Політична історія України - Танцюра В.І. -
14.1. Особливості політичної s системи на рубежі XX—XXI ст.

Політична система України, як будь-якого суспільства, є сукупністю взаємоінтегрованих політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів, ідей, пов'язаних з реалізацією влади та управлінням. її структуру складають: політичні відносини між суб'єктами влади, політична діяльність, політична організація, політична свідомість і політична культура суспільства, засоби масової комунікації тощо.

14.1. Особливості політичної s системи на рубежі XX—XXI ст.

На рубежі XX—XXI ст. Україна опинилася перед необхідністю трансформації своєї політичної системи від командно-адміністративних, тоталітарних до демократичних засад. Орієнтація на демократичний тип політичної системи закріплена в Конституції України. Вона пронизує всі сфери життєдіяльності суспільства. У політичній сфері головними пріоритетами є утвердження принципів демократії, політичного плюралізму, забезпечення прав і свобод громадян, формування громадянського суспільства, поділ політичної влади на виконавчу, законодавчу та судову, формування систем місцевого самоврядування.

В економічній сфері орієнтирами є багатоукладна, соціально ринкова економіка із забезпеченням реального плюралізму власності.

У духовному житті цей процес пов'язаний з подоланням ідеологічного монізму, утвердженням невід'ємних прав і свобод громадян, серед яких однією з найважливіших є свобода совісті.

Основні елементи політичної системи держави визначені Конституцією України, прийнятою 28 червня 1996 р. Згідно зі ст. 5 Конституції Україна є республікою. Державна влада в ній будується на засадах її поділу на законодавчу — Верховна Рада України; виконавчу — Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади та судову. До системи державних органів належать також Президент України, органи прокуратури, Збройні сили, Органи служби безпеки, міліція.

Модель форми правління в Україні є унікальною, оскільки не вкладається в класичні рамки відомих форм державного правління. Україна не є парламентською республікою, бо призначає і звільняє високопосадових представників державної влади Президент. Проте її не можна визначити і як президентську республіку, оскільки Президент не є главою виконавчої влади; в Україні існує ще колегіальний орган виконавчої влади, очолюваний прем'єр-міністром, а Президент не відповідає одноосібно за дії виконавчої влади. Конституція не дає однозначної відповіді щодо форми правління України: вона президентсько-парламентська чи парламентсько-президентська. Ця особливість зумовлена складним процесом трансформації тоталітарного режиму в демократичний.

У системі владних відносин України Президент займає особливе місце. Інститут президентства — принципово новий для сучасної України інститут влади. Згідно з Конституцією Президент є головою держави і діє від її імені. Президентська влада покликана забезпечити в умовах посттоталітарного суспільства державний суверенітет, територіальну цілісність України, права і свободи громадян. Президент обирається громадянами України на основі загального, рівного й прямого виборного права шляхом таємного голосування терміном на п'ять років. Одна й та сама особа не може бути Президентом більше двох строків поспіль. Вибори Президента проводяться останньої неділі жовтня п'ятого року його повноважень.

Президентом України може бути обраний український громадянин, який має право голосу, віком за 35 років, який проживає в Україні останні 10 років перед виборами і володіє державною мовою.

За Конституцією вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Він відповідальний перед Президентом і підконтрольний та підзвітний Верховній Раді. Усі міністри призначаються Президентом (лише кандидатура прем'єр-міністра потребує затвердження парламентом). Відповідальність за стан справ у державі покладено на уряд і його голову.

Виконавчу владу в областях і районах (крім районів у містах) здійснюють місцеві державні адміністрації. Голів адміністрацій призначає на посаду й звільняє з посади Президент за поданням Кабінету Міністрів. Вони відповідальні перед Президентом й Кабінетом Міністрів.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України, яка обирається на підставі змішаної (мажоритарно-пропорційної) системи: 225 депутатів — в одномандатних мажоритарних округах, а ще 225 — за партійними списками в єдиному загальнонаціональному виборчому окрузі. Останнім часом значна кількість політичних сил надає перевагу пропорційній виборчій системі. У 2001 р. це питання було в центрі непростих політичних дискусій. Термін повноважень народних депутатів — 4 роки. Вибори до Верховної Ради проводяться останньої неділі березня четвертого року повноважень народних депутатів.

Найважливіші повноваження Верховної Ради: затвердження Державного бюджету України та контроль за його виконанням, визначення основ внутрішньої та зовнішньої політики, затвердження загальнодержавних програм, прийнятих законів, внесення змін до Конституції України тощо. Президент має право припинити діяльність Верховної Ради й оголосити нові вибори її в разі не відкриття сесії протягом місяця. Водночас існує можливість дострокового усунення Президента з поста в порядку процедури імпічменту. Але через надзвичайну складність вона практично нездійсненна. .

Особливе місце посідає в політичній системі судова влада. У Конституції й Законі України "Про судочинство" сформульовано основні принципи правосуддя — законність, рівність усіх учасників судового процесу, презумпція невинності, гласність судового процесу, незалежність судів, обов'язковість рішень суду. Ефективна судова система, ефективний судовий захист прав і свобод людини — чи не найважливіший чинник правової держави. Через це судова влада має бути самостійною і незалежною. В зв'язку з цим статті витрат в державному бюджеті на утримання судів визначаються окремо і не залежать від місцевих бюджетів. Суддю неможливо затримати або заарештувати без згоди Верховної Ради та наявності обвинувачувального вироку суду. Усі судді, крім суддів Конституційного Суду та суддів, призначених вперше, обіймають свої посади безстроково. Суддя може бути звільнений з посади після закінчення строку, на який він був призначений або обраний, після досягнення 65 років, за неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я, порушення ним присяги та за власним бажанням.

Найвищий судовий орган України — Верховний Суд. Вироки й рішення Верховного Суду є остаточними й оскарженню не підлягають. Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції як Основного Закону держави. Тільки він може вирішити питання про відповідність законів Конституції.

Важливим елементом політичної системи суспільства є місцеве самоврядування як форма здійснення народовладдя окремими територіальними громадами (мешканцями села, селища, міста). В Україні воно тільки формується як самостійна гілка влади. Для відповідного функціонування його потрібна відповідна законодавча база, фінансова самостійність, захищеність від втручань органів виконавчої влади.

Реальна демократія в державі забезпечується розвинутою системою громадських організацій, об'єднань громадян для задоволення й захисту їх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів. В Україні їх більше тисячі: молодіжні об'єднання, студентські, дитячі, жіночі" благодійні, об'єднання ветеранів та інвалідів, професійні, природоохоронні, культурні, освітні тощо. Наймасовіша з них — Федерація незалежних профспілок України. Об'єднання громадян створюються на принципах добровільності, самоврядування членів організації, їх рівноправ'я і невтручання держави у внутрішню діяльність. Не може бути легалізована діяльність об'єднань громадян, яка завдає шкоди національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення, іншим правам та свободам громадян. Припинити свою діяльність об'єднання громадян можуть шляхом реорганізації, саморозпуску або примусового розпуску за рішенням суду.

Особливим . елементом політичної системи сучасної України є ЇЇ багатопартійність. Політична партія — це об'єднання громадян України — прибічників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку. Метою партії є участь у формуванні державної політики, органів влади та місцевого самоврядування.

14.2 Політичні партії в Україні
Праві націонал-радикальні партії.
Правоцентристські націонал-демократичні партії.
Центристські (ліберально-демократичні) партії.
Соціал-демократичні партії.
Ліві (соціалістичні та комуністичні) партії.
Параметри життєдіяльності політичних партій
Запитання. Завдання
Література
Короткий термінологічний словник