Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів - Томашевський О.М. -
1.3. Життєвий цикл об'єктів технології

Життєвий цикл (ЖЦ) фіксує найбільш істотні, характерні для певного об'єкту стани, визначає їх основні характеристики та значення в даних станах, а також ідентифікує процеси між двома послідовними станами. Метою введення цього поняття є об'єднання різних технологій, пов'язаних із процесом існування об'єкту в єдину мета технологію, в якій визначені закони перетворення рольових функцій, компонентів локальних технологій. Така інтегральна мета містить в собі цілі другого порядку:

o поділ узагальненого процесу на основні етапи;

o забезпечення неперервності фаз в рамках узагальненого процесу;

o визначення основних характеристик фаз процесу;

o дослідження взаємного впливу етапів один на одного;

o використання інтегрального критерію ефективності життєвого циклу;

o забезпечення керування реалізацією фаз життєвого циклу.

Для прикладу, життєвий цикл комп'ютерної системи складається з наступних етапів:

- детальне планування системи;

- оцінка її реалізації;

- аналіз економічної ефективності;

- визначення інформаційних, функціональних, та інших вимог;

- проектування системи, здатної виконати необхідні функції;

- розробка програмного забезпечення, що складає систему;

- тестування і відлагодження програм;

- ввід системи в експлуатацію та її супровід;

- зняття системи з експлуатації.

Поняття ЖЦ використовується і при проектуванні технології та обґрунтуванні проектів. Життєвий цикл процесу є базою для побудови технології в даній предметній області.

Наприклад, життєвий цикл розв'язку задач на ПК полягає у:

o формалізації постановки задачі;

o побудові алгоритму і визначення даних для обробки;

o програмуванні;

o збиранні та підготовці даних;

o виконанні програми на ПК;

o аналізі та інтерпретації результатів.

Взаємозв'язок та ієрархію технологій відображають діаграмою:

Взаємозв'язок та ієрархія технологій

Рис.1.2. Взаємозв'язок та ієрархія технологій

Життєвий цикл інформації. Поняття "інформація" розглядається лише при наявності джерела інформації та її одержувача, а також каналу зв'язку між ними. Для використання інформації також є необхідною певна система сприйняття (мозок, наприклад), яка здатна оперувати цією інформацією.

Інформація - довільні відомості про подію, сутність чи процес, що є об'єктом операцій сприйняття, перетворення, зберігання, використання та передачі

Інформація використовується у всіх галузях людської життєдіяльності; будь-який взаємозв'язок і координація дій є можливими тільки завдяки інформації.

Життєвий цикл інформації є досить коротким. Інформація виникає або при інтерпретації даних користувачем, або при передачі знань між користувачами чи при перетворенні знань у дані. Невелика тривалість циклу зумовлена відсутністю етапу збереження інформації, оскільки при інтерпретації інформації (тобто вже при сприйнятті і усвідомленні її) можливі наступні варіанти: приймається рішення і інформація втрачає свою значимість; інформація трансформується у нові знання.

Основні аспекти трансформування інформації полягають у наступному:

Структурна схема аспектів трансформування інформації

Рис.1.3. Структурна схема аспектів трансформування інформації

Ці перетворення завжди підпадають під категорію інформації. Перетворення "інформація - знання" залежить лише від бази знань користувача. В життєвому циклі інформації за фазою використання одразу слідує фаза її знищення. Термін "інформація" часто використовують замість більш точного "дані". Проте, з контексту завжди можна зрозуміти, про дані чи інформацію йде мова.

Життєвий цикл знань. В інформаційній системі поняття "інформація" пов'язано із сутністю процесів, а поняття "знання" - з їх якістю. Точніше зв'язок понять "інформація" та "знання" можна охарактеризувати на прикладі категорій "частина - ціле".

Знання - сукупність відомостей з певної предметної області

На сьогоднішній день поняття "знання" набуло додаткового змісту:

o це люди та інформація, піднесені до ступеня засобів поширення цієї інформації;

o це вміння знайти потрібну інформацію та потрібних людей для організації процесу, що спрямований на досягнення поставленої мети.

Отже, зміст цього поняття одержав інший напрям і розглядається як об'єкт комерції та автоматизації. Це логічно цілісний набір відомостей для безпосереднього вирішення потрібної задачі (або ряду задач), який підготовлений спеціалістами.

Схема життєвого циклу знань

Рис.1.4. Схема життєвого циклу знань

Цей цикл є найбільш складним, оскільки процеси перетворення знань є мало вивченими. Нові знання можуть породжуватись лише наступними методами:

o цілеспрямоване навчання (передача інформації безпосередньо за схемою "вчитель-учень");

o вивчення даних (самоосвіта, опрацювання відповідних джерел);

o безпосереднє спостереження явищ, процесів, подій, об'єктів;

o осмислення наявних знань.

В життєвому циклі знань змінюється форма існування знань, рівні їх усвідомлення та осмислення за рахунок появи нових знань і нових асоціацій між ними, рівень вербалізованості, а також їх структурний аспект - зростання обсягу даних, який дозволяє їх класифікувати та систематизувати. Основною вимогою для організації і збереження знань є забезпечення простої і швидкої модифікації структур даних.

Схема еволюції знань

Рис.1.5. Схема еволюції знань

Вигляд узагальненого життєвого циклу наведено на рис.1.4 та рис.1.5. У відповідності до фаз він представляється наступними інформаційними процесами:

1) збір і реєстрація даних;

2) передача даних;

3) переробка та збереження даних;

4) підготовка даних для оцінки та інтерпретації;

5) пошук даних відповідно до запиту;

6) трансформація знань через інформацію в дані.

В залежності від предметної області і специфіки експлуатації інформаційних систем реалізація інформаційних процесів може вимагати як подальшої декомпозиції фаз, так і об'єднання кількох процесів в один.

1.4. Життєвий цикл даних. Збір і систематизація даних
2. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису
2.1. Види інформації. Поняття економічної інформації
2.2. Структура і властивості економічної інформації
2.3. Класифікація як засіб формалізованого опису інформації
2.4. Кодування об'єктів класифікації
2.5. Призначення і структура класифікаторів
3. Інформаційні технології: властивості, вимоги, цілі
3.1. Етапи розвитку інформаційних технологій
3.2. Властивості інформаційної технології і вимоги до неї