Філософія історії - Бойченко І.В. - 6.1.1.4. Філософські категорії: версія Гегеля

Ще одну досить оригінальну й етапну для розвитку світової філософської думки версію трактування категорій запропонував інший представник німецької класичної філософії — Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770— 1831). Він виокремлював кілька вимірів категорій, розглядаючи їх, зокрема, як: а) буттєві форми Абсолютної Ідеї, об'єктивного всесвітнього Логосу, "Бога, яким він є у своїй сутності до створення природи і конечного духу"7; б) стихійно, неусвідомлені, інстинктоподібно діючі форми людського мислення, зафіксовані у мові8; в) усвідомлені форми змісту, зовнішні та байдужі щодо самого змісту9; г) "в собі й для себе сущі поняття сутносності" духу, що виступають його "опорними і спрямовуючими пунктами життя і свідомості"10, тобто основоположні, "чисті" поняття діалектики як логіки. Як поняття логіки категорії, за Гегелем, постають у своїх взаємозв'язках і взаємопе-реходах, ніби щаблі повернення до себе, самонародження й самоусвідомлення Абсолютної Ідеї. Це буття (якість, кількість, міра); сутність (основа, явище, дійсність, до якої він відносить можливість, необхідність, випадковість, субстанцію, причину і взаємодію); поняття (суб'єктивність, об'єктивність, ідея)11.

6.1.1.5. Сучасні спроби визначення філософських категорій

У сучасній довідковій літературі теж поки що немає якогось єдиного, уніфікованого, загальноприйнятного визначення категорій. У різних словниках і енциклопедіях вони характеризуються з неоднаковим ступенем узагальнень і під різними кутами зору. Чи не найконкретніше визначення дає "Філософський словник", виданий головною редакцією УРЕ за редакцією академіка В.І. Шинкарука. Тут категорії визначаються як універсальні форми мислення і свідомості, які відображають загальні властивості й відношення об'єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ12. В останньому виданні української енциклопедії, виданої, щоправда, ще за часів СРСР, та в опублікованій ще раніше "Большой Советской Энциклопедии" міститься визначення саме філософських категорій: в УРЕ — як універсальних форм мислення, що відображають загальні властивості й відношення об'єктивної дійсності та пізнання13, у БСЭ — як найзагальніших і фундаментальних понять, що відображають істотні, всезагальні властивості й відношення явищ дійсності та пізнання14. У "радянській" п'ятитомній "Философской энциклопедии" категорії тлумачаться дещо інакше — як основні й найзагальніші поняття наук, особливо логіки. І, нарешті, ще одну точку зору на категорії пропонує зовсім недавно видрукуваний "Философский энциклопедический словарь", в якому зазначається, що категорії: а) в розмовній мові — те ж саме, що й вид, сорт, клас, ранг; б) у філософії — з одного боку, найзагальніші й водночас найпростіші форми дійсності, висловлювань і понять, "родові поняття" (Кант), від яких походять решта понять (категорії пізнання, свідомості), а з іншого — первісні і основні форми буття об'єктів пізнання (категорії буття, категорії реального)15.

6.1.1.6. Чисельність визначень — плутанина чи необхідність?

Як бачимо, навіть на рівні енциклопедій і словників, покликаних давати усталене й загальновживане визначення, спостерігаються розбіжності (і подекуди досить істотні) у трактуванні категорій. Здавалося б, чого там панькатися, чи не простіше і найправильніше проаналізувати всі ці визначення, одне з них як найвірніше, автентичне, залишити, а всі інші відкинути як хибні. Такий шлях, справді, найлегший, але аж ніяк не найпродуктивніший. Звичайно, набагато складніше співвідносити й узгоджувати різні погляди на категорії, вилущуючи раціональне зернятко з кожної точки зору, але це єдино вірний шлях. Адже будь-яка з цих точок зору відрізняється від інших тим, що акцентує увагу на характеристиках, що пройшли повз увагу прихильників інших поглядів на категорії. Тому лише у своїй сукупності всі ці точки зору, на кшталт смальтових плиток, дають необхідно повне, бездоганне (у своїй динаміці) "мозаїчне" відображення змісту "категорії"" як терміна.

6.1.1.5. Сучасні спроби визначення філософських категорій
6.1.1.6. Чисельність визначень — плутанина чи необхідність?
6.1.2. Категорії філософії історії: історична та сучасна постановка питання
6.1.2.1. Гегель про філософсько-історичні категорії
6.1.2.2. Сцієнтистська інтерпретація категорій філософії історії
6.1.2.3. Антисцієнтистське трактування філософсько-історичних категорій
6.1.2.4. Підхід декларований і фактичний
6.1.2.5. Сучасна стадія категоріальних розробок у філософії історії: комплементарність позицій
6.1.3. Філософсько-історичні категорії як форми історичної всезагальності
6.1.3.1. Дві форми загального
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru