Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. -
ПЕРЕДМОВА

Навчальний курс з основ інформаційно-аналітичної діяльності (далі - ІАД) спрямований на вивчення теоретичних, методичних, організаційних та прикладних аспектів реалізації головних напрямів інформаційно-аналітичної роботи.

Необхідність видання навчального посібника для студентів ВНЗ, присвяченого проблемам ІАД, обумовлений наступними чинниками.

По-перше, активний розвиток ІАД у вітчизняних державних і комерційних установах набув характеру однієї з істотних тенденцій останнього часу. її актуалізація обумовлена рядом об'єктивних факторів: з одного боку, це демократизація соціального життя, розвиток ринкових відносин, легітимність, бурхливий розвиток підприємницької діяльності, а з іншого, - пов'язане з ними підвищення значимості інтелектуальної складової при прийнятті рішень в управлінській та інших сферах суспільного життя, а також зростаючий потік інформації, необхідний для прийняття управлінських рішень та здійснення інших видів суспільної діяльності.

По-друге, в останні роки відбулося досить широке визнання соціального статусу ІАД, яке характеризується цілим рядом ознак (інформованість суспільства про існування аналітики, визнання феномену аналітики як інструменту управління складними процесами, засоби розкриття сутності подій, що відбуваються, та у прогнозуванні їхнього подальшого розвитку, формування уявлення щодо професіонального аналітика як експерта, який володіє ексклюзивним знанням). Відбувається становлення професійного співтовариства аналітиків, посилення відкритості ІАД, її результатів.

По-третє, відбуваються суттєві структурні зміни аналітики, пов'язані з посиленням її професіоналізації та спеціалізації, поглибленням поділу праці. Стрімко йде всебічна технологізація аналітичної діяльності, насичення сучасним програмно-комп'ютерним забезпеченням, евристичними методами пізнання.

Інформаційно-аналітичні служби (підрозділи) почали створюватися в структурі органів влади, у міністерствах і відомствах, в органах ЗМІ, у сфері бізнесу, при політичних партіях і рухах. Загальною відмітною рисою даних служб є органічна інтегрованість у відповідні сфери діяльності, функціональний і організаційний симбіоз з їхніми соціальними інститутами і конкретними організаціями. В діяльності даних аналітичних служб, покликаних здійснювати інформаційний супровід керування у відповідних сферах, найбільше чітко проглядається інформаційно-допоміжна природа інформаційної аналітики, що ріднить останню з іншими видами інформаційно-інфраструктурних, інформаційно-допоміжних служб, що традиційно упорядковують інформаційний простір, оптимізуючи і направляючи рух інформаційних потоків, що забезпечують збереження накопичених інформаційних ресурсів і т.п. До їхнього числа відносяться як найдавніші винаходи людства (бібліотеки, архіви, бібліографічні служби), так і більш сучасні реферативні служби, органи НТІ, новітні фірми, що розроблюють електронні (у тому числі, мережні) інформаційні ресурси.

Разом з тим, інформаційна аналітика не є усього лише ще одним новим організаційним різновидом вищезгаданих служб, її сутнісна, базова функція принципово відрізняється від тих задач, що вирішують в інформаційному просторі ці служби. їхні задачі: кількісні перетворення інформації (інформаційне згортання - бібліографування, анотування, реферування; консолідація великих інформаційних масивів у виді баз і банків даних) і її структурне упорядкування (систематизація, предметизація і т.п.). Інформаційна аналітика, використовуючи всі можливості, надані даними службами, активно оперуючи їхніми інформаційними продуктами і послугами, виконує насамперед задачу якісно-змістовного перетворення інформації, функціонально перетинаючись в цьому плані з науковою (виробництво нового знання) і управлінською (розробка варіантів рішень, сценаріїв) діяльністю.

Таким чином, ІАД розуміється як важлива складова інформаційної діяльності, яку здійснюють фахівці з інформаційної сфери. Розмаїття тлумачень "інформаційно-аналітична робота" та "інформаційна аналітика" в різних галузях суспільної практики, перш за все: в журналістиці, політології, в сфері економічної, фінансової та банківської сферах тощо, вимагає від авторів цього навчального посібника визначити чіткі межі цієї професійної діяльності. ІАД розглядається як соціально-організований різновид наукової праці, яка виконується в цілях підвищення ефективності досліджень і розробок і полягає в здійсненні таких головних процесів, як: збір, аналітико-синтетична переробка, зберігання і пошук закріплених в документах наукової інформації, а також в наданні (або розповсюдженні) цієї інформації ученим і фахівцям у відповідний час і в зручній для них формі (в межах інформаційного забезпечення та інформаційного обслуговування, що здійснюють інформаційно-аналітичні служби або підрозділи окремих організацій).

Даний навчальний посібник складений на основі програми підготовки фахівців з документознавства та інформаційної діяльності, якою передбачено вивчення навчальної дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність".

Основна мета навчального курсу - опанування знань щодо теоретичних основ ІАД, організаційно-методичних засад реалізації ІАД в управлінській сфері та в галузі НТІ, типології інформаційно-аналітичних продуктів і послуг, методики їх створення і надання користувачам, підготовки інформаційно-аналітичних документів.

Завдання, що стоять перед студентом при вивченні навчального курсу:

1) засвоєння теоретико-фундаментальних основ ІАД та її складових;

2) оволодіння знаннями щодо організації, форм, засобів, технології і компонентної структури ІАД в прикладному аспекті, зокрема, в сфері управління і галузі НТІ;

3) опанування знань щодо організації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності організації, підприємства, установи, а також керівників, фахівців, наукових працівників, визначення основних напрямків вдосконалення цієї діяльності;

4) знайомство з існуючими класифікаціями інформаційно-аналітичних продуктів і послуг як результату ІАД;

5) опанування методики створення інформаційно-аналітичних продуктів;

6) здобуття навичок щодо створення проекту асортименту (номенклатури) інформаційно-аналітичних продуктів і послуг;

7) засвоєння методики підготовки і складання окремих видів інформаційно-аналітичних документів;

8) здобуття знань і навичок щодо підготовки оглядів з актуальних соціальних, економічних і фінансових питань, аналітичних доповідей, довідок та інших матеріалів, використовуючи інформаційно-пошукові системи Інтернет.

Фахівці з документознавства та інформаційної діяльності мають самостійно застосовувати окремі елементи знань і умінь з організації інформаційно-аналітичної діяльності, поєднувати їх залежно від конкретної ситуації або проблеми: в інформаційно-аналітичних службах управлінських структур та органів державної влади, в інформаційних центрах науково-освітньої сфери, інформаційно-рекламних та інформаційно-патентних структурах; в кадрових і архівних підрозділах різних організацій та установ; інших інформаційно-документних підрозділах.

МОДУЛЬ 1. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ОСНОВИ ТЕОРІЇ
1.1. Інформаційна складова інформаційно-аналітичної діяльності
1.1.1. Науково-інформаційна діяльність
1.1.2. Наукова інформатика
1.1.3. Поняття "інформація"
1.1.4. Поняття "інформаційні процеси"
1.2. Аналітична складова інформаційно-аналітичної діяльності
1.2.1. Поняття "аналітика"
1.2.2. Поняття "інформаційна аналітика"
Література до модуля 1