Інвестиційна діяльність - Майорова Т.В. - 4.3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБ'ЄКТІВ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ (ОСНОВНИХ ФОНДІВ ТА ОБОРОТНИХ КОШТІВ)

Основним об'єктом реального інвестування є основні засоби або матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), див. рис. 4.4.

Об'єкт основних засобів - це:

• закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

• конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

• відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

• інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

За функціональним призначенням основні засоби на підприємстві прийнято розрізняти на активну частину - технологічне устаткування, машини, механізми тощо, комп'ютерну та обчислювальну техніку, та пасивну частину - будівлі, тимчасові не титульні споруди, земельні ділянки, та ін.

Основні засоби, створені за рахунок реальних інвестицій

Рис. 4.4. Основні засоби, створені за рахунок реальних інвестицій

Співвідношення окремих груп основних засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних засобів, передусім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню ефективності виробництва, зниження його собівартості та збільшення прибутку.

Основними факторами, які впливають на структуру основних засобів будь-якого підприємства є рівень автоматизації та механізації, спеціалізації та кооперування тощо. Кожний фактор по-різному впливає на структуру основних засобів. Поліпшити структуру основних засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації діючого обладнання; встановлення нового (інноваційного) обладнання; ефективнішого використання виробничих приміщень; встановленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого та малоефективного устаткування тощо.

Джерелами інформації для аналізу складу та структури основних засобів є П(с)БО 7 "Основні засоби" [11], де визначаються методологічні засади формування інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні

Оцінка ефективності використання основних засобів полягає у:

• вивченні обсягів, складу, структури та руху основних фондів;

• оцінки технічного стану основних фондів, темпів їх оновлення та технічного вдосконалення;

• аналізі узагальнюючих показників використання основних засобів, а також факторів, які визначають ці показники;

• визначенні впливу використання основних засобів на обсяг дохідних операцій підприємства;

• виявленні резервів підвищення ефективності використання основних засобів.

Наприклад, дані таблиці 4.2. свідчать про те, що за звітний період вартість основних фондів зросла на 162578 тис. грн. або на 72,4 %. Найбільшу частку у структурі основних засобів становлять машини та обладнання 43,7 % на початок періоду та 33,9 %; будинки, споруди та передавальні пристрої, відповідно - 36,4 % на початок та 52,7 % на кінець періоду. Така зміна у структурі свідчить про те, що збільшується пасивна частина основних засобів, що може негативно вплинути на динаміку росту прибутку підприємства у майбутньому.

Для аналізу основних засобів необхідно використовувати показники, які відокремлюють у три групи (див. рис. 4.5.):

1) показники забезпечення підприємства основними засобами;

2) показники стану основних фондів;

3) показники ефективності використання основних фондів.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність.

Фондомісткість (ФМ) характеризує вартість основних засобів, що припадає на одиницю виготовленої продукції (наданих послуг), або на одиницю прибутку, та визначається за формулою:

Фм = БфП (4.1)

або ФМ= Бф/ П, (4.2)

де Оп- обсяг виробленої продукції (наданих послуг), гри.;

Бф - балансова вартість основних фондів, гри.;

П - прибуток, грн.

Приклад. На початок звітного періоду підприємство отримало прибутку на суму 13294 тис. грн., а вартість основних фондів становила 224586 тис. грн. (див. табл. 4.2.). Фондомісткість дорівнює (224586 тис. грн. / 13294 млн. грн.) = 16,89, тобто на кожну гривню виготовленої продукції припадає 16 грн. 89 коп. основних засобів.

Таблиця 4.2.

Інформація про стан основних засобів підприємства за звітний період, тис. грн.

Групи основних засобівЗалишок на 1 січня 2007 рокуНадійшло за рік

(+)
Переоцінка

(дооцінка +,

уцінка -)
Вибуло за рік

(-)
Нарахована амортизація за рік (+)Інші зміни за рік (+; -)Залишок на 31 грудня 2007 року
Первісна (переоцінена) вартістьзносвсьогоу тому числіПервісна (переоцінена) вартістьзносПервісна (переоцінена) вартістьзносПервісна (переоцінена) вартістьзносПервісна (переоцінена) вартістьзнос
злиттязавершені капітальні інвестиції
Земельні ділянки00000000000000
Капітальні витрати на поліпшення земель00000000000000
Будинки, споруди та передавальні пристрої8167473642144021441201931299300172939620405022092
Машини та обладнання980454086233791033791949014641343168252113132356345
Транспортні засоби75751701135501355003802325470085502016
Інструмент, прилади, інвентар (меблі)8622316923180231810011911392911142107203943
Інші основні засоби3790219461906191780212207678562343192642
Бібліотечні фонди00000000000000
Малоцінні необоротні матеріальні активи00000000000000
Тимчасові (не титульні) споруди00000000000000
Інші необоротні матеріальні активи248807218337803378001841243319128602820210473
Разом22458662508436050436051213301299323592019240272238716497511

Показники забезпечення, стану та ефективності використання основних засобів

Рис. 4.5. Показники забезпечення, стану та ефективності використання основних засобів

За звітний період прибуток становить 76 805 тис. грн., а вартість основних засобів - 387 164 тис. грн.. отже фондомісткість дорівнює (387 164 тис. грн. / 76805 тис. грн.) = 5,04. Зменшення значення показника фондомісткості в три рази - з 16,89 до 5,04 - свідчить про позитивні тенденції для підприємства.

Фондоозброєність (Ф0) показує розмір основних засобів па одного працівника.

Приклад. Вартість основних фондів на початок періоду становить 224 586 тис. грн. (див. табл. 4.2.), а чисельність працівників - 86 осіб. На кінець року відповідно - 387 164 тис. грн. і 84 особи.

Отже, фондоозброєність на початок року становить 2611 тис. грн. (224 586 тис. грн. / 86 особи), на кінець - 4609 (387 164 тис. грн. / 84 особи).

Збільшення рівня показника фондоозброєності також є позитивним фактором.

Стан основних засобів характеризують через коефіцієнти: зносу основних фондів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів.

Коефіцієнт зносу (КЗ) характеризує частку вартості основних засобів, яку списано на витрати виробництва у попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів:

(4.3)

де З0 - сума зносу основних засобів;

Бф - балансова вартість основних засобів.

Показник зносу основних засобів може визначатись також у відсотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних засобів.

Приклад. Вартість основних фондів на початок періоду становить 224 586 тис. грн. (див. табл. 4.2.), а сума зносу - 62 508 тис. грн. На кінець року відповідно - 387 164 тис. грн. і 97 511 тис. грн. Отже, на початок року коефіцієнт зносу становитиме - 0.27 (62 508 / 224 586). а на кінець - 0,25 (97 511/ 387 164). Як бачимо, сума зносу як на початок, так і на кінець року становить четверту частину основних засобів банку.

Коефіцієнт придатності основних засобів показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності підприємства та розраховується за формулами:

, або (4.4)

(4.5)

де КП - коефіцієнт придатності основних засобів;

Кз - коефіцієнт зносу основних засобів.

Коефіцієнти оновлення (К0) та вибуття (KB) розраховуються за формулами:

(4.6)

(4.7)

де ФV - вартість уведених основних засобів за звітний період;

Фв - вартість виведених основних засобів за звітний період.

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених за певний період основних засобів у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто рівень вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені за непридатні для подальшого використання. Позитивною у діяльності підприємства є ситуація, коли вартість уведених у дію основних засобів перевищує вартість основних засобів, що вибули. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних засобів.

(4.8)

Приклад. За звітний період на підприємстві у результаті капітальних інвестицій надійшло нових основних засобів на суму 43 605 тис. грн., у той же час вибуло - 2359 тис. грн., загальна сума основних засобів на кінець року склала - 387 164 тис. грн., отже коефіцієнт приросту основних засобів становитиме - 0,10 ().

До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать: фондовіддача, рентабельність основних засобів та сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Найзагальнішим показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача (Фв1<)). Це обернений показник до показника фондомісткості, який визначається за формулою:

, (4.9)

де ОП — обсяг виготовленої продукції (наданих послуг), грн.;

Бф - балансова вартість основних фондів, грн.;

П - прибуток, грн.

Відносним показником ефективності використання основних засобів є рентабельність основних засобів (Рф). Цей показник визначається за формулою:

(4.10)

де Пз - загальний прибуток за звітний період;

Бф - балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Вважається позитивною динаміка росту рентабельності протягом звітного періоду.

Абсолютним показником ефективності використання основних засобів є сума прибутку на одну гривню основних засобів.

Приклад. На початок звітного періоду підприємство отримало прибуток на суму 13 294 тис. грн., а вартість основних фондів становила 224 586 тис. грн. (див. табл. 4.2.). За звітний період прибуток становить 76 805 тис. гри., а вартість основних засобів - 387 164 тис. грн. Отже, рентабельність на початок періоду становила - 0,06 (13 294 тис. грн. / 224 586 тис. грн.), а на кінець - 0,2 (76 805 тис. грн. / 387 164 тис. грн.). Зростання рентабельності основних засобів за звітний період більше ніж у тричі свідчить про високу ефективність використання основних засобів на підприємстві.

За необхідності, в аналізі основних засобів можуть бути використані й інші показники, які характеризують технічний стан та ефективність використання основних засобів, зокрема, показник питомої ваги активної частини основних засобів у їхній загальній сумі та ін.

До об'єкта реальних інвестицій належать і оборотні кошти, їх головна функція - це здійснення розрахунків за поставлені товари, виконані роботи, готову продукцію.

Оборотні кошти - це грошові кошти та їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання впродовж операційного циклу чи впродовж дванадцяти місяців з дати балансу. До них належать:

Фонди обертання - це вартість готової продукції, кошти, пов'язані з її переміщенням до моменту повної реалізації; кошти в розрахунках з замовниками; кошти в касі.

Оборотні фонди - це сировина, конструкції, деталі, виробничі запаси, паливо, МБП, незавершені будівельно-монтажні роботи, витрати майбутніх періодів тощо.

Оборотні кошти за видами відображають у Балансі за встановленою П(с)БО 2 "Баланс" формою у II розділі активу балансу. Оборотні кошти постійно обслуговують усі стадії виробничого процесу, характеристику окремих статей оборотних активів наведено у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3.

Характеристика окремих статей оборотних активів

СТАТТЯЗМІСТ
Виробничі запасиВартість запасів малоцінних швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу
Тварини на вирощуванні та відгодівліВартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняку тварин
Незавершене виробництвоВитрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валова заборгованість замовників за будівельними контрактами
Готова продукціяЗапаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам
ТовариВартість товарів, придбаних підприємствами для подальшого продажу без суми торгових націнок
Векселі одержаніЗаборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послугиЗаборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка і забезпечена векселем)
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетомДебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету
Дебіторська заборгованість за виданими авансамиі Сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок подальших платежів
Дебіторська заборгованість з нарахованих доходівСума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню
Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунківЗаборгованість пов'язаних сторін і дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків
Інша поточна дебіторська заборгованістьЗаборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів
Поточні фінансові інвестиціїФінансові інвестиції на строк, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів)
Грошові кошти та їх еквівалентиКошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах
Інші оборотні активиСуми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Оборотні активи"

До основних показників ефективності використання оборотних коштів належать такі.

Загальна норма оборотних коштів (H0):

Н0=(0к/0пр)х100 (4.11)

де Ок - середньорічний обсяг оборотних коштів;

Опр - обсяг продукції.

Коефіцієнт обертання:

Коб = Опр/ Ок (4.12)

Середня тривалість одного обороту (Д):

Д = Tоб/Ko6 = (Тоб х Ок)/ Опр (4.13)

де Тоб,- тривалість обороту дня.

Розмір умовної економії за рахунок вивільнення коштів (ЕУМ):

, (4.14)

де Опр- обсяг продукції у плановому і фактичному періоді;

Т - тривалість цього періоду;

Д2: Д1 - середня тривалість одного обороту.

Показники обертання залежать від середніх залишків оборотних коштів та суми обороту відповідного періоду. Крім загальних показників обертання розраховують індивідуальні показники за окремими складовими: за виробничими запасами; незавершеному виробництву і т.п.

За рахунок прискорення обертання оборотних коштів відбувається їх вивільнення та можливість їх використання в інших напрямах, зокрема, господарській діяльності. Вивільнення буває: абсолютне та відносне.

Абсолютне вивільнення свідчить про зменшення фактичних середніх залишків оборотних коштів при тому самому обороті або при його зростанні.

Відносне вивільнення свідчить, що темп зростання обсягу обороту випереджає темп зростання середніх залишків оборотних коштів.

4.4. СТАНДАРТИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ОБ'ЄКТІВ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
4.5. МЕТОДИ ОЦІНКИ ОБ'ЄКТІВ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Метод Інвуда
Метод Хоскольда
Метод непрямої капіталізації або дисконтування майбутніх доходів
Метод кумулятивної побудови
Метод ринку капіталу
Метод угод (або метод продажів)
4.6. ОЦІНКА ВАРТОСТІ ОСНОВНИХ ОБ'ЄКТІВ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
ТЕМА 5. ІННОВАЦІЇ ЯК ОБ'ЄКТ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru