Філософія історії - Бойченко І.В. - Ключові поняття

цивілізація; цивілізаційна філософія історії; цивілізаційнии підхід до розгляду історії; класичний цивілізаційнии підхід; некласичний цивілізаційнии підхід; культурно-історичні типи; культурно-історична типологія Данилевського; культурно-історична діяльність; основні розряди культурно-історичної діяльності; морфологія всесвітньої історії Шпенглера; культура як жива форма історії; душа культури; габітус культури; гомологічні характеристики культури; цивілізація як етап занепаду і загибелі культури; цивілізаційна концепція всесвітньої історії Тойнбі; у мосяжне поле історичного дослідження; "виклик — відповідь"; "творча меншина — пасивна більшість"; надлом цивілізації; світова держава; релігія як "лялечка" цивілізації; релігія як духовний підсумок цивілізації.

Завдання і запитання

1. Хто е піонерами-дослідниками першовжитку та історії терміна "цивілізація"? Проаналізуйте їх доробок.

2. Простежте генезу і динаміку змісту поняття "цивілізація".

3. Чи збігаються за часом реальний цивілізаційний розвиток та його термінологічне оформлення? Аргументуйте свою позицію.

4. Проаналізуйте витоки вивчення реалій цивілізаційного розвитку істориками стародавнього світу.

5. У чому полягає "европоцентристський колорит" класичного тлумачення цивілізаційної проблематики?

6. Чому Данилевського можна вважати одним із перших представників некласичної філософії історії?

7. Чи коректною є критика Данилевським традиційної схеми: "стародавня історія — середньовічна історія — історія Нового часу"? Обгрунтуйте свою точку зору.

8. Що є, за Данилевським, основною одиницею поділу всесвітньої історії і чому?

9. Дайте характеристику основних фаз розвитку культурно-історичного типу.

10. Проаналізуйте критерії та основні групи класифікації культурно-історичних типів за Данилевським.

11. У чому полягає нелінійність тлумачення історичного процесу Шпенглером?

12. Які основні культури утворюють, за Шпенглером, всесвітню історію? Зробіть їх порівняльний аналіз.

13. За якими ознаками розрізняє Шпенглер "світ як природу" та "світ як історію"?

14. Як співвідносяться систематика і фізіогноміка у контексті концепції Шпенглера?

15. Що таке габітус культури?

16. Як трактує Шпенглер гомологічне порівняння культур і, відповідно, одночасність?

17. Проаналізуйте Шпенглерівське трактування співвідношення культури та цивілізації.

18. Чим подібна і відмінна інтерпретація цивілізації Тойнбі порівняно з Данилевським та Шпенглером?

19. Які цивілізації утворюють, за Тойнбі, всесвітню історію?

20. Що утворює, з погляду Тойнбі, пусковий та рушійний механізм цивілізаційного розвитку суспільства?

21. У чому полягає правило "золотої середини" щодо "викликів" середовища суспільству, яке цивілізується?

22. Розкрийте умови та основні складові успішної відповіді цивілізації на виклик.

28. Проаналізуйте причини і основні етапи надлому цивілізації.

24. Що таке "світова держава" — досягнення чи свідчення деградації цивілізації?

25. Як визначає Тойнбі роль релігії у житті цивілізації?

26. Як співвідносяться, за Тойнбі, циклічність і поступ у циві лі заді йно му процесі?

Примітки

1 Февр Люсьен. Цивилизация: эволюция слова и группы идей // Февр Люсьен. Бои за историю. — М.: Наука, 1991. — С. 239—281.

2 Там само. — С. 242.

3 Там само. — С. 243.

4 Там само.

5 Венвенист Эмиль. Цивилизация. К истории слова // Бенвенист Эмиль. Общая лингвистика. — М.: Прогресс, 1974. — С. 386—396.

6 Там само. — С. 389—390.

7 Февр Люсьен. Цивилизация: эволюция слова и группы идей. — С. 246.

8 Бенвенист Эмиль. Цивилизация. К истории слова. — С. 396.

9 Боголюбова Е.В. Культура и общество. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. -С. 149.

10 Геродот. История: В 9 кн. — Л.: Наука, 1972. — С. 11.

11 Ксенофонт. Анабазис // Историки Греции: Геродот. Фукидид. Ксе-нофонт. — М.: Худож. лит., 1976. — С. 229—390; Ксенофонт. Киропедия. — М.: Наука, 1976. — 334 с.

12 Аристотель. Политика// Аристотель. Сочинения: В 4 т. — М.: Мысль, 1983. — Т. 4. — С. 380—387,400.

13 Тацит Корнелий. О происхождении германцев и местоположении Германии // Тацит Корнелий. Сочинения: В 2 т.— М.: Наука, 1993. — Т.1. — С. 359—378; Тацит Корнелий. Анналы // Там само. — С. 30—40, 45—54, 67—75, 200—218, 281 —293; а також: Тацит Корнелий. История // Там само. -М.: Наука, 1998. — Т. 2. — С. 34—42, 117—128,145—202.

14 Записки Юлия Цезаря и его продолжателей о Галльской войне, о Гражданской войне, об Александрийской войне, об Африканской войне. — М.: Наука, 1998. —С. 7—217,357—402, 403—455.

15 Крисп Гай Саллюстий. Югуртинская война // Крисп Гай Саллюстий. Сочинения. — М.: Наука, 1981. — С. 40—105.

16 Публий Овидии Назон. Письма с Понта // Публий Овидий Назон. Скорбные элегии. Письма с Понта. — М.: Наука, 1979. — С. 86—160.

17 Сенека Луции Анней. Нравственные письма к Луциллию. — М.: Наука, 1977. — С. 241—250.

18 Письма Плиния Младшего. — М.: Наука, 1984. — 407 с.

19 Крит Гай Саллюстии. Письма к Гаю Юлию Цезарю о государственных делах. Второе письмо //Соч. — С. 131.

20 Там само.

21 Крисп Гай Саллюстии. О заговоре Катилины // Там само. — С. 9.

22 Крисп Гаи Саллюстии. Письма к Гаю Юлию Цезарю о государственных делах. Первое письмо // Там само. С. 139—140.

23 Крисп Гай Саллюстии. О заговоре Катилины // Там само. — С. 9.

24 Див.: Ксенофонт. Греческая история. — СПб.: Алетейя, 1993. — 444 с.

25 Майоров ГГ. Цицерон как философ // Цицерон. Философские трактаты. — Л.: Наука, 1985. — С. 9.

26 Див.: Плутарх. Сравнительные жизнеописания: В 3 т.— М.: Изд-во АН СССР, 1961. — Т. 1; 1963, — Т. 2; 1964 — Т. 3.

27 Гердер И. Г. Трактат о происхождении языка // Гердер И.Г. Избранные сочинения. — М.-Л.: ГИХЛ, 1959. — С. 146.

28 Там само.

29 Бенвенист Эмиль. Цивилизация. К истории слова // БенвенистЭмиль. Общая лингвистика. — М.: Прогресс, 1974. — С. 389.

30 Там само.

31 Там само. — С. 390.

32 Там само. — С. 392—394.

33 Пелипенко А. А.. Яковенко И. Г. Культура как система. — М.: Языки рус. культуры, 1998. — С. 293—308; 333—350.

34 Данилевский Н. Я. Россия и Европа: Взгляд на культурные и политические отношения Славянского мира к Германо-Романскому. — М.: Книга, 1991. — С. 75—76.

35 Там само. — С. 78—79.

36 Там само. — С. 74.

37 Там само. — С. 82.

38 Там само. — С. 91—92.

39 Там само. — С 88.

40 Там само. — С. 109.

41 Там само. — С. 108, 111; 220—261.

42 Там само. — С. 107.

43 Там само. — С. 111.

44 Там само. — С. 106.

45 Там само. — С. 108.

46 Там само. — С. 91.

47 Там само. — С. 98—100.

48 Тоинби А. Постижение истории. Сборник. — М.: Прогресс, 1991. — С. 555—587.

49 Данилевский Н. Я. Россия и Европа. — С. 108.

50 Там само. — С. 109.

51 Там само. — С. 471—472.

52 Там само. — С 508.

53 Там само. — С. 123.

54 Там само. — С. 124.

55 Там само. — С. 123. Впадає у вічі суперечність між цим трактуванням вселюдського і тлумаченням Данилевським своєрідності та історичного покликання слов'янського культурно-історичного типу.

56 Докладніше див.: Свасьян К. А. Освальд Шпенглер и его реквием по Западу // Шпенглер Освальд. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории. — М.: Мысль, 1993. — Т. 1. Гештальт и действительность. — С. 5—20.

57 Стихотворения Александра Пушкина. — СПб.: Наука, 1997. — С. 93.

58 Шпенглер Освальд. Закат Европы. — Т. 1. — С. 131—160.

59 Там само. — С. 129—130.

60 Там само. — С. 250.

61 Там само. — С. 151.

62 Там само — С. 262.

63 Там само. — С. 262—263.

64 Там само. — С. 264—265.

65 Там само. — С. 266—268.

66 Там само. — С. 270—272.

67 Там само. — С. 315—321.

68 Тойнби А. Дж. Пережитое // Тойнби А.Дж. Цивилизация перед судом истории. — М.: Изд. группа "Прогресс". "Культура"; СПб.: Ювента, 1995. — С. 258.

69 Там само.

70 Там само. — С. 265.

71 Там само. — С. 266.

72 Тойнби А. Дж. Мой взгляд на историю // Тойнби А.Дж. Цивилизация перед судом истории. — С. 24.

73 Там само.

74 Тоинби А. Дж. Постижение истории. — М.: Прогресс, 1991. — С. 40.

75 Тойнбі Арнольд Дж. Дослідження історії: Скорочена версія Д.Ч.Сомервелла: В 2 т. — Т. 1. Скорочена версія томів I—VI Д.Ч.Сомервелла. — K.: Основи, 1995. — С. 46—47.

76 Там само. — С. 47.

77 Там само. — С. 20—21.

78 Там само. — С. 45—46.

79 Тойнбі Арнольд Дж. Додаток // Тойнбі Арнольд Дж. Дослідження історії. — K.: Основи, 1995. — Т. 2. Скорочена версія томів VII—XII Д.Ч.Сомервелла. — С. 374—875.

80 Там само. — С. 24.

81 Там само. — С. 97—146.

82 Там само. — С. 240.

83 Там само. — С. 243.

84 Там само. — С. 247.

85 Там само.

86 Там само. — С. 245.

87 Там само. — С. 246.

88 Тойнби А. Дж. Мой взгляд на историю. — С. 26.

89 Там само. — С. 26—27.

90 Там само. — С. 27.

Завдання і запитання
Примітки
Розділ 5. Сучасна філософія історії: від некласичної до постнекласичної парадигми
5.1. Некласична філософія історії на стадії зрілості: основні характеристики
5.1.1. Плюралізм підходів і полісемантичність понять як відмітні ознаки некласичної філософії історії
5.1.2. Комплементарність і лейтмотивність цивілізаційного та формаційного підходів у системі некласичного філософсько-історичного мислення
5.1.3. Цивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні значення
5.1.3.1. Мультиплікативне трактування як одна з версій
5.1.3.2. Поняття "цивілізація": розширення семантичного поля
5.1.4. Цивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні кореляції
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru