Історія української преси - Животко А.П. -
Преса Карпатської України (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток, Діячі.

Часопис "Буковина" став тим дороговказом, за яким пішов розвиток української суспільно-політичної преси. Та 1893 р. появляється новий орган, що вже самою назвою промовляє за своє національне обличчя і становище. Була це газета "Україна".

Впродовж 1890-х pp. з'являються тут часописи, розраховані на масового читача. Одним з перших був місячник під назвою "Селянин", що в 1895—1896 pp. виходив у Нових Мамаївцях за редакцією Г. Савчука. Він же 1899—1900 pp. видає там же місячник під назвою "Народний Вістник". Заходами В. Будзиновського у Чернівцях в 1897 р. виходить двотижневик "Праця", що стояв на ґрунті радикально-соціалістичних ідей. За рік "Праця" з'єдналася з "Громадським Голосом" (Львів). Врешті, популярний двотижневик "Руська Рада", що 1898 р. починає виходити старанням С. Смаль-Стоцького.

З 1900-х років розвиток української преси Буковини стає ще виразнішим. З цього часу появляються поруч з фахово-професійними органами часописи суто політичного характеру. Так народжується преса української соціал-демократії, як тижневик "Земля і Воля", що з 1.III. 1906 р. починає виходити в Чернівцях за редакцією М. Огородника. З 1907 р. переходить він до Львова. Так само місячник "Боротьба", що з ч. З йде до Львова. Довше на Буковині протримався часопис "Борба", який упродовж 6 років (1908—1914) виходив двічі на місяць, спочатку в Глибокій, а потім у Чернівцях за веденням О. Безпалка. За його керування 1907 р. у Чернівцях було видано "Письмо маєве для українських робітників" під назвою "Виробець", а 1910 р. за його участю і керуванням почав в Чернівцях виходити орган централістичної організації залізничників під назвою"Залізничник", що пізніше перенісся до Львова.

Врешті, в 1909-~ 1911 pp. виходить орган Української радикальної партії на Буковині під назвою "Громадянин" та просвітньо-політичний місячник "Грім", що Його видавав Хлопський комітет та інші.

В цілому з часу виходу "Буковини" (1889) і до світової війни 1914 p., отже, за 30 років, українська преса Буковини розвинулася в 34 назв (крім додатків) різного роду часописів, що охопили всі галузі українського суспільного життя, остаточно зліквідувавши таке протиприродне явище, яким до 80 років було москвофільство зо всіма його проявами і наслідками.

Преса Карпатської України (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток, Діячі.

Довше затрималося, підтримуване впливами зовнішніх політичних сил, москвофільство в бувшій Угорській Русі (Карпатській Україні). Не могло воно оминути і такого барометру суспільного життя, як преса. Вже з самого початку, що сягає другої половини 70-х років минулого століття відбилося воно на її сторінках, як по лінії національно-культурній, головно мовній, так і соціальній.

Був це час, що його чи не найліпше характеризують слова редактора "Карпат" М. Гомичкова, який писав, що "Драгоманов хочет от нас, чтобы мы писали языком слуг, — но литература пишется везде для господинов".

Тим "язиком господинов" стала штучно вироблена мішанина церковнослов'янщини з мовами: російською і малярською. Це було те ж саме "язичіє", що вже конало в Галичині під смертельними ударами розвитку української мови і культури.

Першим часописом, що в цей час почав виходити в Карпатській Україні (бувшій Угорській Русі), був "Свет", видаваний в Ужгороді в 1867—1871 рр. Товариством св. Василія Великого. Виходив за редакцією гімназійного професора Ю. Ігнатка, К. Сабова та В. Кимана.

Побіч з літературними творами, що переважно були передруком творів російських письменників, були тут статті історичного, господарського, релігійного та печатей загальноінформативного характеру.

Серед співробітників були такі представники москвофільства, як вже згадуваний редактор "Церковної Газети" І. Раковеький та ідеолог А. Добрянський. Але тут же і такі імена, як місцевий поет О. Павлович, етнограф і поет М. Злоцький та А. Крапицький — історик-письменник, який такими словами окреслив національне обличчя свого народу в одному з неопублікованих в той час віршів:

"Мой отець рускій дякь

И мамка, мні мили,

В Вишних Чабипах

Хрестити велели.

Там бо суть ті чесни люде,

Руски - Українці,

Котри в той чесности мене

На дальше учили "...

Популярності цей часопис не здобув. Причиною того була його мова та пропаганда ідей, далеких від інтересів, що могли б захопити своєю життєвістю місцевого читача. Вже через рік кількість передплатників (на 1868 р.) впала з 410 на 200.

Один з дописувачів (підп. Верховинець) такими словами пояснює цей факт: "Першою причиною упадку "Свету" має бути "письменний язик". Здається, що "Свет" пише незрозумілою публіці мовою, писателі... не вживають мови, якою говоримо, чи слова, які кожний читач розуміти може без словаря"...

Переходячи до змісту, той же автор підкреслює: "Нащо маємо шукати чогось в чужині... ходимо по Москві по Куліковим полям, а дома горить нам власна будова... ані від Дону, ані від Кулікова ніхто не прийде гасити"...

За рік тут же з'являються такі рядки, що характеризують зміст часопису: "Не маємо нічого для свого простого народу і хочемо славитися літературою свойому народові неприступною".

З початком 1871 р. "Свет" було зреформовано. Почав виходити "Новий Свет" за редакцією В. Гебея, який у першому числі приобіцяв змінити характер часопису в напрямі наближення до народу як мовою, так і змістом. Проте часопис продовжував традицію попередника. Виступи з вимогою народного напрямку залишилися без наслідків. Преса ще довший час була глухою до таких вимог. Не мала вона сил вирватися з ланцюгів мови і культури, ідей і поглядів "Господинов".

По упадку "Нового Свету" (1873 р.) виходить заснований гімназійним проф. М. Гомичковим часопис "Карпати".

Протримався він до 1886 р., продовжуючи традицію своїх попередників, помалу наближаючись до мадярської орієнтації своїм змістом. Популярності не здобув. Можна це бачити з кількості передплатників. Року 1873, як свідчить редакція, було 330 передплатників, у 1874 р. середньо за рік 217, на початку ж наступного 1875 р. — передплата впала до 169, а за цілий рік — лише 183. Тому, ще перед припиненням його, заходами Б. Фенцика з 14.IX. 1885 появляється новий часопис під назвою "Листок", який опинився ще в тяжчому становищі. Кількість передплатників щораз зменшувалася, впавши вкінці до 25.

Все це вказувало на потребу рішучих змін. До цього і взялося Товариство Св. Василя Великого, почавши з 1897 р. видавати часопис під назвою "Наука" за редакцією віце-ректора Духовної семінарії Ю. Чучки. Після нього редакторами були д-р В. Гаджега, а потім А. Волошин, який провадив її в усіх наступних роках (з 1903 р.). За редагування А. Волошина, крім В. Гаджеги, послідовного і непохитного захисника українського народного напрямку, історика, пізніш дійсного члена Наукового Товариства ім. Шевченка, були співробітниками: В. Желтвай, пізніш визначний громадський діяч і журналіст (Вишнявський),

І. Дем'ян, Д. Григашій, Ом. Невицький, Г. Стрипський, відомий в українській літературі та науковій праці під іменем Біленький та інші.

До кінця 1903 р. була "Наука" двотижневиком, а з січня 1904 р. стала тижневиком. Розвивалася вона в народному напрямі, й підкреслювала окремішність свого народу від російського та вказувала на справжнє українське ім'я, що йому належить. Так, наприклад, 1904 р. на її сторінках читаємо, що назва "Українець" не є чужою для русинів".

"Ви маєте знати", — пише на цю тему один із співробітників (Угрорусин) в одному з чисел, — "же велика розлука єсть между народом великоруським і малоруським. То не я маю доказати, то доказує білий світ. То дуже давно доказала історія."

Це становище відбилося і на змісті часопису, сторінки якого все частіше починають приносити новіші твори тогочасного українського письменства. Разом з тим підкреслюють, шо "не треба нам великорущини, но нужно писати по нашому милому малоруському язику".

Так еволюціонуючи, "Наука" поволі здобувала симпатію народних мас. Від кидаючи все неприродне і чуже народові, вона ставала провідником української культури.

Виступивши проти неприродного явища — москвофільства, "Наука" одночасно поборювала всякі асиміляційні зазіхання, звідки б вони не йшли. Це викликало напади на неї. У відповідь часопис більш починає звертати увагу на всі прояви народного життя, на організацію просвітньої праці, кооперації, на ширення господарських відомостей чи порад і т. д. Врешті, 1907 р. "Наука" починає видавати популярний ілюстрований додаток під назвою "Село".

Так протрималася "Наука" до першої світової війни, яка перервала її існування.

РОЗДІЛ П'ЯТИЙ. УКРАЇНСЬКА ПРЕСА ЗА ОКЕАНОМ
Початки й розвиток преси в З'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі.
Українська преса в Бразилії.
РОЗДІЛ ШОСТИЙ. РОКИ 1905-1914
Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях
Маніфест 17 жовтня. "Хлібороб" - перший національний часопис український мовою
Нові правила про друк. Перші спроби дістати дозвіл на видання українських часописів. Тижневик "Рідний Край"
Перший український щоденний орган під Росією "Громадська Думка"
Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і "Громадська Думка". Відгуки. Передплата
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru