Банківські системи зарубіжних країн - Мельник П.В. -
Банківський нагляд

Нагляд за кредитно-фінансовими установами відрізняється у кожній країні як за характером поєднання форм організації наглядової діяльності, так і безпосередньою структурою системи. До країн, у яких наглядова діяльність до сьогодні була прерогативою виключно центрального банку, належить Великобританія, хоча і в цій сфері в останні роки починають відбуватися значні зміни. Банк Англії реалізує функції нагляду через:

- регулювання виходу банків на ринок банківських послуг. Створення банку регулюється банківським законодавством. Наприклад, мінімальний розмір статутного капіталу має становити не менше 5 млн ф. ст. для банків і не менше 1 млн ф. ст. для інших кредитних установ;

- встановлення для банків економічних нормативів і норм діяльності та здійснення документарного нагляду за їх додержанням;

- проведення інспекційних перевірок на місці (в Англії цей обов'язок покладається на зовнішніх аудиторів);

- висування вимог до кредитних установ щодо усунення виявлених недоліків і контролю за їх виконанням банками в чітко визначений термін;

- втручання за необхідності в діяльність кредитних організацій. Нині банківський нагляд за операторами грошового ринку вже не є сферою відповідальності тільки Банку Англії. Сьогодні, згідно із законодавчими актами, прийнятими у 1997-1998 pp., більшість функцій з нагляду передано спеціальному органу - Управлінню фінансових послуг (Financial Services Authority), що здійснює нагляд за всіма видами фінансових посередників, включаючи й банки.

Законодавча відповідальність Банку Англії за банківський нагляд була закріплена в 1979 році, але і до цього Банк здійснював неформальний нагляд за певними організаціями, що функціонують на лондонському ринку. Права, надані банківським актом 1979 року, були додатково розширені актом 1987 року.

Першочерговою метою банківського нагляду є захист вкладників і потенційних клієнтів банків, що оперують на англійському ринку. Згідно зі згаданим вище актом 1987 р. ніхто не має права приймати депозити від населення без попереднього дозволу Банку Англії. Після одержання дозволу організація залишається під постійним наглядом Банку Англії.

Банкрутства банків Berings та Bank of Kredit & Commerc International виявили слабкі місця в системі банківського нагляду, за що Банк Англії було піддано гострій критиці з боку лейбористів, які запропонували позбавити його функцій нагляду і передати їх банківському комітету. Однак Британська банківська асоціація виступила проти цього, оскільки завдання щодо забезпечення стабільності фінансової системи і щодо здійснення банківського нагляду тісно пов'язані. Наглядові органи з тих пір систематично враховують ризики, з якими стикаються банки. Банк Англії передбачає здійснення постійного внутрішнього контролю над якістю виконання наглядових функцій. Зміни, про які проголосив Банк Англії, передбачають, що в майбутньому він залучатиме більше інспекторів і експертів у сфері похідних фінансових інструментів. Розробляються також нові засоби моніторингу банків. Закон 1998 року "Про Банк Англії" надав юридичної сили змінам у діяльності Банку Англії, зокрема визначив юридичний статус Комітету монетарної політики (МРС) та закріпив відповідальність за банківським наглядом за уповноваженою фінансовою службою (FSA).

Отже, Закон надав Банку Англії операційну незалежність, тобто право самостійно визначати відсоткову політику (раніше встановлення рівня облікової ставки Банк погоджував з Казначейством) та розробляти грошову політику. Закріпивши незалежність Банку Англії на законодавчому рівні, уряд залишив за собою право контролювати його діяльність.

4.3. Функції комерційних банків та діяльність банківських об'єднань
4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами
Структура банківських депозитів у Великобританії
Види і форми кредитних операцій
Страхування банківських депозитів в Англії
Завдання і запитання для самоконтролю
Розділ 5. Банківська система Франції
5.1. Історичний аспект розвитку банківської системи
5.2. Центральний банк Франції
5.3. Діяльність комерційних банків як другого рівня банківської системи