Землеробство - Гудзь В.П. -
Освоєння сівозмін

Наступне завдання полягає в тому, щоб освоїти сівозміни в можливо короткий строк. Здійснення всього проекту землевпорядкування - першочергове завдання керівників і спеціалістів господарства. До їхнього обов'язку входить збереження межових знаків і встановлених меж полів сівозмін та інших господарських ділянок. Вони повинні передбачати в щорічних і перспективних планах виконання заходів в установлені проектом строки щодо освоєння нових земель, поліпшення угідь, захисту ґрунтів від ерозії, розробити і виконувати план освоєння запроектованих сівозмін.

Запроектовану сівозміну відразу освоїти не можна, оскільки до цього поля здебільшого зайняті не тими попередниками, яких потребує нова сівозміна, а замість однієї культури в полі часто виявляється три-чотири і більше. Ось чому між впровадженням нової сівозміни і фактичним її освоєнням повинен минути певний період.

Після того як буде визначено кількість сівозмін, площу кожної з них, розміщення їх на земельній території господарства, встановлено чергування культур і проведено землевпорядкування, складають план освоєння сівозмін, або так звані перехідні таблиці. План освоєння сівозмін не входить в організаційно-господарський план і прикладається у вигляді додатку. План освоєння (переходу) являє собою таблицю розміщення сільськогосподарських культур і парів по полях сівозміни і наміченої агротехніки на перехідний період. Тривалість цього періоду повинна становити для польових сівозмін один-три роки, а для кормових з трьома і більше полями багаторічних трав - чотири роки і більше.

План освоєння вважається правильним лише тоді, коли він забезпечує:

1. Виробництво сільськогосподарської продукції в розмірах, достатніх для виконання плану продажу й задоволення внутрішньогосподарських потреб господарства. Посівні площі, особливо зернових, технічних і кормових культур у роки освоєння (переходу) повинні повністю відповідати перспективному плану розвитку господарства.

2. Сівбу провідних культур, насамперед продовольчих зернових і технічних після кращих попередників. Не можна висівати зернові там, де їх вирощували протягом двох років.

3. Відведення найзабур'яненіших полів під зайняті, а в посушливих районах - під чорні пари.

4. Розміщення в кожному полі по одній культурі, що має важливе організаційно-господарське значення, оскільки при цьому продуктивніше використовується техніка. Якщо ж виникає потреба висівати в одному полі дві-три культури, потрібно добирати такі, які були б рівноцінними попередниками для наступних культур. Це має важливе значення для прискорення переходу до запроектованої сівозміни.

5. Підвищення врожайності та валових зборів усіх культур у перехідний період, що забезпечується правильним розміщенням їх і відповідною агротехнікою. Оскільки в ці роки доводиться відхилятися від запроектованого чергування культур, то на цей період потрібно скласти спеціальну перехідну агротехніку, враховуючи конкретне розміщення культур після попередників.

У перехідній таблиці записують по порядку поля та їхню площу, усі культури, які висівали в кожному полі за попередні два роки із зазначенням їх площі посіву, а також включені до складу поля неосвоєні землі, що підлягають переведенню в ріллю на розрахунковий строк. Щоб було видно, як розміщалися культури на кожному полі, бажано скласти карту попередників. Потім намічають розміщення посівів на найближчі два-три роки або більше, поки не буде освоєна сівозміна. У ці роки порядок зміни культур може відрізнятися від установленого чергування, так само як і розміщення по полях. Але те й інше з кожним роком усе більше й більше буде наближатися до передбаченого проектом.

При складанні плану освоєння сівозміни рекомендується дотримуватися такого порядку: скласти план послідовно за роками, починаючи з першого року до повного освоєння; намітити план освоєння нових земель, якщо вони входять у поля сівозміни; вписати культури, висіяні в минулі роки під урожай поточного року (багаторічні трави, озимі); розміщати ярі культури в порядку їх убуваючої цінності; визначити поля для підсіву багаторічних трав і для чистих парів, якщо вони передбачені схемою сівозміни, або тимчасово допущені в перехідний період на сильно засмічених полях.

Крім того, намічають основи технологій вирощування сільськогосподарських культур (обробіток ґрунту, система удобрення та ін.), в яких передбачають поступовий перехід від існуючої в господарстві технології до запланованої на рік освоєння сівозміни. Особливу увагу звертають на ті поля й ділянки, де плануються посіви по гірших попередниках.

З порядком складання плану освоєння і ротаційної таблиці сівозміни ознайомимося на прикладі сівозміни: 1 - вико-вівсяна сумішка; 2 - озимі; 3 - льон; 4 - картопля рання; 5 - озимі; 6 - картопля; 7 - ячмінь.

Роботу виконують у такій послідовності:

1) до плану освоєння сівозміни заносять фактичне розміщення культур у рік, що передував освоєнню, і в рік освоєння сівозміни з тим, щоб було видно, по яких попередниках розміщували культури за попередні не менше ніж два роки (табл. 29).

2) намічають площі освоєння нових земель, якщо такі землі входять до сівозміни (в цьому прикладі на перший рік освоєння сівозміни таких площ немає);

3) у відповідні графи плану переходу заносять ті культури, які посіяні в минулі роки, але збиратимуть їх у поточному році: багаторічні трави, озимі та деякі інші багаторічні (перехідні) культури.

У нашому прикладі такі записи на перший рік освоєння сівозміни слід зробити в 1, 2, 4, 5, 6-му полях. Щоб запобігти плутанині з розміщенням озимих у в роки переходу, доцільно посіви озимих поточного року (перехідна культура) вказувати в дужках (озимі), а попередник озимих - без дужок. Наприклад, запис на поточний рік у 4-му полі означає, що 37 га тут були зайняті озимими культурами і в перший рік освоєння ця площа може бути використана під яру культуру (картоплю). Решта частина поля (22 га) в поточному році була зайнята вико-вівсяною сумішкою, а восени на цій площі посіяли озимі, які збиратимуть у перший рік освоєння сівозміни.

Таблиця 29

План освоєння польової 7-пільної сівозміни: 1 - вико-вівсяна сумішка; 2 - озимі; 3 - льон; 4 - картопля рання; 5 - озимі; 6 - картопля; 7 - ячмінь

Номер

поля

Склад

полів за угіддями і площа, га

Фактичне розміщення культур

План розміщення культур за роками

у році

освоєння сівозміни

Попередньому

Поточному

Перший

Другий

Третій

культура

площа, га

культура

площа, га

культура

площа, га

культура

площа, га

культура

площа, га

1

Рілля, 58

Багаторічні

трави

1-го року

використання.

Ячмінь

36

22

Багаторічні

трави 2-го року

використання

(озимі).

Вико-вівсяна сумішка

(озимі)

36

22

Озимі

58

Льон

58

Картопля рання

(озимі)

58

2

Рілля, 60

Льон

Озиме

жито

Картопля

20

10

30

Ячмінь з підсівом

Багаторічних трав

Льон

20

40

Багаторічні

трави 1-го року використання (озимі).

Картопля рання (озимі)

20

40

Озимі

60

Льон

60

3

Рілля, 57

Озима

пшениця

Картопля

Ячмінь з

підсівом

трав

40

10

7

Картопля

Багаторічні

трави 1-го року

використання

50

7

Ячмінь

Багаторічні

трави

2-го року

використання

50

7

Вико-вівсяна

сумішка

(озимі)

Багаторічні трави

3-го року використання (озимі)

50

7

Озимі

57

4

Рілля, 59

Вико-

вівсяна

сумішка

Овес

37

22

Озимі

Вико-

вівсяна

сумішка

(озимі)

37

22

Картопля

Озимі

37

22

Ячмінь

59

Вико-

вівсяна

сумішка

(озимі)

59

5

Рілля, 46

Переліг,

13

Багаторічні трави

2-го року

використання

Переліг

46

13

Озимі

Ячмінь з

підсівом

трав

46

13

Картопля рання

(озимі)

Багаторічні

трави

1-го року

використання (озимі)

46

13

Озимі

59

Картопля

59

6

Рілля, 60

Багаторічні трави 1-го року використання

60

Багаторічні трави

2-го року використання (озимі)

60

Озимі

60

Картопля

60

Ячмінь

60

7

Рілля, 57

Ячмінь з

підсівом

трав

57

Багаторічні трави

1-го року використання

57

Льон

57

Картопля рання

(озимі)

57

Озимі

57


Зробивши відповідні записи, підрахуємо, що в перший рік освоєння під багаторічними травами 1-го року використання буде зайнято 33 га. Відповідно до нової структури посівних площ у запроектованій сівозміні не передбачається вирощування багаторічних трав. Отже, з площ, зайнятих багаторічними травами 1-го року використання, в перший рік освоєння урожай можна використати на сіно, сінаж, силос або зелений корм з тим, щоб на цій площі посіяти озимі, причому решту площі доцільно зайняти культурою, яка рано звільняє поле. У подальшому це поле можна буде використати під озимі. Наприклад, у 5-му полі 46 га можна зайняти картоплею ранньою, а в 2-му полі (40 га) - вико-вівсяною сумішкою або картоплею ранньою.

Згідно зі схемою сівозміни, під зернові культури повинно бути використано 176 га. У перший рік переходу озимі займають 140 га, отже, під ярі зернові залишається всього 36 га. Доцільно розмістити ячмінь у 3-му полі, зайнявши 50 га ріллі після картоплі. Сьоме поле можна повністю відвести під льон.

Підводячи підсумки першого року освоєння сівозміни, можна зробити висновок, що картоплею і особливо зерновими культурами зайнято більше ріллі, ніж це передбачалося запроектованою сівозміною. У той же час не виділено площі під вико-вівсяну сумішку. Отже, можливу нестачу в кормах слід поповнити за рахунок картоплі, природних сіножатей і пасовищ, підвищення урожайності багаторічних трав, а також за рахунок концентрованих кормів власного виробництва.

План розміщення культур на другий рік освоєння складають в аналогічній послідовності:

1) у відповідні графи записують перехідні культури (озимі в 2-му і 5-му полях);

2) три поля (1, 6 і 7) зайняті культурами згідно із схемою нової сівозміни. Отже, для цих полів перехідний період можна вважати закінченим і чергування культур здійснювати за новою схемою сівозміни;

3) 4-е поле можна цілком зайняти ячменем, а 3-є - вико-вівсяною сумішкою і багаторічними травами 3-го року використання.

Таким чином, перехід до нової сівозміни завершується за три роки.

Після освоєння сівозміни розміщення культур на кожному полі здійснюється відповідно до встановленого чергування, причому рік освоєння вважається першим роком першої ротації сівозміни. Продовживши перехідний план ще на 6 років, одержимо ротаційну таблицю, яка відображає чергування культур у просторі (по полях) і в часі (за роками, табл. 30).

План освоєння сівозміни в таблиці 31 показано на прикладі агрофірми "Томи-лівська" Білоцерківського району Київської області. Проектом внутрішньогосподарського землевпорядкування цього господарства передбачено впровадити десятипільну зернопросапну сівозміну з таким чергуванням культур: 1 - горох; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - кукурудза на силос; 5 - озиме жито; 6 - однорічні трави; 7 - озима пшениця; 8 - цукрові буряки; 9 - гречка; 10 - ячмінь.

Освоєними називають такі сівозміни, в яких розміщення культур по полях відповідає затвердженій схемі, дотримуються межі полів, встановлене чергування культур і технологія їх вирощування.

Складання плану - лише початок роботи щодо освоєння сівозмін. Господарство повинне заздалегідь придбати потрібний насіннєвий матеріал, добрива, машини, знаряддя та ін. Дуже важливо потурбуватись про забезпечення господарства насінням багаторічних та однорічних трав, ранніх сортів картоплі та інших парозаймаючих культур.


Таблиця 30

Ротаційна таблиця польової 7-пільної сівозміни

Номер

поля

Рік ротації

Перший

Другий

Третій

Четвертий

П'ятий

Шостий

Сьомий

1

Картопля рання (озимі)

Озимі

Картопля

Ячмінь

Вико-вівсяна сумішка (озимі)

Озимі

Льон

2

Льон

Картопля рання (озимі)

Озимі

Картопля

Ячмінь

Вико-вівсяна сумішка (озимі)

Озимі

3

Озимі

Льон

Картопля рання (озимі)

Озимі

Картопля

Ячмінь

Вико-вівсяна сумішка (озимі)

4

Вико-вівсяна сумішка (озимі)

Озимі

Льон

Картопля рання (озимі)

Озимі

Картопля

Ячмінь

5

Картопля

Ячмінь

Вико-вівсяна сумішка (озимі)

Озимі

Льон

Картопля рання (озимі)

Озимі

6

Ячмінь

Вико-вівсяна сумішка (озимі)

Озимі

Льон

Картопля рання (озимі)

Озимі

Картопля

7

Озимі

Картопля

Ячмінь

Вико-вівсяна сумішка (озимі)

Озимі

Льон

Картопля рання (озимі)

Таблиця 31

План переходу до прийнятої сівозміни в агрофірмі "Томилівська" Білоцерківського району Київської області

Номер поля

Площа, га

Фактичне розміщення культур

у році

План розміщення культур за роками освоєння

сівозміни

попередньому (2001)

поточному

(2002)

2003

2004

2005

культура

площа, га

культура

площа, га

культура

площа, га

культура

площа, га

культура

площа, га

1

112,0

Ячмінь

Озима

пшениця

Конюшина

20,8

41,4

49,8

Кукурудза на

зерно

Цукрові

буряки

Конюшина Озиме жито

33,4

36,6

29,5 12,5

Гречка

Цукрові буряки

70,0

42,0

Кукурудза

на

силос

112,0

Озиме

жито

112,0


Продовження табл. 31

2

110,5

Однорічні

трави

Конюшина

Кукурудза на

силос

Ячмінь

9,3

30,0

14,0

57,2

Озима

пшениця

Конюшина

Гречка

Кукурудза на силос

9,3

30,0

14,0

57,2

Цукрові

буряки

Озима

пшениця

39,3

71,2

Горох

110,5

Озима

пшениця

110,5

3

116,0

Цукрові

буряки

Озима

пшениця

81,4

34,6

Однорічні

трави

Цукрові

буряки

Горох

44,6

50,2

21,2

Озима

пшениця

Ячмінь

65,8

50,2

Однорічні

трави

116,0

Озима

пшениця

116,0

4

115,0

Озима

пшениця

Кормові

буряки

108,9

6,1

Цукрові

буряки

Кукурудза на зерно

108,9

6,1

Гречка

Кукурудза

на зерно

60,0

55,0

Ячмінь

115,0

Горох

115,0

5

120,6

Цукрові

буряки

Гречка

Горох

30,0

70,0

20,6

Озима

пшениця

120,6

Однорічні

трави

120,6

Озима

пшениця

120,6

Цукрові

буряки

120,6

6

115,3

Цукрові

буряки

Однорічні

трави

98,4

16,9

Ячмінь

Кормові

буряки

78,4

36,9

Горох

115,3

Озима

пшениця

115,3

Цукрові

буряки

115,3

7

117,8

Озима

пшениця

Конюшина

47,8

70,0

Цукрові

буряки

Озима

пшениця

47,8

70,0

Кукурудза

на силос

117,8

Озиме

жито

117,8

Однорічні

трави

117,8

8

117,7

Озима

пшениця

Конюшина

Ячмінь

54,7

46,9

16,1

Горох

Озима

пшениця

Кукурудза на силос

48,7

12,9

56,1

Озима

пшениця

117,7

Цукрові

буряки

117,7

Кукурудза на

силос

117,7

9

119,8

Ячмінь

Озима

пшениця

Кукурудза на

силос

Цукрові

буряки

28,2

23,6

38,0

30,0

Горох

Озима

пшениця

96,1

23,7

Озима

пшениця

Озиме

жито

96,1

23,7

Цукрові

буряки

119,8

Гречка

119,8

10

118,8

Горох

Озима

пшениця +

конюшина

71,0

47,8

Озима

пшениця

Картопля

Конюшина

62,4

8,6

47,8

Цукрові

буряки

118,8

Гречка

118,8

Ячмінь

118,8

Виконання плану освоєння сівозмін необхідно систематично контролювати, перевіряючи фактичне розміщення посівів на полях по закінченні сівби навесні, влітку і восени, з плановим розміщенням сільськогосподарських культур і парів.

Якщо розміщення посівів частково змінене, то в план потрібно внести поправки не тільки на цей рік, а й на наступні. Так само ж перевіряють виконання технології.

Розробивши план освоєння запроектованої сівозміни, складають план розміщення культур на полях протягом ротації. План розміщення сільськогосподарських культур та пару на полях і за роками на період ротації сівозміни записують у ротаційну таблицю.

У перший рік ротації культури розміщують на полях так само, як і в рік освоєння сівозміни (відповідно до таблиці переходу), а в наступні роки - згідно з їх чергуванням, передбаченим схемою.

Контроль за дотриманням сівозмін слід здійснювати після їхнього освоєння. Порівнюють фактичне розміщення культур із запланованим згідно з ротаційною таблицею. При щорічному вирощуванні культур в освоєній сівозміні можливі відхилення від установленого чергування культур. Поряд з невиправданими порушеннями проекту можуть бути і необхідні зміни, внесення яких зумовлює практика. Найчастіше зміни в сівозмінах зумовлюються потребою пересівання озимих культур та багаторічних трав у несприятливі роки. Щоб запобігти цьому, слід правильно підбирати культури для пересівання, враховуючи особливості вирощуваних після них культур. Наприклад, якщо на полі, де озимі загинули, наступного року планується вирощувати цукрові буряки, то для пересівання підбирають зернову культуру, яка була б добрим попередником буряків (горох, ячмінь). Багаторічні трави, що випали, можна пересівати вико-горохо-вівсяними сумішками, горохом, кукурудзою (чисті посіви чи в сумішці з іншими культурами) на зелену масу або ранній силос, тобто тими культурами, які вважаються добрими попередниками озимих.

Оскільки зміна в розміщенні культур на полях сівозміни в одному році впливає й на наступні роки, необхідно так само, як і в період освоєння, два рази за рік порівнювати фактичне розміщення посівів з установленим згідно з проектом сівозмін. У випадку будь-яких розходжень потрібно вносити поправки.

Якщо цього не зробити, то допущені одного разу відхилення від плану розміщення культур призведуть до значних змін і порушення сівозміни. Так само перевіряють виконання встановленої технології для кожної культури і вносять необхідні поправки, викликані змінами в розміщенні культур або іншими причинами. Одночасно удосконалюють і сам план згідно з новими досягненнями науки і передового досвіду.

Документація. Складання проекту, впровадження, освоєння і дотримання сівозмін оформляють рядом документів. До них належать агроекономічне обґрунтування проекту, ілюміновані креслення виробничих і орендованих ділянок (при необхідності), ілюміноване оглядове креслення, протоколи про розгляд і затвердження проекту, акт про перенесення проекту в натуру.

Агроекономічне обґрунтування містить усі розрахунки, покладені в основу проекту. У складанні цього документа, крім співробітників проектної організації, беруть участь усі спеціалісти господарства. До проекту внутрішньогосподарського землевпорядкування прикладають пояснювальну записку.

Впроваджені сівозміни заносять у книгу реєстрації сівозмін. До неї включають основні відомості із агроекономічного обґрунтування: кількість і площу сівозмін за типами, чергування сільськогосподарських культур у кожній з них, посівні площі кожної культури на рік освоєння сівозмін, плани організації або розширення садів, виноградників, культурних пасовищ і сіножатей, меліоративні та ґрунтозахисні заходи.

Відповідальність за своєчасне і правильне ведення книги покладена на головного агронома районного управління сільського господарства. Він, а також головний інженер-землевпорядник зобов'язані періодично перевіряти стан сівозмін у господарствах району.

Освоєння сівозмін документується актами і журналами перевірки в книзі Історії полів. Із акту результати перевірки переносять у спеціальні журнали для звіту освоєння сівозмін.

Книга Історії полів - основний документ, який висвітлює всі заходи щодо підвищення родючості ґрунту та урожайності сільськогосподарських культур як у період освоєння сівозміни, так і в наступні роки. Її ведуть у кожному підрозділі господарства, яке має окрему сівозміну. При невеликих розмірах землекористування обмежуються однією книгою на всі підрозділи господарства.

У книзі Історії полів має бути дві частини: загальна по всій сівозміні та по кожному полю.

У загальній частині записують схему прийнятої сівозміни і перехідну таблицю, запроектовану систему обробітку ґрунту й удобрення в сівозміні, систему меліоративних заходів. У цій частині слід також мати карту ґрунтів і карту забур'яненості полів (останню на основі щорічних обстежень потрібно систематично поновлювати), і дані обліку поширення шкідників та збудників хвороб (також поновлюються щороку). На карті ґрунтів, на основі ґрунтових і агрохімічних досліджень, слід мати відомості про глибину орного шару, гранулометричний склад, кислотність і вміст поживних речовин у доступних формах. Агрохімічні дослідження ґрунтів треба повторювати через кожні п'ять років.

У другій частині книги Історії полів на сторінках, відведених для кожного поля, щороку записують відомості про культури, які були висіяні на кожному полі, і їх урожайність та в хронологічному порядку відомості про всі проведені заходи обробітку ґрунту із зазначенням якості й часу проведення кожної роботи, поливи (в зрошуваному господарстві), про наявність шкідників і збудників хвороб, про види, норми і строки внесення добрив, хімічних засобів захисту рослин.

Важливість книги Історії полів зумовлюється такими причинами. По-перше, вона вкрай необхідна для поточного і перспективного планування сільськогосподарського виробництва: розміщення культур після попередників, правильного планування агрозаходів на окремих полях сівозміни і складання технологічних карт, оскільки при цьому треба враховувати фактичне розміщення культур, виконання агрозаходів, внесення добрив, пестицидів у попередні роки. Без точних записів установити це, особливо у великому господарстві, неможливо. По-друге, у книзі буде зібраний величезний виробничий досвід щодо ефективності окремих агрозаходів, які застосовуватимуться при уточненні системи агротехніки в даному господарстві. Матеріал з книги Історії полів може бути використаний для агротехнічного навчання працівників господарства. Окремий журнал треба мати для обліку виробничого досвіду.

Книга Історії полів та інші матеріали щодо обліку земель і системи агротехніки в господарстві допоможе встановити порядок, без якого в сучасних умовах не можна вести висококультурного інтенсивного землеробства.

Об'єктивні й своєчасні записи дають можливість аналізувати прийняту технологію, оцінювати досягнутий прогрес у культурі землеробства, виявляти й усувати недоліки, повніше використовувати наявні резерви підвищення родючості ґрунту й продуктивності кожного поля. За ведення книги Історії полів відповідає головний (старший) агроном господарства.

Слід нагадати, що вперше не тільки в Росії, а й у світовому землеробстві книгу Історії полів запровадив батько російської агрономії А. Т. Болотов, якому належать крилаті слова: "Немає поганої землі, а є погані господарі". Це він у своїй праці "Наказ до управителя" (за неї в 1770 р. Вільне економічне товариство нагородило його першою золотою медаллю) пропонує в "Примірній формі польового економічного зошита" записувати місцезнаходження, характеристику і особливості кожного поля, а в спеціальну таблицю заносити за роками детально всі агротехнічні заходи щодо кожного поля, продуктивність сільськогосподарських культур, прізвища виконавців усіх робіт з догляду за культурами і збирання врожаю.


4. МЕХАНІЧНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ
4.1. Наукові основи механічного обробітку ґрунту
4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку ґрунту
4.1.2. Розвиток та сучасний стан наукових основ обробітку ґрунту
4.1.3. Технологічні (фізико-механічні) властивості ґрунту
4.1.4. Технологічні операції обробітку ґрунту
4.2. Заходи, способи і системи обробітку ґрунту
4.2.1. Полицевий обробіток ґрунту
Способи і техніка проведення оранки
4.2.2. Безполицевий обробіток ґрунту