Товарознавство м'яса - Бірта Г.О. - Українська гірськокарпатська порода

Асканійські кросбреди - український тип м'ясо-вовнових овець асканійської селекції. Створено відтворним схрещуванням асканійських тонкорунних і цигайських вівцематок з баранами англійської породи Лінкольн. Поголів'я становить 1 % загальної кількості овець в Україні. Настриг чистої вовни у межах 3,5-4,5 кг. Жива маса баранів-плідників досягає 120-130 кг, вівцематок - 6575 кг; настриг чистої вовни становить відповідно 8-11 і 4-6 кг, довжина вовни - 18-20 і 14-16 см, вихід чистого волокна 60-70 %. Барани і матки - комолі. Середньодобові прирости ягнят - 200-250 г, молодняка, який у річному віці досягає 85-90 % живої ваги дорослих овець, - 120-150 г.

Продуктивні особливості: неоднорідна наггівгруба вовна, що складається переважно з пуху (50-75 %), перехідного волосу (2025 %) і невеликої кількості ості - (5-25 %), без сухого і мертвого волосу. Руно має косичну будову. Довжина пуху - 8-15 см, а перехідного волосу і ості 14-25 см. Напівгрубововні вівці за незначним винятком, належать до курдючних і жиронохвостих. Жива маса баранів-плідників від 75-90 до 120-130 кг, вівцематок - від 5060 до 70-80 кг, настриг немитої вовни відповідно 3,5-5,0 і 2-3 кг, а вихід чистого волокна - 65-70 %. У світі налічується 12 напівгру-бововних порід овець (сараджинська, таджицька, кивирджик, алай-ська, балбас, хоросанська, вірменська і т. ін.). В Україні немає таких порід, але в Карпатах поширені вівці з наггівгрубою вовною, які одержані схрещуванням місцевих грубововних маток з баранами цигайської породи. Вага баранів - 45-50 кг, маток - 35-40 кг, настриги немитої вовни відповідно 3-3,5 і 1,5-2,5 кг, довжина косиці 17-21 см, пуху - 9-12 см. Руно без мертвого і сухого волосу. Це невеликі вівці з відмінною килимовою вовною світового рівня.

Продуктивні особливості грубововнових овець: неоднорідна груба вовна з помірним вмістом пуху (30-50 %), перехідного волосу (2-30 %), значною кількістю ості (25-65 %) та сухого і мертвого волосу (5-20 %). Руно косичної будови, косиці дещо хвилясті й довгі (18-25 см та більше) чи майже прямі і короткі (6-15 см). Найменша густота вовни, найбільша невирівняність вовнового покриву овець у косиці і по руну за тониною, довжиною і густотою вовни. Найгірша оброслість тулуба тварин рунною вовною, найменший вміст жиру у вовні, найвищий вихід чистого волокна, найменші настриги немитої і чистої вовни. Жива маса баранів-плідників від 4045 до 120-130 кг і більше, вівцематок - від 30-35 до 75-90 кг і більше, настриг немитої вовни знаходиться відповідно в межах 1,53,5 і 1-2,5 кг. Вихід чистого волокна складає 60-80 %. Мають найвищу різноманітність за кольором вовни (усі кольори), морфологічними особливостями хвоста (усі типи), за показниками скоростиглості молодняка, якістю баранини, багатоплідністю і молочністю маток. Ці вівці відзначаються найвищими адаптивними здатностями, тому їх розводять переважно за екстремальних кліматичних умов гірських зон, посушливих степів, напівпустель і пустель. У світі налічується 260 грубововних город овець, у т. ч. в Україні - 3. Виробничі напрямки грубововного вівчарства - смушковий (каракульська порода, сокільська), шубний (романівська, півні-чно-худохвості), м'ясо-сальний (гісарська порода, едільбаєвська, джайдара і т. ін.), м'ясо-вовново-молочний (українська гірськокар-патська, тушинська, лезгінська, карачаєвська, карабахська і т. ін.), молочний (фрізлендська, колбред, кембріджська, тексел та інші).

Каракульська порода

Каракульська порода створена давніми народами межиріччя і півдня басейну рік Сирдар'ї та Амудар'ї (сучасні Узбекистан і Туркменія). До України потрапили у кінці минулого століття. Схрещуванням каракульських і романівських овець в Інституті тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" створено асканійський багатоплідний тип каракульських овець. Вони районовані в Одеській, Чернівецькій, Полтавській та Херсонській областях. Поголів'я овець каракульської породи становить 3 % загальної кількості овець України. Провідні господарства - племзавод "Маркєєво" Херсонської та племгосп ім. Благоєва Одеської областей. Жива маса баранів 65-80 кг, вівцематок - 45-50 кг, настриг немитої вовни відповідно 3-4 і 2,5-2,6 кг, довжина косиць - близько 15-20 см. Барани - рогаті, матки - комолі. Каракульські вівці багатоплідного типу мають більшу живу масу (барани досягають 90-100 кг, вівцематки - 55-60 кг), вищі і настриги вовни (на 8-10 %). Жива маса ягнят при народженні - 3,5-5 кг. Багатоплідність маток нового типу у межах 170-180 %. У кращих господарствах вихід першосортних смушків - 50-80 %. В Україні розводять чорних і сірих каракульських овець.

Сокільська порода

Сокільська порода створена на Полтавщині тривалою селекцією з можливим використанням овець каракульської породи та кримських маличів. Назва від с. Сокілки Кобиляцького району. Поширені у Полтавській, частково у Дніпропетровській областях. Поголів'я майже 3 % загальної кількості овець в Україні. Жива маса баранів-плідників 60-65 кг, вівцематок - 40-45 кг, настриг немитої вовни відповідно 3,5-4 і 2-3 кг. Довжина косиць близько 2025 см. Барани - рогаті, матки - комолі. Жива маса ягнят при народженні 3,5-4 кг. Від овець сокільської породи одержують 5560 % сірих і 40-45 % чорних смушків. Домінантний ген ширазі (сірий колір) у гомозиготному стані призводить до хронічної тимпанії і загибелі ягнят у 3-4 місяці, якщо їх не використали для одержання смушка у віці 1-3 дні. Для попередження цього явища слід удосконалювати систему ранньої діагностики альбіноїдів та ширше практикувати гетерогенну систему розведення сірих і чорних смушкових овець.

Українська гірськокарпатська порода

Українська гірськокарпатська порода овець створена на основі схрещування відрідь місцевих грубововнових гірськокарпатських овець з напівтонкорунними цигайськими. Налічує 3 % загальної чисельності овець в Україні. У кращих стадах жива маса баранів-плідників становить 60-80 кг, вівцематок - 40-45 кг. Настриг немитої вовни відповідно 4-5 і 2,7-3,8 кг, вихід чистого волокна 60-80 %, довжина вовни близько 18-20 см і більше. Барани - рогаті, матки - комолі. За лактацію (70-80 днів) від вівцематки одержують від 25-30 до 50 кг товарного молока . Ця порода овець добре пристосована до вологого холодного клімату Карпат.