, валютою, кредитними інструментами та ін.

Кредитний ризик - небезпека несплати позичальником основного боргу й відсотків, що належать кредиторові.

Ризик банкрутства - повна втрата економічним суб'єктом власного капіталу в результаті неправильного вибору способу вкладення капіталу й нездатності розраховуватися за взятими на себе зобов'язаннями.

Діловий ризик - небезпека зниження або втрати здатності економічного суб'єкта підтримувати досягнутий рівень доходу на вкладений капітал.

Ціновий ризик - імовірність фінансових втрат у результаті коливань цін на продукцію й товари внаслідок зміни ринкового попиту на них.

Вирішальна роль у функціонуванні будь-якої організації належить провідним спеціалістам, особливо значущим співробітникам, тобто ключовим фігурам, які роблять величезний внесок в одержання прибутку, забезпечення стабільності, прогресивного розвитку компанії. Саме тому слід виділити ще один вид ризику - ризики, пов'язані з діяльністю ключової фігури.

Страхування фінансових ризиків, пов'язаних з діяльністю ключової фігури, е формою страхового захисту бізнесу за рахунок страхового покриття життя тих співробітників компанії, смерть або захворювання яких може призвести до зупинки роботи, замороження її ділової активності, втрати прибутку, погіршення іміджу, виникнення непередбачених видатків і втрат.

Як відомо, багато компаній, призначаючи конкретних спеціалістів на ключові посади організації - керівників, представників виконавчого органа влади, керуються насамперед їхньою компетентністю, спеціальними знаннями, які вони реалізують у діяльності фірми, організації. У процесі активного внеску в бізнес вони завойовують авторитет, довіру не тільки колективу підприємства, ай клієнтів, постачальників, кредиторів, інвесторів та інших партнерів по бізнесу. У випадку втрати бізнесом таких ключових фігур найбільш імовірним результатом є відчутні фінансові втрати й перебої в роботі організації.

Ключова фігура бізнесу (застрахована особа) - це людина, чия смерть або недієздатність може значно вплинути на рівень майбутнього прибутку організації.

Метою страхування ключових співробітників фірми є фінансовий захист підприємницької діяльності від негативних наслідків, які виникають у разі настання несподіваної смерті, недієздатності або хвороби ключових фігур бізнесу. Після страхового випадку проводяться виплати страхової суми, призначеної для:

o компенсації прибутку, який могла б одержати компанія у випадку ненастання страхового випадку;

o фінансування пошуку, наймання, навчання й підготовки нового співробітника;

o зміцнення робочого капіталу й балансу підприємства для того, щоб завірити кредиторів і постачальників у продовженні бізнесу.

Якщо ключова фігура організації є її власником, то цей вид страхування також може бути застосований відносно цієї особи. Страхування дає змогу індивідуальному підприємцеві й власникові бізнесу вирішувати багато проблем, які відображають не тільки фінансові, а й ділові, майнові інтереси суб'єктів ринку.

Страхування ключової фігури є особливим комбінованим страховим продуктом, що поєднує різні види страхування, такі як страхування фінансових ризиків, прибутку, страхування іміджу організації, страхування життя, страхування від нещасних випадків, страхування на випадок хвороби, страхування професійної відповідальності. У зв'язку з цим відповідь на питання про віднесення цього виду страхування до якої-небудь галузі вирішується неоднозначно. Так, застрахованою особою є особистість, а саме ключова фігура бізнесу, її життя й дієздатність, що є відмітною ознакою особистого страхування. Однак організація, компанія є як страхувальником, так і вигодонабувачем, тобто вона сплачує страхові премії і є безпосереднім одержувачем страхового відшкодування у випадку смерті ключової фігури.

Належність до страхування фінансових ризиків підтверджується тим, що цей вид страхування є формою захисту бізнесу від фінансових втрат, пов'язаних зі смертю ключової фігури бізнесу. В основі виникнення цього виду страхування є фінансові ризики. Об'єктом страхування є прибуток організації, втрата якого є первинним збитком. Додатковий збиток виражається у втраті капіталу, доходу в результаті зупинки, перерв у роботі організації й видатках з наймання, підготовки нового співробітника відповідної кваліфікації. Вторинний (непрямий) збиток визначається відповідно до умов договору страхування й потреб організації, що характеризується видатками, втратами життєвого, особистісного характеру й зумовленими професійною, діловою відповідальністю ключової фігури. У зв'язку з тим, що прибуток багато в чому залежить від діяльності ключової фігури, виникає об'єктивна потреба у страхуванні саме фінансових ризиків.

Страхування ризиків, пов'язаних із діяльністю ключової фігури, включає страхове покриття вторинних збитків" спричинених ризиком заподіяння шкоди третім особам (страхування прямої відповідальності фізичної особи). Цими третіми особами можуть бути комерційні банки, постачальники, покупці, які також можуть постраждати у випадку смерті або недієздатності ключової особи організації. У результаті їм передбачаються за договором страхування виплати компенсацій і відшкодування збитку. Наприклад, якщо ключова фігура виступає як гарант або поручитель при кредитуванні організації в банку, то виникає небезпека певних фінансових втрат банку у зв'язку зі смертю ключової особи.

Взаємозв'язок фінансових і наступних ризиків у роботі організацій, компаній відповідно до значущості ключової фігури представлено в табл. 10.1.

Особливістю такого виду страхування є те, що організація, компанія, фірма виступають у ролі страхувальника, а ключова фігура - застрахованої особи. Застрахованою особою можуть бути визнані особи у віці від 18 до 65 років. Ключові фігури бізнесу повинні дати свою згоду на цей вид страхування й пройти низку процедур, які залежно від умов страхування можуть включати питання про здоров'я, медичне обстеження й т. ін. До таких осіб належать:

o генеральний директор компанії;

o виконавчий директор;

o менеджер з продажу, що генерує важливі для бізнесу контракти;

o засновник і власник невеликої фірми, організації, що організував її і дотепер справляє значний вплив на її діяльність. У цьому випадку компанія може збанкрутувати після його смерті;

o відповідальний за розвиток і просування нового продукту дослідник або ключовий співробітник, без якого неможливо запустити продукт у виробництво;

o інженер, без якого певний проект припинить своє існування;

o головні акціонери компанії.

Залежно від юридичного статусу організації й ключової фігури страхувальниками й вигодонабувачами можуть бути такі:

o якщо компанія має статус юридичної особи, то при страхуванні директора або ключового співробітника компанія є власником страхового поліса;

Таблиця 10.1. Види фінансових і супутніх ризиків, зумовлених діяльністю ключової фігури бізнесу

o якщо товариство не має статусу юридичної особи і застрахована особа не є співвласником товариства, то кожний партнер від свого імені або один з учасників товариства за дорученням інших має право застрахувати ключову фігуру бізнесу;

o якщо ключова фігура бізнесу водночас є одним з учасників товариства, то цей учасник має право застрахувати своє життя за згодою інших учасників товариства.

До основних елементів страхування фінансових ризиків, пов'язаних з діяльністю ключової фігури бізнесу, належать такі:

1. Відповідно до договору й страхового поліса організація сплачує страхову премію зі страхування життя ключової особи бізнесу.

2. Організація може погодити зі страховою компанією систему обміну договору страхування на випадок, коли ключова фігура звільняється з організації за власним бажанням до настання пенсійного віку. Страховий поліс і договір автоматично переоформляються на спадкоємця цієї фігури.

3. Страховим випадком за цього виду страхування є смерть, серйозна хвороба, недієздатність ключової фігури бізнесу. У результаті страховик виплачує суму відшкодування, яку компанія витрачає на відшкодування збитків і відновлення бізнесу. У деяких випадках за бажанням організації на додаток до основних умов цього виду страхування може бути ухвалено рішення про виплату страхового забезпечення родині ключової фігури організації. Таким чином у договорі заздалегідь обумовлюється сума страхового відшкодування, сплачувана організації у випадку смерті й недієздатності ключового співробітника, і сума страхового забезпечення, яка виплачується родині співробітника.

При страхуванні основною вимогою є наявність плану продовження діяльності організації у випадку несподіваної смерті або недієздатності ключових осіб організації. Цей план дає можливість організації у випадку виникнення подібної ситуації забезпечити нормальне функціонування організації, швидке прийняття необхідних рішень, скоординувати процес її діяльності з метою мінімізації фінансових втрат.

У разі настання страхового випадку виплата суми страхового відшкодування дасть змогу покрити збитки організації й відновити свою діяльність у стислий термін зі збереженням ділової активності в майбутньому.

Також особливу увагу слід звернути на страхування підприємства від перерви у виробництві. Страхування від перерв у господарській діяльності має на меті відшкодувати підприємствам і організаціям втрати, яких вони зазнають у зв'язку з неможливістю протягом певного часу здійснювати свою діяльність у звичайному режимі в результаті настання передбачених у договорі страхування страхових випадків. Воно забезпечує створення для страхувальників таких умов, щоб за перерв у господарській діяльності їх фінансовий стан не відрізнявся від того, яким він міг бути за роботи в нормальному режимі.

Поява страхування на випадок перерв у господарській діяльності стала результатом розвитку операцій зі страхування майна підприємств. Ці два різновиди страхування тісно пов'язані. Нерідко страхування від простою діє як доповнення до страхування майна підприємства й оформляється одним договором. Якщо навіть оформляються два окремих договори страхування, то бажано, щоб вони були укладені з тим самим страховиком. Це значно полегшує процес розгляду обставин настання страхового випадку й розрахунок розміру збитків.

Є кілька видів страхування на випадок перерв у господарській діяльності. Насамперед вони поділяються залежно від того, якими є причини простою. Найбільшу популярність здобуло страхування перерв у результаті пожежі та з інших причин (наприклад, стихійних лих, вибухів, аварій систем водопроводу, опалення й каналізації тощо). Поширене також страхування на випадок перерв у виробничій діяльності в результаті поломок обладнання. Умови такого страхування можуть поширюватися й на окремі машини, вихід із ладу яких здатний спричинити значний збиток.

Підприємства й організації, діяльність яких залежить від роботи електронного устаткування, можуть укласти договори страхування на випадок перерв у діяльності у зв'язку з його поломками. Таке страхування проводиться як доповнення до страхування електронного обладнання. Воно забезпечує відшкодування збитку від простою внаслідок руйнування або ушкодження приладів зв'язку, електронного обладнання та інших електротехнічних приладів, що виникли внаслідок впливу води, вогкості, злочинних дій третіх осіб та інших не-передбачуваних подій. Найбільший інтерес воно може становити для підприємств, які використовують у своїй діяльності автоматизовані системи або комп'ютери, таких як комп'ютерні центри, медичні організації, кіно- і телестудії.

Переліки страхових ризиків зі страхування на випадок перерв у господарській діяльності найчастіше збігаються зі страховими ризиками з аналогічного виду страхування майна. Страховий захист надається страховиками, якщо виробнича або інша господарська діяльність страхувальника повністю або частково припиняється внаслідок пошкодження або знищення майна.

Отже, обов'язок страховика щодо виплати страхового відшкодування в цьому виді страхування найчастіше виникає за наявності такого ланцюга подій: 1) пожежа або інша передбачена договором несприятлива подія; 2) знищення або пошкодження майна в результаті впливу цієї події, яка призвела до того, що це майно не може використовуватися за функціональним призначенням; 3) перерва у господарській діяльності страхувальника внаслідок знищення або пошкодження цього майна.

Збитки страхувальника у зв'язку зі страховим випадком складаються з трьох частин:

а) поточних витрат, які у зв'язку з перервою у діяльності підприємства або організації залишаються непокритими;

б) втраченого прибутку від реалізації товарів або від надання послуг;

в) витрат зі скорочення збитків від простою. Основними елементами під час обчислення розмірів збитку

є поточні витрати й упущений прибуток. До поточних належать витрати, які продовжують здійснюватися страхувальником у період простою. Вони вимірюються як сума видатків, які страхувальник неминуче змушений здійснювати в період перерви в діяльності відповідно до чинних нормативних актів, або укладених договорів, або для того, щоб після відновлення майна, пошкодженого або знищеного в результаті страхового випадку, у найкоротший строк відновити господарську діяльність у тому ж обсязі, як і безпосередньо перед настанням страхового випадку. До поточних витрат можуть, зокрема, належати:

o заробітна плата робітників та службовців страхувальника, а також податки й збори, які вираховуються з неї;

o плата за оренду приміщень, обладнання та іншого майна;

o податки й збори, що підлягають оплаті незалежно від обороту й результатів господарської діяльності (податки на майно, землю, реєстраційні збори тощо);

o відсотки за кредитами або іншими залученими коштами, якщо ці кошти були інвестовані в ту галузь господарської діяльності, що не працює внаслідок страхового випадку;

o амортизаційні відрахування, здійснені на неушкоджені в результаті страхового випадку основні фонди або їхні частини, що залишилися неушкодженими.

Втрачений прибуток від господарської діяльності - це прибуток, який страхувальник одержав би протягом періоду простою за рахунок реалізації товарів або надання послуг, якби господарська діяльність не була перервана. Він відшкодовується в межах тієї суми, яку страхувальник не зміг заробити внаслідок перерви у своїй діяльності. Для розрахунку розміру втраченого прибутку слід визначити величину виторгу від реалізації продукції або надання послуг, не отриманого у зв'язку з простоєм, і помножити її на норму прибутку.

Договором страхування зазвичай передбачається, що страховик не виплачує страхового відшкодування за недовгих перерв у діяльності страхувальника. З цією метою встановлюється певний період простою, тільки після закінчення якого виникає відповідальність страховика. Якщо перерва в роботі тривала менше цього строку, то страхувальник не отримує права на страхове відшкодування. Таке обмеження відіграє роль умовної франшизи.