Товарна інноваційна політика - Сумець О.М. -
Розділ 3. Техніко-економічні показники і методи оцінки якості продуктових інновацій

Ключові терміни: інноваційна ідея, новатор, мотив, генератор ідей, джерела ідей, ризик, якість товару, якість послуг, рівень якості, характеристика якості.

Ключові питання розділу

3.1. Оцінка інноваційних ідей.

3.2. Розроблення і впровадження нового товару на ринок.

3.3. Визначення якості товарів та послуг.

Рівень освоєння матеріалу розділу:

o знати й розуміти: чинники і джерела появи інноваційних ідей, зовнішнімотиваторы творчої активності, характерні особливості джерел сформування нових ідей, етапи процесу розробки і виведення на ринок нового товару, ризики, що супроводжують виведення нового товару на ринок, тлумачення категорій "якість товару" і "якість послуг", характеристики якості товару;

o уміти: описувати інноваційну ідею; оцінювати ризики виведення товару на ринок, визначати якість товару і послуг; визначати рівень якості товару.

3.1. Оцінка інноваційних ідей

У науковій літературі існує велика кількість підходів до цієї проблеми, але більшість дослідників схиляється до думки, що головними причинами і джерелами інноваційних ідей є:

o потреби ринку, попит споживача;

o конкурентна боротьба на ринку, бажання одержати конкурентні переваги та максимізувати прибуток;

o підвищення престижу підприємства;

o пошук вирішення проблем, які виникають під час діяльності фірми;

o наслідування іншим організаціям, які впроваджують нову технологію;

o бажання виконавців поліпшити свою майстерність у конкретній діяльності;

o реалізація знань творчої особистості;

o поради консультантів у будь-який період реорганізації фірми;

o наукові відкриття, інтернаціоналізація науки;

o винахідництво;

o інтуїтивне уявлення про те, що нововведення може поліпшити діяльність організації.

Розглянемо основні з зазначених причин детальніше.

На думку аналітиків, однією з головних причин і одночасно джерелом інноваційних ідей є потреби ринку. Так, Т. Коно стверджує, що 72 % усіх ідей, які успішно втілюються на ринку, стимулюються саме попитом. Вибагливі споживачі змушують виробника не тільки підвищувати стандарти якості виробів, послуг, а й змінювати моделі, удосконалювати їх конструкцію, створювати нові. Результати цілої низки економічних досліджень підтверджують, що в середньому із 100 успішно реалізованих нововведень близько 75 - це відповідь на потреби споживача (ринок, замовлення від уряду, виробничі потреби самого виробника) і тільки 25 нововведень є результатом упровадження нових технічних ідей, які виникли в процесі проведення НДіПКР. Спонукальним мотивом для інновацій є зміни зовнішнього середовища, які ведуть до появи нових потреб або нових засобів задоволення вже існуючих потреб [27]. Тут доречно навести в якості прикладу наступні факти.

1. Літо в Японії жарке і вологе, квартири невеликі. Були потрібні побутові кондиціонери невеликих розмірів, компактні і безшумні. Це підштовхнуло японські фірми першими впровадити економічні роторні компресори в кондиціонерах.

2. Англійці обожнюють займатися садівництвом. Для задоволення цієї потреби англійські фірми випускають найкращий у світі садово-городній інвентар.

3. Вимоги суспільства щодо захисту навколишнього середовища зумовлюють розроблення електромобілів, нових типів пакувальних матеріалів, які можна повністю переробити для подальшого використання.

4. Загальна тенденція до старіння населення надихає на розробку нових концепцій оздоровлення людини, ведення домашнього господарства, індустрії розваг. Японська фірма "TOTO" запропонувала "розумний туалет", у якому використовуються біосенсорика і мікропроцесори з метою одержання даних для медичної діагностики.

5. Фірма "Sony" випустила на ринок відеоприлад, за допомогою якого діти можуть малювати кольорові картинки прямо на екрані телевізора. З погляду функціональних характеристик прилад має можливості комп'ютерної графіки.

Аналіз закордонного досвіду показує, що у 80-ті роки XX ст. в конкурентній боротьбі за світові ринки досягли успіху компанії (в основному японські), які виробляли традиційну, добре відому продукцію, але таку, що мала перевагу в якості товарів і собівартості їх виробництва. У XXI ст. перемогу в конкуренції здобудуть ті фірми, які зможуть фундаментально освоїти виробництво нової продукції, перспективні технології, нові методи роботи з ринком. Фірми дедалі більше застосовують нові технології, які використовуються як "наступальна зброя" для завоювання ринку. Окрім цього слід зазначити, що на сучасному ринку різко змінилися попит і психологія споживача.

Ефективно працювати на вітчизняному ринку вже недостатньо. Організації повинні орієнтуватися на міжнародні ринки і визначити конкурентну перевагу саме на міжнародному ринку і передусім на рівні тріади - країн Європи, Північної Америки і Японії.

Цей ринок нараховує близько 700 млн осіб (15 % населення земної кулі), проте на його частку припадає дві третини валового світового виробництва і приблизно 85 % купівельної спроможності. Отже, конкуренція і монополія - це ще два важливі чинники, сумісна дія яких спричиняє виникнення інноваційних ідей.

На будь-якому ринку конкуренти намагаються захопити найбільшу його частку. Оскільки фірми контролюють одна одну в досягненні цієї мети, то жодній не вдається заволодіти всім ринком. Цей процес змушує фірми працювати не тільки ефективніше, а й стимулювати нововведення для утримання лідируючої позиції у своїй ніші ринку чи проникати на нові ринки.

Фірма "Nike" (США) працювала у сфері виробництва спортивного взуття. У і 980 р. вона пропонувала ринку 140 моделей і контролювала майже 50 % ринку, випередивши такі відомі іноземні фірми, як "Adidas" і "Puma". Але попит на ринку змінився. Спортивне взуття стало користуватися популярністю не тільки в спортсменів-професіоналів. Скориставшись модою на аеробіку, суперниця "Nike" фірма "Reebok" почала набирати швидкість завдяки виробництву нової моделі взуття для заняття аеробікою і вийшла на перше місце в галузі, її частка на ринку досягла 27 %, а частка "Nike" зменшилася з 50 до 23 %.

Слідом за модою на аеробіку на ринку сталася ще одна зміна - спортивне взуття взагалі стало модним. І знову фірма "Reebok" швидко відреагувала на зміни й обігнала "Nike", вирвавшись уперед. До 1988 р. вона щорічно продавала взуття на 75 млн дол., тоді як "Nike" - лише на 50 млн. Але "Nike" не мала наміру відступати. Вона створила нову продукцію, звертаючи увагу на стиль і моду, і вже в 1990 р. "Nike" обігнала фірму "Reebok" на 30 %. "Reebok" залишилась позаду, але продовжувала нарощувати зусилля, витрачаючи близько 70 млн дол. на рекламу та розроблення нової моделі "Памп". У цей час на ринку з'явилась нова фірма "Л. А. Пар", яка стала лідером з виробництва жіночого спортивною взуття і посіла третє місце на ринку. Конкурентна боротьба триває і досі.

Достатньо розвивається і поглиблюється тенденція обміну науковими ідеями між фірмами, активного їх співробітництва з державними лабораторіями, створення науково-дослідної бази за кордоном. Як правило, фірми забезпечують прикладні дослідження і виготовлення експериментального зразка, а лабораторії - теоретичні дослідження. Ця взаємодія є причиною і джерелом інноваційних ідей. Наприклад, фірма "IBM" сумісно з "Bell Labs" і Массачусетським технологічним інститутом створили консорціум для технічної реалізації явища високотемпературної надпровідності, за відкриття якої вчені фірми "IBM" у 1987 р. одержали Нобелівську премію.

Найважливішим джерелом інноваційних ідей є творча діяльність людей, погляди яких виходять за межі традиційного підходу до вирішення проблем. Американський учений А. Залезник вважає, що творчість є досить рідкісним явищем. У корпорації творча активність залежить від наявності обдарованих людей, які здатні на нестандартне мислення. Тобто творчість слід розглядати як здатність відійти від штампів, догм і стереотипів мислення під час розроблення технологічного процесу, що в результаті дає новий спосіб виробництва існуючого продукту або новий продукт (інновацію).

Генераторами інноваційних ідей є новатори. До цієї категорії належать винахідники, раціоналізатори, тобто ті люди, які мають здібності, природний хист, обдарованість до певного виду діяльності, що розвивається під впливом певних умов, і бажання виразити своє бачення через створення новинки, новації. Головну роль у спонуканні творчої активності новатора відіграють як його внутрішні, так і зовнішні мотиви. При цьому свідома дія особистості завжди спрямована на певну мету, якої вона хоче досягти. Мотив і мета тісно пов'язані між собою. Мотив виступає як причина постановки тих чи інших цілей.

Слід зазначити, що взагалі будь-яка дія здебільшого спонукається не одним, а кількома мотивами, які перебувають у певній субординації - одні відіграють провідну роль і підпорядковують собі інші. Творчій діяльності новаторів притаманні свої особливості мотиваційної сфери.

Серед зовнішніх мотивів важливу роль відіграє система управління організацією, яка може пригнічувати талант або сформувати умови для його розквіту, розроблення та запровадження ним творчих ідей у життя. Крім цього, зовнішніми мотивами творчої активності є:

o попит у сферах споживання і виробництва на нові товари та послуги;

o досягнення науки і техніки.

Внутрішні мотиви спонукають творчих працівників до задоволення таких особистих потреб, як:

o самовираження шляхом реалізації свого потенціалу;

o належність до професійної групи (інженерного корпусу, науковців, винахідників);

<" визнання іншими членами організації, суспільства професіоналізму, компетентності, значущості особистості; матеріальна незалежність і впевненість у майбутньому; " забезпечення особистої безпеки.

Проте внутрішніх і зовнішніх мотивів недостатньо для синтезу оригінальної інноваційної, технічно здійсненної ідеї. Крім відповідних організаційних умов, необхідні індивідуальні якості дослідника, і, насамперед, натхнення, захопленість процесом творчості в пошуку рішень інноваційних ідей. Ніяке управління не зможе пробудити творчу силу, якщо немає натхнення і відсутні здібності до творчої діяльності.

Психологи розрізняють дві групи творчих особистостей: генераторів та трансформаторів ідей у конкретне рішення. Генераторам ідей притаманні такі якості:

o широкий світогляд;

o концептуальність мислення;

o багата уява;

o уміння подивитись на ідею з висоти "пташиного польоту";

o науково-технічний талант.

Якості можуть бути розвинені в результаті виховання, освіти, життєвого досвіду, програми особистого тренування спостереження, евристичних прийомів, які забезпечують пошук нових поєднань існуючих явищ.

Звичайно, наявність таланту зумовлена генетично. Він дається від народження. Праця може його активізувати, викликаючи в дослідника стан осяяння, інтуїтивного бачення шуканого рішення.

Як свідчить практика, для появи одного життєздатного інноваційного технічного рішення необхідно синтезувати деяку критичну масу ідей, що досягається певною організацією роботи цільових груп дослідників, які володіють необхідним творчим потенціалом. До таких груп, як правило, входять генератори ідей, аналітики, трансформатори ідей, що дає синергетичний ефект, зумовлений сумісною працею.

П. Друкер виокремлює сім джерел інноваційних ідей:

o раптові події для підприємства чи галузі (несподіваний успіх або несподівана зовнішня подія, несподівана невдача);

o неконгруентність - невідповідність між реальністю та уявленнями про неї;

o нововведення, що ґрунтуються па потребі технологічного процесу;

o раптові зміни в структурі галузі або ринку; демографічні зміни;

o зміни у сприйманнях, настроях та ціннісних настановах;

o нові знання.

Перші чотири джерела є внутрішніми і стосуються підприємства, а за своєю суттю це скоріше симптоми, що їх можуть відчувати працівники підприємства або галузі. Водночас вони є високо-надійними індикаторами змін, які можуть бути проведені з незначними витратами. Слід зазначити, що межі між ними розмиті; більше того, ці джерела часто перекривають один одного. Разом з тим кожне із зазначених джерел має свої характерні особливості. Розглянемо їх.

Несподіваний успіх - це не просто сприятлива можливість для нововведення, а вона сама зумовлює необхідність цих нововведень. Наприклад, великі сталеплавильні заводи морально застаріли. Виникла ідея створити міні-заводи.

Несподіваний успіх вивчається з метою виявлення інноваційних можливостей з допомогою таких запитань:

1. Яку користь дає використання несподіваного успіху?

2. До якого результату це при зведе?

3. Що необхідно зробити, щоб перетворити успіх в інноваційну можливість?

4. Як це зробити?

Прийняття рішення про нововведення завжди має ризик, оскільки необхідна певна структурна перебудова, яка може справляти значний вплив на функціонування всіх підрозділів організації. Тому вищій управлінській ланці належить важлива роль, насамперед як ініціатора такої перебудови. Найвище керівництво 1) визначає стратегію щодо нововведень; 2) формує концепцію структурної перебудови організації; 3) є ініціатором нововведень. Тому більшість вдалих інноваційних ідей висувається вищою управлінською ланкою. За даними Т. Коно, початкова ідея дуже успішних виробів надійшла саме від вищого керівництва: "Honda Civic", малотоксичний двигун "Хонда Cvcc", кварцовий годинник "Seiko", камери з автоматичним фокусуванням виробництва компанії "Коні-сі", копіювальна машина "Canon", оптичні волокна для передавання інформації компанії "Су.мітома" і т. п. Багато інноваційних ідей висувається спеціалістами функціональних відділів.

Несподівана невдача. Невдачі, на відміну від успіху, рідко проходять непомітно, їх неможливо ігнорувати, але як джерело інноваційних можливостей вони сприймаються рідко. Класичним прикладом невдачі може бути історія розроблення запам'ятовуючих пристроїв (ЗП) на циліндричних магнітних доменах (ЦіМД) фірмою "Texas Instruments*. Вона розробляла ці пристрої протягом семи років з надією завоювати частину колосального ринку напівпровідникових ЗП з довільною вибіркою (ЗПДВ). Проте керівництво фірми неправильно оцінило темпи прогресу в галузі ЗПДВ. До того моменту як 39 ЗП на ЦМД були підготовлені до виходу на ринок, ємність ЗПДВ настільки зросла, а вартість настільки знизилася, що виробники ЕОМ не захотіли переходити на інший вид пристроїв пам'яті. Розробка ЗП на ЦМД обійшлася фірмі в десятки мільйонів доларів.

Невідповідність між реальністю та уявленням про неї. Невідповідність - це розбіжність, дисонанс між тим, що є, і тим, що має бути. Це відповідний розрив (межа), який зумовлює необхідність проведення інновацій. Невідповідність пов'язана з нестабільністю, коли навіть невеликі зусилля можуть спричинити перебудову не тільки галузі виробництва, а й усієї соціально-економічної структури. Проте невідповідність не виявляється кількісно - це якісний показник. Розрізняють такі види невідповідностей:

o невідповідність між економічними реаліями суспільства. Наприклад, Україна бажає увійти до Європейського економічного простору, проте в сучасній національній економічній політиці немає чітко спланованої і спрогнозованої інноваційної стратегії держави в цьому напрямі;

o невідповідність між реальним становищем у галузі та планами підприємства;

o невідповідність між орієнтацією галузі та цінностями споживачів її продукції;

© внутрішня невідповідність у ритмі або логіці технологічних процесів.

Фірма "Дюпон" у 60-ті роки минулого століття була провідною у виробництві синтетичних матеріалів, які використовувались у виробництві шинного корду. Вона продовжувала інвестувати НДР у напрямі розвитку саме нейлону, не звертаючи уваги на те, що її головний споживач "Гудієр" відкрито стверджував, що шинний корд з поліестеру має перевагу. Скориставшись ситуацією, інша фірма - "Селанз" швидко випустила поліефірний корд. Як наслідок, "Дюпон" не змогла зайняти лідируючу позицію на ринку збуту. "Дюпон" зазнала невдачі не тому, що їй невідомі були технічні можливості поліестеру, а тому, що виходила з припущення буцімто тільки одна корпорація в спромозі контролювати темпи нововведень на ринку [41].

Нововведення, що ґрунтуються на потребі виробничого процесу. У цьому випадку причиною нововведення є необхідність удосконалення вже існуючого технологічного процесу (це може бути заміна слабкої ланки, перебудова виробничого процесу відповідно до нових вимог або коли необхідно додати якусь нову ланку, але без нових знань зробити це неможливо). Отже, для втілення в життя інноваційних рішень, які ґрунтуються на потребі виробничого процесу, необхідні такі умови:

o автономний технологічний процес;

o одна "слабка" або "відсутня" ланка в ньому;

o чітке визначення цілі;

o широке розуміння користі (вигоди) інноваційного пошуку;

o наявність необхідних нових знань і можливостей їх застосування, творчість.

Джек Кілбі, молодий інженер з фірми "Texas Instruments*, у 1958 p. винайшов інтегральну схему через сім років після початку ери транзисторів. Останні являли собою мініатюрні аналоги електронних ламп. Ці маленькі елементи необхідно було з'єднувати між собою дротами, щоб система працювала як єдине ціле. Чим складнішою була функція пристрою, тим більше компонентів необхідно було з'єднувати між собою. Була проблема - як це робити без дефектів і ефективніше? Д. Кілбі знайшов шлях з'єднання компонентів через інший елемент - кремній, який використовувався для транзисторів і який стало можливим використати і для інших компонентів, з'єднати їх без дротів. Таким чином відпала необхідність в упакуванні і розпакуванні кожного елемента, бо всі компоненти стали одним цілим [40].

Раптові зміни у структурі галузі або ринку. Інколи в ринкових чи галузевих структурах провідні виробники залишають без необхідної уваги швидко зростаючі сегменти ринку. Можливості зростання, що виникають в новій ситуації, рідко вписуються в існуючу ринкову політику. Тому інноваційно націлені компанії одержують широке поле діяльності. Слід зважати па наступні ознаки майбутніх змін у галузевій структурі.

1. Швидке зростання галузі. Якщо галузь розвивається швидше, ніж економіка в цілому, то можна передбачити, що її структура різко зміниться пізніше, тобто саме в той момент, коли обсяг виробництва в цій галузі подвоїться. З точки зору логіки зрозуміло, що коли справи в тій чи іншій компанії йдуть добре, то немає підстав для яких-небудь змін. Але досвід показує, що все старіє і успіх може перетворитися на невдачу, коли своєчасно не відчути нових тенденцій. Наприклад, керівництво "Сітроєна" і "Белл телефон систем" не змогли своєчасно усвідомити змін, які відбувались на ринку. В результаті їх потіснили більш енергійні та далекоглядні, але в минулому слабкі конкуренти.

2. Тоді, коли швидко зростаюча галузь подвоює свої потужності, вона вже, як правило, втрачає здібність адекватно оцінювати ситуацію на ринку.

Традиційний поділ ринку на сегменти більше не відображає реальності, він відображає лише історію. Проте більшість бачить галузь такою, якою вона була завжди, без урахування плинності часу, змін, які відбуваються непомітно. У цьому - пояснення успіхів багатьох фірм-новаторів.

Наприклад, компанія "Марс" "розворушила" увесь європейський ринок морозива, випустивши під своєю торговою маркою високоякісне шоколадне морозиво; фірма "Того" - лідер на японському ринку сантехніки, постійно пропонує споживачам нові товари. Одна з останніх і найуспішніших новинок - "розумний" унітаз, який дає змогу аналізувати рівень цукру і протеїну в урині користувача, вимірювати його кров'яний тиск, температуру і масу тіла.

1. Наступною ознакою, яка майже завжди показує на наближення структурних змін, є зближення технологій, які раніше вважалася цілком самостійними. Наприклад, телефон і ЕОМ, які використовуються в дистанційному зв'язку.

2. Галузь готова розпочати корінні структурні зміни, якщо інтенсивно змінюється напрям діяльності. Наприклад, компанія "Соні", працюючи над удосконаленням і мініатюризацією електронної техніки, започаткувала нову галузь портативних приладів для розваг.

Інноваційні компанії, використовуючи свій інноваційний потенціал, виходять на нові ринки, унаслідок чого постійно розширюється або змінюється сфера їхньої діяльності.

Демографічні зміни. Під демографічними змінами розуміють зміни кількості населення, його структури за статтю і віком, зайнятістю, рівнем освіти, доходів, за професійним складом. Такі зміни, як правило, однозначні і мають легко передбачувані наслідки.

Демографічні показники досить нестабільні, характеристики населення в наш час змінюються швидко і несподівано. Останніми роками в розвинутих країнах сталися суттєві соціально-демографічні зміни: o старіння населення; " зниження рівня народжуваності;

" збільшення тривалості життя;

o зростання кількості працюючих жінок;

o збільшення кількості розлучень і неповних сімей.

Ці та інші демографічні зміни безпосередньо впливають на стиль життя і форми споживання. Вони створюють нові сегменти ринку, що одночасно стимулює і визначає інноваційну діяльність підприємств, змушуючи їх працювати з метою створення нових товарів і послуг. Так, молодь частіше купує недорогі речі, керуючись при цьому модою і ціною, а не міцністю і якістю. Пенсіонери в благополучних країнах становлять основний сегмент ринку туризму. Міграція населення створює відповідні умови для підприємництва, розвитку регіонів.

Фірма "Мелвілл", яка торгує вроздріб взуттям, одягом і багато ще чим, зуміла передбачити можливі зміни, пов'язані з "бумом народжуваності" в 60-ті роки минулого століття. Фірма відкрила нові спеціалізовані магазини для юних покупців, одночасно розширила асортимент своїх товарів. Діяльність цієї фірми спочатку була дуже скромною і непримітною, але інноваційна політика фірми дала їй змогу через деякий час перетворитися на одне з найшвидше зростаючих і найлрибутковіших підприємств роздрібної торгівлі в Сполучених Штатах.

Таким чином, демографічні зміни являють собою високопродуктивне і високонадійне джерело інноваційнії" ілсй для тих, хто готовий виконувати самостійні практичні дослідження реальних ситуацій, аналізувати тенденції змін.

Демографічні зрушення в третьому тисячолітті за своєю сутністю можуть бути непередбачуваними. Але перед тим, як ці зміни відбудуться, проходить певний період, який цілком підлягає прогнозуванню. Якщо скорочується народжуваність і зростає смертність, то ці зрушення матеріалізуються через 10-15 років у структурі робочої сили. Нажаль, державні діячі та посадові особи, які наділені правом приймати рішення й обіймають відповідальні посади в державі, ще не позбулися хибного уявлення, що демографічні чинники змінюються повільно, та закривають очі на очевидні докази демографічних змін.

Зміни в сприйняттях, настроях та ціннісних настановах. Ці поняття фіксують позитивне або негативне сприймання будь-якого об'єкта чи явища. Як окремі люди, соціальні групи, так і суспільство в цілому тісно пов'язані з потребами (економічними, соціальними, етичними), змінами стилю життя, типу культури та світогляду людей.

Стиль життя - це певна модель поведінки, мислення, Соціо-психологічної активності індивіда, його специфічна виразність життєвиявлення і життєдіяльності. Жан-Жак Ламбен пропонує розглядати стиль життя як глобальний продукт системи цінностей особистості, її інтересів, спосіб проведення часу, споживання, тобто те, що вона вважає для себе важливим у навколишньому середовищі.

Існують певні методи аналізу стилю життя людей, за допомогою яких аналітики виявляють причини поведінки людей, їх ставлення до нововведень і взагалі до змін концепцій товару, послуг, здоров'я, сім'ї, роботи.

Більшість емпіричних досліджень стилю життя торкається аналізу таких складових, як активність, інтереси, погляди, соціально-демографічні характеристики людей.

За вказаними параметрами будують відповідні профілі (стереотипи) поведінки соціальних груп, що дає можливість виявити їх сприйнятливість до інновацій, орієнтацію і чутливість до нововведень, визначити зміни у формуванні соціально-культурних тенденцій. Наприклад, потяг до здорового способу життя підвищив попит на спортивні товари, натуральні продукти харчування, нетрадиційні методи лікування. Щоб задовольнити потребу, стали відкривати магазини "здорового" харчування, з'явилися фірми-новатори з виробництва харчових добавок. Масовим захопленням бігом підтюпцем скористалося багато компаній, які виготовляють спортивний одяг та взуття. Колосального успіху в 1983 р. в Сполучених Штатах Америки досягли фірми, які випускали кімнатні тренажери.

Ознакою змін у сприйняттях може бути також несподіваний успіх чи невдача.

У 1957 р. автомобіль "Едсель" компанії "Форд мотор" зазнав провалу на ринку. Цей автомобіль - кінцевий результат ретельно опрацьованої стратегії в американському автомобільному бізнесі. У розроблені цієї моделі були втілені новітні досягнення в галузі автомобілебудування з максимальним урахування потреб покупця щодо технічних характеристик і дизайну. Але автомобіль не продавався. Пошук причин провалу "Едсель" наштовхнув керівництво на думку, яка виявилася справедливою: у покупців відбулися зрушення у сприйняттях і ціннісних орієнтаціях, що негайно позначилось на ринковій ситуації. До цього часу ринок автомобілів був сегментований за рівнем доходів, тепер став сегментуватися за уподобаннями споживача.

Передбачення змін у сприйняттях, настроях споживача роблять інноваційні заходи дуже вдалими і своєчасними.

Нові знання (як наукові, так і ненаукові). Нововведення, які грунтуються на нових знаннях, мають певні особливості. Як правило, вони вирізняються довготривалістю визрівання, великим розривом у часі між появою нового знання і його доведенням до рівня технологічного використання.

Рудольф Дізель спроектував свій знаменитий двигун ще в 1867 р. Це був революційний винахід, але тільки в 1935 р. американець Ч. Каттеринг зробив можливим його використання. Потрібно було зібрати воєдино цілий комплекс наукових знань, починаючи із XVII ст., щоб зробити можливим появу ЕОМ. Часовий розрив між появою відкриття і його практичним опануванням характерний не тільки для науково-технічного нововведення, а й для інновацій, в основі яких лежать нові знання, що не стосуються науки і техніки. Наприклад, теорію підприємницького банку розробив Клод Анрі Сен-Сімон зразу після закінчення наполеонівських війн. За ідеєю Сен-Сімона банкір повинен "інвестувати", тобто створювати нову можливість для зростання багатства. Ця ідея була реалізована тільки в 1852 р. - послідовниками Сен-Сімона був створений перший підприємницький банк "Кредит Мобільє" і тим самим вони започаткували народження фінансового капіталу.

Часовий розрив між новими знаннями і нововведеннями, що ґрунтуються на цих знаннях, на думку П.Друкера, внутрішньо властивий природі знань. Водночас зовнішні кризові явища здатні скоротити період реалізації нових знань у створенні нововведень. Наприклад, друга світова війна прискорила створення атомної зброї.

Наступною характерною рисою інновацій, які ґрунтуються па нових знаннях, є те, шо вони, як правило, будуються на конвергенції декількох видів знань. Наприклад, в основі розробки літака братами Райт лежать два відкриття: винахід двигуна, який працює на бензині, і відкриття у сфері аеродинаміки. Комп'ютер є-дитям конвергенції п'яти різних відкриттів: у галузі математики - двоїста система обчислення, математична логіка, впровадження перфокарти, розроблення програмного забезпечення і принципів зворотнього зв'язку.

Отже, поки не з'єднаються воєдино всі необхідні знання, тобто науково-технічні досягнення, потреби часу, можливість використання знань - інновації неможливі.

Розглянуті джерела та причини інноваційних ідей мають різне значення, але всі їх потрібно систематично аналізувати і брати до уваги під час розроблення нововведень. Проведення досліджень у багатьох галузях слід націлювати на знаходження і використання нових оригінальних ідей. Для цього необхідно накопичувати інформацію про використання вже існуючих нововведень, їх поширення та успіх чи занепад на ринку.

3.1. Оцінка інноваційних ідей
3.2. Розроблення і впровадження нового товару на ринок
Розробка конструкторського задуму товару
Аналіз можливостей виробництва і збуту
Виготовлення товару
Випробування товару в ринкових умовах
Розгортання комерційного виробництва товару
3.3. Визначення якості товарів та послуг
Розділ 4. Управління якістю товарів та послуг
4.1. Визначення рівня якості продукції