Основи менеджменту - Федоренко В.Г. -
Керівництво

На державному рівні плануванню надається недостатня увага, що підтверджується значними розбіжностями у планових і фактичних показниках соціально-економічного розвитку країни. До них можна віднести і хронічне падіння виробництва ВВП при щорічних планових показниках його зростання, і хронічна невідповідність планових і фактичних доходів населення країни, витрат державного бюджету в цілому і окремо за його статтями. Значні відхилення від того, що планується мати, і що фактично є - це наслідки дуже низької якості роботи вищих управлінських структур держави, незнання ними реальної ситуації і відсутність прогнозу соціально-економічного розвитку країни.

Організація

Організація держави (структур управління і господа­рювання) сьогодні знаходиться на низькому рівні. У державному апараті управління зайнято більше людей, ніж у сфері виробництва, але це ненормальна ситуація, і Україна цього собі дозволити не може. Необхідно створити оптимальну, зрозумілу і просту структуру державного управління без зайвих ланок і працівників. Відповідальність за створення такої структури лежить на вищих керівниках країни.

Мотивація

Мотивація до продуктивної праці в суспільстві дуже низька через високі податки, зростання інфляційних процесів, значну затримку у виплаті заробленого, падіння вартості праці більшої частини працездатного населення. В суспільстві, де праця не цінується і набуває форми вимушеної необхідності, основним мотиваційним чинником виступає конкуренція у можливості трудитися, тобто у праці, відповідній знанням, здібностям і можливостям людини.

Контроль

Контроль державних структур управління практично відсутній. При,рейтингу вищих керівників у суспільстві 35% держава у цей момент не має змоги замінити їх іншими, здібними, компетентними керівниками. В Конституції України відсутній механізм контролю суспільством своїх керівників, механізм ланцюгової підконтрольності і взаємозалежності законодавчої, виконавчої і судової влади, а також механізм їх самоконтролю. Нині безконтрольність законодавчої і виконавчої влади та повна залежність від них судової влади, а також невизначеність функцій президентської адміністрації призвели до найповнішого беззаконня і безвідповідальності в структурах державного управління. Без контролю суспільством управління втрачає цивілізовані форми, і суспільство перетворюється на слухняного раба своїх керівників, що неподільно і безмежно володарюють і привласнюють.

Керівництво

Керівництво - це уміння організувати роботу так, щоб досягнути мети організації, використовуючи знання, талант і здібності керівних управлінців, як направляючої сили, і можливості суспільства, як рушійної сили. Нині направляючої сили в українському суспільстві якраз і немає. Особисті інтереси і добробут української еліти взяли верх над інтересами і добробутом суспільства. Через низьку якість знань керівників і їхніх радників втрачаються нитки цивілізованого управлінням суспільством, процвітають вседозволеність при владі і анархія в суспільстві, соціальна напруженість і незадоволеність владою ростуть. Рейтинг вищих керівників країни не більший 20% серед опитаних респондентів. Кризова ситуація в Україні не тільки не поліпшується, але ще більше ускладнюється. Все це результат або, швидше за все, безрезультатність керівництва країною.

Виходячи з вищезазначеного, сформулюємо основні завдання, які необхідно вирішити українському суспільству, використовуючи управлінську науку:

1. Чітко визначити мету і спрямування країни.

2. Розробити і прорахувати варіанти шляхів досягнення поставленої мети і вибрати один, найреальніший і оптимальний.

3. Удосконалити структуру управління державою:

а) спростити, зробити її зрозумілою і оптимальною;

б) зосередити увагу на якості управлінських кадрів при їх підборі і відборі; створити середовище для їх становлення та професійного зростання на основі новітніх досягнень управлінської науки;

в) розробити механізм відстеження і відбору кадрів для роботи в державних та муніципальних структурах управління, а також систему визначення рівня професійної підготовки, знань, здібностей і особистих якостей;

г) чітко розділити функції, мету і завдання виконавчої, законодавчої і судової влади, поставивши за основу розділення закон і законність;

ґ) запровадити систему контролю, взаємоконтролю і само­контролю всіх гілок влади, використовуючи як основний контроль - контроль суспільства (основу системи народовладдя).

4. Всі перетворення в суспільстві направити на користь і благо не окремих осіб і груп, а всього суспільства, члени якого можуть і хочуть продуктивно працювати.

5. Позики міжнародних організацій використовувати тільки на відновлення конкурентоспроможності виробництва на основі інноваційних технологій, а не направляти їх на спекулятивні операції і фіктивну підтримку національної валюти. Оновлення виробництва і виробничих відносин, впровадження сучасних інноваційних технологій - основні напрями використання позикових засобів. Основа макроекономічної стабільності - це насамперед стабільне зростання суспільного виробництва.

Сучасні науковці зійшлися на думці, що ввести Україну в коло високорозвинутих постіндустріальних країн може тільки інноваційний шлях розвитку вітчизняної економіки. Проте, як показала практика, лише самого усвідомлення цієї істини недостатньо, щоб ідею було втілено в життя.

Граничний рівень інноваційної моделі національної економіки, тобто забезпечення її зростання завдяки технологічним нововведенням, розвитку управлінської науки, експерти оцінюють щонайменше у 40 відсотків, тоді як в українській економіці він, за оптимістичними оцінками, не перевищує 10 відсотків, а за реальними - 5 відсотків.1

Щоб перевести економіку України на інноваційний шлях розвитку потрібні відповідні структурні зміни у промисловій і науково-технічній, в бюджетній і податковій політиці, управлінській сфері держави, у меті і результатах господарської діяльності галузей і підприємств, діяльності законодавчої влади, органів управління.

Розділ 2. Функціональні засади менеджменту
2.1. Сутність і види функцій менеджменту
2.2. Планування як пріоритетна функція менеджменту
2.3. Організаційна функція менеджменту
2.4. Мотиваційна функція менеджменту
2.5. Контрольна функція менеджменту
2.6. Координаційна функція менеджменту
2.7. Інформація та комунікації у менеджменті: сутність, види та значення
2.8. Управлінські рішення: сутність, види та процес прийняття
Розділ 3. Організація як об'єкт управління