Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - МАТЮК Віктор Григорович

Український композитор, теоретик музики, публіцист

Народився 18 лютого 1852 р. в с. Тудорковичі (нині с. Федорівка) Львівської області. Загальну освіту здобув у Львівській та Перемишльській гімназіях та Духовній семінарії у Львові (1879). В гімназії та семінарії керував учнівським хором. Музиці навчався у П. Бажанського, І. Гуневича, І. Лаврівського, консультувався у М. Вербицького. Неабиякий вплив на розвиток його мистецького таланту справило особисте знайомство з І. Франком. Добре знав церковну музику, був сільським священиком. Багато часу присвятив збиранню музичного фольклору, що стало основою для »Руського співаника для шкіл народних» (у 4-х ч.) та додатку — невеличкого підручника з музичної грамоти »Малий катехиз музики» (1886). Видавець і співредактор хорового збірника »Боян» (1884), у якому вміщено твори М. Вербицького, І. Лаврівського, І. Воробкевича та його власні. Автор музично-теоретичної праці »Короткий начерк з гармонії і композиції» (1906), у якій нотні приклади наведено з творів Д. Бортнянського та П. Чайковського.

Головне місце у композиторській творчості В. Матюка посідали вокально-хорові твори, серед яких кантата »До весни» (для хору з оркестром), »До руської пісні», »Чом так скрито», »Крилець», »Під осінь», »Болеслав Кривоустий під Галичем» (на слова М. Шашкевича), кантата »Гамалія» (80-ті роки, на слова Т. Шевченка, для хору з соло баса). Із солоспівів, які дуже близькі своєю мелодикою до української пісенності, виділяються »Ой плакав я в просонню» (на слова Г. Гейне), »Прощальна пісня», »Ти маєш брильянти і перли», »Веснівка» (на слова М. Шашкевича), »Із сльозою в оці відійду». Великою популярністю користувались його мелодрами та оперети »Капрал Тимко» і »Наші поселенці» (1897), »Інвалід», »Нещасна любов», »Три князі на один престол» (до драми І. Франка).

Помер 8 квітня 1912 р. в с. Карів (нині Львівської області).