Географія - Олійник Я.Б. -
13.7. Водний баланс і водні ресурси України, способи їх раціонального використання і охорони

Залягання й поширення підземних вод пов'язане з геологічною будовою території. За запасами підземних вод на території України вирізняються декілька великих артезіанських басейнів. Найбільшим із них є Дніпровсько-Донецький. У всій товщі мезо- і кайнозойських порід наявні прісні води, водоносні горизонти з ними залягають до глибин 400 м. Водоносні горизонти у породах від палеозойських до кайнозойських виявлені в межах Волино-Подільського артезіанського басейну. На півдні України знаходиться Причорноморський артезіанський басейн з основними водоносними горизонтами в неогенових породах.

Території, збудовані складчастими породами різного віку, є гідрогеологічними провінціями. Це провінція Українського щита, тут води залягають у тріщинах кристалічних і метаморфічних порід. У Донецькій провінції підземні води є в породах від девонського до антропогенового періоду. До провінцій складчастих Українських Карпат належать артезіанські басейни Передкарпаття, складчастих гір, Закарпатської западини. У гідрогеологічній провінції Кримських гір підземні води поширені в тріщинуватих юрських і крейдових породах. На значній території України перші від поверхні горизонти підземних вод малопридатні для використання. Ресурси підземних вод виснажуються, вони потребують раціонального використання та охорони.

13.6. Болота, їх типи і поширення

Болота — зниження, в яких у процесі відмирання водяної рослинності поступово накопичуються на дні її рештки. Водяні рослини просуваються до центральної ділянки водойми, яка поступово заболочується, вони представлені рдесником, лататтям білим, глечиками жовтими, рогозою, кугою, очеретом, осоками. За умовами мінерального живлення, рельєфу, характеру рослинності болота поділяють на низинні, верхові та перехідні. Низинні болота утворилися в річкових долинах, на озерних берегах. Вони багаті на мінеральні речовини, тут ростуть вільха, рогіз, очерет, осока, зелені мохи, водяться птахи. Верхові болота знаходяться на вододілах та піщаних терасах. Вони бідні на мінеральні речовини, на них ростуть сосна, багно, журавлина, пухівка та ін. Перехідні болота помірно бідні на мінеральні речовини, в рослинному покриві помітні береза, сосна, осока, сфагнові мохи. Низинні болота найбільше поширені в зоні мішаних лісів. Перехідні та верхові болота займають невеликі площі на заході Полісся, в Лісостепу та в Українських Карпатах.

Значна частина боліт та заболочених земель меліорована і використовуються як сільськогосподарські угіддя.


13.7. Водний баланс і водні ресурси України, способи їх раціонального використання і охорони

Водні ресурси України формуються з місцевого стоку рік на своїй території, а також стоку, що надходить із суміжних територій Дунаєм, Дніпром і його притоками, Сіверським Дінцем. Річки України живляться переважно атмосферними опадами, частка підземних вод у їхньому живленні становить 10—20 %. У середньому на території України випадає 609 мм опадів. Із них лише 83 мм перетворюються на річковий стік; решта вологи — 526 мм — випаровується.

За розрахунками гідрологів, середнього за водністю року ресурси місцевого стоку України складають 50 км3. Із суміжних з нею територій припливає 159 км3 води. Тому загальні її ресурси оцінюються в 209 км3. Основна кількість водних ресурсів поверхневих вод припадає на басейн Дніпра — 53,5 км3 середнього за водністю року. Значні водні ресурси формуються в басейнах інших річок (табл. 9). Особливістю формування водних ресурсів України є те, що притік води з суміжних з нею територій набагато більший за місцевий стік. Так,

Кілійським гирлом Дунаю надходить 123 км2 води. Отже, Україна має значні сумарні водні ресурси. Але їх велика частина не може бути використана для господарських потреб, тому основними є місцеві водні ресурси. За їх запасами на одного жителя Україна є однією з найменш забезпечених країн (1 тис, м3 на рік). Запаси водних ресурсів також змінюються з року в рік, нерівномірно розподілені по території України. Найбільші вони на заході, а найменш забезпечені місцевим стоком південні райони Донецької, Запорізької, Херсонської, Одеської областей. Це вимагає дбайливого ставлення до водних об'єктів, потребує раціонального використання водних ресурсів, охорони їх від забруднення.

Таблиця 9. Водні ресурси річок України

Річка

Площа водозбору, км2

Річний стік, км3

Середній за водністю рік

Маловодний рік

Украй маловодний рік

Дніпро (біля Києва)

328 000

43,20

35,9

27,0

Дніпро (гирло)

540000

53,50

43,0

32,2

Прип'ять (гирло)

114 300

13,20

9,91

6,82

Десна (гирло)

89900

11,40

8,9

6,42

Рось (гирло)

12 600

0,861

0,577

0,34

Сула (гирло)

19600

1,39

0,95

0,58

Псел (гирло)

2230

1,88

1,36

0,85

Ворскла (гирло)

14 700

1,15

0,762

0,44

Сіверський Донець

52 400

3,47

2,48

1,59

Південний Буг (гирло)

63 700

3,39

2,19

1,26

Дністер (гирло)

72100

8,66

6,78

4,89

Прут (на кордоні)

8 260

2,08

1,37

0,77

Тиса

9 140

6,26

4,7

3,2


14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ
14.1. Умови ґрунтоутворення
14.2. Основні генетичні типи ґрунтів, закономірності їх поширення
14.3. Карта ґрунтів
14.4. Господарське використання ґрунтів
14.5. Земельні ресурси
14.6. Охорона земельних ресурсів
15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ
15.1. Різноманітність видового складу, закономірності поширення рослинності. Рослинні компоненти лісів, степів, луків, боліт
15.2. Різноманітність видового складу тварин. Фауністичні комплекси лісової, лісостепової, степової зон, Українських Карпат, Кримських гір