Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. -
9.5. Приватизація майна

Приватизація (від лат. privatus - приватний) майна державних підприємств - це відчуження майна, що знаходиться у загальнодержавній та комунальній власності, на користь фізичних осіб та недержавних юридичних осіб.

В Україні майно підприємств знаходилося у власності держави, проте, в результаті процесу приватизації, що розпочався у 1992 році, основна його частина має поступово перейти у приватну власність.

Приватизація здійснюється на основі таких принципів:

♦ законності (в Україні створена досить велика правова база для приватизації);

♦ гласності, тобто повного, своєчасного і достовірного інформування громадян про всі дії щодо приватизації;

♦ забезпечення рівності прав громадян у процесі приватизації;

♦ пріоритетного надання громадянам України прав на придбання державного майна;

♦ безоплатної передачі частки державного майна кожному громадянину України;

♦ приватизації державного майна на платній основі із застосуванням приватизаційних паперів;

Ф дотримання антимонопольного законодавства;

♦ пріоритетного права трудових колективів на вибір форми власності та придбання майна своїх підприємств.

Приватизація державного майна здійснюється шляхом укладання договорів купівлі-продажу цього майна в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також Законами 44Про приватизацію майна державних підприємств "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) "та іншими законодавчими актами.

Приватизація провадиться за кількома напрямками: Ф приватизація майна державних підприємств;

♦ приватизація майна невеликих державних підприємств, так звана мала приватизація;

* приватизація орендних підприємств;

♦ приватизація в агропромисловому комплексі;

♦ приватизація незавершеного будівництва.

У процесі приватизації розрізняють об'єкти, суб'єкти та форми (способи) приватизації.

Для того щоб майно можна було приватизувати, йому має бути надано статус об'єкта приватизації. Перелік загальнодержавних об'єктів приватизації щорічно затверджується Верховної Радою відповідно до річної Державної програми приватизації. Цією ж програмою визначаються:

♦ форма приватизації для різних груп об'єктів;

♦ квоти обов'язкового застосування приватизаційних паперів для конкретних об'єктів;

♦ заходи з залучення до приватизації іноземних інвесторів.

Переліки об'єктів малої приватизації затверджуються Фондом державного майна України (ФДМ), а також місцевими органами самоврядування відповідно до місцевих програм приватизації.

Ініціаторами приватизації майна можуть бути як органи приватизації, так і покупці, але однозначно в усіх випадках державне або комунальне майно стає об'єктом приватизації з моменту включення його до затвердженого відповідним рішенням переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Суб'єктами приватизації є продавці та покупці приватизованих об'єктів.

Продавцями за договорами купівлі-продажу об'єктів, що приватизуються, є:

♦ Фонд держмайна України та його регіональні відділення;

♦ органи місцевих рад, у власності яких знаходяться об'єкти. Покупцями відповідно до законодавства можуть бути:

♦ громадяни України;

♦ іноземні громадяни та особи без громадянства;

♦ юридичні особи-резиденти;

♦ юридичні особи-нерезиденти.

Трудові колективи підприємств,, що приватизуються, мають першочергове право на приватизацію, а також низку пільг. Трудовий колектив здійснює приватизацію шляхом створення товариства покупців, що утворюється на принципах спільної діяльності.

При приватизації підприємств застосовуються такі способи приватизації:

♦ викуп;

♦ продаж на аукціоні;

♦ продаж за конкурсом.

Порядок, приватизації шляхом викупу такий:

1) покупці виражають свою ініціативу шляхом подання заяви до відповідного органу приватизації за місцем знаходження об'єкта приватизації;

2) орган приватизації на підставі заяви у 10-денний термін приймає рішення про приватизацію. Таке рішення є підставою для проведення всіх організаційних заходів, пов'язаних з приватизацією;

3) протягом 3-х днів після ухвалення рішення орган приватизації затверджує склад комісії з оцінки вартості майна. Оцінка вартості майна здійснюється відповідно до Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої КМУ;

4) протягом 15-ти днів після ухвалення рішення орган приватизації публікує інформацію про об'єкти приватизації в засобах масової інформації;

5) органи приватизації в тижневий термін розглядають та затверджують акт оцінки (експертну оцінку);

6) протягом 15-ти днів підписується договір купівлі-продажу, який нотаріально посвідчується і реєструється у відповідних органах;

7) у триденний термін після повної сплати вартості об'єкта приватизації або передбаченого договором початкового внеску складається акт приймання-передачі.

Приватизація може здійснюватись також шляхом продажу на аукціоні або за конкурсом. Право приватизації підприємства при продажу на аукціоні одержує той, хто запропонує найбільшу ціну. В разі продажу за конкурсом від покупців потребується виконання певних умов стосовно об'єкта приватизації. За конкурсом продаються державні та комунальні підприємства, коли від покупців вимагається здійснення певних інвестиційних програм. При цьому право власності передається покупцю, пропозиція якого щонайкраще відповідає критеріям, встановленим планом приватизації.

Усім без винятку громадянам України було надано право взяти участь у приватизації державного майна шляхом одержання та вкладення приватизаційних сертифікатів.

Приватизаційний сертифікат - це особливий вид державного цінного папера, що підтверджує право його власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації частини майна державних підприємств. Фактично - це розписка про те, що держава гарантує громадянину право на безкоштовне придбання частини державної власності, яка підлягає приватизації. Тому приватизаційний майновий сертифікат по-іншому називається ваучером (від англ. voucher - розписка).

Кожний громадянин України протягом певного часу мав право на одержання приватизаційного майнового сертифіката, що являв собою двосторонній бланк сурової звітності. Видача приватизаційних майнових сертифікатів здійснювалась відділеннями Ощадного банку України. При одержанні сертифіката заповнювалась Його ліва сторона, куди вносились: прізвище, ім'я та по батькові власника;, дані про документ, що посвідчує особу; номер відділення Ощадбанку, яке видало сертифікат. Факт видачі підтверджувався підписом відповідальної особи та печаткою банку. Права сторона підлягала заповненню при його обміні на акції приватизованого підприємства. Туди вносились: назва цінних паперів, на які обмінювався сертифікат; назва приватизованого підприємства та установи, що здійснила обмінну операцію, факт обміну підтверджувався підписом відповідальної особи та печаткою.

Приватизаційний майновий сертифікат міг бути використаний тільки для обміну на акції, паї або інші документи, що засвідчують право власності на частину майна держпідприємств, які підлягали приватизації за приватизаційні сертифікати.

Для допомоги громадянам України в придбанні за приватизаційні сертифікати акцій підприємств, що приватизувались, розпорядженням ФДМ була створена мережа регіональних центрів сертифікатних аукціонів, де кожний громадянин міг.

♦ ознайомитися із списками об'єктів, виставлених на сертифікати на аукціон у поточному місяці;

♦ одержати консультацію фахівців, як краще розпорядитися сертифікатом;

♦ дізнатися про результати попередніх сертифікатних аукціонів.

Якщо ж громадянин самостійно не міг вирішити, куди вкласти свій сертифікат, він мав можливість звернутися за допомогою до фінансових посередників (див. главу 12). Здійснювати діяльність, пов'язану з обігом приватизаційних паперів громадян в Україні, відповідно до законодавства було дозволено таким видам фінансових посередників, як інвестиційні компанії та фонди, а також довірчі товариства (трастові компанії). Функції трастової компанії міг виконувати також банк. У будь-якому випадку фінансовий посередник повинен був одержати у ФДМ ліцензію (дозвіл) на здійснення діяльності з приватизаційними паперами.

У 1996 році в Україні було приватизовано близько 20 тис. об'єктів. Крім того, 3919 об'єктів незавершеного будівництва ввійшли в статутні фонди 1171 цілісного майнового комплексу та 26 об'єктів - у 7 структурних підрозділів приватизованих підприємств. Усього за час проведення приватизації було реформовано більш як 48 тис. об'єктів. У1996 році помітно активізувалася приватизація в агропромисловому комплексі - 2999 об'єктів, що на 50% більше, ніжу 1995 році. Річне завдання з малої приватизації було виконано на 135%, а великої - майже 90%. До держбюджету та місцевих бюджетів було перераховано 262 млн. 600 тис. гри. при річному завданні 120 млн. гри. Балансова вартість основних фондів приватизованих підприємств станом на 1 жовтня 1996 року становила 24% вартості основних фондів усіх підприємств та організацій в Україні. У приватизованому секторі станом на 1 жовтня 1996 року була зайнята п'ята частина всіх робітників підприємств та організацій.

9.6. Оренда майна
9.7. Інтелектуальна власність
Глава 10. Ринок праці
10.1. Загальні положення
10.2. Організація праці
10.3. Облік та оплата праці
10.4. Трудовий договір
10.5. Відповідальність працівника і працедавця
Глава 11. Фінансовий ринок
11.1. Загальні положення