Аналіз фінансової звітності - Тігова Т.М. - Характеристика витрат за певними кваліфікаційними ознаками

В системі планування обліку та аналізу витрати кваліфікуються за певними ознаками.

І. Витрати, які включаються та не включаються у собівартість реалізованої продукції.

Витрати, що включаються до собівартості реалізованої продукції і визначають поняття "виробнича собівартість".

До виробничої собівартості відносять:

- прямі матеріальні витрати (вартість сировини, основних матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих які безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат);

- прямі витрати на оплату праці (основна, додаткова заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві і безпосередньо віднесена до конкретного об'єкту витрат);

- інші прямі витрати (всі інші витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, наприклад, відрахування в єдиний загальнодержавний фонд соціального страхування).

Витрати, які пов'язані з операційною діяльністю підприємства і не включаються до собівартості реалізованої продукції, поділяються на:

- адміністративні витрати

- витрати на збут;

- інші операційні витрати.

До адміністративних витрат належать:

- організаційні та представницькі витрати;

- витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (операційна оренда, водопостачання, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, каналізація тощо);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, щодо оцінки майна та інші);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- податки, збори та інші обов'язкові платежі передбачені законодавством (крім тих, що включаються у виробничу собівартість продукції);

- плата за касово-розрахункове обслуговування та інші послуги банків;

- інші витрати загальногосподарського призначення.

До витрат на збут відносять:

- витрати на пакування матеріалів для готової продукції на складах;

- витрати на ремонт тари;

- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговельним агентам та працівникам, підрозділів, що забезпечують збут;

- витрати на рекламу та маркетинг;

- витрати на передпродажну підготовку товарів;

- витрати на відрядження працівникам збутових підрозділів;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних оборотних активів, пов'язаних із збутом готової продукції;

- витрати на транспортування та страхування готової продукції, транспортно-експедиційні та інші послуги, що пов'язані з транспортуванням продукції відповідно до умов угоди поставки;

- витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування;

- інші витрати, пов'язані зі збутом.

До інших операційних витрат належать:

- витрати на дослідження та розробки відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи";

- собівартість реалізованої іноземної валюти;

- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування в резерв по сумнівним боргам;

- собівартість реалізованих виробничих запасів;

- втрати від операційної курсової різниці;

- втрати від знецінювання запасів;

- втрати від псування цінностей;

- визнані штрафи, пені, неустойки;

- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати пов'язані з операційною діяльністю.

П. За способом віднесення на собівартість об'єкта віднесення витрати поділяють на прямі та непрямі

Прямі - безпосередньо пов'язані з виробництвом певного товару, роботи, послуги і можуть бути розраховані на одиницю (собівартість одиниці продукції).

Непрямі - витрати пов'язані не з виробництвом товарів робіт, послуг, а з процесом виробництва в цілому (утримання та експлуатація будівель, споруд, машин, заробітна плата управлінців тощо). Непрямі витрати безпосередньо не можна обчислити на одиницю продукції. їх розподіляють на підставі певних обраних ознак. На практиці, в основному, непрямі витрати розподіляються пропорційно заробітній платі або пропорційно собівартості коефіцієнто-машино-годин тощо.

Ш. За ступенем однорідності економічного змісту витрати поділяються на елементні та комплексні

Елементні (прості) витрати - однорідні за складом і мають єдиний економічний зміст (наприклад, матеріальні, оплата праці, витрати на соціальне страхування тощо).

Комплексні - різнорідні витрати, що охоплюють декілька елементів витрат (наприклад, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські та інші).

IV. За ступенем залежності від обсягів виробництва або впливу на обсяги виробництва, витрати поділяють на постійні (умовно-постійні) та змінні.

Постійні витрати залишаються незмінними (або майже незмінними) протягом певного часу, не залежать від обсягів виробництва. Це, наприклад, витрати на обслуговування і управління виробництвом, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, сплата податків тощо.

Змінні витрати прямо залежать від обсягів виробництва (наприклад, зростають разом зі зростанням обсягів виробництва). Це витрати на сировину, паливо, заробітну плату працівників основних цехів та дільниць.

Підприємство має господарювати таким чином, щоб загальні витрати (сума постійних та змінних) були менші, ніж дохід від продажу (реалізації) продукту його діяльності. Тільки в цьому випадку фірма може розраховувати на прибуток.

Поділ витрат на постійні та змінні визначає період діяльності підприємства: короткостроковий або довгостроковий.

Період діяльності підприємства (фірми) в якому вона може вплинути на обсяг виробництва лише змінюючи змінні витрати називають короткостроковим.

Період діяльності підприємства (фірми) в якому для впливу на обсяги виробництва воно задіює усі витрати (постійні і змінні) називають довгостроковим. Таким чином у довгостроковому періоді діяльності підприємства (фірми) всі витрати розглядаються як змінні.

V. Відносно характеру зв'язку з процесом виготовлення продукції витрати поділяють на основні та накладні.

Основні витрати безпосередньо пов'язані із здійсненням технологічного процесу виробництва (витрати на сировину, матеріали, паливо, енергію, технологічні цілі, заробітну плата працівників основних цехів, утримання та експлуатація устаткування тощо).

Накладні витрати пов'язані з організацією, обслуговуванням та управлінням виробництвом (загальногосподарські, загальновироб-ничі витрати).

VI. Відносно періодичності виникнення витрати поділяють на інвестиційні та поточні.

Інвестиційні - витрати на придбання будівель та обладнання, що в економіці називаються інвестиціями;

Інвестиції - це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Поточні - пов'язані з безпосереднім виготовленням продукції (товарів, робіт, послуг).

VII. Відносно участі в процесі виробництва витрати поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничі витрати - ті, що так чи інакше пов'язані з процесом виготовлення товарів, робіт послуг.

Невиробничі витрати - ті, що не пов'язані безпосередньо з виробництвом (наприклад, утримання дитячого закладу, лікарні, санаторію тощо).

VIII. Відносно місця здійснення витрати поділяють на виробничі, витрати структурних підрозділів (цехів, відділів та інших служб), витрати на продукцію (товари, роботи, послуги).