Географія - Олійник Я.Б. -
6.10. Підземні води. Джерела

Підземні води — це води верхньої частини земної кори (до глибини 12—16 км).

Вони знаходяться в порах і порожнинах гірських порід у рідкому, твердому або пароподібному стані. Утворюються головним чином від просочування в глибину атмосферних опадів під час дощів або танення снігу і льоду. Частина підземних вод виникає в результаті конденсації водяної пари, яка потрапляє в земну кору з атмосфери або виділяється з магми. На рівнинах, складених осадовими гірськими породами, звичайно чергуються шари різної водопроникності. Одні з них легко пропускають воду (піски, гравій, галечники) і називаються водопроникними, інші затримують воду (глини, кристалічні сланці) і називаються водонепроникними. На водонепроникних породах вола затримується, заповнює проміжки між частинками водопроникної породи й утворює водоносний горизонт. Таких горизонтів на одній і тій самій місцевості може бути кілька, інколи 10—15.

За умовами залягання підземні води поділяються на верховоди і, ґрунтові та між пластові, або артезіанські. Верховодні — це підземні води, які залягають на незначній глибині і поширюються недалеко. їхня потужність здебільшого становить 0,4— 1,0 м, іноді досягає 2—5 м. Вони поширені в районах з багаторічною мерзлотою, також утворюються на територіях міст і промислових площах, річкових терасах тощо.

Ґрунтові — це води першого від поверхні землі водоносного горизонту, які залягають на водонепроникному шарі. Це безнапірні води: після розкопування грунту їхній рівень встановлюється на тій же глибині, на якій вони були виявлені. Легкодоступні і широко використовуються криниці в сільській місцевості, але через неглибоке залягання легко забруднюються.

Міжпластові води — підземні води, що залягають у водоносних горизонтах між водонепроникними шарами порід у межах великих геологічних структур (синкліналей, моно-кліналей). Такі структури, що утримують один або кілька водоносних горизонтів на великих площах, називаються артезіанськими басейнами (від назви франц. провінції Artcsium, де в XII ст. вперше в Європі була споруджена криниця, з якої брали напірну воду). Напірні води піднімаються вище рівня залягання, а при сильному напорі виливаються на поверхню або навіть фонтанують.

Підземні води поділяють на прісні (до 1 г/л, або 1 %с), солонуваті (1—10 %с), солоні (10— 35, або 10—50 ‰) і розсоли (понад 35—50 %6). За температурою поділяють на переохолоджені (нижче 0 °С), холодні (від Одо 20 °С) і термальні (вище 20 °С).

Підземна водна — це корисна копалина, особливо цінна тим, що має властивість відновлюватися в природних умовах і в процесі експлуатації. Кількість підземних вод оцінюється їхніми запасами — кількістю води, яка може бути одержана з водоносного горизонту, джерела за добу. Залежно від якості є вода питна і технічна.

Джерело (ключ) — природний вихід підземних водна поверхню суші або під водою, на дні рік, озер, морів. Джерело з'являється там, де

водоносний горизонт пересікається земною поверхнею (у зниженнях рельєфу, на схилах ярів, балок тощо).

Гейзер (ісландське geysir, від geysa — хлинути) — джерело, яке періодично викидає фонтани гарячої води і пари. Гейзерськ их джерел багато в Ісландії, на Камчатці, в Новій Зеландії, США.

6.11. Використання підземних вод і джерел

Підземні води — це частина водних ресурсів Землі; загальні запаси підземних вод суші становлять понад 600 млн.км3. На них припадає 4 % від загального обсягу гідросфери планети. Прогнозні ресурси підземних вод в Україні, придатних для побутового і господарського використання, становлять 21 км3/рік. Вони мають велике значення в природі та господарській діяльності людини. Це найважливіше джерело живлення рік та озер; забезпечують рослини вологою і розчиненими в ній речовинами. Широко використовуються людиною для господарсько-побутових, промислових і сільськогосподарських цілей. Із термальних вод одержують багато різних хімічних речовин (йод, глауберову сіль, борну кислоту, різні метали). Теплову енергію підземних вод використовують для обігрівання будинків, теплиць, одержання енергії; підземні води застосовують для лікування цілого ряду захворювань людини.

6.11. Використання підземних вод і джерел
6.12. Річка та її частини. Живлення річок
6.13. Басейни і вододіли
6.14. Канали та водосховища
6.15. Використання річок у господарській діяльності людини
6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання
6.17. Болота та їх використання
6.18. Льодовики
7. БІОСФЕРА
7.1. Поняття про біосферу