Географія - Олійник Я.Б. -
16.5.1. Зона мішаних хвойно-широколистяних лісів

16.5.1. Зона мішаних хвойно-широколистяних лісів

Ця зона охоплює північну частину України, її південна межа проходить повз такі населені пункти: Рава-Руська — Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин — Кролевець — на північ від Глухова.

Зона мішаних лісів — це майже 20 % території України. Характерними особливостями її природних умов є низовинний рельєф, наявність піщаних і піщано-глинистих відкладів, густа річкова мережа, широкі річкові долини, достатнє зволоження і високий рівень грунтових вод, переважання дерново-підзолистих грунтів, значне поширення борових і суборових лісів. Після відступання Дніпровського льодовика тут сформувалися моренно-зандрові та зандрові рівнини, моренні гряди, еолові форми рельєфу. Клімат помірно континентальний, літо тепле й вологе, зима порівняно м'яка. Середні температури січня змінюються із заходу на схід від —4,5, —5 °С до —7, —8 °С. Середні температури липня змінюються відповідно від +17 до +19,5 °С. Безморозний період триває 160—180 днів. Зона мішаних лісів є найбільш зволоженою на рівнинній частині України. Річні суми опадів 600—700 мм. Стійкий сніговий покрив тримається 90—100 днів. Густота річкової мережі 0,30—0,50 км/км2. Для річок характерна тривала весняна повінь із широкими розливами, зимова межень. Підземні води є джерелом живлення річок і озер. Дуже поширені низинні болота.

У межах зони переважають мішано-лісові, хвойно-широколистяні ландшафти, які розвинулися за помірно теплого вологого клімату та наявності льодовикових, водно-льодовикових, давньоалювіальних піщаних відкладів. їх характеризують значне поширення дерново-підзолистих грунтів під сосновими та сосново-дубовими лісами, складне перемежування зандрових і моренно-зандрових рівнин, долинно-терасових, лучних і болотних ландшафтних комплексів із меліоративними системами. На півдні зони поширені острівні опілля з ландшафтами північно-лісостепового типу.

Лісистість зони змінюється від 10 до 60 %; у лісах ростуть сосна, береза, дуб, граб, липа, клен. Найбільше поширені дубово-соснові ліси — 45 % укритих лісом площ. Підборовими лісами піщані тераси й масиви. До 10 % території зони — це лучні ландшафти, що розвинулись у заплавах річок. У їхніх травостоях переважають різнотравно-злакові угруповання. Характерна риса ландшафтної структури — болотні природні комплекси, де домінують низинні трав'янисто-мохові та лісові болота. Зона мішаних лісів України представлена Поліссям — своєрідною ландшафтною провінцією (краєм), розташованою в межах України, Білорусі, Росії, з поділом на північну, південну і східну частини. Українське Полісся за особливостями просторової ландшафтної диференціації розмежовується на такі фізико-географічні області: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся, Новгород-Сіверське Полісся.

Волинське Полісся — найбільш зволожена, залісена й заболочена з фізико-географічних областей Українського Полісся. Завдяки поширенню тріщинуватих крейдових порід, перекритих малопотужним шаром антропогенових відкладів, тут розвиваються карстові процеси. Вплив карбонатних порід проявляється у фізико-хімічних властивостях наявних в області моренно-водно-льодовикових, долинно-терасових, піщано-горбистих поліських ландшафтів, лучно-болотних і болотних заплавних комплексів.

Житомирське Полісся характеризується переважанням за ядрових ландшафтів на докембрійському фундаменті Українського шита, більшою, порівняно з Волинським і Київським Поліссям, піднесеністю поверхні та дренованістю, значно меншою заболоченістю.

Київське Полісся — низовинна акумулятивна рівнина з потужною товщею антропогенових відкладів, переважанням моренно-здодрових, борових і суборових терасових ландшафтів.

У Чернігівському Поліссі поряд із поліськими значні площі охоплюють опільські північно-лісостепові ландшафти.

Новгород-Сіверське Полісся характеризується розвитком ерозійних процесів на підвищених лесових рівнинах уздовж правого берега Десни, карстових явищ, обумовлених близьким до поверхні заляганням крейдових порід, поширенням ландшафтів мішано-лісового та лісостепового типів.

Велика увага приділяється охороні природи Українського Полісся. В його межах створено Шацький і Деснянсько-Старогутський природні національні парки, Рівненський і Поліський природні заповідники, заповідно-мисливські господарства (Дніпровсько-Тетерівське, Заліське), багато заказників, пам'яток природи. Природні умови зони мішаних лісів сприятливі для розвитку сільськогосподарського виробництва, рекреації.

16.5.2. Лісостепова зона
16.5.3. Степова зона
16.5.4. Українські Карпати
16.5.5. Кримські гори
16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
17. ЕКОНОМІКО- І ПОЛІТИКО-ГЕОГРАФГЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ
17.1. Проголошення незалежності України та її вплив на геополітичну ситуацію в Європі
17.2. Економіко-географічне положення і його господарська оцінка
17.3. Сучасний адміністративний поділ