Товарознавство продовольчих товарів - Бірта Г.О. - Залізняк бульбистий

Житняк гребенчатый

Родина Тонконогові (Злакові)

Серед степових трав часто зустрічається житняк гребінчастий - багаторічний злак з голим стеблом 26-70 см заввишки і вузькими (1,55 мм) згорнутими листками, зверху волосистими. Колоски до 6 см завдовжки, гребінчасті, окремі колоски 3-9-квіткові, колоскові і нижні квіткові луски остисті. Плід - зернівка. Рослина дуже посухостійка. У лучних степах займає переважно степові південні та південно-західні схили, де росте разом з ковилою, типчаком та іншими злаками. У різ-нотравно-типчаково-ковилових степах віддає перевагу кам'янистим ґрунтам і відслоненням різних порід. Росте на темно-каштанових солонцюватих ґрунтах, місцями утворюючи суцільні зарості. Трапляється на галявинах і узліссях байрачних гайків, у полезахисних смугах. У Криму росте в гірських ялівцево-дубових лісах, на остепнених і засолених заплавних луках у передгір'ї. Поширений у Степу і Лісостепу, особливо часто в південно-східних районах. Як заносну рослину іноді можна побачити на Поліссі і дуже рідко в Закарпатті. Цінна кормова рослина високої якості: посухостійка, солевитривала, добре переносить випас, не страждає від витоптування, дає багатий урожай сіна. Місцями культивується.

Жито дике

Рожь дикая

Родина Тонконогові (Злакові)

Наче хто посіяв жито - такий рівний і зелений килим стелиться на знижених ділянках піщаного степу. Але росте тут жито споконвіку, а розсівають його степові вітри, дощові води й тварини. Дуже схоже воно на культурне жито, що колоситься на колгоспних ланах, але воно значно нижче, 25-50 см заввишки. Колос у нього ламкий, з дуже довгими остюками колоскових лусок, які в 2-3 рази більші за луску. Рослина характерна для степів і напівпустинь, росте переважно на піщаному ґрунті. Поширена переважно на піщаних терасах річок, на морських косах і островах, рідше - в заплавах річок. Дуже характерний компонент піщаного степу. Зустрічається в сухих борах і суборах лісостепової і степової зон, де росте на вершинах горбів та їхніх південних схилах. Іноді засмічує посіви.

Жовтець скіфський

Лютик скифский

Родина Жовтецеві

У середині травня зацвітає жовтець скіфський - багаторічна білошо-вковисто-волохата рослина, 20-45 мм заввишки. Великі ясножовті, ніби лаковані, пелюстки її квіток блищать проти сонця. Чашолистки зовні волохаті, із середини теж жовтуваті й блискучі, відігнуті назовні та притиснуті верхівками до квітконіжки. Усередині квітки скупчені численні зеленкуваті маточки, оточені широким колом яскраво-жовтих тичинок. Біля основи пелюсток - медова ямочка. Плід збірний, складається із сім'янок. Прикореневі листки суцільні, стеблові - тричі розсічені на лінійноланце-тні часточки. Квітки відкриваються лише в сонячну погоду. На ніч - закриваються. Запилюються комахами. Росте на степах, по схилах, на трав'янистих місцях у південній частині степової зони.

Залізняк бульбистий

Зопник клубненосный

Родина Ясноткові (Губоцвіті)

Міцна, іноді понад 1 м заввишки, ця рослина чітко вимальовується серед степових трав. Великі темно-зелені зморшкуваті жорсткоопуше-ні листки зібрані біля основи прямостоячого чотиригранного стебла, забарвленого в зелений або червоно-фіолетовий колір. Стебла поодинокі або їх 2-3, розгалужені лише вгорі, з нечисленними, спрямованими вгору гілками, що, як і верхівка стебла, закінчуються густими кільчастими суцвіттями. Стеблові листки розвиваються лише біля основи розгалужень. Чашечка трубчасто-дзвоникувата, з колючими зубцями. Віночок двогубий, бруднувато-рожевий, зовні білоповстистий, вдвічі перевищує чашечку. Цвіте в червні. Розмножується насінням і вегетативно за допомогою кореневища. Кореневище масивне, здерев'яніле, од нього відходять додаткові корені, деякі на глибині 5-20 см бульбовидно потовщені. Рослина багаторічна, зимує в стадії розетки. Нові пагони починають відростати на початку квітня, в кінці липня вегетація закінчується. Залізняк бульбистий - типова рослина лучних і різ-нотравно-дерновинно-злакових степів.