Кредитування і контроль - Вовк В.Я. -
9.2. Оцінка кредитоспроможності позичальника - юридичної особи

Методика оцінки кредитоспроможності позичальника базується на аналізі кількісних показників з урахуванням визначених банком якісних характеристик, що можуть тією чи іншою мірою вплинути на виконання позичальником зобов'язань за кредитом, із визначенням рівня їх імовірного впливу на дотримання умов договору кредиту шляхом встановлення оптимальних значень для кожного з показників. Показники оцінки кредитоспроможності позичальника - юридичної особи наведені на рис. 9.4.

Показники оцінки кредитоспроможності позичальника - юридичної особи

Рис. 9.4. Показники оцінки кредитоспроможності позичальника - юридичної особи

У процесі оцінки кредитоспроможності позичальника

- юридичної особи Національний банк рекомендує враховувати та оцінювати в динаміці такі кількісні показники:

- платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);

- фінансову стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);

- обсяг реалізації;

- обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках, наявність картотеки неплатежів

- у динаміці);

- склад і динаміку дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);

- собівартість продукції (у динаміці);

- прибутки та збитки (у динаміці);

- рентабельність (у динаміці).

Крім цих кількісних показників банк може використовувати і додаткові показники з метою отримання більш повного уявлення про особливості діяльності клієнта та визначення ймовірності погашення ним заборгованості за кредитом.

Слід зазначити, що серед рекомендованих Національним банком кількісних показників оцінки кредитоспроможності позичальника - юридичної особи такий показник, як собівартість продукції, для банку не має самостійного значення, оскільки опосередковано враховується при обчисленні розміру чистого прибутку і впливає на показники рентабельності. Тому під час аналізу кредитоспроможності позичальника цей показник аналізується дуже рідко.

Джерелом інформації для оцінки фінансового стану позичальників - юридичних осіб є фінансова і статистична звітність, яка подається до банку разом із кредитною заявкою (див. тему 8).

Таким чином, аналіз кількісних показників кредитоспроможності (аналіз фінансового стану) позичальника - юридичної особи здійснюється за такими показниками.

1. Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:

1.1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛХ) характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами:

де Ав - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти і поточні фінансові інвестиції;

Зп- поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛ1 має бути не менше ніж 0,2.

1.2. Коефіцієнт поточної ліквідності (КЛЛ характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки:

де Ал - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості й отриманих векселів.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛг має бути не менше ніж 0,5.

1.3. Коефіцієнт загальної ліквідності (КЛВ) характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів:

де Ао - оборотні активи.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛг має бути не менше ніж 2.

2. Фінансова стійкість позичальника визначається за такими показниками:

2.1. Коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ) характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:

де Вк - власний капітал підприємства; Ан- необоротні активи.

Оптимальне теоретичне значення показника КМ має бути не менше ніж 0,5.

2.2. Коефіцієнт фінансової незалежності (/Гфя) - характеризує ступінь фінансового ризику:

де Зк - залучені кошти підприємства (довгострокові та поточні зобов'язання).

Оптимальне теоретичне значення показника Яфн має бути не менше ніж 0,2.

2.3. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів (Кп):

Оптимальне теоретичне значення показника К має бути не менше ніж 1.

2.4. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами (К ):

л по'

Оптимальне теоретичне значення показника має бути не менше ніж 0,2.

3. Під час аналізу ділової активності підприємства розраховані значення показників аналізуються у динаміці (зменшення або збільшення).

3.1. Коефіцієнт оборотності активів(Оь):

де ЧД - чистий дохід; А -активи.

3.2. Коефіцієнт оборотності власного капіталу (Овк):

3.3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (0т):

де Дз - дебіторська заборгованість.

3.4. Коефіцієнт оборотності поточної заборгованості

4. Рентабельність позичальника визначається на підставі таких показників:

4.1. Рентабельність власного капіталу (Рвк)'

де ЧП - чистий прибуток.

4.2. Рентабельність продажу (Рп):

4.3. Рентабельність активів (Ра):

Наведені показники рентабельності не мають встановлених нормативних значень. Як правило, критерії їх оцінки підприємство встановлює самостійно, залежно від власних вимог або з урахуванням середньогалузевого значення. Позитивною тенденцією є зростання показників рентабельності у динаміці.

5. Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням такого показника, як співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (К) (у тому числі відкриті в інших банках) до суми кредиту та відсотків за ним з урахуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів), а для позичальників, що отримали кредит в іноземній валюті, - з урахуванням зміни валютного курсу:

де - середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів);

п - кількість місяців дії кредитної угоди;

Зм - щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника (адміністративно-господарські витрати тощо);

3. - податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов'язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу);

Ск - сума кредиту та відсотки за ним (за кредитами в іноземній валюті ця сума приймається до розрахунку з урахуванням зміни валютного курсу).

Для позичальників, діяльність яких має сезонний характер виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 міс.

Оптимальне теоретичне значення показника К має бути не менше ніж 1,5.

Необхідним і важливим доповненням до процедури аналізу кількісних показників фінансового стану позичальника е аналіз якісних (суб'єктивних) характеристик його діяльності, а саме:

- кредитної історії позичальника;

- наявності заборгованості за кредитами в інших банках;

- періоду функціонування позичальника та його ринкової позиції;

- залежності від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;

- ділових якостей і репутації керівництва (рейтинг у ділових колах, дотримання ділової етики, виконання договірної та платіжної дисципліни та ін.);

- наявності та якісних характеристик забезпечення за кредитом (застава, страховий поліс, гарантія, поручительство (порука) та ін.);

- іншої інформації (наявність державних замовлень і державної підтримки підприємства, ефективність управління, ринкова позиція та ін.).

Аналіз кредитної історії позичальника надає інформацію про характер взаємовідносин клієнта з банком; дає можливість проаналізувати досвід клієнта стосовно отримання кредитів у минулому та зробити висновок щодо своєчасності погашення відсотків і заборгованості за кредитами, якщо такі мали місце. Наявність непогашеної заборгованості за кредитами в інших банках підвищує рівень ризику кредитної угоди з позичальником.

Дуже важливим моментом є період функціонування підприємства. Практика показує, що найбільш критичними вважаються перші 3-5 років активної діяльності суб'єкта господарювання. Чим триваліший період функціонування позичальника, тим більша вірогідність погашення кредиту. Оцінка фінансового стану позичальника, діяльність якого перебуває на початковому етапі, а бухгалтерська звітність не містить необхідної повної інформації, здійснюється на підставі наявного бізнес-плану розвитку підприємства, техніко-економічного обґрунтування отримання та повернення кредиту з урахуванням повноти покриття забезпеченням відсотків і заборгованості за кредитом.

Залежність позичальника від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості впливає на його можливість генерувати сталі грошові потоки, які будуть спрямовані на погашення заборгованості за кредитом і суми відсотків.

На підставі аналізу якісних показників діяльності позичальника визначається ступінь довіри до нього з боку банку.

Комплексна рейтингова оцінка кредитоспроможності позичальника визначається шляхом присвоєння отриманим значенням розрахованих кількісних показників та якісним характеристикам відповідної кількості балів залежно від встановленої банком градації. Далі бали підсумовуються, і відповідно до отриманого значення комплексної рейтингової оцінки позичальнику присвоюється відповідна категорія надійності (табл. 9.2).

Таблиця 9.2. Визначення класу позичальника - юридичної особи за результатами оцінки його кредитоспроможності

Клас позичальника

Комплексна рейтингова оцінка, бали

Характеристика

"А"

63-82

Фінансова діяльність дуже добра (кредити з мінімальним ризиком)

"Б"

40-62

Фінансова діяльність добра (кредити з невисоким ризиком)

"В"

26-39

Фінансова діяльність задовільна (кредити із середнім ризиком)

"Г"

18-25

Фінансова діяльність погана (кредити з високим ризиком)

"Д"

до 17

Фінансова діяльність збиткова (кредити з максимальним ризиком)

1 Наведена кількість балів не є нормативно встановленою. Банки самостійно визначають кількість балів, яку вони присвоюють певному компоненту, а отже, комплексна рейтингова оцінка може відрізнятися.

Отже, на підставі результатів аналізу кредитоспроможності банк робить висновки про здатність позичальника погасити у повному обсязі та у встановлені строки заборгованість і відсотки за кредитом і приймає рішення про можливість укладання з ним кредитної угоди.

9.3. Оцінка кредитоспроможності позичальника-банку
9.4. Оцінка кредитоспроможності позичальника - фізичної особи
Приклад
Тема 10. ПРОБЛЕМНІ КРЕДИТИ І ЗАСОБИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ БЕЗНАДІЙНИХ БОРГІВ
10.1. Сутність проблемних кредитів
10.2. Методи управління проблемними кредитами банку
Тема 11. КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКУ: ЙОГО КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АНАЛІЗ
11.1. Кредитний портфель банку та критерії його класифікації
11.2. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану
11.3. Оцінка стану обслуговування позичальником заборгованості за кредитом