Географія - Олійник Я.Б. -
60. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

60.1. Значення транспортного комплексу

Транспорт—одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, що забезпечує потреби господарства й населення в усіх видах перевезень. Він має такі особливості: 1) наслідком роботи транспортує не новий продукт, а певний корисний ефект, що полягає в переміщенні вантажів і людей; 2) на транспорті використовується не сировина, а лише засоби виробництва й допоміжні матеріали; 3) своєю діяльністю транспорт продовжує виробничий процес промисловості й сільського господарства у сфері обігу. Для нього характерні лінійне розміщення та універсальність виробничих зв'язків з іншими галузями господарства.

Продукція транспорту не може нагромаджуватись, а ефективність його розвитку залежить від формування вантажо- й пасажиропотоків. Внаслідок цього відбувається взаємодія розміщення транспортуй продуктивних сил. Формуючи економічні, культурні, рекреаційні та інші зв'язки, транспорт прискорює соціально-економічний розвиток суспільства. Завдяки обслуговуванню різних форм суспільної організації виробництва (спеціалізація, концентрація, кооперування й комбінування) він впливає на підвищення ефективності розміщення різних галузей виробництва. Транспортно-географічне положення зумовлює розміщення окремих галузей виробництва (наприклад, у портових містах розвиваються рибна промисловість, суднобудування Й судноремонт, металургійні комбінати, що орієнтуються на імпорт-сировини Й палива).

Транспортні витрати враховуються в загальних витратах виробництва двічі: 1) на стадії процесу виробництва, коли транспорт доправляє необхідні види сировини, палива, матеріалів, а транспортні витрати входять у витрати виробництва; 2) на стадії процесу обороту — доставляння готової продукції споживачам.

60.2. Галузева структура

Види транспорту розрізняються за характером перевезень, їхньою дальністю, потужністю, кількістю спожитої електроенергії тощо. Залежно від розвитку й розміщення транспорт поділяється на суходільний (залізничний, автомобільний, трубопровідний), водний (морський, річковий, озерний), повітряний.

У деяких країнах світу збереглися гужовий, в'ючний види транспорту, а також переміщення вантажів носіями, велорикшами та ін. Виокремлюють також електронний транспорт, що здійснює передачу електроенергії. За характером перевезень можна визначити пасажирський і вантажний транспорт.

Залежно від ролі виконуваної роботи розрізняють транспорт загального і не загального користування. До транспорту загального користування належать: залізничний, морський, річковий, автомобільний, трубопровідний і повітряний види транспорту. Він сполучає окремі регіони й країни світу, забезпечує економічні зв'язки між виробниками й споживачами та пасажирські перевезення. Транспорт не загального користування здійснює переміщення сировини, матеріалів на інших видів продукції всередині підприємств промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі. Крім того, вирізняють транспорт особистого користування (легкові автомобілі, мотоцикли, яхти тощо).

Розрізняють кілька основних типів транспортної мережі за її конфігурацією: радіальна, в якій основні магістралі розходяться променеподібно від одного або кількох головних вузлів (Франція, Німеччина); мережі з переважанням більш-менш паралельних магістралей — широтних і меридіональних; деревоподібної конфігурації, що нагадує рисунок річкової мережі.

Під впливом науково-технічної революції відбуваються структурні зрушення в розвитку й розміщенні транспорту. Виникають трубопроводи для сипких вантажів, що їх перекачують у суміші з водою або нафтою (пульпопроводи), підвісні монорейкові дороги, водний і наземний транспорт на повітряній подушці, пневматичні трубопроводи.

За видами сполучень і характером обслуговування розрізняють міжнародні та внутрішньодержавні сполучення. Внутрішньодержавні бувають міжрайонні, внутрішньорайонні, місцеві, міжміські, приміські.

Різні види транспорту розрізняються за характером обслуговуваних ними зв'язків. Наприклад, морський і повітряний транспорт відіграє найважливішу роль у міжнародних економічних і пасажирських зв'язках, інші види транспорту обслуговують переважно внутрішні зв'язки окремої країни.

60.3. Вплив природних умов, розміщення населення і виробництва на розвиток і розміщення транспорту

Природні умови по-різному впливають на роботу окремих видів транспорту. Важливе значення для морського транспорту мають обриси берегів: у зручних бухтах для будівництва портових споруд необхідно менше затрат. Від глибини морів та океанів залежить проходження суден. Густі тумани несприятливі для роботи портів, вони знижують їхню пропускну здатність. Морські течії впливають на замерзання морів, зумовлюючи холодні або теплі маси води, а також на швидкість суден і витрату пального.

Для річкового судноплавства необхідно, щоби ріки мали достатні глибини. Ширина ріки має допускати проходження двох зустрічних суден. Для внутрішнього водного транспорту важливе значення має режим стоку рік. Від звивистості рік залежить довжина шляху і відповідно — просування суден.

Сучасна техніка дає змогу прокладати залізниці та автомобільні дороги в будь-яких районах, одначе будівництво та експлуатація доріг у горах значно дорожчі, ніж на рівнинах.

Рельєф місцевості впливає на обсяг земляних робіт під час будівництва доріг. За незначного похилу і пересіченої місцевості збільшується обсяг земляних робіт і, відповідно, вартість будівництва. Вибираючи трасу залізниці чи автомагістралі, зважають на можливість карстових явиш, обвалів тощо. Значна розчленованість місцевості гідрографічною мережею збільшує витрати на будівництво мостів.

Через сильні морози доводиться витрачати більше палива на обігрівання пасажирських вагонів.

На будівництво та експлуатацію автомобільних доріг і залізниць впливають снігові замети, температура повітря, дощі, ожеледь, ожеледиця та інші чинники.

У галузі повітряного транспорту беруть до уваги умови природного середовища стосовно польотів та вибору місця для будівництва аеропортів. Стан і властивості атмосфери впливають на політ, зокрема температура повітря — на тепловіддачу двигунів і рівень обледеніння літаків.

Створення транспортної мережі залежить від розміщення міст і адміністративних центрів. Чисельність населення і його міграційні потоки визначають інтенсивність і напрям пасажиропотоків.

Обсяги вантажообігу транспорту визначають такі фактори: 1) рівень розвитку економічних районів; 2) розміщення продуктивних сил; 3) порайонний баланс виробництва і споживання.

Величина вантажообігу залежить передовсім від розміщення великих переробних центрів відносно джерел палива, сировини й допоміжних матеріалів. Обсяг перевезень на одиницю продукції зумовлюється структурою завезення палива, сировини й допоміжних матеріалів.

Галузі господарства по-різному впливають на роботу транспорту, тому в транспортному аспекті розрізняють виробничу й невиробничу сфери. У першій виокремлюють три групи: 1) промисловість і сільське господарство, які створюють продукт, а для його виробництва чи видобутку необхідно завозити певні вантажі й перевозити одержаний продукт; 2) будівництво, яке потребує лише завезення матеріалів та устаткування, а його продукція (будівлі, споруди) залишається на місці виробництва; 3) торгівля, заготівлі, матеріально-технічне постачання і зв'язок, які самі собою не створюють речовинного продукту, а збільшують його вартість затратами на доставляння споживачеві або для зберігання.

Галузі невиробничої сфери мають порівняно невеликий вплив на транспорт, за винятком курортного господарства.

Розрізняють транспортабельні вантажі (руда, метали та ін.), які повністю використовують вантажопідйомність засобів транспорту, і мало транспортабельні (меблі, бавовна та ін.), які не повністю завантажують транспортні засоби.

60.4. Особливості розвитку і розміщення основних видів транспорту

До основних видів транспорту належать суходільний (залізничний, автомобільний, трубопровідний), водний (морський, річковий та озерний), повітряний.

На відміну від інших видів транспортних сполучень, залізничний транспорт характеризується надійністю, регулярністю, універсальністю, можливістю перевезення вантажів і пасажирів незалежно від пори року та погодних умов.

Залізничні пасажирські станції в усьому світі є центрами притягання ділового життя, бізнесу, торгівлі, інших видів транспорту, тобто стають великими пасажирськими вузлами, шо їх пасажири використовують для поїздки взагалі, незалежно від того, користуються вони залізницею, літаком чи таксі.

Автомобільний транспорт характеризується високою маневреністю. Він відіграє значну роль у забезпеченні змішаних і місцевих перевезень на невеликі відстані. Найкращі автомобільні дороги — автостради, які дають змогу рухатися з великою швидкістю.

Трубопровідний транспорт об'єднує нафто-, газо- й продуктопроводи для транспортування нафти, газу, бензину, дизельного палива. Головними перевагами трубопровідного транспорту є висока економічність перевезень і зберігання вантажів, повна автоматизація процесу транспортування, надійність, екологічність і менша капітале- й металомісткість, ніж в інших видах транспорту. Трубопровідний транспорт дає можливість здійснювати безперервний процес транспортування вантажів і перемішувати в короткі строки значні маси продукції незалежно від кліматичних умов.

Потужність і транспортне значення судноплавних річок і каналів різняться більше, ніж потужність залізниць і навіть автомобільних доріг. Між судноплавними річками існують короткі канали (сполучають верхів'я річок та їхні верхні потоки) й довгі (сполучають основні річки в їхній нижній або середній течії).

Географію морських перевезень в основному визначає мережа не шляхів, а портів, морських каналів, а також приступних для морських суден внутрішніх водних шляхів. Морський транспорт вважається найдешевшим, оскільки не потребує додаткових витрат на прокладання доріг. Розрізняють два види морського судноплавства—лінійне й трамно-ве. Лінійне судноплавство — це плавання суден чітко визначеним маршрутом. Трамнові вантажні судна плавають у найрізноманітніших напрямках, від порту до порту. Морський транспорт використовується переважно для транспортування вантажів, пасажирські перевезення незначні.

Повітряний транспорт — наймолодший. З кожним роком збільшується дальність перевезень, підвищується частка міжнародних і особливо міжконтинентальних повітряних сполучень, зростає роль турбогвинтових і реактивних літаків. Підмурком повітряного транспорту є мережа аеропортів. Головні переваги повітряного транспорту: 1) швидкість переміщення; 2) можливість значного скорочення маршруту порівняно з наземними і водними шляхами; 3) організація максимальної кількості безпосадкових сполучень.


ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ПРО АВТОРІВ







© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru