Ринок і ресурси споживчих товарів - Офіленко Н.О. - 1.4.3. Риба і рибні товари

Риба є важливим джерелом білків, жирів, вітамінів, мінеральних речовин та інших потрібних для організму людини речовин. Споживні властивості риби визначаються також їх гастрономічними показниками, які дуже високі у лососевих, осетрових, оселедцевих та інших риб.

У харчовому і біологічному аспектах риба має значні переваги над іншими продуктами тваринного походження. Виловом риби і її вирощуванням займається велика кількість населення планети.

Рибний ринок України покликаний задовольнити населення у високоцінних продуктах харчування. Насичення внутрішнього ринку рибними продуктами можливе внаслідок розвитку власного рибопродуктового комплексу країни та завезення цих товарів з-за кордону.

Рибопродуктовий комплекс складають підприємства, які виловлюють рибу, добувають морського звіра, морепродукти та виробляють з них харчову, медичну, кормову і технічну продукцію. До рибопродуктового комплексу входять такі виробництва:

1. добувне - вилов риби, добування морського звіра і морепродуктів;

2. обробне - холодильна обробка, консервне виробництво, засолювання, коптіння, сушіння, в'ялення, виробництво рибного борошна, жирів, вітамінів, агару, продуктів кулінарії, напівфабрикатів;

3. товарне виробництво і відтворення біоресурсів - ставкове господарство, рибництво у територіальних водах, риборозплідники, рибницькі заводи, нерестові господарства, біостанції з акліматизації об'єктів промислу і кормової бази;

4. допоміжні обслуговуючі виробництва - суднобудування, судноремонт, машинобудування, виробництво засобів лову, лісотоварне виробництво, транспортний флот, порти;

5. підприємства фірмової торгівлі, постачально-збутові та непромислові організації;

6. науково-дослідні заклади.

Під ресурсною базою рибопродуктового комплексу розуміють максимально можливу й екологічно доцільну частину тваринних і рослинних ресурсів водойм, яку може використати людина без збитків для природного відтворення об'єктів добування. Основою сировинної бази рибопродуктового комплексу України є Середня та Південна Атлантика, Індійський океан, південно-східна частина Тихого океану, Азово-Чорноморський басейн та внутрішні прісноводні й солоноводні водойми країни.

Основною ресурсною базою для океанічного рибальства на найближчі 10 - 12 років залишаються економічні зони іноземних держав у районі Центрально-Східної Атлантики (Марокко, Мавританія, Сенегал, Гвінея), Нової Зеландії, відкриті частини Світового океану Північно-Східної та Північно-Західної Атлантики, Західна частина Індійського і Тихого океанів, зони Антарктиди.

Майже 80 % вилову риби і нерибних водних продуктів зосереджено в Причорноморському регіоні України - в Автономній Республіці Крим (69 %), Одеській (11 %), Херсонській (2,2 %), Миколаївській (1,4 %) областях. У цьому регіоні знаходиться основна сировинна база для формування рибного ринку країни і концентрується виробництво рибної продукції. Тут випускається 74 % загального обсягу товарної рибної продукції, 86 % - рибних консервів, 99 % - кормового рибного борошна.

В Україні підприємства рибопромислового комплексу випускають продукцію понад 100 найменувань, яку постачають більш як 50 галузям, і в свою чергу споживають продукцію понад 80 галузей.

В азовському і Чорному морях традиційними об'єктами промислу риби є дрібні пелагічні риби (хамса, шпрот, тюлька).

Функціонує 4 виробничі рибопромислові об'єднання: Севастопольське (найбільші підприємства у Севастополі, Ялті, Євпаторії), Керченське, Чорноморське (Одеса, Ізмаїл, Вилкове, Очаків, Херсон), Північно-Азовське (Маріуполь, Бердянськ, Генічеськ).

З 1990 року вилов риби і нерибних водних продуктів країною зменшується. Так в 1990 році було виловлено 1061 тис. т., у 1994 році - 307 тис. т., 1995 рік - 305 тис. т.

Основними причинами спаду обсягів вилову риб і нерибних водних продуктів у перші роки існування незалежної України були:

- позбавлення її власної закордонної інфраструктури для обслуговування океанічного рибопромислового флоту, яка стала власністю Російської Федерації;

- відсутність законодавчо-нормативної бази, що регулює рибогосподарську діяльність в економічних зонах іноземних держав та відкритих районах світового океану;

- погіршення стану матеріально-технічної бази галузі;

- порушення паритету цін на матеріально-технічні ресурси і рибопродукти.

Споживання риби в ці роки на душу населення в ці з 1990 р. по 1995 рік також знижувалось 17,5 кг та 3,6 кг відповідно. З 1996 року виробництво і споживання риби в Україні стало збільшуватись (1996 р. - 4,3 кг, 1997 р. - 5 кг, 2000 р. - 8,1 кг, 2005 р. - 14,7 кг).

З метою повнішого задоволення потреб населення у рибних товарах, забезпечення різноманітності харчування, розширення асортименту і використання можливостей зовнішньоекономічної діяльності, Україна завозить рибну продукцію із-за кордону.

В умовах обмежених можливостей зростання океанічного лову в зв'язку зі значним вичерпанням ресурсів і зміною міжнародно-правового режиму Світового океану в перспективі великого значення набувають комплексне використання біологічних ресурсів Азово-Чорноморського басейну, розширення товарного рибництва у природних водоймах і ставкових господарствах.

1.4.4. Мед і інші продукти бджільництва (віск, пилок, прополіс, маточне молочко)

Мед - це цінний харчовий продукт, який виробляють медоносні бджоли з нектару квітів (квітковий) або паді (падевий).

Мед корисний продукт не тільки для дорослого населення, а також для дітей і людей похилого віку. Його застосовують для лікування серцево-судинної системи, анемії, хвороб печінки, нирок, ран і виразок. він здатний виліковувати деякі хвороби шкіри, органів дихання - нежить, грип та ін. Мед входить до складу мікстур, мазей і масок. Лікувальні властивості меду пов'язані з його антимікробними властивостями.

Україна має сприятливі умови для розвитку бджільництва.

Бджолопродуктовий комплекс займається розведенням бджіл для одержання меду, воску та інших продуктів бджільництва (пилку, маточного молочка, прополісу, бджолиної отрути тощо), а також для запилення комахозапильних сільськогосподарських культур з метою підвищення їхньої врожайності.

Продукти бджільництва широко використовуються. Мед - висококалорійний харчовий продукт з цінними харчовими і лікувальними властивостями. Віск використовується більше як у 40 галузях промисловості, а також у скульптурі, живопису. Бджолина отрута, маточне молочко і прополіс застосовуються у медицині.

В Україні бджіл розводять у всіх природно-кліматичних зонах. Найбільше бджільництво розвинене в лісостепу і степу. Розводять три аборигенні породи бджіл: українську степову (степова і лісостепова зони), карпатську (західні області України), середньоросійську (поліська популяція на півночі України). Створені спеціальні господарства промислового типу та великі бджоляні ферми, на яких працемісткі виробничі процеси механізовано. Серед них найбільшими є бджолорозплідницькі господарства в Закарпатській і Херсонській областях.