Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. -
Міжнародна інтеграція

Згідно з теорією міжнародної економіста економічний ної інтеграції, успішна реалізація регіо-потенціал України пальної інтеграційної стратегії можлива - за дотримання двох обов'язкових умов:

а) близькості рівнів розвитку та інтернаціоналізації економіки країн-партнерів і б) наявності високорозвинутих економічних зв'язків між суб'єктами економічної діяльності країн, що інтегруються, інтенсивність яких усередині регіонального інтеграційного угруповання ще до початку інтеграційного процесу вища за зв'язки з іншими країнами чи групами країн. У цьому аспекті слід зазначити, що в України стосовно її європейського інтеграційного вектора є істотні "проблеми економічної сумісності".

По-перше, за рівнем ВНП на душу населення — найбільш узагальнюючим показником рівня економічного розвитку — Україна значно поступається не тільки "найбіднішим" з нинішніх членів Євросоюзу, але й "найбіднішим" з країн — претендентів "першої хвилі" розширення (табл. 2). На сьогодні відставання України від країн — членів ЄС за рівнем економічного розвитку набагато перевищує ті порогові величини, які с допустимими для учасників інтеграційних об'єднань.


Таблиця 2

Співвідношення рівнів ВНП на луні) населення в Україні, країнах — членах ЄС та країнах — претендентах на членство в ЄС

Країна (труна країн)

Рівень ВНП на

душу населення, дол. США (1998)

Рівень України відносно ВНП на душу населений інших країн,%

Рівень ВНП на душу населення

за паритетом купівельної

спроможності, дол. США (1998)

Рівень України відносно ВНП на душу населений за ПКС інших країн, %

ЄС 15

22 223

4,4

20 355

15.4

ЄС 11

22 350

4,4

20 440

15.3

Португалія (min)

10 670

9,2

14 569

21.5

Люксембург (max)

45 100

2.2

36 703

8.5

Крани претенденти "першої хвилі" на членство в ЄC

6 країн-претендентів

4476

21.9

9005

34,8

Естонія (min)

3360

29.2

Польща (min)

7543

41.5

Кіпр (max)

11 920

8.2

17 599

17,8

Україна

980

3130

По-друге, для успішного розвитку міжнародного інтеграційного процесу необхідно, щоб цей процес ґрунтувався на високому рівні інтернаціоналізації економічних процесів, з одного боку, та на відповідних процесах пріоритетного розвитку взаємних економічних зв'язків суб'єктів економічної діяльності країн, що інтегруються, — з іншого. Україна за абсолютним рівнем досягнутої інтернаціоналізації своєї економіки (табл. 3) надзвичайно відстає від нинішніх членів ЄС і досить істотно — практично від усіх країн-претендентів, за дуже високого відносного рівня відкритості української економіки у сфері торговельних відносин. Поєднання цих двох характеристик робить дуже проблематичним досягнення у близькій перспективі необхідних для інтеграції в ЄС рівнів інтернаціоналізації економіки України.

Таблиця 3

Деякі показники інтернаціоналізації економіки в Україні, країнах-членах ЄС

та країнах-претендентах на членство в ЄС (1998)

Країна (група країн)

Обсяг експорту на душу населення

Обсяг експорт у відносно ВВП,%

Обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення

Обсяг прямих іноземних інвестицій

відносно

Валового утворення

постійного

капіталу,

%

дол. США

рівень України відносно

інших країн, %

дол. США

рівень України відносно

інших країн, %

ЄС 15

7196

4,9

32

663

2,3

15.3

ЄС II

7371

4,7

32

543

2.8

12,3

Греція (min)

1416

24,7

16

Ірландія (max)

19 392

1.8

80

Італія (min)

5384

6.5

27

53

28.3

1.4

Нідерланди (max)

2655

0.6

55.2

Країни - претенденти "першої хвилі" на членство в ЄС:

6 країн-претендентів

1931

18,1

41

188

8,0

15.9

Польща (min)

1121

31.2

26

Словенія (max)

5572

6.3

57

Кіпр (min)

70

21.4

3,5

Естонія (max)

415

3,6

38.3

Україна

350

40

15

8.8

Стосовно фактора географічного розподілу торговельних потоків слід звернути увагу на те, що, за даними Євростату. взаємна торгівля країн — членів СС становить 62,8 % їх зовнішньої торгівлі, причому в багатьох країнах-членах цей показник с вищим: у Португалії — 79.5 %, Бельгії й Люксембурзі -73.8. Іспанії — 69.4, Австрії — 69,1. Данії й Нідерландах — 68.4 %, а мінімальний показник (Велика Британія) дорівнює 55,5 %.

З огляду на це надзвичайно важливою є орієнтація експортного потенціалу країни, яка випливає з переважного типу, рівня та профілю міжнародної конкурентоспроможності суб'єктів економічної діяльності. В цьому аспекті слід зазначити, що розвиток експорту України за останні роки однозначно показує його переважну орієнтацію на країни, які не належать ні до СНД. ні до СС.

Характерно, що сама постановка нинішніми країна ми-претендента ми питання про повноправне членство в СС мала підґрунтям реальну переорієнтацію їхніх зовнішніх економічних зв'язків на країни — члени ЄС. Зокрема, в 1998—1999 рр. на них припадало в структурі експорту Польщі та Угорщини 70 %. В Україні ж цей показник у 2000 р. вийшов лише на рівень і 5,9 % в експорті в ЄС та 20.8 % в імпорті з нього.

Нині сам "профіль" міжнародної конкурентоспроможності українських експортерів, що базується головним чином на ціновій конкуренції у сфері напівфабрикатів та взагалі продукції з невисоким рівнем доданої вартості й незначним рівнем технологічності, об'єктивно штовхає країну скоріше в бік "третього світу", аніж регіональної інтеграції з високорозвинутими країнами ЄС.

Взаємозв'язок міжнародної інтеграційної стратегії та внутрішніх економічних перетворень в Україні
Глава 2. Місце України на світовому ринку товарів і послуг
Роль зовнішньої торгівлі в економічному розвитку України
Структура зовнішньої торгівлі України товарами й послугами
Географічна структура зовнішньої торгівлі України
Шляхи вдосконалення зовнішньої торгівлі України
Глава 3. Участь України в міжнародних інвестиційних процесах
Сутність міжнародних інвестиційних процесів
Інвестиційний клімат в Україні
Система оцінок інвестиційного ризику