Ціни і ціноутворення - Шкварчук Л.O. -
7.8. Особливості укладання зовнішньоторговельних контрактів

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності потребує від сторін укладання угоди про обов'язки та права щодо даного виду діяльності. Ця угода в практиці міжнародної торгівлі називається контрактом. Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України.

Регламентація торговельних відносин розпочалася давно. Наприклад, у 1953 році Міжнародна торговельна палата підготувала Міжнародні правила тлумачення термінів "Інкотермс". Зараз є чинною вдосконалена публікація Правил у редакції від 2000 року.

У світовій практиці широко застосовують типові контракти. Так, у США 47 % асоціацій імпортерів та 59 % асоціацій експортерів використовують їх у міжнародній торгівлі. Партнери домовляються про об'єкт, ціну, кількість, якість та строки. Решта умов — типові. їх розробляють об'єднання промисловців та підприємців, асоціації, федерації, спілки (союзи), торговельні палати, біржові комітети та інші, враховуючи при цьому міжнародне законодавство. Для членів цих угруповань виконання таких вимог є обов'язковим. Подібне вже поширюється і в Україні. Згідно з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) є матеріально оформленою угодою двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямованою на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

У вересні 2001 року Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції видало наказ №201 від 06.09.2001 p., яким затвердило Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що має характер рекомендації. Проте типові контракти, уніфіковані умови купівлі-продажу, поставки, перевезення, страхування, розрахунку тощо, з одного боку, значно спрощують процес укладання комерційних міжнародних угод, а з іншого — не враховують особливості національного законодавства контрагентів.

Зовнішньоекономічний контракт зазвичай складається з таких елементів:

Назва документа ("договір", "контракт", "угода" тощо). Зазначається також вид договору (контракту, угоди), а саме: купівля-продаж, міна, поставка складних технічних виробів і т.і.

Місце укладення контракту. Його треба визначати чітко, оскільки від цього залежить, правом якої країни регламентуються правові відносини між контрагентами під час укладення та виконання умов міжнародного контракту. Сторони можуть домовитися також про те, що вони використовують право третьої країни.

Дата укладення та набуття контрактом чинності.

Преамбула. Зазначають повні найменування фірм (підприємств) контрагентів та їхні скорочені назви, які використовуватимуть у тексті договору (контракту), а також основні документи, на підставі яких діють сторони під час укладення договору (контракт): статут, статутний договір тощо.

У преамбулі визначаються особи, які мають право підписувати цей контракт, а також зміни та доповнення до нього. Повноваження представника на укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини). Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту). Про це робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту). Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація) балансується іще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг). У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки. Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати: усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини на готову продукцію; кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологічних втрат сировини; втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.

Кількість. Обумовлюють одиницю виміру товару (у тоннах, кількості місць, штуках тощо). У технічних нормативах зовнішньоекономічної діяльності передбачені одиниці вимірювання всіх товарів. їх і застосовують. Як правило, існує посилання на документи, що засвідчують кількість товару, — коносамент, транспортну накладну, сертифікат кількості та інше.

Якість. Визначають її згідно з певними вимогами, стандартами. Як правило, якість товару повинна відповідати сертифікату якості виробника. Може бути зазначений момент проведення перевірки якості — перед навантаженням, після доставки тощо.

Якщо немає можливості під час приймання-передачі товару перевірити його якість, як, наприклад, потужність двигуна, це зазначають у контракті, обумовлюючи термін, протягом якого (після введення в експлуатацію) її буде визначено.

Можливий варіант, коли існують певні державні регламенти щодо якості імпортних товарів. Наприклад, термін придатності медикаментів на момент митного оформлення в країні імпортера не повинен бути менше 80% від загального терміну придатності.

У цьому розділі також може бути обумовлено, що перевірку якості товару доручають незалежним експертним установам.

Гарантії та претензії. Постачальник повинен надати гарантію на свою продукцію на певний строк, протягом якого він безумовно приймає претензії щодо якості, кількості, комплектності тощо. Тому мають бути визначені строки, умови і спосіб надання гарантій та отримання (подання) претензій.

Строки дії контракту. Як правило, контракт набирає чинності здати його підписання (якщо сторони недомовляються про інше).

Варто зауважити, що в деяких випадках без відповідної реєстрації договору (контракту) в певному державному органі він не може набрати чинності. Для виконання певних умов окремих контрактів необхідно одержати відповідні дозволи, ліцензії тощо. Зазначені обставини впливають на строки виконання договору (контракту).

У багатьох контрактах чітко не обумовлений кінцевий строк реалізації. Інакше кажучи, контракт діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У цьому розділі також визначають, за яких умов дію договору (контракту) може бути продовжено.

Інформування та звітність. Сторони можуть встановлювати порядок взаємного інформування про виконання або про готовність виконання певних дій, спрямованих на виконання договору (контракту). Ними можуть бути: готовність товару до відвантаження, наявність коштів для проведення розрахунків, митне оформлення вантажу, оформлення акта приймання-передачі та інше.

Ціна. Може бути зазначено різні види цін: за одиницю товару, перевезення, навантаження, перевантаження, розвантаження, партії товару, договору, загальна вартість товару з урахуванням податку на додану вартість, інших податків та зборів.

Необхідно враховувати, що ціни можуть формуватись із кількох показників, а ці показники можуть виражатись у різних грошових одиницях.

Винагорода. Її передбачають за надання різних послуг: дострокова поставка товару, швидке оформлення дозвільних документів, надання додаткових послуг — фрахт судна, страхування (перестрахування) вантажу тощо.

Розрахунки та платежі. Чітко зазначають найменування валюти, форму та строк розрахунків, штрафні санкції тощо.

Упаковка та маркування. Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення. $

Що ж стосується маркування, наводять стандартні міжнародні вимоги до його нанесення. Існують також стандарти стосовно переліку інформації маркування: покупець, продавець, вантажовідправник, вантажо - отримувач (їх адреси), номер договору, номер місця, вага нетто, вага брутто, розміри упаковки або тари. До специфічних маркувань належать: "Обережно! Скло", "Верх" тощо.

Умови транспортування. Передбачають порядок відвантаження, навантаження, транспортування, перевантаження, розвантаження. Якщо транспортування відбувається у різні способи (автомобільним, авіаційним, залізничним, морським, річковим транспортом), визначають місця перевантаження (перевалки) та зберігання між процесами транспортування.

Слід також зазначити умови супроводження вантажу, спосіб та строк підтвердження їх виконання або невиконання.

Велике значення приділяють належному оформленню супроводжувальних транспортних, митних та вантажних документів.

Представництво. З метою оперативного прийняття рішень при виконанні договору (контракту) сторони можуть призначати своїх представників (фізичних чи юридичних осіб).

Такі представники повинні мати відповідні письмові повноваження для виконання конкретних дій (контролю за якістю продукції, своєчасністю виконання робіт та їх якістю, контролю за якістю матеріалів, що використовуються для створення кінцевого продукту, і т.і.). Вони також мають право підписувати відповідні документи.

Базисні умови поставки. У цьому розділі зазначають базисні умови поставки відповідно до ІНКОТЕРМС, які визначають обов'язки сторін щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої. Завдяки конкретизованим у цьому розділі умовам можна легко визначити, які саме витрати та до якого моменту будуть нести контрагенти. Це також стає основою для вартісного визначення і відображення вартості товару.

Для розмежування витрат за міжнародним економічним контрактом використовують базисні умови поставки. В угодах купівлі - продажу значне місце посідає обговорення транспортних питань, страхування, експедиторської діяльності, сплати мита, зборів тощо. Сьогодні міжнародна торговельна практика виробила різноманітні типи базисних умов поставки товарів на основі цих факторів. Врахувавши конкретні умови ІНКОТЕРМС, можна передбачити не лише загальну митну вартість товарів, а й витрати, що включаються до ціни товару або виключаються з неї, незалежно від того, хто їх зазнає. Для цього треба визначити, яких саме витрат зазнає окремо покупець та окремо продавець. А вже відповідно до цього попередньо обчислюють суми нарахування та сплати мита, митного збору, акцизу і ПДВ.

Інспектування та випробування. У разі, коли об'єктом міжнародної економічної операції є виробниче обладнання, переробний комплекс тощо (те, що потребує випробування перед введенням у дію), застосовують цей розділ контракту.

Приймання-передача. Визначають порядок проведення приймання-передачі, час та осіб, які матимуть право підписувати відповідні документи. У цьому розділі також обумовлюють критерії, за якими комісія здійснюватиме приймання — за якістю, за кількістю та інші. Можливе посилання на строки та результати попереднього інспектування обладнання, що передбачалося попереднім розділом.

Супровідна технічна та інша документація. Будь-який товар, який підлягає митному оформленню у разі перетину митного кордону, повинен мати відповідні супровідні документи, що засвідчують його походження, якість, кількість, відповідність стандартам, інші якості, підтверджені сертифікатами відповідності, фітосанітарним, ветеринарним контролем тощо.

Наприклад, складний технічний виріб повинен мати технічну документацію щодо монтажу, налагодження, запуску, експлуатації, технічного обслуговування, модернізації, реконструкції. Перелік такої документації наводять у цьому розділі договору (контракту).

Технічне обслуговування. Цей розділ, як і попередній, призначено в основному для складних технічних виробів та об'єктів будівництва. У ньому регламентують строки та порядок проведення профілактичного обслуговування, поточного ремонту, передбачають витрати на проведення цих робіт та порядок їх відшкодування сторонами.

Страхування.

Переуступка (цесія). Як правило, сторони зобов'язуються не передавати свої права та обов'язки за договором іншим особам. Однак у разі потреби вони можуть передбачити можливий варіант передачі прав іншій фізичній чи юридичній особі.

Звільнення від зобов'язань. У міжнародній економічній діяльності можуть статися непередбачувані події, що абсолютно не залежать від контрагентів (запровадження або збільшення ставок мита, зростання внутрішньої ціни на товар тощо). Тому сторони договору (контракту) домовляються проте, що вони звільняються від компенсації збитків один одному в зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за контрактом, якщо сторона доведе, що це сталося не з її вини.

Форс-мажор. Передбачають можливі випадки появи обставин непереборної сили, які перешкоджають належному виконанню умов контракту: повінь, пожежа, землетрус, епідемії, військові конфлікти, терористичні акти, страйки, громадянська непокора тощо. У разі таких подій сторона, що потрапила під їхній вплив, повинна інформувати іншу сторону про факти, що перешкоджають виконанню контракту. Тоді строк виконання контракту може бути перенесений на інший час без застосування санкцій до такої сторони договору (контракту).

Зміни та доповнення до контракту. Зазначають про можливість (або неможливість) внесення змін та доповнень до контракту.

Якщо сторони домовилися про те, що до договору (контракту) може бути внесено зміни, вони визначають, в який спосіб та за яких умов це здійснюватиметься.

Наприклад, у контракті на будівництво зміни пов'язані з обсягом будівництва або технічною характеристикою конструкції. Тоді може бути обумовлено, в якому обсязі (у відсотковому відношенні або грошовому вираженні) можна вносити зміни без взаємного погодження сторонами.

Розірвання та припинення контракту. У разі, коли одна зі сторін не виконує взяті на себе зобов'язання або неналежно виконує їх, інша сторона має право звернутися до неї з пропозицією про припинення або розірвання контракту.

У договорі (контракті) передбачають випадки, коли він може бути припинений або розірваний, строки і способи документального підтвердження та оформлення цього.

Обмеження прав за контрактом. У цьому розділі чітко та однозначно визначають, на що ніколи не може претендувати кожна зі сторін угоди (наприклад, на передачу своїх прав третій особі).

Порядок виконання контракту. Встановлюють порядок виконання контракту, тобто послідовність та строки.

Відповідальність сторін. У контракті передбачають відповідальність, яку несуть сторони у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань.

Конфіденційність. У багатьох випадках сторони не зацікавлені у розголошенні своєї діяльності. Тому вони домовляються про конфіденційність інформації.

Вирішення спорів та застосування права. Іноді сторони не можуть дійти згоди щодо вирішення деяких питань. Тоді визначають, хто вирішуватиме їх. Як правило, це — арбітражний (третейський) суд. У цьому розділі контракту також встановлюють, за законодавством (правом) якої країни вирішуватимуться неврегульовані питання.

Прикінцева частина контракту. Встановлюють, в якій кількості оригінальних примірників укладено контракт; скільки примірників отримає кожна зі сторін і для чого (для отримання ліцензії на експорт у державному виконавчому органі тощо).

Слід також зазначити, якою мовою або мовами написано текст контракту і яка з них має пріоритет.

Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін. Наводять повні юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити (номери рахунків, назву банку) сторін договору.

Додатки. Додатки є невід'ємною частиною контракту. Вони можуть містити будь-яку інформацію, що деталізує порядок виконання контракту, уточнює або змінює спосіб виконання зобов'язань та інше.

Наприклад, контракт на переробку давальницької сировини може мати чотири додатки:

повний опис давальницької сировини;

повний опис готової продукції;

технологічну карту переробки (кожного етапу);

калькуляцію собівартості.

Наведений перелік умов контракту не є вичерпним.

Отже, керівники відповідних підрозділів підприємства (відділ постачання, відділ маркетингу, бухгалтерія, транспортно-експедиційна служба тощо) повинні брати безпосередню участь в опрацюванні умов зовнішньоекономічного контракту. На практиці це досягається шляхом попереднього погодження та візування проекту контракту, особливо якщо такий вид діяльності здійснюється вперше або договір укладають з новим іноземним партнером.

Договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорі в України. Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображається в умовах договору (контракту).

7.9. Сертифікат походження в зовнішньоекономічній діяльності
Сертифікат Форми EUR.1
Сертифікат форми EUR.2
Сертифікат походження товарів Форми APR
Сертифікат на текстильну продукцію
7.10. Митна політика інших країн
Тема 8. Умови постачання товарів у зовнішній торгівлі
8.1. Умови "ІНКОТЕРМС"
8.2. Особливості визначення митної вартості товарів із застосуванням умов "ІНКОТЕРМС"
8.3. Оптимізація умов постачання