Географія - Гілецький Й. Р. -
Основні форми економічного співробітництва

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Основні форми економічного співробітництва

Міжнародні економічні зв'язки (для кожної конкретної країни вони виступають як зовнішні) здійснюють у формі міжнародної торгівлі, міжнародної спеціалізації та кооперування, вкладення капіталів, обміну робочою силою, науково-технічною інформацією, послугами.

Головний офіс Міжнародного агенства з атомної енергії

Міжнародна торгівля — одна з найдавніших форм економічних зв'язків між країнами, яка полягає у вивозі одних товарів за межі держави (експорт) та ввезенні інших із закордону (імпорт). Обсяги її, як правило, визначають зовнішньоторговим обігом, тобто сумою експорту та імпорту, виражених у грошовій формі.

Цей показник відбиває ступінь участі країни у міжнародному поділі праці. Поки що провідні позиції за цим показником утримують США, Японія, Німеччина.

У структурі міжнародного товарообігу відбуваються у наш час великі зміни. Так, частка продовольства і сировини в ньому зараз дуже знизилася. Постіндустріальні країни різко підвищили продуктивність сільськогосподарського виробництва, що зменшило їхню потребу в імпорті продовольства. Підвищення попиту на енергоносії сприяло збільшенню в міжнародній торгівлі питомої ваги мінерального палива. У цілому на сировину, продовольство та мінеральне паливо припадає майже четверта частина світового експорту.

Продукція обробної промисловості посіла провідне місце у міжнародній торгівлі — понад 3/5. Особливо важливе місце у ній належить продукції машинобудівної промисловості (47 %).

У рамках світового господарства склалося декілька основних географічних напрямків міжнародної торгівлі, кожному з яких притаманні свої специфічні особливості. Так, найбільшу за обсягами торгівлю здійснюють між собою розвинуті країни, частка яких у світовому товарообігу складає близько 40 %. Характерною рисою їхнього взаємного товарообігу є висока питома вага готових промислових виробів.

Зростає частка в міжнародній торгівлі країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються.

Міжнародна спеціалізація і кооперування здійснюється між підприємствами різних країн. Найхарактерніші вони для машинобудування при спільному виробництві деталей, вузлів, готової продукції.

Вкладення капіталів (інвестиції) полягає у наданні коштів або матеріальних ресурсів підприємцями однієї країни для будівництва, переобладнання господарських об'єктів іншої, створення спільних підприємств (СП).

Обмін робочою силою відбувається у результаті виїзду громадян на роботу до інших країн.

Все більшого значення у наш час набуває обмін науково-технічною інформацією, тобто найновішими досягненнями у науці, техніці, технології.

Важливу роль в економіці країн відіграють міжнародні послуги, серед яких найпоширеніші транспортні, надання фінансових кредитів, обмін туристськими групами та ін. В їх структурі поступово знижується частка транспортних послуг, а продовжує зростати частка міжнародного туризму.

Міжнародний туризм та його різновиди

Туризм — це форма активного відпочинку поза місцем постійного проживання з пізнавальними цілями, яка містить елементи спорту.

Євро - стабільна грошова одиниця

Нотр-Дам у Парижі приваблює туристів з усіх країн світу

Пляжі Гавайських островів

Сьогодні це — одна з найдинамічніших галузей послуг у світі. Виділяють такі види туризму: пізнавальний (екскурсійний — ознайомлення з пам'ятками природи та культури); рекреаційний — з метою оздоровлення і відпочинку; діловий — відвідування об'єктів з професійним інтересом; спортивний — участь у спортивних заходах та ін. За напрямком переміщення розрізняють внутрішній (у межах своєї держави) та міжнародний туризм. Кількість міжнародних туристів постійно зростає і на 2005 р. становила 765 млн осіб. Туризм забезпечує роботою у всіх країнах світу понад 100 млн працюючих.

Головний район міжнародного туризму — Європа, на її частку припадає майже 5,5 % усіх туристів світу. Районами туристської спеціалізації стали передусім приміські території Південної Європи. Найпривабливішими для туристів є Лазуровий берег Франції (від Тулона до Монако), узбережні території Півдня Італії, Півдня і Сходу Іспанії, Канарські острови, Мальта, узбережжя Адріатики, причорноморські береги Болгарії (Золоті Піски), Румунії, Південного узбережжя Криму.

Серед інших регіонів світу популярними зонами відпочинку є узбережжя морів і океанів, що омивають береги США, Мексики, Бразилії, Гаванські, Багамські і Бермудські острови. Відомі курортні місцевості є в Марокко, Тунісі, Єгипті, Ізраїлі, Туреччині, Таїланді, Індії, Непалі, Китаї, Японії.

Дедалі більшого значення набувають гірські території, що приваблюють своїми ландшафтами, чистим повітрям, засніженими вершинами (Альпійські хребти Швейцарії, Австрії, Франції, Італії; Карпати, Динари, Скандинавські гори, Кордильєри).

Найбільше міжнародних туристів прибуває з високорозвинутих країн Європи, особливо Німеччини, Великої Британії, США, Канади, Японії та ін.

Міжнародний туризм та його різновиди
МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ
Міжнародний географічний поділ праці та його особливості
Спеціалізація і кооперування, інтеграція країн світу
ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА
Виникнення і суть глобальних проблем людства
Найважливіші проблеми сучасності
Проблема війни і миру
Демографічна проблема
Проблема подолання бідності і відсталості
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru