Кредит і банківська справа - Вовчак О.Д. - 12.5. Поняття кредитної політики банку

З метою забезпечення ефективної кредитної діяльності банки розробляють власну внутрішню кредитну політику та впроваджують практичні механізми її реалізації.

Кредитна політика банку — це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку (позичальників) на основі принципів: поверненості, строковості, цільового використання, забезпеченості, платності.

Основними етапами розробки кредитної політики банку є:

1. Аналіз кредитної діяльності банку в попередньому періоді, який має на меті визначення динаміки обсягу, складу та рівня ефективності цієї діяльності, а саме, аналізують:

— загальний обсяг кредитного обігу;

— обіг та рівень використання кредитного потенціалу;

— структуру кредитного обігу за окремими формами та видами кредиту;

— питому вагу неповернених кредитів;

— середній рівень процентних ставок загалом та в тому числі за формами та видами кредиту тощо.

2. Дослідження факторів зовнішнього кредитного середовища та прогнозування розвитку, що має на меті визначення впливу форм державного регулювання економічного стану країни тощо.

3. Оцінка внутрішнього ресурсного потенціалу банку та можливість його розвитку, а саме:

— розмір статутного капіталу банку та можливість його нарощення;

— рівень прогресивності інноваційних технологій у галузі кредитного менеджменту;

— ефективність діючої структури та методів управління кредитної діяльності.

4. Формування системи стратегічних цілей кредитної політики є найбільш відповідальним етапом. Вони повинні бути узгоджені зі стратегічними цілями банку, мати альтернативний характер та визначати основні напрями стратегії у галузі кредитування.

5. Обґрунтування типу кредитної політики. Критерієм такого обґрунтування виступає рівень ризику цих операцій, які будуть здійснюватись у процесі кредитування. Зі загальної сукупності виокремлюють три типи кредитної політики:

1) консервативний;

2) помірний;

3) агресивний.

6. Розробка основних параметрів організації кредитного процесу та визначення ступеня відповідальності кредитних менеджерів різного рівня. Цей етап має на меті визначення алгоритмів дій щодо прийняття відповідних управлінських рішень за кредитами, що стосується встановлення конкретних вимог, а саме:

— до прийняття на розгляд кредитної заявки від клієнта;

— до перевірки окремих даних, наведених у кредитній заявці;

— до процедури інкасації дебіторської заборгованості за наданими кредитами.

7. Формування механізму контролю за здійсненням кредитної політики, що має на меті розробку системи заходів щодо її реалізації в певному періоді.

8. Загальна оцінка розробленої кредитної політики банку. Вона включає:

— внутрішню збалансованість цільових показників за окремими напрямами кредитної політики банку;

— допустимість рівня ризиків, економічний ефект, пов'язаний із реалізацією кредитної політики тощо.

Кредитна політика розробляється на макро- та мікрорівні економіки.

На макрорівні банківську кредитну політику розробляє Національний банк України, встановлюючи нормативи її проведення, рівень облікової ставки, що становить основу формування ціни на кредитні ресурси тощо.

На мікрорівні кредитна політика спрямована на забезпечення зв'язку кредитної політики банку зі загальною стратегією його розвитку.

Кредитна політика є основою організації процесу банківського кредитування відповідно до загальної ринкової стратегії діяльності банку. Вона повинна чітко визначити цілі кредитування, правила їх реалізації, а також відповідне документальне та методичне оформлення.

Кредитна політика як основа процесу управління кредитом визначає пріоритети в процесі розвитку кредитних відносин, з одного боку, та функціонування кредитного механізму — з другого. Вона створює необхідні загальні передумови ефективної праці персоналу банку і прийняття раціональних рішень, знижує ймовірність помилок, передбачає створення відповідної організаційної структури й розподілу обов'язків між персоналом банку.

Кредитна політика банку в сфері кредитування фізичних осіб визначає завдання і пріоритети діяльності банку щодо споживчого кредитування, засоби, методи їх реалізації, а також принципи та порядок організації власне кредитного процесу.

Правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями — основа фінансової та ринкової стабільності банків з урахуванням визначального місця, що посідають кредитні операції у портфелі банківських активів.

В Україні кредитна політика банків загалом і кредитна політика у сфері кредитування фізичних осіб, зокрема, залежить від двох груп чинників;

1) зовнішніх;

2) внутрішніх.

Єдиної кредитної політики для всіх банків немає. Кожен банк визначає власну кредитну політику, беручи до уваги всю сукупність ризиків (внутрішніх і зовнішніх), які впливають на ефективність його діяльності, враховуючи також ставлення керівництва банку до ризику.

До найважливіших зовнішніх чинників належать:

— загальний стан економіки країни, темпи інфляції;

— грошово-кредитна політика Національного банку України;

— рівень доходів населення, здатність споживати банківські послуги, наявність соціальних пільг;

— регіональна та галузева специфіка функціонування банку;

— рівень цін на банківські продукти та послуги;

— соціальна напруженість;

— політизованість суспільства;

— попит на кредити банку його клієнтів.

До найважливіших внутрішніх чинників, які визначають кредитну політику банку щодо кредитування фізичних осіб, належать:

— кредитний потенціал банку;

— ступінь ризику та придатності окремих видів споживчих позик;

— стабільність депозитів;

— спектр виконуваних операцій і послуг;

— забезпеченість позик;

— професійна підготовленість, кваліфікація та досвід персоналу банку;

— клієнтура банку;

— цінова політика банку.

Основними елементами внутрішньої структури кредитної політики банку є:

— стратегія щодо основних напрямів кредитного процесу;

— тактика банку щодо організації кредитування;

— контроль і моніторинг щодо здійснення обраної (узгодженої) стратегії і тактики.

Відповідальність за розробку кредитної політики у сфері кредитування фізичних осіб та механізм її реалізації покладається на Кредитний комітет, який очолює, як правило, керівник банку.

Способи та методи реалізації кредитної політики формуються у відповідних внутрішньобанківських документах, основними серед яких є стандарти кредитування.

У кредитній політиці важливим є визначення обсягу ефективних (допустимих) ресурсів, що можуть бути спрямовані на кредитні вкладення.

При розробленні кредитної політики необхідно враховувати вплив різних ризиків: кредитного, ризику депозитних операцій, процентного, валютного, ризику незбалансованої ліквідності тощо.

Отже, кредитна політика є основою стратегії мінімізації ризику в діяльності банку. Основу кредитної політики становить стратегія банку, зорієнтована на зростання його капіталу чи збільшення доходів.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає суть та призначення кредиту?

2. Які основні функції кредиту?

3. За якими ознаками класифікують банківські кредити?

4. На яких принципах здійснюється банківське кредитування юридичних осіб?

5. Розкрийте умови та порядок надання окремих видів банківських кредитів.

6. Якими способами здійснюється погашення кредитів?

7. Що таке "ломбардний кредит"?

8. Подайте визначення іпотечного кредиту,

9. В якому випадку кредит вважається бланковим?

10. На які цілі надається споживчий банківський кредит?

11. Які форми забезпечення повернення кредитів використовують банки?

12. У чому полягає зміст кредитної політики банку?

13. Яка роль банківського кредиту в розвитку національної економіки?

14. Розкрийте зміст стадій кредитного процесу,

15. Які форми участі банків у лізинговому кредитуванні?

16. Які особливості надання банком контокорентного кредиту?

17. У чому полягає суть інвестиційного споживчого кредитування? 16. Які кредити банку є проблемними?

18. Що розуміють під "кредитним портфелем банку"?

19. За якими ознаками класифікують кредитний портфель банку?

Теми рефератів

1. Розвиток кредитних відносин в України

2. Роль банківського кредиту в розвитку національної економіки,

3. Характеристика стадій кредитного процесу.

4. Участь банків у лізинговому кредитуванні.

5. Особливості надання банком контокорентного кредиту.

6. Розвиток банківського споживчого кредитування в Україні,

7. Інвестиційне споживче кредитування,

8. Суть, значення проблемних кредитів банку.

9. Класифікація кредитного портфеля банку.

Тестові завдання

1. Які з наведених тверджень найбільш повно відображають суть кредиту:

а) надання грошей чи товарів у борг;

б) тимчасове користування позичальником цінностями кредитора;

в) механізм формування нових грошей в економіці;

г) економічні відносини між суб'єктами ринку в зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах поверненості, строковості, платності" забезпеченості.

2. Стороною, яка надає кредит, є:

а) позичальник;

б) кредитор;

в) кредитодавець;

г) банк.

3. Стороною, яка одержує кредит, є:

а) кредитодавець;

б) кредитор;

в) позичальник;

г) кредитоодержувач.

4. У ринковій економіці кредит виконує функції;

а) перерозподільну;

б) емісійну;

в) контрольну;

г) усі відповіді правильні.

5. Вкажіть основні принципи кредитування:

а) поверненість, строковість, платність;

б) строковість, платність, цільове використання;

в) строковість, поверненість, забезпеченість, платність, цільове використання;

г) поверненість, забезпеченість, платність, цільове використання.

6. У чому полягає суть такого принципу кредитування, як "забезпеченість'*:

а) кредит повинен бути повернений у визначений строк;

б) за кредит необхідно сплатити проценти;

в) кредитор повинен при наданні позики прийняти заходи щодо гарантування її повернення у визначений строк;

г) кредитор повинен заздалегідь чітко знати, на які цілі будуть використані позичені кошти.

7. Важливою умовою надання кредиту с:

а) розмір кредиту;

б) поверненість кредиту;

в) форма кредиту;

г) усі відповіді правильні.

8. Залежно від суб'єктів кредитних відносин кредит поділяють на такі види:

а) банківський, державний, комерційний, міжнародний;

б) комерційний, споживчий, державний;

в) державний, міжнародний, банківський;

г) міжбанківський, споживчий, державний.

9. Залежно від строків користування кредити бувають:

а) місячні, квартальні, річні;

б) короткострокові, середньострокові, довгострокові;

в) одноденні, багатоденні;

г) короткострокові, довгострокові.

10. Як класифікують кредитні операції банку залежно від ступеня ризику:

а) ризикові, неризикові;

б) забезпечені, незабезпечені;

в) надійні, сумнівні;

г) стандартні, нестандартні, сумнівні, безнадійні.

11. Вкажіть види банківського кредиту залежно від строків погашення:

а) водночас, у розстрочку, достроково;

б) негайно після закінчення обумовленого строку;

в) водночас, після закінчення строку дії кредитної угоди;

г) правильні відповіді а) і б).

12. За формою забезпечення розрізняють такі види банківського кредиту:

а) гарантовані, негарантовані, стандартні;

б) забезпечені, незабезпечені, бланкові;

в) забезпечені заставою, гарантовані, з іншим забезпеченням, незабезпечені;

г) гарантовані бланкові, з іншим забезпеченням.

13. Кредитоспроможність позичальника — це:

а) здатність позичальника повністю та у визначений строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями;

б) можливість кредитора надати кредит;

в) можливість позичальника одержувати прибуток;

г) здатність позичальника достроково погасити кредит.

14. Споживчий кредит є різновидом:

а) банківського кредиту;

б) державного кредиту;

в) комерційного кредиту;

г) міжнародного кредиту.

15. Кому надається споживчий кредит:

а) фізичним особам;

б) юридичним особам;

в) державі;

г) фізичним і юридичним особам.

16. Споживчий кредит — це кредит, який надається:

а) юридичним особам для придбання товарно-матеріальних цінностей;

б) фізичним особам для придбання споживчих товарів тривалого використання;

в) фізичним і юридичним особам під заставу нерухомого майна;

г) фізичним та юридичним особам для задоволення своїх потреб.

17. Споживчий кредит можуть одержувати такі категорії осіб:

а) громадяни України віком від 16 років;

б) громадяни іноземних держав віком від 20 років;

в) повнолітні дієздатні громадяни України;

г) усі відповіді правильні.

18. Іпотечний кредит — це кредит, який надається:

а) під заставу нерухомого майна;

б) фізичним особам для придбання споживчих товарів тривалого використання;

в) фізичним та юридичним особам для придбання товарно-матеріальних цінностей;

г) немає правильної відповіді.

19. Платою за користування кредитами є:

а) позичковий процент;

б) дивіденди;

в) комісія;

г) премія.

20. Облікова ставка НБУ — це ставка, за якою:

а) НБУ надає кредити фізичним і юридичним особам;

б) НБУ надає кредити комерційним банкам;

в) комерційні банки надають кредити юридичним особам;

г) комерційні банки надають кредити фізичним особам.

21. Що таке "проблемна позика":

а) позика, яку немає можливості повернути;

б) позика, що не може бути повернута у визначений строк;

в) позика, що надана для вирішення фінансових проблем, що виникли у клієнта;

г) позика, яка використовується клієнтом не за призначенням.

22. Пролонговані кредити — це кредити, які:

а) надаються банком на невизначений строк;

б) надаються банком відповідно до умов кредитного договору;

в) банком продовжено строки повернення;

г) надаються банком на строк не більше 5 років.

23. Кредитний ризик — це ризик:

а) неповернення позики;

б) втрати підприємством платоспроможності;

в) неповернення процентів за користування позичкою;

г) неповернення позики та процентів за користування нею.

24. Банк не може надати кредит підприємствам:

а) для придбання товарно-матеріальних цінностей;

б) проти яких порушено справу про банкрутство;

в) які мають прострочену заборгованість за раніше отриманими позиками та несплаченими процентами;

г) правильні відповіді б) та в).

25. До основних форм забезпечення кредитів належать:

а) застава, гарантія;

б) гарантія, поручительство, страховий поліс;

в) іпотека, застава, гарантія, поручительство;

г) поручительство, поліс.

26. Яким чином фізичні особи можуть погасити кредит:

а) шляхом перерахунку коштів з поточного чи депозитного рахунку;

б) переказом коштів через пошту або готівкою безпосередньо в установі банку;

в) тільки готівкою безпосередньо в установі банку;

г) правильні відповіді а) та б).

27. Яку роботу здійснює банк на початковому етапі кредитування:

а) приймає кредитну заявку;

б) проводить бесіду з клієнтом про порядок оформлення позики;

в) проводить попередню бесіду з потенційним позичальником і приймає кредитну заявку;

г) проводить аналіз фінансової звітності підприємства.

28. На другому етапі кредитування проводиться:

а) аналіз кредитоспроможності позичальника й оцінка ризику;

б) перевірка достовірності поданих позичальником документів;

в) перевірка застави;

г) оцінка кредитного ризику.

29. Зміст третього етапу кредитування охоплює:

а) визначення розміру плати за кредит;

б) визначення строку погашення кредиту;

в) структурування кредиту;

г) визначення суми кредиту.

30. На передостанньому етапі кредитування здійснюється:

а) складання кредитним інспектором висновку щодо кредиту;

б) винесення рішення Кредитним комітетом щодо надання кредиту;

в) підписання кредитної угоди;

г) усі відповіді правильні.

31. Останній етап процесу кредитування полягає у:

а) наданні кредиту;

б) укладенні кредитного договору;

в) контролі за цільовим використанням і повним погашенням суми кредиту;

г) структуруванні кредиту.

32. Видача кредиту може здійснюватися:

а) у разовому порядку;

б) відповідно до відкритої кредитної лінії;

в) за потребою за заздалегідь обумовленою датою погашення;

г) усі відповіді правильні.

33. За методом надання розрізняють банківські кредити, які клієнти одержують:

а) одноразово, перманентно, гарантовано;

б) постійно, тимчасово, одноразово;

в) у готівковій формі, в безготівковій формі;

г) правильної відповіді немає.

34. За способом повернення розрізняють кредити, що повертаються:

а) поступово або з регресією платежів;

б) водночас або на вимогу кредитора;

в) відповідно до особливих умов, передбачених у кредитних угодах;

г) усі відповіді правильні.

35. За кількістю кредиторів банківські кредити поділяють на такі, які:

а) надаються одним банком, синдиковані, паралельні;

б) консорціумні, паралельні;

в) колективні, індивідуальні;

г) правильної відповіді немає.

36. Які з наведених банківських послуг мають кредитний характер:

а) акцептний кредит, авальний кредит, обліковий кредит;

б) факторинг, форфейтинг;

в) лізинг, овердрафт;

г) правильні відповіді а) і б).

37. Рішення банку щодо надання кредитів позичальникам приймається:

а) Головою Правління банку або його заступником;

б) керівником кредитного відділу банку;

в) Головою Кредитного комітету;

г) Правлінням банку або Кредитним комітетом.

38. У банківській практиці використовують такі методи оцінки кредитоспроможності позичальника, як:

а) система фінансових показників і коефіцієнтів;

б) аналіз грошового потоку;

в) аналіз ділового ризику;

г) визначення класу надійності клієнтів — позичальників банку.

39. Оцінка якості кредитного портфеля банку передбачає класифікацію кредитів за ступенем ризику на:

а) стандартні та субстандартні;

б) стандартні, кредити під контролем, сумнівні, безнадійні;

в) стандартні, кредити під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні;

г) стандартні, кредити під контролем, нестандартні, сумнівні, безнадійні.

40. Застава — це спосіб:

а) забезпечення права власності на майно;

б) забезпечення зобов'язань;

в) забезпечення права нагляду за майном;

г) регулювання кредитних відносин між банками та позичальниками.

41. Критерії оцінки якості застави — це:

а) ліквідність предметів застави;

б) співвідношення вартості заставленого майна та суми позички;

в) співвідношення вартості заставленого майна та суми позички, ліквідність предметів застави, можливість банку здійснювати контроль за заставленим майном;

г) обов'язкове страхування предмета застави заставодавцем.

42. Овердрафт — це:

а) довгостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту;

б) короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту в межах залишку коштів на поточному рахунку;

в) короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку;

г) форма консорціумного кредитування.

43. Кредитний портфель банку — це сукупність усіх позик, які:

а) видані банком;

б) надані банку;

в) правильні відповіді а) та б);

г) усі відповіді правильні.

44. Скільки класів присвоюється позичальникам залежно від їх фінансового стану та з урахуванням рівня їх забезпеченості:

а) 4;

б) 5;

в) в; г)7.

45. В яких розмірах для формування резервів під кредитні операції банків встановлені норми резервування:

а) 2 %, б %, 20 %, 50 %, 100 %;

б) 2 %, 5 %, 10 %, 50 %, 100 %;

в) 5 %, 10 %, 20 %, 50 %, 100 %;

г) 10 %, 20 %, ЗО %, 50 %, 100 %.

Список рекомендованої літератури

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. № 2121-ГО (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5—6. — Ст. 30.

2. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. № 679-XIV (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 29. — Ст. 238,

3. Адамик В. П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 278 с.

4. Банківська справа: Навч. посіб. / За ред. проф. P. І. Тиркала. — Тернопіль: Карт-бланш, 2001. — 814 с.

5. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. — 2-ге вид., вип. і доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 476 с.

6. Епіфанов А. О., Маслак Н. Г., Сало 7. В. Операції комерційних банків: Навч. посіб. — Суми: Університетська книга, 2007. — 523 с.

7. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук та ін. — 2-ге вид." перероб. і доп. — Л.: ЛБІ НБУ, 2001. — біб с.

8. Петрук О. М. Банківська справа: Навч. посіб. / За ред. д-ра екон. наук, проф. Ф. Ф. Бутинця. — К.: Кондор, 2004. — 461 с.

9. Прокопенко І. Ф., Гопін В. І.. Соляр В. В. та ін. Основи банківської справи: Навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 410 с.

10. Романова М. І, Устюгова М. В. Основи банківської справи: Навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. — 168 с.

11. Снігурська Л. 17. Банківські операції і послуги: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2006. — 456 с.

12. Тиркало Р. Ш., Щибоволок 3.1. Фінансовий аналіз комерційного банку: основи теорії. Експрес-діагностика, рейтинг: Навч. посіб. — К.: Слобожанщина, 1999. — 236 с.