Основи журналістики - Михайлин І.Л. -
Словник молодого журналіста

ДАЙДЖЕСТ (англ. digest - стислий виклад, резюме) -у сучасній журналістиці скорочений або повний передрук матеріалів інших видань.

Як правило, до такого передруку систематично вдаються провінційні друковані газети, які мають слабку кореспондентську мережу і відчувають брак інформації й поповнюють її недостачу за рахунок столичних видань. Наявність великої кількості дайджестів - ознака низького фахового рівня видання. Свідченням журналістської майстерності є наявність у газеті чи журналі значної кількості ексклюзивних матеріалів, тобто таких, що виготовлені саме для цього видання його кореспондентами та оглядачами.

Але навіть авторитетні газети з глибокими традиціями сьогодні не обходяться без передруків найбільш цікавих матеріалів з інших видань, вміщуючи їх у рубриках "Наші передруки", "Дайджест" тощо. Для читачів такі рубрики цікаві, оскільки в них часто із скороченням малоістотних частин уміщуються сенсаційні, непересічні твори та праці, які збагачують читача новими знаннями, несподіваними інтерпретаціями фактів.

Первісно дайджестами називалися адаптовані для масового читання твори світової класики. Великі за обсягом романи стискувалися до розміру брошурки, що потребуваланевеликого часу для ознайомлення й дешево коштувала. Задопомогою такого видання можнабуло запівгодини "пройти" "Сагу про Форсайті" Д. Голсуорсі чи "Війну і мир" Л. Толстого. Зрозуміло, що такі дайджести могли дати тільки псевдознання і аж ніяк не знайомили читачів ні з реальною філософською концепцією, ні з образним світом творів. Тим паче, що будь-який переказ обов'язково містить у собі елементи вибірковості, а, отже, й інтерпретації.

ЛІДЕРИ ДУМОК - особи з високим рівнем поінформованості, а відтак і аргументації власних оцінок і думок, до яких звертаються за роз'ясненнями інформації менш активні громадяни, що залежать від їх позицій в розуміння подій. За даними П. Ф. Лазарсфельда, вплив медіа на суспільство здійснюється через двоступеневий потік інформації. Першими її споживачами є лідери думок, які найбільш уважно читають якісні газети й журнали, переглядають випуски телевізійних новин, володіють широким спектром інформації, глибокими знаннями з питань політики, економіки, культури; наділені особливою здатністю до ведення бесіди, більш чуйні, готові допомогти, а тому викликають симпатію. Через міжособистісну комунікацію або через комунікацію у невеликих колективах вони пропонують свої оцінки, ідеї й думки решті суспільства. Таким чином, вплив медіа на громадянство виявляється непрямим, а опосередкованим лідерами думок, які відіграють виключно вагому роль у формуванні громадської думки.

Термін "лідери думок" вживають і напозначення найголовніших газет, які репрезентують на національному інформаційному ринку якісну пресу. Для Великобританії це "The Financial Times" i "The Times", для Німеччини - "Die Frankfurter allgemeine Zeitung", для США - "The Washington Post", ін.

ММАС-МЕДІА (від англ. mass media - масовий посередник, від лат medium - середина, щось проміжне) - термін, який у сучасному суспільстві використовується як синонім до понять "журналістика" і "засоби масової інформації". Насправді його значення зовсім інше.

Слово "мас-медіа" в англо-американській інформаційній традиції з'явилося в 1920-х рр. на позначення журналістики саме як масового комунікативного каналу. Не випадково цей термін виник у світі західної демократії і в Радянському Союзі практично не вживався. Поняття "мас-медіа" наголошує на посередницьких комунікативних функціях журналістики, які вона не відігравала (й не могла відігравати) в тоталітарному суспільстві. У тоталітарному суспільстві журналістикавідіграє функцію інформувати аудиторію про постанови й ухвали верховноївладий мобілізовувати громадян за допомогою агітації й пропаганди на здійснення цих ухвал. Влада не передбачає обговорення своїх рішень, залучення до нього широких народних мас. Як тільки процес гласності виникає й розгортається, він приводить до загибелі тоталітарного режиму.

Концепція журналістики як мас-медіа передбачає використання органів масової інформації для створення широкого комунікативного середовища, де ведеться жвавий діалог між усіма частинами суспільства (політичними, соціальними, професійними, національними, віковими, гендерними та ін.), сторони шукають порозуміння і взаєморозуміння, де кожен учасник комунікації передбачає, що він має право голосу й буде почутий усіма іншими.

Журналістика виступає масовим посередником у таких аспектах:

1) суб'єктно-антропологічному, який полягає в тому, що органи масової інформації забезпечують зв'язок і взаємодію людини з реальністю;

2) сенситивному, який полягає в тому, що журналістика наповнює життя людини сенсами, значеннями, людина пізнає лише той світ, який створений у мас-медіа;

3) суспільно-політичному, який полягає в тому, що медіа від імені суспільства ставлять перед владою проблеми, які потребують розв'язання, стають посередником між владою, громадянським суспільством та бізнесом для дій в інтересах суспільства.

Поняття "мас-медіа" має вживатися по відношенню до того типу журналістики, який і справді відіграє в суспільстві роль масового посередника.



Розділ 15. Виготовлення внутрішньої інформації
Словник молодого журналіста
Розділ 16. Загальна жанрологія і журналістика
Словник молодого журналіста
Розділ 17. Осмислення проблем журналістики в новітній філософії
Словник молодого журналіста
Розділ 18. Сучасна масово-інформаційна ситуація
Словник молодого журналіста
ДОДАТОК
Анотований покажчик творів художньої літератури, у яких відображена професійна діяльність журналістів