Естетика - Газнюк Л.М. - Специфіка різних видів мистецтв у процесі естетичного виховання

Міркування стосовно сутності мистецтва та його ролі для формування особистості супроводжують історію людства з давніх часів. Перш за все мова йшла про виховання конкретної людини, про що свідчать трактати Стародавнього Китаю, відомості стосовно музичного виховання та освіти у Стародавньому Єгипті та Індії, а також системи естетичного виховання стародавньої Греції. Ушляхетнення душі та тіла, гармонія зовнішнього та внутрішнього (еллінський ідеал), вплив на етичну природу людини (Аристотель), розвиток почуття громадянства та соціальної спільності, виховання духу, інтелекту, емоцій - приклади того, що у всі часи визнавались, осмислювались та відкривались виховні можливості музики. При цьому найбільш значимий навіть не безпосередній вплив мистецтва, а його післядія, коли засвоєний людиною чуттєво-емоційний досвід стає мотивом поведінки. Наприклад, Платон стверджував, що в музичному мистецтві закладений найбільш впливовий виховний засіб, оскільки ритм та гармонія сильніше всього іншого проникає в глибину душі та сильніше за все інше захоплює її, роблячи її благою, якщо виховання організоване правильно; якщо ні, то виходить протилежне. Більше того, в "ідеальній" державі Платона музика як най впливовіший засіб виховання душі застосовується виключно для представників вищих соціальних класів.

Розвиваючи ідеї Платона, Аристотель стверджував, що музика, окрім того, що вона викликає насолоду, повинна слугувати більш високій цілі, а саме впливати на людську етику та психіку.

Показовим є й інше: на протязі історії в різні епохи констатували об'єктивний зв'язок природи світу та природи людини, що характеризувався одними і тими самими категоріями. Піфагорійці, наприклад, вважали за необхідне зробити своє тіло і душу музичними, але і упорядковану державу вважали музичною, оскільки вона підпорядковується ідеальному ладу. Один з авторів пізнього Середньовіччя вист-роює систему естетичних законів, причому верхній її рівень - божественна музика, що являє собою упорядкованість, гармонію.

Таким чином, у всі часи мова йде про розвиток за допомогою мистецтва естетичних начал в життєдіяльності людини, про розвиток культури людини та суспільства.

.Кожен з видів мистецтва має свій особливий вплив на людину в процесі естетичного виховання, тому доцільно проаналізувати специфіку різноманітних видів мистецтва як засобів естетичного виховання. Вже була проілюстрована важлива роль музичного мистецтва, тому почнемо наш аналіз саме з нього.

Музика

Музика - мистецтво, що відображає дійсність і впливає на людину за допомогою особливо організованих за часом звучання і за висотою/звуків.

Музика в системі мистецтв займає особливе місце завдяки безпосередньому комплексному впливу на людину. Багатовіковий досвід та спеціальні дослідження показали, що музика впливає і на психіку, і на фізіологію людини, що вона може здійснювати заспокійливий та збуджуючий ефект, викликати різноманітні емоції. У зв'язку з цим в системі естетичного виховання стверджується теза стосовно важливості музичного виховання особистості, його ролі для розвитку загальних психічних властивостей, для виховання емоційної чутливості, морально-естетичних ідеалів особистості.

Один з відомих спеціалістів з естетики М. Каган, який досліджує закономірності цілісного розвитку художньої' культури, відмічає, що музика буде відігравати все більш значиму роль як в художній культурі, так і за її межами^ оскільки подальше зростання в людському житті науки, абстрактного мислення, пізнання законів буття буде породжувати гостру потребу в урівноваженні цього напрямку людського розвитку активізацією емоційної сфери, здатності не тільки мислити, але і переживати.

У сучасній соціокультурній ситуації музика все більше просувається на перший у структурі художніх переваг молоді. Вона випереджає інші види мистецтва за кількістю споживання через особливість безпосередньо-чуттєвого впливу. Але за такою картиною приховані складні протиріччя сприйняття та ціннісних орієнтацій у музикальному мистецтві. Це, наприклад, потяг більшості людей до естрадно-розважальної музики, яка не потребує великих інтелектуальних та моральних зусиль для розуміння.

Сучасні засоби масової інформації створили можливість розчинення музики у сфері виробництва, побуту, дозвілля. Все важче сприймати її як художнє ціле. Навпаки, звичним стає можливість слухати музику як фон, не сприймаючи її повноцінно. Подібний рівень культури сприйняття формує поверхневий, споживацький тип музичної культури в цілому, коли не відбувається суб'єкти візації емоційних, інтелектуальних, морально-гуманістичних проявів музичного твору.

Сприйняття музики, безумовно, залежить від особистості, яка стикається з цим мистецтвом. Формування музично-естетичної культури особистості-особливого показника розвитку самої людини - є однією з найважливіших цілей естетичного виховання. Відображуючи емоційний досвід людства, музика виявляє здатність кожної людини переживати тонкі почуття, надає людям моральні сили, виховує мужність, віру в життя, красу, збагачує почуття та інтелект. В.А. Сухомлинський стверджував, що музичне виховання - це не виховання музиканта, а перш за все виховання людини.

Розглянемо основні риси, які відрізняють музику від інших видів мистецтва. Перша та головна особливість музики, що породжує всі інші, полягає в інтонаційній природі цього виду мистецтва. Музика зрозуміла через співзвучність з інтонаціями людської мови. На початку становлення суспільного життя, коли звукова мова стає засобом спілкування між людьми, виникли перші зразки вокальної музики - музики для голосу. Самий стародавній музичний інструмент - людський голос - відтворював мелодично та ритмічно оформлену людську мову, звуки природи та інше. Інтонування у музиці як прояв людської мови, свідомості та думки розглянуто в роботах академіка Б.В. Асаф 'єва. Інтонація стала розглядатися як підґрунтя, що складає основу музичного образу твору, змісту та форми, творчого методу та стилю.

Головне у сприйнятті музичного твору - почути смисл інтонаційного сенсу. Інтонуючи, людина виражає свої почуття, думки,,ставлення до світу. Музичну мову, яка складається з ряду інтонаційних одиниць, можна розглядати як образно-пізнавальну діяльність свідомості, що пов'язана з вираженням звукообразів, звукоідей. Естетичне сприйняття музичної інтонації передбачає її зв'язок з людською мовою, а через неї і з людськими, думками та почуттями.

Друга сторона специфіки сприйняття та розуміння музичного образу полягає в особливостях його гносеологічного статусу. Чисельні суб'єктивно-ідеалістичні філософські теорії музичного мистецтва захищають тезу стосовно його беззмістовності, радикально заперечують зв'язок музики з життям людини.

Музичний образ отримує матеріалістичне тлумачення в контексті теорії відбиття. У музичного мистецтва є об'єктивна основа. Людина інтонує про світ і про себе за допомогою історично існуючих засобів музичної виразності, що іменуються музичною мовою. Авжеж музика не здатна так само безпосередньо, як живопис, графіка чи скульптура, відображати конкретні предмети та явища. Але музика здатна більш яскраво та різноманітно передавати переживання людини, внутрішній світ його почуттів, емоційно-психологічні стани та їх динаміку. Внутрішні, тендітні та потаємні сторони людської душі стають досяжними для вираження мовою музичних звуків. Саме це є основою специфічної образності у музиці. Таким чином, сфера почуттів та емоцій людини - один з основних предметів відображення в музикальному образі. Але їх не можна розглядати як тільки суб'єктивне явище, вони є суб'єктивний образ об'єктивного світу.

Третя з основних рис музики як мистецтва, полягає в глибині та великій емоційній силі психологічного та фізіологічного впливу на людину. Відомо, що стародавні греки використовували музику як засіб для лікування тілесних та психічних хвороб. Музика - це мистецтво тимчасове та звукове. Матеріалом, фізичною основою створення музичного образу є звук. Хоча з різноманіття звуків природи матеріалом для музики служать лише ті, що мають музичні властивості, дія звукових хвиль на органи слуху здійснюється об'єктивно. Гучність, тембр, висота, тривалість музичного звуку мають не тільки специфічне художньо-образне значення, але й фізично впливають на людину, викликаючи визначений фізіологічний стан.

Таким чином, зазначені характерні особливості музичного мистецтва демонструють можливості впливу музики на розвиток особистості в цілому.