Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ВЕРИКІВСЬКИЙ Михайло Іванович

Культурологія / Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф.

Український композитор, диригент, музичний фольклорист, педагог

Народився 21 листопада 1896 р. у м. Кременець Тернопільської області у родині міщан. Навчався спочатку в приходській школі, а потім — у Кременчуцькому комерційному училищі. Музичну освіту здобув у Київській консерваторії (1918—1923), де вчився композиції у Б. Яворського. З 1915 по 1918 р. — на військовій службі. З 1921 р. брав участь у діяльності Товариства ім. М. Леонтовича, а з 1928 по 1935 р. — Всеукраїнського товариства революційних музикантів. У 1926—1928 — диригент Київського, а в 1928—1935 рр. — Харківського оперних театрів. Викладав у Київському музично-драматичному інституті, професор Київської консерватори (з 1946). У 1934—1935 рр. керує оперними студіями в Харківському музично-драматичному інституті і Харківській опері. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1944 р.

Особливу увагу у творчості приділяв вокальній і симфонічній музиці, переважно на історичні сюжети. Автор першого українського балету »Пан Каньовський» (1930) та перший кантат і симфонічних сюїт (за радянських часів). Серед творів виділяються опери »Діли небесні» (1934), »Сотник» (1938), »Наймичка» (1940) та інші; музична комедія »Вій» (1946), ораторія »Дума про дівку-бранку» (1923), кантата »Першотравневий гімн» та інші, симфонічні цикли »У дні війни», »Варшавський цикл» (обидва 1955), оркестрові твори — »Закарпатська рапсодія» (1945), »Симфонічні варіації», »Українська сюїта» (обидва 1946) для скрипки з оркестром, хорова поема »Гайдамаки», симфонічна поема »Петро-Конашевич Сагайдачний» (1944), »Чернець» (1942), кантати: »Гнів слов’ян» (1941), »Микола Лисенко» (1942), сюїта »Веснянки» (1924), музика до вистав та кінофільмів. Помер 14 червня 1962 р. у Києві.