Фінансовий ринок - Шелудько В.М. -
9.2. Угоди про форвардні процентні ставки

Форвардна процентна ставка (ФПС) — це процентна ставка для періоду ^, що настане по закінченні періоду *0. Тобто це процентна ставка, за якою можна залучити чи інвестувати кошти через період £0 на період £,. Наприклад, процентну ставку із залучення коштів через три місяці на шість місяців можна назвати форвардною процентною ставкою. Поточну процентну ставку на період £0 називають ставкою спот. Так, поточну 3-місячну процентну ставку можна назвати ставкою спот.

Учасники ринку, які через деякий час будуть залучати або інвестувати кошти, досить часто бажають попередньо зафіксувати ФПС. З цією метою вони укладають з фінансовими посередниками відповідні угоди про ФПС. При цьому клієнту, що уклав з банком угоду про ФПС, необов'язково отримувати позику в цьому банку або інвестувати кошти в цей банк. Він може залучати кошти у іншого кредитора, а з банком лише здійснювати розрахунки відносно суми позики, яку називають основною сумою. Процентні платежі за угодою розраховуються відносно основної суми, яку клієнт бажає захистити від процентного ризику.

Отже, угоди про форвардні процентні ставки використовують як позичальники, так і інвестори з метою страхування від процентного ризику. Це угоди, що захищають учасників фінансового ринку, які інвестують або залучають кошти, від несприятливого руху процентних ставок.

В угоді про ФПС фіксується основна сума, відносно якої здійснюються процентні платежі, зазначається період до настання дії контракту (форвардний термін гф), строк дії контракту (контрактний термін їк), форвардна процентна ставка, яка буде діяти протягом контрактного періоду, і дата, на яку будуть здійснені розрахунки. Протягом дії форвардного контракту розрізняють три основні дати: дату укладення угоди, дату платежу та дату погашення (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Три ос повні етапи форвардного контракту

Дата платежу, або дата узгодження платежів, є початком контрактного терміну. На цю дату можуть здійснюватись розрахунки за контрактом. Дата погашения — це дата закінчення контрактного терміну. На цю дату також можуть проводитись розрахунки за контрактом, якщо вони не були здійсненні на дату платежу. Розрахунки на дату погашення здійснюються на бездисконтній основі, розрахунки на дату платежу — після дисконтування розрахункової суми.

Угоди про ФПС часто називають за співвідношенням форвардного періоду *ф до суми форвардного і контрактного періодів (іф + їк). Так, контракт, у якого форвардний період становить 2 міс, а контрактний період — 3 міс, називають "контракт два проти п'яти", або "2/5". Хоча максимальний форвардний термін, як правило, становить 24 міс, а загальний період контракту від дати укладення угоди до дати погашення — 48 міс, найчастіше використовуються форвардні терміни 1, 2, 3 міс і контрактний термін 3 міс.

Угода про ФПС полягає в тому, що два учасники (часто одним із них виступає комерційний банк) укладають угоду про ФПС, в якій фіксують основну суму Сосп, форвардний термін і., контрактний термін /к, форвардну процентну ставку па період ік і дату розрахунків. Після закінчення форвардного терміну па дату узгодження платежів ФПС, зафіксована в контракті, порівнюється з поточною ринковою процентною ставкою на період і .

Якщо поточна процентна ставка вища за ФПС, продавець контракту сплачує покупцю дисконтовану розрахункову суму, що відображає різницю між процентними ставками, помножену на основну суму. У разі, коли поточна ставка нижча за ФПС, покупець сплачує продавцю дисконтовану розрахункову суму. Якщо платежі здійспюються на дату погашення, то на дату платежу порівнюються процентні ставки, а на дату погашення один Із учасників сплачує іншому недисконтовану розрахункову суму

СросяІГф)і-, (9.1)

де С — основна сума; гп — поточна ринкова процентна ставка па період ?к па дату платежу; г — ФПС на період *к, розрахована в мо-мепт укладання угоди; Ік — контрактний період, днів; Т — часова база (360 або 365 днів).

Дисконтована розрахункова сума Срд, яку сплачують на дату платежу, визначають за формулою

Сма :(1 + г. -^-). (9.2)

Однією зі сторін угоди про ФПС часто виступає банк. Клієнт банку — позичальник, очікуючи зростання процентних ставок на ринку, як правило, виступає покупцем контракту про ФПС. При зростанні ринкових процентних ставок банк—продавець контракту сплачує клієнту різницю між ринковою процентною ставкою та ФПС, забезпечуючи при цьому клієнту позику в будь-якого кредитора під ФПС. Якщо всупереч очікуванням позичальника процентні ставки па ринку знизились, позичальник зазнає втрат, сплачуючи банку різницю між ФПС та поточною процентною ставкою.

Інвестори, страхуючись від падіння процентних ставок і бажаючи інвестувати кошти через деякий час під більш високу процентну ставку, укладають з банком угоди про ФПС, виступаючи в ролі продавців. При падінні процентних ставок на ринку банк сплачує їм різницю між ФПС і ринковою процентною ставкою. Тим самим Інвестори забезпечують собі інвестиції під ФПС, що вищі за ринкові.

Якщо очікування інвестора не справджуються і ставки на ринку зростають, інвестор зазнає втрат, сплачуючи банку різницю процентних ставок. Отже, і інвестори, і позичальники, укладаючи угоди про ФПС, забезпечують собі через визначений період £ф інвестиції чи позику на період *к під наперед визначену форвардну процентну ставку.

Якщо, наприклад, інвестор зафіксував в угоді про ФПС гф, а на початок контрактного періоду ринкова ставка гп менша за гф, інвестор може здійснити протягом контрактного терміну інвестицію під ринкову процентну ставку г , а банк сплатить йому процентну різницю за контрактний період, тим самим забезпечивши інвестицію під ФПС.

Форвардна процентна ставка розраховується за аналогією з іншими форвардними цінами на умовах беззбитковості і невикористання власних коштів для проведення операції, тобто з умов неможливості проведення арбітражної угоди й отримання арбітражного прибутку. Визначення мінімальної (теоретичної) ФПС, що забезпечує беззбитковість операції для банку, покажемо на прикладі.

Приклад 1. Припустимо, що позичальник має намір через 2 міс. отримати в банку на 3 міс. позику в розмірі 5 млн дол. Процентна ставка із залучення коштів на 5 міс. становить 8,67% річних, ставка з інвестування коштів на 2 міс. — 8,54% річних. Бажаючи зафіксувати ставку кредитування, клієнт укладає з банком угоду на купівлю ФПС. Банк визначає ФПС виходячи з таких міркувань.

Банк залучає на 5 міс. 5 млн дол. під 8,67% річних і дає кредиту розмірі 5 млн дол. на 2 міс. під 8,54% річних. Через 2 міс. банку повертають кредит 5 млн дол. і проценти за кредит 71 167 дол. Проценти, які банку треба сплатити за залучені на 5 міс під 8,67% кошти, становлять 180 625 дол. Отже, банку необхідно в результаті укладання угоди про ФПС поновити суму в розмірі: 180 625 - 71 167 = = 109 458 дол.

Процентні доходи і витрати банку за період дії контракту становлять:

Процентні доходи

Процентні витрати

71 167 за позику на 2 міс. 109 458 за позику на 3 міс.

180 625 за залучені на 5 міс. кошти

Всього доходів: 180 625

Всього витрат: 180 625

Оскільки на дату платежу через 2 міс. банк має в розпорядженні повернуті йому 5 млн дол. і проценти на що суму — 71167 дол., розрахунок форвардної процентної ставки на 3 міс. контрактного періоду роблять з розрахунку суми 5 071167 дол. і процентів, які треба отримати за цей період у розмірі 109 458 дол., щоб ця операція була беззбитковою для банку:

109458_ 360 = ^

ф 5071167 90

Реальна ФПС може бути більша на кілька пунктів і дорівнювати:

г = 8,65%. ф

Алгоритм для розрахунку ФПС має такий вигляд:

1) банк залучає кошти на 5 міс. під 8,67% річних;

2) дає позику на 2 міс. форвардного періоду під 8,54% річних;

3) дає позику на наступні 3 міс. контрактного періоду під 8,63% річних;

4) через 5 міс. по закінченні контрактного періоду банк отримує назад позичені кошти і повертає своєму кредитору.

Підкреслимо, що це лише алгоритм обчислення ФПС, а не реальні дії банку. Вираз для обчислення теоретичної ФПС має такий вигляд:

г _*_і _ г . _і.

г> т гг тТ

І т

де *ф — форвардний період, днів; *к — контрактний період, днів; га — ставка з залучення коштів на період £ф + £к; г, — процентна ставка з інвестування коштів на період Ьф; Т — часова база.

Приклад 2. Позичальник має намір через 2 міс. взяти позику в кредитора А на 3 міс. у розмірі 5 млн дол. Прагнучи уникнути процентного ризику, він фіксує ставку кредитування, укладаючи з банком Б угоду про ФПС, виступаючи в ній покупцем. Банк Б визначає ФПС у розмірі 8,65% річних (див. приклад 1). У контракті обумовлюється основна сума в розмірі 5 млн дол., форвардний термін — 2 міс, контрактний термін — 3 міс. (контракт "два проти п'яти"), ФПС — 8,65%.

Через 2 міс. на дату платежу порівнюється поточна 3-місячна процентна ставка і ФПС. Якщо поточна ринкова ставка гв = 8,75%, банк сплачує клієнту розрахункову суму (9.1) на дату погашення:

Ср = 5 000 000 (0,0875 - 0,0865) 90 : 360 = 1250 дол.,

або дисконтовану розрахункову суму на дату платежу:

Срд= 1250 : (1 + 0,0875 • 90 : 360) = 1223 дол.

Якщо на дату платежу поточна 3-місячна ставка менша за ФПС, клієнт сплачує банку процентну різницю, розраховану так само.

9.3. Форвардні угоди з купівлі-продажу валюти
Розділ 10. Опціони
10.1. Визначення та види опціонів
Опціони на індекси
Опціони на ф'ючерсні контракти
10.2. Дохідність опціонів
10.3. Угоди "кеп", "флор", "колар" та варанти
Розділ 11. Свопи
11.1. Суть і види свопів
11.2. Процентний своп