Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. -
1.2.2. Поняття "інформаційна аналітика"

Розглянемо ІАД як процес семантичної обробки даних, в результаті якого розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію. Сенс цієї особливо необхідної в сучасних умовах діяльності - ІАД розкривається через розуміння понять "інформаційна" і "аналітична". Звернемося до етимології слова "аналіз". Зазвичай термін "аналіз" розглядають у певних контекстах. З одного боку, аналіз - це уявне розчленування об'єкта на яке дозволяє одержати уявлення про будову досліджуваного об'єкта, його структури, частин, в протилежність синтезу; згідно з іншої точки зору, аналіз включає в себе і процедури синтезу, у зв'язку з цим аналіз ототожнюють з діяльністю [7].

Поняття "інформаційна" означає ставлення до інформації як до ресурсу, володіння всім арсеналом засобів отримання, накопичення, зберігання, обробки та видачі інформації споживачу. У XX столітті аналітична діяльність набула широкого поширення і перетворилася на професійну діяльність. У багатьох країнах існують "Фабрики думки", інформаційно-аналітичні відділи та служби в державних органах, компаніях, банках, політичних партіях. Стрімко розвиваються ринки аналітичної інформації, інтелектуального продукту, методичного та програмного забезпечення.

Становлення інформаційної аналітики як особливої галузі діяльності (ІАД) відбувалося в найкоротші терміни, в обстановці максимальної інтенсифікації всіх процесів і загострення багатьох проблем. Незважаючи на те, що аналітична діяльність застосовувалася здавна, її класифікація та точне визначення ще не склалися. H.A. Сляднєва, доктор педагогічних наук, професор (м. Москва) дає наступне її визначення: "Інформаційна аналітика займається виробництвом нового знання на основі переробки наявної інформації з метою оптимізації прийняття рішень. Сучасна інформаційна аналітика - складна комплексна діяльність, що спирається як на природний інтелект, так і на комп'ютерні технології оперування інформаційними масивами, методи математичного моделювання процесів тощо" [27]. Інформаційна аналітика виконує насамперед завдання якісно-змістовного перетворення інформації, функціонально перетинаючись в цьому плані з науковою (виробництво нового знання) і управлінською (розробка варіантів рішень, сценаріїв) діяльністю. Характер функціонального перетинання (взаємодії) у системі "аналітика-наука" можна визначити наступним чином: з одного боку, наука і інформаційна аналітика - це інформаційні способи пізнання і наукового аналізу реальності; однак є між ними і відмінність - інформаційна аналітика, спираючись на наукове знання, загальні закономірності, найчастіше має справу з феноменологією буття, здійснюючи оцінку фактів і подій, прогнозуючи їх розвиток з обліком не тільки узагальнених типових параметрів, а й цілого ряду додаткових факторів (суб'єктивно-особистісні, випадкові і т. п.), наука виявляє насамперед фундаментальні, об'єктивні закономірності досліджуваної області, повторяє істотні зв'язки об'єктів, узагальнені параметри процесів і т. п. [27].

Розглянемо далі інформаційну аналітику як процес (процеси), залишивши прикладну (практичну) сторону ІАД (інформаційна аналітика як діяльність) для такого вивчення в Модулі 2.

Надамо характеристику процесу інформаційно-аналітичної діяльності. Процес інформаційно-аналітичної роботи - це сукупність спрямованих на визначений предмет операцій мислення і технологічних процедур, виконання яких в певній послідовності із використанням засобів забезпечує вирішення поставленого завдання.

Процес ІАД складається з наступних компонентів:

o Організаційний;

o Методичний;

o Інформаційний;

o Комунікаційний;

o Формування висновків і пропозицій. Стадіями (етапами) процесу ІАД є:

1) загальне знайомство з проблемою, постановкою завдання

2) формування понять, їх визначення

3) збір фактів, створення бази даних

4) тлумачення фактів

5) формування гіпотези, перевірка гіпотез

6) формування висновків

7) безпосередній виклад матеріалів

З точки зору Д.І.Пушкашу, інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) - це процес семантичної оброблення даних, у результаті якої розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію - аналітичний документ [25]. Процес семантичної обробки даних може бути представлений у вигляді деякої послідовності самостійних етапів, сукупний опис яких і дає уявлення про нього в цілому. Нижче наведена одна з можливих схем організації процесу ІАД, представленої у вигляді алгоритмічної послідовності процедур:

1. Розпочинається ІАД з визначення об'єкта, предмета й проблеми аналізу. Даний етап включає ознайомлення з проблемою в цілому, а також із суміжними питаннями, вивчення яких може виявитися корисним; складання загального плану роботи із зазначенням терміну виконання, виконавців та основних джерел, які, ймовірно, можуть бути використані.

2. Побудова ідеальної моделі об'єкта і предмета - наступний крок. Забезпечує створення нормативної бази для подальшої аналітичної діяльності.

3. Збір фактографічних даних. Це обов'язковий етап ІАД, незалежно від області дослідження і досліджуваного явища. У першу чергу необхідним є чітке визначення використовуваних понять і максимально велика джерелознавчих база. При підборі джерел необхідно критично ставитися до знайденої інформації.

Алгоритм процесу ІАД

Рис. 5. Алгоритм процесу ІАД

4. Оцінка фактографічного матеріалу. Основне завдання на цьому етапі є в тому, щоб оцінити отримані дані, виділити з маси описуваних фактів ті, аналіз яких доцільно продовжити. Цей етап включає оцінку, класифікацію, аналіз і з'ясування фактів.

5. Розкриття значення фактів. Звертається увага на те, що факт несе в собі велике смислове навантаження, якщо його розглядати в сукупності з іншими фактами або додатково вказати його значення, тому необхідно всіляко добиватися найбільш повного розкриття значення кожного факту.

6. Гіпотеза. На даному етапі необхідно побудувати гіпотезу про взаємозв'язок окремих розрізнених на перший погляд фактів. Висування гіпотези полегшує з'ясування проблеми. Осмислення гіпотез носить дослідний характер. Суб'єкт "накладає" на гіпотезу призму своїх уявлень, обумовлених особистим досвідом і знанням предметної області. Побудова гіпотез притаманне будь-якій аналітичній роботи. На початку робляться деякі припущення (гіпотези) про те, які чинники, можливо, відіграють важливу роль, а які не мають відношення до справи. Аналогічні гіпотези використовують при зборі та тлумаченні фактів, формулюванні висновків і викладів.

7. На даному етапі належить вибрати тип аналізу.

8. Обраний тип аналізу зумовлює вибір конкретних методів аналітичної діяльності, яких налічується величезна кількість..

9. Доказ. На цьому етапі необхідно довести або спростувати справедливість робочих гіпотез.

10. Висновки. Тут формулюються остаточні висновки, що є метою будь-якого інформаційного аналізу.

11. Достовірний і зрозумілий виклад результатів дослідження. Складання документа, що завершує роботу. Необхідно стежити за тим, щоб підсумковий документ був написаний на мові, що є доступною споживачеві інформаційної продукції. При необхідності для досягнення максимального ефекту можна використовувати таблиці та діаграми, мультимедійні презентації.

Володіння описаним алгоритмом семантичної обробки даних є умовою успіху діяльності в багатьох галузях. Скептики стверджують, що "аналітика - це професія, що базується на езотеричному знанні й інтуїції, на таїнстві проникнення у приховані механізми політики, економіки та ін., на штучній обдарованості її представників, здатних до інтелектуальної магії" [6]. Об'єктивні підстави такої позиції існують. Аналітика є евристичною за своєю суттю, тому досить складно зрозуміти інтелектуальні технології аналітичної діяльності, виявити її прийоми і впровадити в навчанні майбутніх фахівців. З іншого боку, аналітика

- це діяльність, що передбачає органічний синтез трьох компонентів: володіння аналітичними методами (функціональний компонент), знання предметної області (галузевий компонент) і певний тип структури особистості (особистіший компонент). Така ж структура характерна для науково-дослідницької, художньо-творчої, викладацької, управлінської та деяких інших видів діяльності.

Відомо, що аналіз і синтез є головними методами мислення. Аналіз (грец. analysis - розкладання, розчленування) і синтез (грец. synthesis

- з'єднання, сполучення, складання) - це процеси уявного розчленовування цілого на складові частини та возз'єднання цілого з частин. Інформаційний аналіз - це початковий етап перетворення документальної інформації, що складається у вивченні документів і видаляння з них найбільш істотних відомостей. Цей процес невіддільний від синтезу, тобто узагальнення інформації, отриманої в результаті інформаційного аналізу документів, і підготовки результатів узагальнення в тій чи іншій формі. Аналітико-синтетична переробка - це сукупність процесів перетворення змісту документів з метою їх аналізу, вилучення необхідних відомостей, а також оцінки, зіставлення та узагальнення. У процесі аналітико-синтетичної переробки відбувається згортання інформації, завдання якого полягають у змістовній оцінці соціальної значущості документа (його наукової, культурної цінності) і зменшення фізичного обсягу за умови мінімальної втрати інформативності.

Аналітично-синтетичною переробкою документа називається його перетворення з метою отримання необхідної інформації, а також оцінки, зіставлення, узагальнення та подання отриманої інформації у вигляді, що відповідає запиту. Якщо метою роботи з науковими документами є їх систематизація, аналіз та синтез, що не доходить до отримання нового знання, то така діяльність відноситься до науково-інформаційної. Якщо ж мета роботи з науковими документами полягає в отриманні нових знань про предмет, що вивчається, то така діяльність відноситься до науково-дослідної.

Важливо підкреслити, що аналітико-синтетична переробка інформації має місце не тільки в науково-інформаційної діяльності (НІД), а й в інших видах пізнання. Що ж у такому разі визначає специфіку НІД? Для того, щоб відповісти на це питання, можна порівняти НІД з такими видами пізнання, як науково-дослідна діяльність, з одного боку, і науково-технічна розвідка - з іншого.

Метою науково-дослідної діяльності та аналітико-синтетичної переробки інформації є витяг з документів нових фактів або відомостей, які в цих документах в явному вигляді не виражені. Нові відомості логічно виводяться з наявної інформації, причому для цього додатково залучається так звана екстралінгвістичні інформація (тобто інформація, яка не міститься в цих документах). Подібним же чином будується діяльність, що іменується науково-технічної розвідкою. Відомо, що в мирний час не менше 80 % розвідувальної інформації добувається шляхом аналітико-синтетичної переробки відомостей, що витягають із несекретних джерел - газет, журналів, книг, теле- і радіопередач, матеріалів всесвітньої павутини та ін. Завданням фахівця-аналітика в цьому випадку є вилучення з тексту одного або декількох документів таких відомостей (частиною засекречених), які в цих документах в явному вигляді не містяться.

Щодо специфіки аналітико-синтетичної переробки інформації при НІД, то вона полягає в угрупованні, зіставленні, оцінці та узагальненні той і лише тієї інформації, яка явно є в цих документах, а також у поданні узагальненої інформації в компактному вигляді, зручному для її практичного використання. При інформаційному аналізі і синтезі в ході НІД не використовується екстралінгвістичні інформація (звичайно, в тій мірі, в якій це взагалі можливо при інтелектуальної діяльності людей).

До процесів аналітико-синтетичної переробки відносяться такі процеси, як: бібліографічний опис; анотування; систематизація; предметизація; реферування; індексування; науковий переклад; складання оглядів; витяг з документів фактів.

Дамо визначення основних процесів аналітико-синтетичної переробки документів:

o Складання бібліографічного опису - процес стандартизованого представлення основних даних про документ;

o Анотація - процес складання коротких відомостей, що характеризують документ з боку його змісту, спрямованості, цінності, призначення, оформлення і походження (анотація відповідає на запитання: Про що йдеться в документі?);

o Реферування - процес складання реферату, що представляє собою короткий виклад змісту документа, методики дослідження і його результатів, а також часу і місця проведення досліджень (реферат відповідає на запитання: Що містить документ?);

o Складання огляду - процес згортання інформації про безліч документів; іншими словами можна сказати, що в оглядах узагальнюються відомості, що містяться в різних документах. Розрізняють три типи оглядів: Бібліографічний; реферативний (характеризується великою глибиною узагальнень); аналітичний (результат аналізу документальних джерел та оцінки; певної інтерпретації витягнутих з них фактів; їх у свою чергу підрозділяють на підсумкові, прогностичні, огляди-обгрунтування);

o Індексування - це процес опису змісту і форми документа засобами штучного інформаційно-пошукового мови (тобто, вибір ключових слів та переклад на ІПМ (інформаційно-пошукова мова) або заміна їх відповідними лексичними одиницями (індексами));

o Науковий переклад - це переклад текстів (наукових, технічних, економічних та ін.) з однієї мови на іншу;

o Витяг фактів з документів - це такі факти, як технічні характеристики, властивості речовин і матеріалів, демографічні характеристики та інше.

Яким би чином не організовувалася інформаційно-аналітична робота, першою і тому надзвичайно важливою процедурою є первинний аналіз (експрес-аналіз) і відбір релевантної інформації. Ця процедура служить своєрідним фільтром, який відкидає непотрібне, і захищає аналітика від інформаційного шуму (надлишковості). Зміст цієї процедури, полягає, насамперед, у встановленні сутності, важливості, точності, повноти і значимості інформації на основі її розділення (дроблення) і співставлення. Пояснимо смисл зазначених понять.

Сутність інформації полягає у сукупності відображених в ній ознак об'єктів, систем, явищ і процесів, виділеної з більш значного обсягу. Інформація завжди відображає ступінь змінювання існуючого знання.

Важливість інформації. Інформація є важливою, якщо вона релевантна, тобто має зв'язок з вирішенням проблеми, і якщо її використання може зробити внесок в діяльність (поточну чи заплановану).

Достовірність інформації. Не завжди легко встановити, є інформація достовірною або неправдивою, особливо якщо вона містить відомості про події, які ще не відбулися. Є критерії, за якими можна судити про достовірність інформації, а саме:

- критерій обґрунтованості (наявність підтверджень одержаної інформації у ряді незалежних джерел);

- критерій несуперечливості: відсутність суперечностей між окремими твердженнями, викладеними у повідомленні; відсутність суперечностей всередині групи повідомлень, які надійшли від одного і/або групи джерел за деякий відрізок часу;

- критерій авторитетності джерела і/або степені захищеності носія (документа).

Таким чином, ІАД як процес, охоплює в свою чергу певні процеси як аналітичної, так і інформаційної діяльності; містить свої специфічні етапи та процедури, які необхідно опановувати фахівцям - інформаційним аналітикам.

Література до модуля 1
МОДУЛЬ 2. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ
2.1. Зміст інформаційно-аналітичної діяльності: загальні поняття та визначення
2.2. Інформаційно-аналітична діяльність у сфері управління
2.2.1. Роль і місце ІАД в управлінні
2.2.2. Технології інформаційно-аналітичної діяльності у сфері управління
2.2.3. Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція
2.2.4. Місце регіональної інформаційно-аналітичної служби в системі інформаційної діяльності органів управління (на прикладі місцевих державних адміністрацій)
2.2.5. Інформаційно-аналітична робота органів державної виконавчої влади (на прикладі обласної державної адміністрації)
Література до модуля 2