Товарознавство м'яса - Бірта Г.О. - Порода ландрас

Необхідність створення лінії викликана підвищеним попитом товарного свинарства на скороспілих м'ясних кнурів для масового використання їх у регіональних системах породно-лінійної та міжлінійної гібридизації. Порода виведена методом складного відтворного схрещування свиней полтавського м'ясного типу (ПМ-1), а також порід великої білої, ландрас, гемпшир і дюрок. При створенні лінії ставилась мета одержувати високий, гетерозисний ефект при поєднанні кнурів цієї лінії з матками районованих порід, а гібридний молодняк від таких поєднань при забої живою масою 115-120 кг мав відповідати вимогам стандарту на м'ясну свинину. Свині порівняно великі, пропорційної будови тіла, з добре розвиненими м'ясними формами. Середня жива маса кнурів 316 кг, довжина тулуба 184 см, а свиноматок, відповідно, - 245 кг і 169 см. Середній рівень відгодівельних та м'ясних якостей: вік досягнення маси 100 кг - 176,5 дня, середньодобовий приріст на відгодівлі - 846 г, витрати кормів на 1 кг приросту - 3,48 к. од., вихід м'яса в туші - 62,1 %, товщина шпику на рівні 67 ребер - 25 мм.

Червона білопоясна порода

До зарубіжних порід, які в різні роки були завезені в Україну, слід віднести ландрас, дюрок, уельську і велику чорну. Для поліпшення вітчизняних порід і створення нових генотипів в 60-70 роки завозилися такі породи кнурів як п'єтрен, гемпшир, уессекс-седлбек.

Порода ландрас

Порода ландрас створена в Данії схрещуванням місцевих датських свиней з великою білою породою в умовах повноцінної годівлі. При цьому вівся тривалий добір і підбір помісей за скороспілістю, витратою кормів на одиницю продукції та м'ясними якостями.

ландрас

Свині породи ландрас білої масті, крупні на зріст, довгі (окремі кнури досягають довжини 2 м), з великими звислими на очі вухами. Голова легка, шкіра тонка, окости глибокі й добре виповнені, груди вузькуваті, ноги сухі, міцні. В Україну ландраси завезені з Канади, Швеції, Англії і племінних господарств Російської Федерації та Латвії. Внаслідок спеціалізації породи м'ясних якостей ландраси, особливо підсисні матки і ремонтний молодняк, вимогливі до умов зовнішнього середовища. За незадовільної годівлі і утримання у свиноматок знижується заплідненість, багатоплідність, а у молодняку втрачаються скороспілість і м'ясні якості. Кнури цієї породи в Україні мають середню масу 308 кг при довжині тулуба 184 см, свиноматки, відповідно, - 230 кг і 165 см; багатоплідність маток становить 10,5-11,0 поросят на опорос при живій масі гнізда в 2 міс. 170-216 кг; середньодобові прирости молодняку на контрольній відгодівлі - 700-750 г, оплата корму 3,5-3,8 к. од. і вихід м'яса в туші 58-60 %. Порода ландрас є однією з провідних батьківських форм і широко використовується в обласних системах схрещування і гібридизації. Кнурів цієї породи поєднують практично з усіма материнськими формами - породами великою білою, українською степовою білою, миргородською, українською степовою рябою, великою чорною. Це дає змогу поліпшити відгодівельні і м'ясні якості по-місного та гібридного молодняку на 8-15 %.

Порода дюрок

Порода дюрок виведена в США у 1960 р. Масть свиней червона з відтінками від темного до світло-червоного кольору. За кількістю поголів'я в США вона посідає перше місце (30 %). В Україну свині породи дюрок завезені вперше із США у 1976 році, а пізніше з Чехословаччини - в 1983, 1984, 1985 рр., з Англії - в 1991 р. Нині свиней породи дюрок розводять у племзаводі "Степовий" Запорізької, дослідному господарстві Інституту тваринництва "Аска-нія-Нова" Херсонської і селекційно-гібридному центрі "Золотоніський" Черкаської областей. Свині породи дюрок мають широкі і глибокі груди з округлими ребрами; спина аркоподібна; окости добре виповнені; ноги високі з торцовою постановкою. Голова широка з трохи ввігнутим профілем. Свині відрізняються спокійною поведінкою.

Дюрок

Жива маса кнурів у племінних господарствах України 318343 кг, довжина тулуба 184-188 см; маток, відповідно, 252-277 кг і 169-171 см. Свиноматки породи дюрок від інших порід відрізняються дещо нижчим рівнем репродуктивних якостей, особливо за багатоплідністю. У середньому вона становить по селекційних стадах 10,2 поросяти на опорос. Висока мінливість за багатоплідністю свідчить про можливість поліпшення цієї ознаки відбором і підбором тварин, а також створенням належних умов годівлі і утримання. Порода відрізняється високим рівнем відгодівельних та м'ясних якостей: середньодобовий приріст - 750-800 г, витрати кормів на 1 кг приросту - 3,6-3,7 к. од., товщина шпику - 19-23 мм при виході м'яса в туші 61-63 %. Тобто, порода дюрок є типовою батьківською формою і головне її призначення - використання у системах схрещування і гібридизації з різними материнськими формами.

Порода дюрок
Уельська порода
Велика чорна порода
Гемпширська порода
Порода п'єтрен
Північнокавказька порода
2.3. Якість свинини та фактори, що її визначають
Розділ 3. Вівчарство
3.1. Значення вівчарства як галузі тваринництва
3.2. Породи овець
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru