Географія - Олійник Я.Б. -
11.3. Особливості геологічної будови території України

На території України поширені геологічні породи різного віку: від найдавніших, архейських, до сучасних, четвертинних. Це відображено на геологічній карті. Вивчаючи геологічну будову, відшукайте на карті ареали згадуваних у тексті порід, запам'ятовуйте, яким кольором вони відображені та якими індексами позначаються. Легенда до цієї карти складена за геохронологічним (стратиграфічним) принципом. Для кращого усвідомлення послідовності утворення й залягання гірських порід щоразу з'ясовуйте їхнє положення в системі геологічних ер та поділу їх на періоди. Найдавніші породи виявлено в межах Українського докембрійського щита, складеного породами осадово-метаморфічного походження. Це — архейські граніти, гнейси, пегматити, гранодіорити. Архейські породи, що їх називають ультрабазитами, на думку геологів, утворилися 3,7 млрд. років тому. Породи протерозойської ери є осадово-метаморфічними. Вони поширені на Овруцькому кряжі: кварцити, сланці, пісковики; в районі Коростеня — це лабрадорити, габро, коростенські граніти; у Приазов'ї — граніти, сієніти.

Цікаві факти

Пою м. Житомир тече річка Тетерів, на лівому березі якої височить скеля Чацького, а на правому — гранітні скелі Чотири Брати. Скеля Чацького нагадує л и царя, одягненого в лати, має ширину 120 м, підноситься над водою на 30 м. Чотири Брати — це чотири виступи, що піднімаються у вигляді 10-метрових велетнів над руслом Тетерева. Самі скелі — граніти житомирського типу, чий вік сягає протерозою. Ці граніти — світло-сірого кольору, масивні, дрібно- й середньозернисті. Гранітні скелі Чацького і Чотири Брати мають значну пізнавальну та естетичну цінність,

У Костопільському районі на правому березі річки Горинь у кар'єрі Іванова Долина можна побачити базальти —- чорні кристалічні породи, що утворюють призматичні стовпи висотою до 30 м. їхній вік — верхньопротерозойський (ріфейський). У кар'єрі трапляються різноманітні мінерали (самородна мідь, кварц, халцедон, кальцит, малахіт, лазуритта ін.). Базальтові утворення в Івановій Долині — унікальне природне явище. Водночас базальт є чудовим матеріалом для спорудження доріг, сировиною для кам'яного лиття тощо.

Породи кембрійського періоду спостерігаються у відслоненнях Придністров'я, поширені в межах Волинського Полісся. Це піски, пісковики, сині глини, алевроліти.

Породи ордовицького і силурійського періодів поширені в долині Дністра. Вони представлені карбонатними пісковиками, вапняками. У долині Дністра в межах Волинської височини, Дніпровсько-Донецької западини залягають породи девонського періоду—доломіти, сланці, пісковики. У межах Галицько-Волинської западини, Донецької височини поширені кам'яновугільні відклади, представлені сланцями з прошарками кам'яного вугілля, пісковиками, алевролітами. Відклади пермського віку поширені в Дніпровсько-Донецькій западині на Донбасі. Це різноколірні глини, доломіти, вапняки, гіпси. Тріасові та юрські відклади відслонюються в Кримських горах, покривають Воронізький кристалічний масив у Дніпровсько-Донецькій западині та ін.

Породи крейдового періоду поширені на Волине-Подільській плиті, в Галицько-Волинській западині, на схилах Воронізького масиву, в Українських Карпатах і передгір'ях Криму. Вони представлені пісками, пісковиками і глинами, мергелями. Неогенові відклади поширені на значних територіях як платформної частини України, так і в Передкарпатті, у Криму. Особливо потужною є їхня товща в Причорноморській западині, де наявні вапняки, піски, пісковики, глини та ін.

Повсюдне поширення мають четвертинні (антропогенові) відклади. Саме вони вкривають давніші породи і відслонюються в кар'єрах, долинах річок, балках та ярах. Вони неоднакові за генезисом (походженням) та віком. На карті четвертинних (антропогенових) відкладів вирізняються: 1) морські та лиманно-морські; 2) льодовикові та водно-льодовикові; 3) еолово-делювіальні та елювіально-делювіальні; 4) алювіальні; 5) делювіальні відклади. Вони відіграють важливу роль у ґрунтоутворенні, формуванні особливостей фізико-географічних регіонів і ландшафтів, у них зосереджено ресурси будівельних матеріалів.

Розвиток і поширення геологічних порід, корисних копалин, будова низовин, височин і гір, розташованих на території України, мають певні закономірності, що пов'язані з тривалою та складною історією геологічного розвитку земної кори, змінами палеогеографічних умов у різні періоди, характеру неотектонічних рухів. Про ці зміни можна судити, вивчаючи склад, літологію порід, їхні потужність, послідовність і характер залягання, рештки тварин і рослин. Послідовність етапів змін палеогеографічних умов простежуйте за геохронологічною таблицею, геологічною картою та легендою до неї.

Як же змінювалися палеогеографічні умови на території України? За архейської ери тут відбувалися процеси горотворення, вулканізму та вплив магматичних порід, процеси вивітрювання гірських порід. Наприкінці архейської ери на території нинішньої України були гори. За протерозойської ери земна кора була неспокійною, окремі її ділянки опускалися й піднімалися.

У рифей-палеозойський, кембрійський, девонський, кам'яновугільний періоди моря вкривали Волинь, Поділля, Карпати, Дніпровсько-Донецьку западину. На межі кембрійського та ордовицького періодів територія піднімалася, а в девонський і силурійський періоди сталось опускання, і площі морів збільшилися. Великі простори займали моря і в кам'яновугільний період.

Теплий сухий клімат девонського періоду сприяв формуванню родовищ нафти і солі. Вологий субтропічний клімат кам'яновугільного періоду був сприятливий для утворення запасів вугілля в Донецькому басейні, Галицько-Волинській западині. Завдяки гороутворенням у герцинський час територія України являла собою низовини й височини, мілководні моря вкривал и Дніпровсько-Донецьку западину і Донецьку складчасту область. У мезозої на території України були значні морські простори. В юрський період в Криму, Чорноморській западині, Донецькій складчастій області проявився інтенсивний вулканізм. Значна потужність крейдових відкладів у тектонічних западинах, Українських Карпатах і Кримських горах свідчить про їх накопичення в умовах теплого й вологого клімату у крейдовому періоді. Відтоді більша частина території України стала суходолом.

Фізико-географічні умови змінились у кайнозої. Рівнинна платформна частина України в палеогені неодноразово покривалася морями. На середину палеогену випадає максимальне наступання моря. Тоді на півдні Східноєвропейської платформи тільки Український щит і західна частина Подільської височини були острівним суходолом. На місці сучасних Карпат і Кримських гір були геосинкліналі, де відбувалися інтенсивні тектонічні рухи. Завдяки їм утворилися складчасті структури Кримських гір та Карпати. У неогені відбулося загальне підняття платформної частини території, її поверхня мала вигляд слабо розчленованої рівнини. Моря вкривали територію Волино-Поділля і схід Причорноморської западини. А вздовж тодішньої берегової лінії в південно-західній частині морського басейну утворилися берегові рифи, представлені в сучасному рельєфі вапняковим пасмом — Товтрами.

У кліматичних умовах неогену, що змінювалися від субтропічних до помірних, утворилися поклали нафти, горючих газів, бурого вугілля, калійних солей та інших корисних копалин. У палеогені тут переважали ландшафти тропічного й субтропічного типів. У неогеновий період (понад 2 млн. років тому) ландшафти України були подібні до лісостепових краєвидів, нагадували сучасні савани. Подібна до сучасної структура зональності на території України почала проявлятися наприкінці неогену і на початку антропогену.

В антропогені на території України переважав суходіл, відбувалися коливні рухи земної кори, клімат мав тенденцію до похолодання. В її північній частині було материкове зледеніння. Тоді сформувалися континентальні відклади: водно-льодовикові, льодовикові, лесові, еолові, алювіальні, озерні. Потужність товщі антропогенових відкладів коливається від Одо 100 м, а в середньому вона становить 10—20 м.

В антропогені на території України розвинулися долинні ландшафти, сформувалася близька до сучасної зональність ландшафтів.

11.4. Геоморфологічна будова й основні форми рельєфу
11.5. Закономірності поширення і господарська оцінка надр України
11.5.1. Паливні корисні копалини
11.5.2. Рудні корисні копалини
11.5.3. Нерудні корисні копалини
12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ
12.1. Основні кліматотворні чинники
12.2. Загальні риси клімату
12.3. Типи повітряних мас
12.4. Розподіл температур повітря і опадів на території України