Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. -
Роль ЄБРР у підтримці реформ в Україні

Основні принципи, географічні напрями та структурні пріоритети діяльності ЄБРР лишаються незмінними. Незмінними є і критерії добору фінансованих проектів: 1) внесок проекту в процес ринкової трансформації; 2) відсутність інших ринкових джерел його фінансування; 3) фінансова прибутковість проекту.

У процесі перегляду загальної стратегії ЄБРР у 1999 р. та у 2000 р. акціонери зорієнтували ЄБРР на більш активну діяльність у країнах колишнього СРСР, зокрема в Росії та Україні, на підтримку малого й середнього бізнесу, фінансового сектора, на розвиток транспортної, енергетичної (зокрема, транспортування каспійської нафти) та муніципальної інфраструктури, проектів у галузі енергозбереження. Передбачається також активізація політичного діалогу з керівництвами країн щодо поліпшення інвестиційного клімату. Здійснюватимуться заходи зі спрощення бюрократичних процедур ЄБРР та вдосконалення маркетингової діяльності Банку з метою наближення до клієнта (через посилення функцій місцевих представництв).

Реалізація цих стратегічних пріоритетів ЄБРР дає Україні певні переваги у плані залучення фінансування ЄБРР, оскільки ці пріоритети цілком відповідають стратегічним пріоритетам України.

Платформою, яка визначає напрями та особливості діяльності ЄБРР у будь-якій країні, є стратегія, котра приймається, як правило, на два роки та щороку оновлюється. Процесу прийняття Радою директорів такої стратегії передують інтенсивна аналітична робота, консультації з урядами та візити банкірів та експертів Банку до країни.

Стратегія ЄБРР в Україні

Нова Стратегія ЄБРР в Україні, яку було ухвалено у вересні 2000 p.. с програмним документом ЄБРР, який визначатиме характер оперативної діяльності в Україні протягом найближчих двох років. Особливість нової Стратегії полягає у її "агресивному" характері, спрямованому на підтримку економічних та структурних реформ у найважливіших секторах та пошук і реалізацію нових інвестиційних можливостей в Україні. Стратегія передбачає, що за умови подальшого поліпшення інвестиційного клімату в країні та досягнення конкретних результатів структурних реформ ЄБРР буде в змозі значно збільшити щорічні обсяги фінансування проектів.

За оцінкою Виконавчого директора ЄБРР, щорічні обсяги можуть збільшитися до принаймні 350—450 млн євро протягом найближчих двох років. А це дасть можливість довести загальний портфель зобов'язань ЄБРР в Україні з 1.1 млрд євро до більш ніж 1.6 млрд євро у 2001 р. та майже 2,0 млрд -у 2002 р.

У Стратегії визначено такі головні блоки пріоритетів: І) зміцнення (консолідація) банківсько-фінансового сектора та забезпечення фінансових потреб малого й середнього бізнесу; 2) комерціалізація та структурні реформи у сфері комунальних послуг, інфраструктури (телекомунікації тощо) та секторі енергозбереження; 3) підвищення ядерної безпеки та завершення будівництва двох блоків на атомних станціях у Рівному та Хмельницькому; 4) підтримка промислового сектора шляхом передприватизаційної допомоги підприємствам, участі у приватизації тощо.

Фінансовий сектор та підтримка малого й середнього бізнесу. Найважливіший напрям діяльності ЄБРР у цій сфері — ефективне виконання проекту Другої кредитної лінії з підтримки малого й середнього бізнесу (КЛМСБ-2) — 120 млн євро. Банк уже здійснив поступове пом'якшення умов для уповноважених банків, що дало можливість залучити до МСБ-2 ще п'ять нових уповноважених банків. Проте залишається невирішеною проблема попередньо наданих пільг для малих підприємств щодо ПДВ з імпорту. У разі усунення пільг вартість кредитних ресурсів для інвестиційних проектів принципово збільшиться, що послабить вплив МСП-1 та МСП-2 на розвиток малого й середнього бізнесу в Україні.

Наприкінці 2000 р. завершено створення Українського банку мікрофінансування (УБМ) зі статутним капіталом у 10 млн дол. Акціонери (ЄБРР. МФК, Німецько-Український Фонд, Western NIS Enterprise Fund та компанія ІМІ) надають УБМ кредитну лінію у 35 млн євро (частка ЄБРР — 10 млн євро). Значний обсяг технічної допомоги дасть можливість УБМ відкрити протягом 2001—2002 pp. філії у восьми обласних центрах. Перший офіс було відкрито у м. Славутич 15 листопада 2000 р.

Триває реалізація Програми акціонерної участі ЄБРР у капіталах банків (Mullі Bank Equity Facility) загальною вартістю 20 млн дол. Мета цієї програми — зміцнення капіталізації банківської системи, залучення стратегічних інвесторів та поліпшення стандартів корпоративного управління. ЄБРР с акціонером у двох банках ПУМ Б (4,9 млн євро) та ЗУКБ (3,3 млн євро).

Регіональний проект Програма підтримки інструментів зовнішньої торгівлі (Trade Facilitation Programme) передбачає підтвердження з боку ЄБРР експортно-імпортних акредитивів українських банків. Реалізація Програми стримується низьким обсягом фінансування торгівлі на акредитивній базі. Наприкінці січня 2001 р. підписано угоди між ЄБРР та чотирма українськими банками (ПУМБ, "Форум", "Надра". "Аваль") на загальну суму 9 млн дол. про надання цим банкам відповідних гарантій ЄБРР з експортно-імпортних акредитивів.

ЄБРР вивчає також можливості підтримки нових кредитних інститутів. Банк продовжуватиме разом із МФК роботу з ідентифікації можливостей розвитку нових для України форм фінансування, зокрема лізингу. Вестиметься активний діалог з урядом щодо усунення перешкод законодавчого плану (відсутність закону про лізинг, нез'ясованість питань амортизації та оподаткування ПДВ лізингових активів). У цьому контексті важливим напрямом є також підтримка розвитку небанківських фінансових інститутів. ЄБРР активно вивчає разом із трьома потенційними стратегічними інвесторами можливість створення страхової компанії.

ЄБРР має намір і надалі підтримувати розвиток малого й середнього бізнесу (МЄБ) поза межами кредитних ліній. Це насамперед "лобіювання" інтересів МСБ, здійснення пілотного проекту зі створення мережі малих підприємств у процесі комерціалізації та реструктуризації Укрзалізниці, можлива реплікація цього проекту при приватизації "Укртелекому". пропаганда малого бізнесу у промислових регіонах (Східна Україна), зміцнення співробітництва з найактивнішими у плані підтримки МСБ обласними держадміністраціями.

Муніципальна, транспортна та інша інфраструктура. Енергозбереження визначається Банком як один із ключових структурних пріоритетів в Україні. Основні напрями роботи ЄБРР у цій сфері — оптимізація діяльності Української компанії з енергозбереження (Укреско) та ідентифікація комерційно виправданих проектів з енергозбереження. Перспективною видається спільна з ЄБРР розробка великого проекту в галузі енергозбереження, бажано без залучення державної гарантії. Триває робота щодо створення разом з урядом України спільної робочої групи з проблем енергозбереження, яка б сконцентрувала зусилля на формуванні відповідної нормативної бази та на визначенні найважливіших інвестиційних пріоритетів у цій сфері.

Велику увагу ЄБРР приділяє сектору комунальних тепломереж. Але значне розширення Банком фінансування програм модернізації міських тепломереж стримується такими факторами: низькі рівні збирання платежів; неадекватна структура тарифів; нез'ясованість комерційних відносин між компаніями — операторами тепломереж і муніципальними власниками; відсутність чіткої стратегії щодо реформи систем комунальних тепломереж. ЄБРР фокусуватиме свої зусилля на політичному діалозі щодо структурної реформи у цьому секторі та розробці регіональної програми фінансування реабілітації тепломереж у невеликих містах.

Муніципальна та природоохоронна інфраструктура. На думку ЄБРР. основними факторами, що гальмують сьогодні можливості широкої участі СЬРР та інших інвесторів у фінансуванні муніципальних проектів, с: відсутність фінансової автономії органів місцевого самоврядування та їх відносна неспроможність акумулювати достатні кошти для капіталовкладень, нездатність операторів активізувати збирання коштів та залучити приватних інвесторів, бартеризація. неадекватна методологія тарифікації послуг. Тому головний акцент ЄБРР робитиме на усуненні вказаних факторів та роботу з такими муніципалітетами, які здатні до необхідних інституційних та структурних реформ.

Основні операційні пріоритети в муніципальному секторі полягатимуть у:

1) успішній реалізації Програми розвитку водопостачання у Запоріжжі (30 млн євро), яка мас великий демонстраційний ефект; 2) підготовці Проекту з реабілітації системи водопостачання у Севастополі (14 млн); 3) розробці Програми реабілітації водопостачання для 5—8 міст середнього розміру (Municipal Utility Development Programme) та 4) підготовка Проекту з утилізації сміття у Харкові (14 млн євро).

Одним із найважливіших напрямів стратегії ЄБРР в Україні є модернізація систем генерації та дистрибуції електроенергії. ЄБРР зосередиться на вирішенні таких проблем: І) підвищення рівня ядерної безпеки на ЛЕС:

2) поліпшення фінансового стану сектора та вдосконалення регулятивних механізмів; 3) приватизація та залучення стратегічних інвесторів: 4) підвищення ефективності виробництва, передачі, розподілу та споживання електроенергії.

Телекомунікації та інформаційні технології (Інтернет та електронна комерція) є важливим компонентом загальної інфраструктури сучасної економіки. Тому цьому секторові Банк приділяє значну увагу. Операційні пріоритети ЄБРР у цій сфері: 1) проект технічної допомоги зі створення необхідного регулятивного середовища (створення незалежного регулятивного органу, тарифна та ліцензійна політика); 2) проект фінансової підтримки ВАТ "Укртелеком" (100 млн євро); 3) реалізація вже затверджених проектів з операторами мобільного зв'язку ("Українська хвиля" та "Київстар"); 4) пошук життєздатних можливостей бізнесу у сфері інформаційних технологій (Інтернет) та мас-медіа.

Транспортна інфраструктура. Найперспективнішими. на погляд Банку, є проекти, пов'язані з модернізацією аеропортів, портів, авіатранспортних послуг та транспортних терміналів. Основні операційні пріоритети ЄБРР: 1) реалізація Проекту розвитку Укрзалізниці (55 млн євро); 2) низка потенційних проектів у сфері судноплавства, реабілітації портів та міського транспорту.

Підтримка промислового сектора. Агропромисловий комплекс вважається одним із найперспективніших у майбутній структурі української економіки. Банк планує підтримувати розмір портфеля у цьому секторі відповідно до його значимості. Операційні пріоритети: а) розробка нових проектів; б) фінансування шляхом кредитів та інвестицій провідних українських товаровиробників; в) підтримка іноземних інвесторів.

Розвиток ринку нерухомості. Досвід країн Центральної і Східної Європи переконує в суттєвій ролі цього сектора у просуванні процесу ринкових перетворень. Роль ЄБРР та інших інвесторів стримувалася тут численними бюрократичними та інституційними обмеженнями, різноспрямованістю інтересів, нечіткістю законодавчої бази, а також нездатністю місцевих банків до спів-фінансування. Операційні пріоритети в Україні: 1) реалізація Проекту будівництва готелю "Редіссон-САС" (13.6 млн євро), який матиме надзвичайно сильний демонстраційний ефект для продовження процесу модернізації готельного господарства України; 2) затвердження Радою директорів Проекту 3-зіркового готелю у Києві зі спонсором East Point Holdings; 3) розвиток Проекту зі спорудження мережі складських приміщень; 4) аналіз можливостей фінансування невеликих готелів у обласних центрах. Політичний діалог вестиметься головним чином навколо проблеми прозорої й послідовної податкової політики відносно іноземних інвесторів (процедури застосування і компенсації ПДВ щодо імпортних операцій, пов'язаних з інвестиційними проектами, та приватизації готелів, що перебувають у державній власності).

Виробництво споживчих товарів та легка промисловість (особливо текстильна) є одним із привабливих секторів, що зорієнтовані як на внутрішній, так і на експортні ринки, хоча проблемою для проектного фінансування є поширення толінгових схем у цьому секторі. Операційні пріоритети охоплюватимуть підготовку Проекту з текстильною фабрикою "Юність"; пошук проектів із приватизованими підприємствами сектора.

Важка промисловість. Металургійна, хімічна та нафтохімічна галузі є секторами, де генеруються значні експортні надходження. Участь ЄБРР у модернізації цих капіталомістких секторів визначатиметься прогресом у приватизації із залученням стратегічних інвесторів та в реструктуризації великих підприємств. Операційні пріоритети: 1) підготовка Проекту передекспортного фінансування ІСТІЛ-ДМЗ (дочірня компанія Донецького металургійного заводу); 2) підготовка аналогічних проектів для деяких провідних експортерів України.

Нафтогазовий сектор. Головними проблемами сектора, з погляду ЄБРР, є: значний розрив між недостатніми виробничими потужностями в первинному видобутку енергоносіїв та надлишковими потужностями переробки; низька ефективність виробничих процесів та застаріле обладнання; відсутність прозорості та стабільності контрактних відносин; корупція та податкові проблеми; екологічні проблеми: неплатежі та бартеризація (природний газ); велика заборгованість кінцевих споживачів. Унаслідок цього інвестиційна привабливість сектора для стратегічних інвесторів залишається низькою. Операційні пріоритети ЄБРР у цьому секторі спрямовані на подальший діалог з урядом щодо конкретних пропозицій з фінансування Проекту нафтотерміналу Південний в Одесі (оцінна загальна вартість із нафтопроводом — 300 млн дол.), обговорення перспектив участі в можливому Проекті міжнародного консорціуму з модернізації магістрального газопроводу (загальна вартість — 1,5 млрд дол.).

Динаміка та основні напрями операцій

Станом на кінець 2000 р. портфель українських проектів, затверджених Радою директорів ЄБРР, складався з 36 проектів із загальним обсягом зобов'язань ЄБРР на суму більш ніж 1,6 млрд євро. При цьому сумарна вартість цих проектів (з урахуванням співфінансування третіх сторін) сягла майже 4,2 млрд євро. Частка України в загальному портфелі проектів ЄБРР становить 7 %.

Таблиця 1

Українські проекти в портфелі ЄБРР (на кінець 2000 р., мли євро)

Зобов'язання ЄБРР

Загальна вартість проектів

Затверджено Радою директорів

1640,83

4178.39

Підписано проектних зобов'язань

1137,41

2200,45

Профінансовано

337.00

Аналіз динаміки та обсягів фінансування Банком проектів в Україні дає підстави говорити про ЄБРР як "найвагомішого та найбільш диверсифікованого інвестора та кредитора України". Якщо за основу порівняння, з одного боку, взяти загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україні (3.9 млрд дол.). а з іншого — загальний обсяг підписаних зобов'язань ЄБРР (приблизно 1.0 млрд дол.), то практично на проекти ЄБРР припадає майже 1/4 усіх іноземних прямих інвестицій.

У 2000 р. ЄБРР затвердив в Україні сім нових проектів, а саме: І) кредит на закупівлю органічного палива (107,5 млн євро); 2) проект модернізації автомагістралі М06 Київ—Чоп (75.0 млн); 3) програма кредитної підтримки експортних підприємств України (27.9 млн): 4) другий кредит підприємству "Укррічфлот" (6.1 млн); 5) кредит підприємству з виробництва автомобільних акумуляторів "Іста Центр" (10,7 млн); 6) участь у капіталі "Міжнародних авіаліній України" (6,1 млн); 7) кредит Заводу харчових продуктів у Борисполі (3,3 млн євро).

На різних етапах підготовки перебувають до 20 проектів із часткою фінансування ЄБРР на суму більш ніж 400 млн євро. Серед них можна виділити такі. У державному секторі (28 млн): І) реабілітація системи водопостачання у Севастополі (14 млн); 2) фінансування проекту утилізації сміття у Харкові (14 млн). У приватному секторі (262 мін): 1) кредит ВАТ "Укртелеком" (100 млн): 2) модернізація Дарницької ТЄЦ (50,3 млн); 3) постриватизаційна підтримка семи обленерго (40 млн); 4) кредит одному з операторів мобільного зв'язку GSM 1800 (26 млн); 5) передекспортне фінансування підприємства в металургійному секторі (15 млн); 6) участь у капіталі маргаринового заводу "Mapr-Вест" у Донецьку (13 млн); 7) будівництво готельно-офісного центру в Києві (9,4 млн): 8) будівництво супермаркету в Києві (8.7 млн).

Внесок ЄБРР у підвищення ядерної безпеки

ЄБРР відігравав і відіграє провідну роль у реалізації низки міжнародних проектів, пов'язаних із закриттям ЧАЕС та перетворенням Чорнобильської зони на екологічно безпечну. До українського портфеля ЄБРР входять провідні проекти, які підпадають під основні положення Меморандуму про закриття Чорнобиля.

Це — кредитні проекти з реконструкції теплової енергетики (проект модернізації Старобешівської ТЕС на суму 130 млн євро), у галузі енергозбереження (проект Української компанії з енергозбереження — 34 млн), проект із заміщення ядерних генеруючих потужностей (проект Рівне—Хмельницький — 231 млн євро), з пом'якшення соціальних проблем (створення Українського банку мікрокредитування із філією у м. Славутич).

До грантових проектів (ЄБРР виступає адміністратором та координатором грантових програм) належать: 1) Рахунок ядерної безпеки (Nuclear Safety Account) — 118 млн євро — в рамках проекту були профінансовані заходи з підвищення безпеки третього блоку ЧАЕС до його закриття. Основна частина фінансів проекту (100 млн) спрямована на будівництво двох складових інфраструктури для виводу станції з експлуатації — установку з обробки радіоактивних відходів та сховище для відпрацьованого палива. Ці об'єкти будуть введені в експлуатацію у 2002 p.; 2) Програма "Укриття" (Shelter Implementation Plan) вартістю 768 млн євро. в межах якої здійснено терміновий ремонт покриття "Саркофага", мобілізовано 94 % необхідних грантових коштів. Наступним кроком буде визначення шляхів та технологій вилучення ядерного палива з "Саркофага" і будівництва нової його оболонки арочного тилу.

Роль політичного діалогу

Важливим інструментом підвищення ефективності співпраці України з ЄБРР є встановлення тісних контактів на найвищому політичному рівні. Контакти між вищим керівництвом України та керівництвом ЄБРР стали частішими та більш ефективними. Протягом 1996—2000 рр. практично кожного року Україну відвідував президент ЄБРР, по кілька разів на рік — перший віце-президент. Увійшли в практику регулярні візити до ЄБРР керівництва Кабінету Міністрів, керівників органів державної влади. Підтримання політичного діалогу на високому рівні дас можливість узгоджувати пріоритети діяльності ЄБРР в Україні, обговорювати найважливіші проблеми, що стосуються реалізації стратегії Банку, вносити необхідні корективи на стадії розробки стратегії ЄБРР з урахуванням національних інтересів України.

Поліпшенню інвестиційного клімату в Україні сприяє участь ЄБРР на рівні вищого менеджменту в роботі Консультативної ради з іноземних інвестицій при Президентові України.

Ефективність співпраці України з ЄБРР та шляхи її підвищення
Висновки
ВСТУП
Тема 1. Сутність, принципи та основні поняття фандрайзингу
1. Визначення сутності фандрайзингу та основних його понять
2. Основи фандрайзингу: принципи, завдання, напрямки діяльності
3. Донори та способи взаємодії з ними
4. Правила успішного та причини невдалого фандрайзингу
Тема 2. Досвід та перспективи розвитку фандрайзингу
1. Історія розвитку благодійності та фандрайзингу в Україні