Фінанси, гроші та кредит - Коваленко Д.І. -
5.3. Розвиток та особливості інфляції в Україні

Україна успадкувала нежиттєздатну дефіцитну економіку, а разом з нею - величезний інфляційний потенціал. Низький рівень ефективності виробництва та якості продукції, державний монополізм і відсутність конкуренції, розбалансована структура виробництва з низькою часткою предметів споживання, надмірне зношення основних фондів, гіпермілітаризація тощо становили сприятливий ґрунт для розвитку інфляції в Україні на початку 90-х років (табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Розвиток інфляційного процесу в Україні у 1991-2011 рр.

Рік

Індекс споживчих цін, %

Темп зростання маси грошей (М3), %

Відношення (2/3), %

1

2

3

4

1991

390,0

240,0

162,5

1992

2100

1100,0

191,0

1993

10256,0

1930,0

531,0

1994

501,0

700,0

71,6

1995

282,0

213,0

132,4

1996

140,0

135,0

103,5

2001

106,0

142,0

74,7

2002

99,4

141,8

70,09

2003

108,2

146,5

73,86

2004

112,3

132,36

84,84

2005

110,3

154,27

71,50

2006

111,6

134,52

82,96

2007

116,6

151,75

76,84

2008

122,3

130,18

93,94

2009

112,3

94,49

118,85

2010

109,1

122,69

88,82

2011

104,6

114,7

91,19

Уже в 1991 р. Україну охопила глибока інфляція, з якої вона виходила більш як 10 років. Інфляційний процес в Україні можна розділити на два основні етапи та пояснити групами основних причин.

o Відкритий вибух інфляції відбувся в січні 1992 року, коли були "відпущені" всі ціни. З цього моменту інфляційний процес став швидко розвиватися. З наведених даних (див. табл. 5.1) видно, що в 1992-1993 рр. інфляція в Україні досягла гіпервисокого рівня (2100,00 та 10256,00 % відповідно), що є найбільш вражаючою особливістю інфляційного процесу в Україні. Внаслідок лібералізації цін, надмірних заощаджень та інфляційних очікувань з боку всіх суб'єктів господарювання у 1991-1992 рр. зростання платоспроможного попиту не задовольнялось пропозицією товарів і послуг на ринку (ціни зростали значно швидше, ніж зростала грошова маса: 162,5; 191,0; 531,0 %; див. табл. 5.1). Висока інфляція, поєднавшись із безпрецедентним падінням обсягу національного виробництва, означала гіперстагфляцію, яка стала найвідмітнішою рисою вітчизняної економіки в 1992-1995 рр.

o Уже в 1994 р. темп інфляції знизився порівняно 1993 р. у 20,4 разу (10256,0 % - 501 % ...) через здійснення урядом декількох спроб обмежити емісію грошей, щоб стримати інфляцію (уперше за чотири роки темп зростання цін значно відстали від темпів зростання маси грошей (71,6 % - 132,4 % -- 103,5 %...). Проте ці спроби були невдалі. У 1994 р. уряд намагався застосувати адміністративні методи для обмеження темпів зростання цін: уповільнення зростання зарплати, фіксація цін на значну кількість товарів, валютне регулювання тощо. Така політика пригасила темпи зростання цін, але спричинила катастрофічне падіння обсягу виробництва в уже лібералізованій економіці. Нарощування маси грошей (М3): (1994 р. - 700,0 % -- 1995 р. - 213,0 % -" 1996 р. - 135,0 %) в економіці відбувалось на тлі критичного обвалу національного виробництва (ВВП) (1994 р. - 77,1 % -- 1995 р. - 87,8 % -- 1996 р. - 90 %), що є абсолютним порушенням закону грошового обігу, порушенням закону рівноваги І. Фішера: МУ = РО (ВВП), де маса грошей (М) повинна бути прямо пропорційною вартості товарів і послуг, які виробляються в країні [РО(ВВП)].

Такої високої інфляції не зазнала жодна з країн за мирних умов. Так, у Росії в перші роки перехідного періоду найвищою була інфляція в 1992 р. - 2609,0 %, що майже в 4 рази нижча, ніж в Україні в 1993 р. У Білорусі найвища інфляція в цей період була в 1994 р. - 2321 %, що в 4,4 разу нижча, ніж в Україні в 1993 р. Серед країн далекого зарубіжжя сучасними "чемпіонами" з інфляції вважаються Аргентина, Перу, Заїр та ін. Проте жодна з них поки що не перевищила "рекорду" України 1993 р. Аргентина найвищу інфляцію мала в 1989 р. - 3389,6 %, Перу в 1990 р. - 7481,6 %, Заїр у 1992 р. - 3860 %.

Продумана політика уряду і НБУ у 1996 - 2005 рр. дала змогу успішно здійснити грошову реформу, що привело до деякої стабілізації цін в Україні (2001-2005 рр.).

У 2006-2008 рр. починається новий виток розвитку інфляційних процесів в Україні. На цю динаміку цін дуже негативно позначився надмірно прискорений перехід Росії до торгівлі енергоносіями за світовими цінами. Внаслідок цього спостерігається нестерпний шок пропозиції, який підірвав енергомістку економіку країни, а також постійні політичні свари, негативне сальдо торгівельного балансу (до 10 % ВВП), спекуляції на валютному ринку, надмірні соціальні витрати держави, зростаючий дефіцит державного бюджету та покриття його додатковою емісією грошей, кредитна експансія долара тощо - все це "розхитало" стабільність та довіру до національної грошової одиниці та збільшило інфляційні очікування населення. У вересні 2008 р. почалась економічна криза, яка супроводжується не тільки інфляційними процесами, а й падінням національного виробництва (до 25 %), безробіттям (до 3,5 % працездатного населення), зростанням валового зовнішнього боргу (на кінець 2008 р. - 101 млрд дол. США - 56 % до ВВП), криза неплатежів та банкрутство 10 найбільших банків України тощо.

5.4. Наслідки інфляції та антиінфляційна політика
5.5. Грошові реформи та методи їх проведення
Тема 6. ВАЛЮТНИЙ РИНОК І ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ
6.1. Сутність валюти та її конвертованість
Європейська валютна одиниця
6.2. Валютний курс і способи його визначення
Методика визначення валютних курсів
6.3. Валютний ринок: суть та основи його функціонування
6.4. Валютна система та її розвиток
6.5. Формування валютної системи України