Банківські системи зарубіжних країн - Мельник П.В. -
5.3. Діяльність комерційних банків як другого рівня банківської системи

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Щодо другого рівня банківської системи Франції, то виділяють комерційні депозитні банки, що спеціалізуються у галузі короткострокових кредитних операцій; інвестиційні чи ділові банки, що фінансують промисловість шляхом емісійно-установчих операцій. Третім різновидом, що займає проміжне положення між депозитними і діловими банками, є банки довгострокового і середньострокового кредиту.

Серед основних фінансово-кредитних організацій Франції виділяють:

- універсальні банки;

- банки взаємного кредитування;

- ощадні та пенсійні каси;

- установи муніципального кредиту;

- фінансові товариства;

- спеціалізовані фінансові інститути.

Універсальні банки, яких у Франції налічується близько 400, можуть виконувати такі операції:

• здійснювати більше 140 видів кредитних операцій;

• залучати вклади і видавати різні види кредитів;

• управляти грошовими коштами (довірчі операції).

Десять найбільших універсальних банків Франції зосередили у 1999 році близько 4/5 сукупного балансу фінансово-кредитних інститутів (ФКІ) країни, тому Франція за концентрацією банківського капіталу займає перше місце у світі. 20 травня 1998 р. Європейська комісія дала згоду на приватизацію банку "Креді Ліоне" з метою врятування банку та продаж активів загальним обсягом у 620 млрд фр. фр.

Щодо іноземних банків, то на початку 70-х років їх кількість у Франції була порівняно невеликою. У 90-х роках кількість іноземних банків становила близько 170 із 40 країн.

До спеціалізованих ФКІ належать:

- Державна національна ощадна каса;

- Депозитно-ощадна каса;

- "Креді Національ" (Національний кредит);

- Банк зовнішньої торгівлі;

- "Креді Фонсьє";

- кооперативні кредитні установи;

- каси муніципального кредиту;

- фінансові та страхові компанії;

- пенсійні фонди та деякі інші вузькоспеціалізовані кредитні установи.

За розмірами активів найбільшою із зазначених установ є Депозитно-ощадна каса, яку створено в 1916 р. для управління коштами державної Національної каси, яка об'єднує каси при поштових відділеннях, а також коштами приватних ощадних кас. Власні ресурси, якщо вони перевищують необхідний резерв, ощадні каси передають Депозитно-ощадній касі, джерелом ресурсів якої є також кошти страхових компаній і пенсійних фондів. Ці кошти вона вкладає в облігації державних позик і казначейські векселі, а також використовує для надання позик місцевим органам влади, державним підприємствам і для переобліку середньострокових зобов'язань іншим кредитним установам, зокрема Креді Національ.

Основні напрями розвитку французької банківської системи як й інших індустріально розвинених країн - укрупнення, впровадження нових технологій та інновацій. Щодо укрупнення, то йдеться про значні як для системи, так і для усієї економіки країни банківські злиття. Наприклад, злиття у 2000 р. банківського гіганта "Банк Національ де Парі" (Banque Nationale de Paris) і банку "Банк Паріба" (Banque Paribas) у результаті якого з'явився найбільший банк Франції "BNP Паріба банк" (BNP Paribas Bank). "Банк Національ де Парі" (Banque Nationale de Paris) придбав одразу 2 банки зі своєї країни - "Сосьєте Женераль" (Societe Generate) і "Банк Паріба" (Banque Paribas) - за 37 млрд доларів. Також Франція за прикладом Великобританії почала заохочувати діяльність іноземних банків на своїй території. У наслідок чого банки з інших країн Європи почали виходити на французький ринок.

Традиційно французькі банки поділяються на ощадні інститути, роздрібні й спеціалізовані банки. Однак цей поділ зазнав змін після прийняття у 1996 р. нового Закону "Про банки". Як і банки інших європейських країн, французькі банки є універсальними за характером своєї діяльності. Вони надають широке коло фінансових послуг, серед яких приймання вкладів у населення, видача кредитів, платіжні операції, операції з валютою і дорогоцінними металами, операції з цінними паперами, управління активами, інвестиційна діяльність, фінансовий інжиніринг, страхування тощо.

Таких банків у Франції 367. З них 168 іноземних з 35 країн світу. На їх частку припадає 9 % депозитного та 11 % кредитного ринку. Зростання чисельності таких банків відбулося наприкінці 70-х - на початку 80-х років. Близько половини іноземних банків припадає на країни Західної Європи та 25 % - на країни Близького та Середнього Сходу.

До найвідоміших банків Франції належать: Banque Populaire, Credit Agricole, BNP Paribas, Credit Lyonnais, Caisse Epargne, Credit Mutuel, CIC, Societe Generale.

BNP Paribas Bank має капітал у розмірі 1 769 400 838 euros, зареєстрований у Парижі. Банк "Паріба" займається такими операціями, як: відкриття рахунків, обіг чеків, управління рахунками, випуск банківських карток, надання споживчих кредитів, іпотечних кредитів, страхування та гарантування, вклади до запитання, кредитування житлового будівництва, термінові вклади, накопичувальні рахунки, страхування життя, місце на біржі, партнерські пропозиції тощо.

У французькій кредитній системі широко представлені спеціальні кредитні установи. Серед них потрібно виділити Credit Nationale - акціонерний напівдержавний банк. Його акціонерами є промислові компанії, банки та приватні особи, але діяльність знаходиться під безпосереднім контролем держави. Крім власного капіталу, його пасиви складаються з позичкових коштів, залучених у результаті випуску облігацій, і позик казначейства.

Основними активними операціями "Національного кредиту" є надання середньо- і довгострокових кредитів державним і приватним підприємствам, а також гарантій, завдяки яким зобов'язання боржників можуть бути враховані кредиторами прямо і опосередковано (через доручення інших кредитних органів) у Банку Франції. З 1950 р. Національний кредит бере активну участь у кредитуванні експорту, надаючи середньо- і довгострокові кредити. Довгострокове кредитування він здійснює разом з Банком зовнішньої торгівлі.

Банк зовнішньої торгівлі - державний акціонерний банк, акціонерами якого є державні кредитні установи. Він виконує функції, пов'язані з кредитуванням експорту. Найважливішими з них є безпосереднє кредитування зовнішньої торгівлі та надання гарантій щодо експортних кредитів, що значно полегшує облік векселів у "Національному кредиті" та Банку Франції. Своїми операціями Банк зовнішньої торгівлі сприяє розширенню експорту.

Після Другої світової війни набули розвитку фінансові компанії, які спеціалізуються на фінансуванні окремих галузей (електроенергетичної та інших енергетичних галузей, автошляхового будівництв та ін.) і регіонів країни; лізингові компанії, а також компанії, які фінансують продаж споживчих товарів у кредит. Наприкінці 1996 р. у країн налічувалося 1 042 фінансові компанії.

Надання кредиту сільському господарству широко практикують депозитні банки. Однак основна частина кредитів сільському господарству надається касами сільськогосподарського кредиту (8 000), які об'єднуються у регіональні каси (96). Організація сільськогосподарської кредитної кооперації має триступеневу систему. Верхньою ланкою є "Національна каса сільськогосподарського кредиту" (Caisse Nationale de Credit Agricole). До кінця 1988 року ця каса була державною установою, згідно із законом 1988 року стала акціонерним товариством. Асоціація кооперативних банків Credit Agricole - одна з найбільших банківських груп у Франції. Існує з 1920 року.

Кредитні кооперативи, які об'єднують дрібних промисловців та торговців, називаються народними (популярними) банками. Перший такий банк було створено у 1878 році. їхню діяльність контролює Центральна каса народних банків (Caisse Centrale de Banque Populaire). Державний контроль за діяльністю народних банків здійснюється тими ж самими методами, що й контроль за діяльністю приватних банків.

Мережа Credit Mutuel організована за такими ж принципами, що й дві попередніх установи. її клієнтами є приватні особи, їх депозити оформлюються ощадною книжкою, відсотки за такими депозитами не оподатковуються (так звана блакитна книжка).

Credit Fancier de France - був заснований у 1852 році, спеціалізується на наданні іпотечних кредитів будівельним компаніям та землевласникам на житлове та промислове будівництво, контролює ряд іпотечних банків. За формою організації він є приватним акціонерним банком, але управляючий банком і його заступник призначаються державою, тому фактично це напівдержавний банк. Капітал банку складається з акціонерного і позичкового, який мобілізується через випуск облігацій.

Основне місце в активних операціях належить середньо- і довгостроковим позикам будівельним компаніям і землевласникам на промислове і житлове будівництво. "Креді Фонсьє" надає також позики місцевим органам влади. Через дочірній банк він кредитує приватне будівництво.

Також у Франції функціонують такі банки, як:

• Credit du Nord - усі послуги цього банку пропонуються фізичним особам, спеціалістам та підприємствам. Займається фінансовими інвестиціями, надає індивідуальні кредити та інші банківські продукти.

• Credit Maritime - морський транспортний банк, який надає банківські продукти і послуги сектору мореплавства та робітникам, які його обслуговують.

• Deutsche Bank - західнонімецький банк, що відкритий для французьких інвесторів, які бажають користуватися послугами фінансистів вищого класу.

• Dexia, Dexia - Credit local de France, Societe Marseillaise de Credit - універсальні комерційні банки.

• La Compagiie Financiere Edmond de Rothschild - фінансова компанія Едмона де Ротшильда.

• Група hazard. Lazard Freres & Co. LLC (Нью-Йорк), Lazard Freres & Сіє. (Париж), Lazard Brothers & Co., Ltd. (Лондон) забезпечують фінансовими консультаціями, здійснюють розрахунки між клієнтами та грошові перекази в межах усього світу.

• Monte Paschi Banque - банк займається іноземними інвестиціями, зокрема співпрацює з Італією.

• RCI Banque - банк займається фінансуванням продажів автомобільного конструкторського заводу "Рено".

• RESIST-Національна філія Банку Франції.

• UCB Financements Immobiliers - Банк фінансування нерухомості, спеціалізується на кредитуванні нерухомості та наданні споживчого кредиту.

Щодо загальної тенденції функціонування банківського сектору Франції, то у 2006 році відмічається тенденція збереження відсоткових ставок на попередньому рівні. Історично низька пропозиція банківського фінансування помітно покращується у зоні євро, пожвавився розподіл кредитів. Починаючи з 2003 року, значно збільшується кількість виданих кредитів, забезпечуючи зростання агрегату М3, зокрема його найбільш ліквідної складової. Дане зростання кредитування у банківській системі Франції було більше відміченим у зоні євро, що свідчить про покращання умов валютного регулювання.

У 2005 році спостерігався розвиток кредитів для приватного сектору. Прискорення торкнулося і кредитів усієї банківської системи. Зростання обсягів кредитування у Франції стало ще більшим у кінці 2006 року. Тривалий низький рівень відсоткових ставок за короткостроковими кредитами, як наслідок розвитку пропозиції фінансування, стимулював видачу кредитів сімейним парам.

Суспільство таким чином користувалося пониженням кредитних ставок. Надання інших типів кредитів, зокрема кредитів для фінансування капіталовкладень, збільшилося меншими темпами. Кредити для сімейних пар динамічно зростали. Поза сумнівом низький рівень відсоткових ставок у зоні євро в 2006 році був чинником збільшення рівня кредитування у Франції. Це також свідчить про вплив ставок валютного ринку і ринку цінних паперів, про суттєвий надлишок ліквідності в обігу та інтенсифікацію конкуренції між установами.

Отже, у Франції спостерігається велика кореляція між рівнем відсоткових ставок у зоні евро та в самій країні, що набагато раніше наближалася до середньоєвропейського рівня. В умовах зростання обсягів кредитування, підвищення цін на ринках житлової нерухомості в декількох країнах зони евро, зокрема у Франції, особлива пильність є виправданою. Проте варто звернути увагу на платоспроможність сімейних пар, при цьому не забуваючи про їх фінансову стабільність. Крім того, турбує той факт, що зростання обсягів кредитів у Франції відбувається переважно за рахунок споживчих кредитів, тоді як ставки, наприклад, на кредити, що спрямовуються на капіталовкладення, продовжують зростати.

Каси муніципального кредиту, які в 2001 році функціонували у кількості приблизно 20 установ, не мають істотного значення в кредитній системі Франції.

Як випливає з характеристики наведених спеціалізованих ФКІ, провідна роль належить установам, що спеціалізуються на вкладанні коштів у цінні папери. У Франції ці установи поділяються на дві категорії - інвестиційні товариства зі змінним капіталом (з'явилися понад 30 років тому) і фонди спільного розміщення (були створені близько 20 років назад).

Основне їх призначення передусім - дати можливість широкому колу суб'єктів господарювання вкладати кошти у цінні папери.

Для того щоб полегшити вкладникам вибір, французькі законодавці поділили інвестиційні товариства, зі змінним капіталом, і фонди спільного розміщення, на такі категорії:

• заклади, орієнтовані на роботу з облігаціями та подібними борговими зобов'язаннями;

• установи, діяльність яких спрямована на роботу з акціями;

• багатопрофільні установи;

• установи, що спеціалізуються на короткострокових вкладах;

• гарантовані (власники таких установ гарантують вкладникам обумовлений в угоді результат).

Отже, як бачимо, діяльність спеціалізованих ФКІ у Франції - могутній фактор підтримки ліквідності кредитного ринку. Крім того, не зважаючи на не тривалий історичний період розвитку, банківська система Франції набула широкого розвитку як в середині країни, так і далеко за її межами. А деякі універсальні банки Франції є одними із провідних банків світу.

5.4. Регулювання та контроль банківської діяльності
Завдання і запитання для самоконтролю
Розділ 6. Банківська система Канади
6.1. Еволюція банківської системи
6.2. Банк Канади - емісійний банк країни
6.3. Види комерційних банків у банківській системі
6.4. Взаємозв'язок діяльності комерційних банків з небанківською сферою
Завдання і запитання для самоконтролю
Розділ 7. Банківська система Німеччини
7.1. Історія створення банківської системи
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru