Промисловий маркетинг - Оснач О.Ф. -
13.3. Нормування збутових запасів на підприємстві

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Ефективне використання збутових запасів досягається правильною організацією управління ними. Управління запасами - це розроблення нормативного рівня запасів. При нормуванні збутових запасів необхідно враховувати такі фактори: обсяг виробництва і реалізації продукції, величину замовних і транзитних норм, вантажопідйомності транспорту, сезонність відвантаження, кількість споживачів і їх попит за обсягами, термінами та розмірами партій відвантаження готової продукції.

Запаси готової продукції плануються в натуральних, вартісних і відносних показниках. Збутові запаси плануються з урахуванням часу, необхідного для здійснення підготовки товарів до збуту. Операції по підготуванню продукції до збуту: контроль якості, формування партії поставки, маркування, розфасування, затарювання. Сума витрат технологічного часу визначатиметься часом перебування продукції в збутовому запасі, в тих випадках, коли режим роботи чи періодичність транспортних засобів для відвантаження товарів менші від установленого збутового часу.

При встановлені норми запасу треба розрізняти поточну, страхову, підготовчу, сезонну частини запасів. Зміна рівня запасу готової продукції показана на графіку (рис.13.1), який побудовано, виходячи з умов рівномірного накопичення і відвантаження готової продукції партіями по 60 т три рази протягом місяця. У межах інтервалу відвантаження (£ ) здійснюється поступове накопичення готової продукції до розміру партії. Ця частина запасу називається поточною і змінюється в межах розмірів відвантажуваних партій. Запас досягає свого максимального значення залежно від накопичення до партії відправки, потім здійснюється відвантаження продукції, і запас зменшується до нуля. Середнє значення поточного запасу (Зпот) визначається діленням Зmax запасу на 2.

Норма поточного запасу визначається розміром партії поставки, яка залежить від вантажності транспортних засобів, розміру замовленої партії.

Визначають планову партію відвантаження і на її підставі визначають норму поточного запасу в натуральному обсязі.

де І - партія відвантаження.

Щоб визначити планову партію поставки, необхідно визначити сумарну кількість продукції, яку треба відправити усім споживачам в один термін. Це можна здійснити шляхом ретельного аналізу договорів поставки відповідно до сформованого портфеля замовлень.

Графік зміни запасу готової продукції при постійних інтервалах відвантаження

Рис 13.1. Графік зміни запасу готової продукції при постійних інтервалах відвантаження

Норму поточного запасу встановлюють на основі планового інтервалу поставки. Якщо споживачі визначають у договорах з постачальниками рівномірні партії поставки продукції, тоді плановий інтервал поставки встановлюють на основі мінімальної норми відвантаження даного товару. Норма відвантаження залежить від вантажопідйомності транспортного засобу, норми замовлення і т. ін. Плановий інтервал поставки в днях (£) визначають за формулою

де - N ми, норма відвантаження;

Д - плановий середньодобовий випуск продукції в натуральному виразі.

Розмір середньодобового випуску визначають діленням загального обсягу випуску на кількість днів у плановому періоді.

Щоб розрахувати норму поточного запасу в днях, необхідно його абсолютний розмір розділити на середньодобовий обсяг випуску продукції:

Якщо відома величина запасу у відносному виражені (Тв зб), то в натуральному обсязі величину поточного запасу готової продукції визначають так:

Тоді за норму поточного запасу можна прийняти таку величину:

На деяких підприємствах за планову партію відправки приймають кількість готової продукції одного найменування, яку можна одержати за один поставочний комплект. Технологічний комплект приймається за основу нормування в тому випадку, якщо відправка виробу споживач може здійснюватися після виготовлення всіх елементів його конструкції. В такому випадку термін накопичення партії відправки буде таким, за який можна сформувати комплект.

На збутові запаси впливає сезонність відвантаження продукції. Максимальний розмір сезонного запасу визначають так:

де Д - середньодобова реалізація в натуральному обсязі; ґ - інтервал відправки продукції, дні.

Велике значення мають підготовчі (буферні) запаси, тобто підготовка продукції до відвантаження (розфасовка, комплектування, маркування, оформлення документів і т. ін).

У загальному вигляді норма підготовчого запасу в натуральних одиницях буде визначатися за формулою:

де tприйм - витрати часу на приймання продукції від цехів, в днях;

t комп - кількість днів на комплектування;

tрозфас - витрати часу на розфасування і т. ін.;

t маркір - витрати часу на упакування і маркування;

t зав - витрати часу на завантаження транспортного засобу;

t док - витрати часу на оформлення документів.

Страховий запас утворюється для накопичення такої кількості ресурсів, яка забезпечувала б безперервність поставки готової продукції, або за необхідності термінової поставки. Тобто це такий резервний запас, який страхує збої в ритмічності виробництва, нерівномірності і несвоєчасності відвантаження матеріалів, затримки в процесі транспортування, поставки неякісних товарів, порушенні їх комплектності.

Зазвичай страховий запас встановлюється в розмірі 25% максимального відхилення від рівня запасу перед поставкою від його середньої величини. Такий підхід ґрунтується на положенні нормального закону розподілу теорії ймовірності, яка застосовується, якщо немає ніякої інформації про розподіл випадкових величин, крім діапазону її можливих відхилень.

Крім того, величину страхового запасу визначають шляхом розрахунком середньоквадратичного відхилення фактичних інтервалів поставки від середнього (). Норму страхового запасу в цьому випадку визначають за формулою:

де Р - планова величина середньодобової поставки продукції в натуральному виразі;

1. - плановий інтервал поставки в днях; Ь. - розмір партії поставки;

N - кількість фактичних поставок у періоді, який аналізується.

Після визначення поточної, підготовчої і страхової частини збутового запасу визначають норма загального його розміру. Загальна норма збутового запасу дорівнюватиме:

або

де ґ - плановий інтервал відправки продукції; Т - витрати часу на підготовку продукції до відвантаження. Для оптимізації збутових запасів приймається оптимальна партія відправки готової продукції. Оптимальну партію відправки розраховують за формулою Уїлсона:

де Р - розмір відвантаження товару згідно замовлень покупців;

П - витрати на формування замовлення;

А - витрати на зберігання товару на складі готової продукції.

Наприклад, підприємство випускає вимірювальні прилади. Річний обсяг відвантаження, згідно із замовленнями споживачів (Рвідв), - 6000 шт. Витрати підприємства на виконання одного замовлення - 12 грн. Витрати по збереженню одного приладу на складі готової продукції дорівнюють 16 грн за рік. Оптимальна партія відправки становить:

При такому розмірі партії кількість партій поставки за рік становитиме:

6000/95 = 63,16 =63 шт. приладів.

Після округлення може створитися недостача:

6000 - 95x63 = 15 шт. приладів.

Цієї недостачі можна уникнути, якщо поставити 48 партій по 95 приладів і 15 партій по 96 приладів. У цьому випадку середній поточний оптимальний запас складе:

(95x48 +96х15)/63/2 = 190.

При плануванні збутових запасів на підприємстві також можуть бути використані статистичні методи нормування запасів готової продукції без поділу їх на поточну, страхову і підготовчу частини. В такому випадку за норму приймається середній фактичний запас.

Транспортні запаси, тобто ті, що перебувають у каналах переміщення від постачальника до споживача, утворюються на всіх видах транспортних засобів: це запаси залізничні, річного, морського, автомобільного і авіаційного транспорту. Термін перебування визначається від моменту фізичної передачі товарів виробником відповідним транспортним організаціям і до моменту передачі товарів покупцеві. В цей термін включається час перевезення, виду транспорту, спосіб транспортування, час на вантажно-розвантажувальні роботи, на зберігання і т. ін.

Вантаж, який перебуває на відповідальному зберіганні у транспортній організації, є власністю підприємства-відправника.

Для визначення середнього запасу і часу знаходження запасу в дорозі, розглянемо приклад (табл. 13.1).

Таблиця 13.1

Дані для розрахунку середнього запасу в дорозі

Номер відправлення

Дата відправлення

Кількість (т)

Термін знаходження в дорозі (дні)

Усього

1

1

40

10

400

2

5

20

5

100

3

10

20

10

200

4

15

60

5

300

5

22

40

8

320

Разом

180

1320

Середнє значення знаходження в дорозі:

1320/180 = 7,3 діб.

Середній запас:

1320/30(діб) = 44 т,

або

7,3x6 = 44 т,

де 6 - середньодобове відвантаження (Рвідв=180/30). Транспортний запас (З) визначається множенням середньодобового відвантаження (Рвідв) на термін транспортування (ґ ), тобто:

Найбільший розмір запасу спостерігається між 15 та 22 днями відправлення.


13.4. Система управління запасами
13.5. Аналіз АВС-ХУZ в управлінні матеріальними запасами
Розділ 14. Система маркетингових комунікацій у промисловому маркетингу
14.1. Характеристика складових маркетингової комунікації.
14.2. Internet - технології у промисловому маркетингу
Розділ 15. Контроль, аналіз та ефективність маркетингової діяльності
ПРЕДИСЛОВИЕ
Раздел 1. ПРОМЫШЛЕННЫЙ МАРКЕТИНГ. ОСОБЕННОСТИ РАБОТЫ ПРЕДПРИЯТИЯ НА ПРОМЫШЛЕННОМ РЫНКЕ
1.1. Промышленный маркетинг. Суть, основные определения и методологические основы
1.2. Структура потребителей на промышленном и потребительском рынках
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru