Географія - Олійник Я.Б. -
10.3. Джерела географічної інформації

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Географічні інформаційні системи. Географічна інформація постійно використовується в управлінні, плануванні, прогнозуванні і соціально-економічного розвитку, повсякденному побуті. На основі географічних баз даних (БД) формуються географічні інформаційні системи (ЛС) — створені за допомогою ЕОМ "сховища" географічних знань про територіальну організацію і взаємодію суспільства і природи. ПС є автоматизованою системою зберігання, аналізу, представлення просторових даних у вигляді тексту, таблиць, графіків, карт (рис. 2). До складу ПС включаються: ЕОМ, програмне забезпечення, просторова інформація у вигляді картографічних даних про природні компоненти, господарство, угіддя, дороги та ін. Вони є автоматизованими системами, які оперують просторово координованою інформацією. Функціонування ПС здійснюється в такій послідовності: збір та автоматизоване оброблення географічної інформації, її просторова прив'язка та представлення у вигляді електронної карти на екрані дисплея, переведення цієї карти у паперову форму в разі потреби (наприклад, створення атласів).

За розмірами охоплюваних територій ПС поділяються на глобальні, національні, регіональні, місцеві, локальні. Вони використовуються для складання географічних карт, кадастрів природних ресурсів, інженерних пошуків і проектування, формування управлінських рішень, їх також розрізняють за окремими об'єктами та напрямками досліджень: географічні, екологічні, земельні, майнові, лісокористування, водо ресурсні, рекреаційні, туризму та ін.

В Інституті географії НАНУ розробляється багатоцільова Національна ПС України, метою якої є створення географо-кібернетичної моделі регіону. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка досліджуються автоматизовані картографічні системи на базі цифрових карт, об'ємні комп'ютерні моделі сучасних міських ландшафтів Києва.

Важливим складником ПС є аерокосмічна інформація, дані аеровізуальних спостережень, наземних датчиків та ін. Такі ПС називають інтегрованими. В їх базах даних картографічні дані поєднуються з дистанційними зображеннями поверхні Землі, вони мають блоки для прийому та програми з оброблення аерокосмічних матеріалів. Бази даних ПС формуються з багатьох джерел географічної інформації. До них відносять підручники, навчальні посібники, карти і атласи, наукові звіти з результатами географічних досліджень, статистичні довідники з даними про розвиток господарства країни, енциклопедії, словники, результати географічних досліджень, що публікуються в книгах, наукових журналах, дані спостережень, які проводяться установами державних служб: геологічної І гідрометеорологічної, геодезії, картографії та кадастру, інших установ і відомств.

Географічні дослідження. Важливим джерелом географічної інформації є експедиційні дослідження, мандрівки, краєзнавчі екскурсії, заняття туризмом, альпінізмом. Польові експедиційні дослідження бувають експедиційними і стаціонарними. Експедиційними є вивчення окремих природних компонентів, галузей господарства (геоморфологічні, гідрологічні, геоботанічні, океанічні), якими охоплюються великі за площею території і акваторії). Природні й господарські комплекси і регіони пізнаються в процесі комплексних географічних досліджень (природно-географічних, ландшафтознавчих, економіко-географічних, природно-ресурсних, природоохоронних). Експедиційні дослідження виконуються загонами науковців за спеціально розробленими програмами та методиками і поділяються натри періоди: підготовчий, польовий експедиційний та камеральний (опрацювання зібраних матеріалів, написання звіту, складання карт). При експедиційних дослідженнях використовуються аерокосмічні знімки земної поверхні, виконані з літальних повітряних і космічних апаратів. Аерокосмічні знімки дешифрують — розпізнають відображені на них об'єкти за їх формою, кольором, тоном зображення. Погляд на Землю з Космосу охоплює її

великі тектонічні структури, пустелі, річкові басейни, райони, важкодоступні для наземних експедицій. Супутники забезпечують можливість досліджувати динаміку і періодичність природних процесів, унікальні явища та об'єкти (виверження вулканів, пожежі, схід снігових лавин, зсуви, розломи земної кори, забруднення атмосфери та ін.). З космічних висот відкривається новий, досі невідомий нам світ, нові закономірності природних умов, особливості урбанізації, температурні неоднорідності в морях і океанах, лісових масивах.

Рис. 2. Загальна схема функціонування ПС

У1995 р. запущено перший український супутник "Січ-1", оснащений приладами для дистанційного зондування Землі, інвентаризації та оцінювання земель, пошуків корисних копалин, метеорологічного прогнозування, контролю стану навколишнього середовища. Україна співпрацює з космічними агентствами Європейського Співтовариства, Росії, Німеччини, Франції, Латинської Америки з космічних досліджень природних ресурсів і охорони природи. В Україні функціонують Центр аерокосмічних досліджень Землі, Центр радіофізичного зондування Землі, Морський гідрофізичний інститут.

Ними отримується географічна інформація про природні й техногенні процеси, зміни природного середовища, геохімічні аномалії, міста і приміські території, забруднення атмосфери, підтоплення, кар'єри, абразію, стан рослинного покриву, ділянки радіоактивного забруднення, викиди очисних споруд та ін.

Стаціонарні географічні дослідження проводяться регулярно упродовж багатьох років на спеціально обладнаних географічних стаціонарах. На них детально вивчаються зміни природних комплексів у часі. В Україні такі наукові комплексні фізико-географічні дослідження були започатковані академіком Г. Висоцьким на Великоанадольському стаціонарі для вивчення впливу гідрокліматичних і ґрунтових умов на лісорозведення в степовій зоні України. Стаціонарні географічні дослідження проводяться на базах Інституту географії НАН України, Київського, Львівського, Одеського, Харківського, Таврійського університетів.

Спостереження за станом атмосфери та гідросфери проводяться на гідрометеорологічних станціях і постах, на яких працюють молоді спеціалісти з метеорології та кліматології, гідрології та гідроекології, океанології. В установах Гідрометеорологічної служби України працює більше 5 тисяч співробітників. В Україні функціонує близько двохсот гідрометеорологічних, авіа-, аеро- та агрометеорологічних станцій. За станом річок, озер, водосховищ, морських лиманів проводяться спостереження на 400 гідрологічних постах. Поряд з ними агрометеорологічні показники фіксуються на 150 пунктах, здійснюються озонометричні, радіолокаційні дослідження формування хмар, опадів, забруднення атмосфери, вод, грунтів.

Наша держава має членство в Світовій службі погоди, Світовій метеорологічній організації. Гідрометеорологічні умови є важливими економічними і соціальними чинниками: від них залежать соціальний і економічний стан держави, екологічна ситуація, агровиробничий комплекс, енергетика, транспорт, комунальне господарство, військова безпека, рекреація. Джерелами географічної інформації є краєзнавчі дослідження та описи рідного краю, міст, інших населених пунктів. Ними служать також описи мандрівок, туристичних та альпіністських маршрутів, екскурсій.

Істотними складниками географічної інформації є карти та атласи. Карти є другою мовою картографії. Картографічні зображення передають, відтворюють розміри і властивості географічних об'єктів за допомогою географічних засобів і знаків (ліній, точок, фігур) і кольорового фону. Комбінації графічних знаків і фону є засобами картографічного моделювання, створення картографічних образів (геозображень). Для розуміння відображених на карті природних і господарських об'єктів, компонентів природних умов, процесів, закономірностей їх поширення до карт додаються легенди. Текст легенди, географічні назви, терміни і поняття дозволяють "читати" карту, користуватися нею, знаходити на ній нові факти.

Карти є найважливішими складниками інформаційних структурних блоків географічних атласів. Географи і картографи мають значний досвід складання комплексних і галузевих, науково-довідникових і навчальних атласів. Виняткове значення набувають національні атласи. За Указом Президента України Л.Д. Кучми від 01.08.2000 року "Про національний атлас України" створюється новий картографічний твір — Національний атлас України. В ньому буде відображена просторова характеристика природних умов і ресурсів, населення, господарства, екологічних умов, науки і культури України. Національні атласи є інтегральними картографічними моделями держав як природно-ресурсних і соціально-економічних територіальних систем. Національний атлас України має забезпечувати географічною інформацією державу, її регіони та їх органи управління, наукові, освітянські, проектні, виробничі та громадські установи, допомагати поширення географічних знань про нашу державу, сприяти її співробітництву з іншими країнами світу.

Географічну інформацію продукують Інститут географії, Інститут геологічних наук, Інститут ботаніки, Інститут зоології, Рада по вивченню продуктивних сил України, регіональні природничо-наукові та суспільно-економічні підрозділи Національної академії наук України. Різноманітну географічну інформацію зберігають Національний природничий музей України, обласні й районні, міські краєзнавчі музеї. Географічні дослідження проводяться науковими лабораторіями вузів, науковими підрозділами природних та природно-історичних заповідників, національних природних парків, біосферних заповідників. Різноманітна географічна інформація є в статистичних довідниках, словниках, енциклопедіях, наукових журналах, періодичних виданнях. Результати наукових досліджень, описи подорожей, районів України і світу наводяться в "Українському географічному журналі" (заснований у 1992 p.), журналі "Географія та основи економіки в школі" (видається з 1995 p.), тижневику "Краєзнавство. Географія. Туризм" (видається з J996 p.), наукових вісниках і збірниках, які видаються науковими установами, вузами, заповідниками, друкуються як матеріали наукових конференцій, географічних з'їздів та ін.

Географічною інформацією наповнені засоби масової інформації: газети, передачі радіо і телебачення. Створюються географічні науково-популярні, документальні, навчальні фільми. Великі можливості для отримання і використання актуальної географічної інформації надає Інтернет. Географічні за змістом описи і картини знаходимо в науково-популярній і художній літературі, творах живопису, ландшафтній архітектурі та ін.

11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ
11.1. Основні риси рельєфу: низовини, височини, гори
11.2. Тектонічна будова і тектонічні структури
11.3. Особливості геологічної будови території України
11.4. Геоморфологічна будова й основні форми рельєфу
11.5. Закономірності поширення і господарська оцінка надр України
11.5.1. Паливні корисні копалини
11.5.2. Рудні корисні копалини
11.5.3. Нерудні корисні копалини
12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru