Філософія - Касьян В.І. - Томас MOP УТОПІЯ

Томас Мор (1478–1535) – англійський гуманіст-раціоналіст епохи Відродження, державний діяч, і письменник. Батько Т. Мора був юристом. Т. Мор навчався в Оксфордському університеті. Був членом парламенту, де очолив опозицію королю Генріху VII, після смерті якого король Генріх VIII призначив ! Т. Мора канцлером Англії. Але невдовзі Т. Мор попав у немилість через те, що король вирішив розлучитися з дружиною і взяти шлюб з іншою: Т. Мор, як католик, був непохитним противником розлучення. Томас Мор був прибічником верховної влади папи і відмовився скласти присягу королю як "верховному главі" англійської церкви, після чого був кинутий у в'язницю, звинувачений в державній зраді і страчений.

Головний твір Т. Мора – "Золота книга, настільки ж корисна, як і потішна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія" (1516). "Утопія" буквально – "місце, якого немає". У цьому творі Т. Мор дав розгорнуту критику суспільства, побудованого на приватній власності, та соціально-політичних відносин в Англії його часу, вперше послідовно виклав ідею усуспільнення виробництва, пов'язав з нею ідеї комуністичної організації праці та розподілу.

Утопія – це острів у Південній півкулі, де всі справи управління суспільством вершаться найкращим способом, який тільки можливий. Випадково його відвідав моряк Рафаїл Гітлодей, який прожив тут 5 років і повернувся в Англію з тим, щоб розповісти про мудрі запровадження у державі Утопії. В Утопії все перебуває в загальній власності, бо благополуччя суспільства неможливе там, де панує приватна власність: без комунізму не може бути рівності. Т. Мор висловлює Гітлодею своє занепокоєння, що комунізм зробить людей ледарями і знищить будь-яку повагу до властей. Але Гітлодей стверджує, що це не так.

В країні Утопії є 54 міста, які побудовані за одним планом, за винятком столиці. Всі будинки зовсім однакові – одні двері на вулицю, другі в сад. Двері не мають ніяких замків, і кожний може входити в будь-який будинок. Кожні 10 років мешканці міняють будинки, щоб не зароджувалися приватновласницькі почуття.

Всі утопійці одягаються однаково, але одяг чоловіків відрізняється від одягу жінок, а одяг людей одружених – від одягу неодружених. Моди ніколи не змінюються. На роботі утопійці прикриваються шкірянками або шкурами, яких вистачає на 7 років. Чоловіки і жінки працюють 6 годин на день, решту часу вони присвячують наукам і мистецтву. Всі лягають спати о 8 годині і сплять 8 годин. Зранку читаються лекції, які збирають багато слухачів, хоча відвідування їх не обов'язкове. Після вечері 1 година відводиться на розваги. В Утопії немає нероб і не витрачаються зусилля на некорисні заняття. Для наукової діяльності відбираються певні особи. Вони звільняються від іншої роботи, якщо виправдовують надії суспільства. Всі вищі посадовці обираються з числа вчених. Формою правління є представницька (парламентська) демократія. Члени парламенту обираються в процесі багатоступінчастих виборів. На чолі стоїть князь, який обирається довічно, але може бути скинутий у разі прагнення до тиранії.

Основна господарська ланка ідеальної вільної держави Утопії – сім'я; виробництво спирається на ремесло. Сім'я на острові Утопія має чітко виражений патріархальний характер. Одружені сини живуть у будинку батька і покоряються йому. Коли ж якесь сімейство стає надто багатолюдним, то зайві діти переходять в яке-небудь інше сімейство. Якщо надто багатолюдним стає місто, то частина жителів переходять в інше місто. Лікарні облаштовані так добре, що хворі бажають лежати в них, а не вдома. Різати худобу на м'ясо дозволяють лише рабам, щоб вільним громадянам залишалося невідомим почуття жорстокості. Раби – це люди, яких засудили за ганебні вчинки, або іноземці, які в себе на батьківщині були засуджені до страти, але утопійці згодилися прийняти їх до себе як рабів.

Наречений і наречена зазнають жорстоких покарань, якщо вони вступають у шлюб не непорочними. Перед шлюбом наречена і наречений бачать один одного голими. Адже ніхто не буде купувати коня, не здійнявши спочатку сідло і збрую, – так само треба підходити до шлюбу. Розрив шлюбу дозволяється лише у виняткових випадках: зрада, "важкий характер". Образа, зневага шлюбного союзу карається рабством.

В Утопії всі навчаються військовій справі – як чоловіки, так і жінки. Війну вони можуть вести, по-перше, щоб захистити свою територію від нападу; по-друге, щоб захистити територію свого союзника, на якого напали; по-третє, щоб звільнити пригнічений народ від тиранії, але прагнуть, воювати не самі, а залучати військових найманців. Для цього корисними можуть бути запаси золота і срібла.

Самі утопійці використовують золото для виготовлення нічних горшків та ланцюгів, якими сковують рабів, щоб виховати презирство до золота. Вони жаліють простих людей тієї держави, з якою воюють, бо "знають, що ці люди йдуть на війну не за своєю волею, а гнані безумними державцями". Жінки воюють нарівні з чоловіками, але лише з доброї волі. У разі необхідності утопійці проявляють величезну хоробрість.

Про етичні погляди. Утопійці переконані, що щастя полягає у задоволенні. Але це не призводить до ганебних вчинків, бо утопійці впевнені, що після земного життя за доброчесність призначені нагороди, а за пороки – покарання. Вони не аскети і піст вважають дурницею. Всі релігії – а їх багато – користуються повною терпимістю. Майже всі утопійці вірують у бога і безсмертність. Ті нечисленні утопійці, що відкидають віру, не вважаються громадянами і відсторонені від участі в політичному житті, а в іншому вони не піддаються ніяким покаранням чи обмеженням.

Багато утопійців прийняли християнство, коли довідалися, що Христос був противником приватної власності. Через усю працю проходить ідея про велике значення комунізму. Майже в самому кінці твору Гітлодей заявляє, що інші держави "є не чим іншим, як певною змовою багатіїв, що борються під іменем і вивіскою держави за свою особисту користь".

Френсіс БЕКОН НОВИЙ ОРГАНОН
Рене ДЕКАРТ МІРКУВАННЯ ПРО МЕТОД
Клод Адріан ГЕЛЬВЕЦІЙ ПРО ЛЮДИНУ, ЇЇ РОЗУМОВІ ЗДІБНОСТІ ТА ВИХОВАННЯ
Іммануїл КАНТ КРИТИКА ЧИСТОГО РОЗУМУ
Георг ГЕГЕЛЬ ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
Фрідріх ЕНГЕЛЬС ЛЮДВІГ ФЕЙЄРБАХ І КІНЕЦЬ КЛАСИЧНОЇ НІМЕЦЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
Карл МАРКС ДО КРИТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМИ
Артур ШОПЕНГАУЕР СВІТ ЯК ВОЛЯ І УЯВЛЕННЯ
Фрідріх НІЦШЕ АНТИХРИСТИЯНИН
Григорій СКОВОРОДА ПОТОП ЗМІЇНИЙ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru