Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. -
Шляхи вдосконалення зовнішньої торгівлі України

На жаль, на розвиток зовнішньої торгівлі України вирішальний вплив справляє структури група негативних факторів, а саме:

1. Низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів та послуг.

По-перше, українська продукція надзвичайно енергомістка через зношування основних фондів та застарілі технології. На 1 дол. ВВП Україна витрачає в 5.5 раз а більше енергоресурсів, ніж країни Центральної Європи. й у 12 разів більше, ніж держави ОЕСР.

По-друге, кінцева продукція має високу собівартість. Тому й не дивно, що ціни на окремі види української продукції на 30-70 % перевищують ціни міжнародних ринків.

По-третє, наявні схеми фінансування експорту все ще далекі від досконалості. Високі процентні ставки на кредитному ринку України, обмежений доступ до "довгих" кредитів спричинюють те. що для українських експортерів фінансові ресурси сьогодні обходяться в 6—10 разів дорожче, ніж для їхніх західних конкурентів.

2. Нерозвинутість базових інститутів ринкової економіки. Держава поки що не змогла створити умови для підвищення конкурентоспроможності національного бізнесу. Українським експортерам дуже непросто конкурувати на зовнішніх ринках в умовах невизначеності щодо прав власності і правил ведення бізнесу, бо в країні досі не прийняті Земельний і Цивільний кодекси.

3. Недосконалість механізмів державного регулювання.

Це, по-перше, нездатність держави правильно визначати структурні пріоритети зовнішньої торгівлі.

По-друге, це конфіскаційна податкова політика і жорсткообмежувальна грошово-кредитна політика, які позбавляють підприємства оборотного капіталу та інвестицій для модернізації виробництва.

4. Нерозвинутість ринкової інфраструктури підтримки експорту. Передусім ідеться про відсутність надійних і ефективних систем фінансування, страхування експорту, дійових механізмів просування товарів на міжнародні ринки.

Таким чином, негативні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі України зумовлені передусім низькими темпами внутрішніх економічних перетворень. В умовах жорсткої конкуренції на світових ринках відставання України від промислово розвинутих країн збільшується.

Завдяки реформаторським зусиллям уряду Віктора Ющенка з'явилися певні надії на те, що нижча точка трансформаційного спаду Україною пройдена і наші позиції на зовнішніх ринках почнуть поліпшуватися.

Для успішного просування України на міжнародні ринки необхідне суттєве коригування зовнішньоторговельної політики за такими стратегічними напрямами:

• Розвивати експортний потенціал держави в рамках міжнародної спеціалізації, яка б органічно поєднувалася з вигідними для України напрямами структурних трансформацій в економіці (природно, за дотримання балансу між внутрішнім і зовнішнім попитом на українські товари й послуги).

• Нарощувати зусилля в найперспективніших секторах світової економіки (електроніка, енергетика, матеріали із заздалегідь заданими властивостями, біотехнології: науково-технічні, інжинірингові, консалтингові послуги, міжнародний туризм і т. д.).

• Створювати конкурентоспроможні транснаціональні корпорації, освоювати стратегії глобального маркетингу, технології реалізації великих міжнародних коопераційних проектів.

• Диверсифікувати географічну структуру зовнішньої торгівлі, мінімізувати критичну залежність від окремих держав (ринків), відповідно посилюючи економічну безпеку України.

• Забезпечити збалансованість експорту й імпорту, торговельних і поточних платіжних балансів України.

Глава 3. Участь України в міжнародних інвестиційних процесах
Сутність міжнародних інвестиційних процесів
Інвестиційний клімат в Україні
Система оцінок інвестиційного ризику
Страхування інвестиційних ризиків
Інвестиційна діяльність в Україні
Глава 4. Позиції України на міжнародному ринку технологій
Типологічні ознаки міжнародного технологічного трансферу
Сучасні тенденції патентно-ліцензійної торгівлі
Проблеми розвитку науково-технічного потенціалу