Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. -
7.4. Методика складання реферату

7.4.1. Сутність реферування. Особливості структури і складання реферату

Реферування - це інтелектуальний творчий процес, що потребує осмислення, аналітико-синтетичної переробки інформації та створення нового документа - реферату, котрий має специфічну мовностилістичну форму.

Методика реферування полягає у послідовному здійсненні операцій, пов'язаних з оцінкою, відбором, аналізом і узагальненням відомостей, які містяться у первинному джерелі. Процес реферування базується на виконанні цих логічних операцій. Однією з основних специфічних особливостей, на яку необхідно зважати у ході складання реферату, є його повна змістова та деяка формальна залежність від первинного документа. У такому розумінні реферат слід розглядати як інформаційну модель реферованого документа.

Суть реферування - в зіставленні, порівнянні нової інформації з тією, що вже засвоєна та використовується в суспільній діяльності. Це завдання реферативних видань не відокремлюється від попереднього - сигнального (бібліографічного) інформування, на основі та у разі реалізації якого реферування і може бути ефективним та цілеспрямованим.

Реферуванням називається і сам процес інформаційної діяльності, і логічний метод досягнення поставленої мети. Завдяки логічній переробці документальної інформації маємо інформаційне повідомлення, що й називають рефератом. Тому слід цілком погодитися з визначенням наведеним у термінологічному словнику з інформаційної теорії та практики, згідно з яким "реферування - процес аналізу первинного документа й складання реферату" [20, С. 152].

Реферування - найтиповіший процес інформаційного аналізу, "пов'язаного з вивченням і обробкою документів з метою вилучення із них найсуттєвіших відомостей та (або) їх узагальнення" [20, С. 17]. Такий аналіз - складний логічний процес, елементами якого є відбір і опис, оцінка, систематизація та узагальнення фактографічної інформації, що може проводити тільки інформатор-фахівець з відповідної сфери суспільної діяльності: вчений, інженер, мистецтвознавець, літературознавець та ін. Насправді - це наукове вивчення змісту першоджерела інформації, доволі непростий творчий процес. Тому в реферативних виданнях поширився термін фактографічний (інформативний) реферат - конспективний переклад змісту документа. Таке "конспектування" - найперша, описова ступінь наукового аналізу документальної інформації, одна з форм реферативно-сигнального аналізу. Вона відповідає більше завданням пошуку, накопичення та збереження соціальної інформації.

Являючись специфічним жанром наукової інформації, реферат багато в чому залежить від документа, який реферується. Проте у його структурі звичайно виділяються три основні частини [24]:

o заголовок;

o текст реферату;

o довідковий апарат.

Заголовок реферату включає у першу чергу бібліографічний опис джерела, яке реферується. Якщо ж реферується література на іноземних мовах, то на початку дається короткий переклад заголовка, а потім бібліографічний опис мовою оригіналу. У зведених рефератах спочатку наводиться назва даного реферату, після чого йде перелік бібліографічних описів джерел, які реферуються. Причому, послідовність їх розташування може базуватися на основі хронологічного або алфавітного принципу.

Сам текст реферату містить науково значиму інформацію, одержану шляхом аналітико-синтетичної переробки інформації документа, який реферується. У тексті використовуються цитати, формули, таблиці і ілюстрації. У ньому даються відомості про автора джерела, яке реферується (науковий ступінь, місце роботи та ін.), наводиться структура і особливості першоджерела, документальна база дослідження, відмічається актуальність і степінь новизни роботи, яка реферується, викладаються концептуальні погляди автора.

Довідковий апарат реферату звичайно включає відомості, які додатково характеризують першоджерело:

o індекс УДК;

o шифр або номер реферату;

o дані про кількість ілюстрацій і таблиць у документі, який реферується; про наявність у ньому бібліографії;

o посилання і примітки референта;

o прізвище референта або назву організації, яка складала реферат. Проблема структури реферату тісно пов'язана з особливостями

складання реферату, які практично зводяться до наступного:

♦ загальне ознайомлення з документом, який реферується (читання авторського резюме, вступу, змісту і висновків, перегляд тексту, додатків і довідкового апарату), у ході якого визначається його наукова значимість і актуальність типу майбутнього реферату;

♦ читання документа з метою виділення істотних, ключових елементів його змісту, визначення глибини і ступені новизни інформації, виявленої у джерелі, яке реферується і т.п.;

♦ аналіз виявлених відомостей і остаточний їх відбір для включення в реферат;

♦ побудова схеми викладення матеріалу реферату з тим, щоб він логічно і адекватно відображав документ, який реферується;

♦ написання і наукове оформлення реферату.

7.4.1. Сутність реферування. Особливості структури і складання реферату
7.4.2. Інформативний реферат
7.4.3. Реферат-резюме
7.4.4. Методика формалізованого складання реферату-екстракту
Література до модуля 7