Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ЗАКЛИНСЬКИЙ Корнило Гнатович

Український історик, етнограф, письменник

Народився 18 червня 1857 р. в с. Маріампіль (нині — Маринопіль Галицького району Івано-Франківської області). Закінчив Львівський університет. Працював у Львівській академічній гімназії.

К. Заклинський пробував свої сили у прозі. В опублікованих оповіданнях »Домарчук» (1878), »Федиха» (1880), »Дві вдови» (1880), які написані на живому, конкретному матеріалі, порушував переважно питання виховання.

К. Заклинський цікавився етнографією, фольклором. Йому належать історичні, історико-літературознавчі праці »Йосиф Годермадський, іменований єпископ Мункацький, і плани Петра Великого щодо Північної Угорщини», »Літопис Хмельницька», »Зносини цісаря Рудольфа II з козаками і їх участь у війні російсько-турецькій 1592—1594 рр.», які були надруковані у журналі »Зоря». Записував галицький фольклор — опублікований в »Етнографічному збірнику» (т. 36, 1914) й збірнику »Колядки та щедрівки» (1965).

К. Заклинський прожив усього 27 років та залишив багато праць, які ще й досі не відомі читачам (»Якого роду і народності був Михайло Хмельницький, отець гетьмана, і історія Богдана Хмельницького від єго молодих літ аж до спору з Чаплинським», »Про німих і живих свідків руської бувальщини», »Письмо до академіків», » Семен Ковцуняк, війт з Ковалівки», »Про Т. Шевченка», »Михайло Максимович і його заслуги для української літератури», »Павло Полуботок», »Історія нападу татарів на наддністрянське Підгір’я 1594 р.», »Критичний розгляд українського альманаха »Лука»).

Помер 13 лютого 1884 р. у Львові.