Географія - Гілецький Й. Р. - Транспорт

За даними ООН, Бразилія належить до групи нових індустріальних країн. За обсягом ВВП Бразилія посідає десяте місце у світі. На частку промисловості у ВВП припадає 43 %, а на сільське господарство — 10 %. Особливо інтенсивно індустріальний ріст Бразилії відбувався в 1970—1980-х рр. Цьому сприяв кавовий бум, який створив умови для первинного нагромадження капіталу; освоєння гідроресурсів, що стали енергетичною основою індустріалізації. Із 1990-х рр. країна проводить політику "відкритих дверей> для міжнародних монополій, звільнення від податків іноземних і місцевих компаній, розширення внутрішнього та зовнішнього ринку. Економічна вага Бразилії у світовій економіці поступово зростає.

У структурі промислового виробництва переважають традиційні галузі і майже немає новітніх наукоємних. Бразилія експортує промислові товари переважно до слаборозвинутих країн. її внутрішній ринок є вузьким і саме це стримує подальший розвиток економіки.

Промисловість

У Бразилії продовжує зростати територіальна концентрація промисловості. У структурі бразильської промисловості основну роль відіграє обробна, частка якої становить 75 %. В останні роки посилюється роль галузей, що виробляють засоби виробництва.

Видобуток вугілля порівняно незначний і становить менше як 10 млн т. Бразилія імпортує коксівне вугілля із Південної Африки. Видобуток нафти становить близько 30 млн т, але далеко не задовольняє потреби економіки Бразилії. Тому основну частину нафти вона імпортує з Венесуели, Нігерії, країн Перської затоки. Цим зумовлено те, що нафтопереробні заводи розташовані переважно на узбережжі. Бразилія має добре розвинену електроенергетику. При цьому основу електроенергетики становлять ГЕС, які дають 92 % виробництва електроенергії, ТЕС — 7 % і 1 % — єдина АЕС (у штаті Ріо-де-Жанейро).

Бразилія має добре розвинену металургію, як чорну, так і кольорову. Значна роль належить гірничодобувній промисловості. Видобувають залізну, манганову і хромову руди, олово, боксити, золото, алмази та напівдорогоцінне каміння. Усього в Бразилії видобувають 55 видів мінералів.

Із металічних корисних копалин найбільше значення має видобуток залізної руди (центральна та східна частини країни): Родовища мангану експлуатуються біля гирла Амазонки та у басейні річки Парагвай. Видобуток бокситів ведеться у північно- та південно-східній частинах країн: Майже 100 % видобутку вольфрамових руд зосереджено у родовищах північніше міста Ресіфі. У структурі металургійної промисловості провіде місце належить чорній металургії, яка працює на власній залізній та мангановій рудах та довізному коксівному вугіллі. Тому металургійні комбінати орієнтовані на залізну руду і довізне вугілля, розміщуючись у портових містах. Виплавка сталі перевищує 20 млн т і в цілому задовольни потреби Бразилії в чорних металах.

Машинобудуванню належить важливе місце в структурі промисловості Бразилії і характеризується високою питомою вагою спільних підприємств, збудованих за участю США, Японії та розвинених країн Європі зокрема Німеччини та Великої Британії. У структурі машинобудування важливе місце посідає транспортне машинобудування, яке спеціалізується на морському та річковому суднобудуванні. Сьогодні Бразилія входить д п'ятірки найпотужніших країн світу за рівнем розвитку морського судне будування. В останні десятиліття набуло розвитку автомобілебудування за участю Японії, американських і німецьких фірм. Бразилія є найбільшим виробником автомобілів у Південній Америці. Розвивається також локомотивобудування та вагонобудування, продукція яких також поставляється до країн Латинської Америки. Новою галуззю транспортного машинобудування є авіаційна промисловість, яка виникла завдяки притоку капітал і технологій із США та Канади. Розвиток електроенергетики сприяв поширенню тут енергетичного машинобудування. Під впливом власного ринку та капіталовкладень США розвивається сільськогосподарське машинобудування, виникла електронна та радіотехнічна промисловість.

У структурі хімічної промисловості провідною галуззю є основна або неорганічна хімія, яка виробляє кислоти, солі, синтетичні барвники, соду, азотні і фосфатні добрива. В останні роки швидкими темпами розвивається

хімія органічного синтезу і зокрема виробництво синтетичного каучуку, шин, гумотехнічних виробів, хімічних волокон, пластмас і виробів із них. Є власне виробництво лакофарбових виробів, продукції побутової хімії, за участю іноземних інвесторів здійснюється виробництво фармацевтичних виробів.

Лісопромисловий комплекс країни спеціалізується на заготівлі та переробці цінних порід деревини.

Місцеве значення має легка промисловість, яка орієнтована на власний ринок і значною мірою на власну сировину, зокрема бавовну, вовну та шкіру. Розвинута текстильна промисловість, яка виробляє, перш за все, бавовняні та меншою мірою вовняні тканини, і виробництво волокон та тканин із них. Добре розвинута шкіряно-взуттєва промисловість, виробництво трикотажних виробів. На експорт працюють цукрова, м'ясна, олійна та тютюнова галузі.

Сільське господарство

У сільському господарстві зайнято понад 40 % економічно активного населення країни. Воно дає 12 % ВНП, а його продукція — 65 % вартості експорту.

Рослинництво дає 60 % вартості сільськогосподарської продукції, і має чітко виражену експортну спрямованість. Головні продовольчі культури, під якими зайнято половину посівних площ,— кукурудза, квасоля, манірк. Вони поширені повсюдно. Серед зернових культур у Бразилії найбільше значення мають рис, пшениця, ячмінь, овес.

Найпоширеніші серед технічних культур — бавовник і цукрову тростину — вирощують на північному та південному сході країни. Щорічно в країні виробляється близько 10 млн т цукру, третина його надходить на експорт. П'ять експортних культур: кава, какао, бавовник, цукрова тростина та соя — займають 32 % посівних площ і дають 37 % вартості продукції рослинництва. За виробництвом кави Бразилія посідає перше місце у світі (2,5 млн т). Головні райони вирощування — східні узбережні штати країни. За збором бананів і апельсинів Бразилія посідає перше місце у світі, значна частина їх експортується. На півдні країни розвинуте виноградарство і тютюнництво. У лісовому господарстві велике значення має збір (близько 50 тис. т) природного каучуку, бразильського горіха.

Тваринництво має переважно м'ясний напрямок і дає 40 % вартості продукції сільського господарства. Провідною галуззю є скотарство, яке має відстійно-пасовищний характер. За поголів'ям великої рогатої худоби (більше як 165 млн голів) Бразилія посідає друге місце у світі після Індії. Місцеве значення має свинарство, вівчарство і птахівництво. Бразилія є однією з провідних країн світу за виловом риби (понад 1 млн т).

Транспорт

У Бразилії розвиваються всі види транспорту. Протяжність залізниць — понад 30 тис. км, із яких 7 % електрифіковані. Але провідну роль у здійсненні внутрішньодержавних перевезень вантажів і пасажирів відіграє автотранспорт, яким перевозиться 80 % вантажів. Протяжність автошляхів з твердим покриттям — понад 180 тис. Недоліком розвитку залізничного та автомобільного транспорту є те, що переважна більшість залізниць і автомагістралей розташована на сході Бразилії, на узбережжі Атлантичного океану. Водночас на величезних просторах Амазонії залізниць майже немає і лише в останній час були прокладені автомагістралі. Трубопровідний транспорт розвинутий слабо.

Прокладання автомагістралей з одночасним розвитком річкового транспорту на Амазонці та її притоках відіграє важливу роль у розвитку господарства Амазонії. Протяжність річкових шляхів Бразилії сягає 50 тис. км, але оскільки річки протікають у слаборозвинених районах, то їхнє транспортне значення незначне. Зовнішні економічні зв'язки здійснює морський транспорт. Розвинутий і повітряний транспорт.

Зовнішньоекономічні зв'язки

Бразилія експортує, передусім, продукцію сільського господарства (м'ясо, цукор, сою, олію, бавовну, каву і какао), залізну і манганову руду, деякі види машин. За експортом сільськогосподарської продукції Бразилія посідає друге місце у світі після США.

Бразилія імпортує деякі види паливних ресурсів, зокрема нафту і газ. Завозить різноманітні машини, які вона не виробляє, товари народного споживання, особливо ті, що не виробляються в галузях важкої та легкої промисловості. Імпортуються фосфорити і зерно, технологічне устаткування для різних галузей господарства. Бразилія має позитивне зовнішньоторговельне сальдо (34 млрд дол. США у 2004 р.).