Географія - Олійник Я.Б. -
14.4. Господарське використання ґрунтів

Карта ґрунтів — це карта, на якій відображається поширення типів і різновидів грунтів на даній території. Для складання карт проводяться експедиційні дослідження — зйомка (знімання) грунтового покриву. В залежності від цілей і призначення ґрунтознавчі дослідження проводяться в межах окремих сільськогосподарських чи лісових господарств, природних або адміністративних районів, областей, країв, природних зон, держав. За змістом і детальністю розрізняють крупномасштабні (1:10 000—1:50 000), середньомасштабні (1:100000—1:300000) і дрібномасштабні (менше 1:300 000) знімання грунтового покриву. Знімання в масштабі 1:200—1:5000, які проводяться з великою точністю, називаються детальними. Під час польових знімань вивчаються особливості конфігурації ареалів ґрунтових типів у зв'язку з умовами і чинниками ґрунтоутворення. Тому географ-ґрунтознавець в полі досліджує такі чинники: геологічну будову, материнські (ґрунтоутворюючі породи); рельєф (випуклі та знижені форми, рівнини, плато, тераси, схили); гідрогеологічні умови (виходи ґрунтових вод на поверхню, наявність водоносних горизонтів, глибина залягання ґрунтових вод, її вплив на зволоження грунтового профілю; рослинність (взаємозв'язок рослинності з грунтами, наприклад, лісом, луками, степами і відповідними їм типами грунтів, визначення рослин – індикаторів властивостей грунтів, типових рослинних угруповань); роль тварин (земляні черви, личинки комах, мурашки, рептилії, гризуни), їх вплив на властивості грунту і його родючість.

Польове знімання ґрунтового покриву здійснюється в такій послідовності: 1) планування польових досліджень; 2) закладання грунтових розрізів; 3) вивчення горизонтів ґрунтового профілю і визначення типу грунту; 4) відбір зразків грунту для лабораторних аналізів; 5) встановлення меж грунтових контурів, складання польової карти грунтів.

Планування польових досліджень включає вибір масштабу, площі і маршрутів грунтового знімання, забезпечення обладнанням, ознайомлення з природними і господарськими умовами території. Ґрунтові розрізи закладаються в найбільш типових місцях на глибину, достатню для відкриття горизонтів грунту і материнської породи. Описується колір грунтових горизонтів, їх потужність (в сантиметрах), механічний склад, стратура, щільність, наявність корінців, слідів діяльності тварин. Із товщі основних ґрунтових розрізів беруться зразки з зазначенням глибини відбору. Вивчивши грунт в розрізах, ґрунтознавець виявляє межі ґрунтових контурів і наносить їх на план чи карту. Для точного вирисовування ареалів грунтових типів і їх різновидів використовуються топографічні карти, аерофото- і космічні знімки. Після завершення польових досліджень виконуються лабораторні аналізи відібраних зразків, на основі яких уточнюються польові визначення грунтів, визначаються їх фізико-хімічні показники, складається остаточна карта ґрунтів, легенда і пояснювальний текст до неї. На картах генетичні типи грунтів відображаються кольорами (якісним фоном), а їх властивості — різними позначками, штриховкою. На карті ґрунтів України простежуються зональні закономірності у поширенні ґрунтів на рівнинній території. В Українських Карпатах і Кримських горах типи грунтів змінюються від підніжжів до вершин хребтів (розгляньте карту ґрунтів у атласі). Карти грунтів використовуються для планування агропромислового виробництва, меліорації земель лісовпорядкування, охорони земельних ресурсів.

14.4. Господарське використання ґрунтів

Україна за площею родючих грунтів є багатою країною. Природна родючість грунтів і Висока продуктивність земель є національним багатством держави, основою її економічного розвитку.

У Земельному кодексі України всі її землі та поділяться за їх призначенням: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі житлової та громадської забудови; 3) землі природно, заповідного та іншого природоохоронного значення; 4) землі оздоровчого призначення 5) землі рекреаційного призначення; 6) землі історико-культурного призначення; 7) землі лісового фонду; 8) землі водного фонду; 9) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

В Україні земельні ресурси використовуються переважно в сільському і лісовому господарствах. Землеробська освоєність земель є значно вищою від екологічно допустимих норм. Використання земель агропромислового комплексу характеризується екстенсивним характером. Крім орних земель, грунти використовуються під багаторічні насадження, сіножаті й пасовища. Найцінніші грунти використовуються для вирощування пшениці, цукрових буряків, кукурудзи, соняшника в лісостеповій і степовій природних зонах. Землі населених пунктів займають 11,4 % загальної території, використовуються вони не завжди раціонально через малу щільність забудови, наявність непридатних для забудови ділянок.

Більш раціонального використання потребують землі: 1) курортні (лікувально-оздоровчі) території, де знаходяться джерела лікувальних мінеральних вод і родовищ лікувальних грязей, морські пляжі, ділянки санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв; 2) рекреаційні — території закладів організованого відпочинку та туризму, масового відпочинку населення у приміських зелених зонах, ділянки дачних та садівничих товариств; 3) природоохоронні — території, які використовуються для рекреації та екологічного туризму: національні природні парки, природні заповідники, біосферні заповідники, заказники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва; 4) території з пам'ятками історії, етнографії, археології, архітектури. Проблема раціонального використання земель загострилася у зв'язку з появою різних форм власності на землю.

14.5. Земельні ресурси
14.6. Охорона земельних ресурсів
15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ
15.1. Різноманітність видового складу, закономірності поширення рослинності. Рослинні компоненти лісів, степів, луків, боліт
15.2. Різноманітність видового складу тварин. Фауністичні комплекси лісової, лісостепової, степової зон, Українських Карпат, Кримських гір
15.3. Несприятливі природні процеси і явища
16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
16.1. Умови розвитку і характерні риси природних комплексів
16.1.1. Розвиток ландшафтів України в антропогені
16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час