Управління людськими ресурсами - Воронкова В.Г. - 9.3. Культура підприємства; теоретико-методологічні засади

Поняття "культура підприємства" охоплює різні реальності і різні визначення. А. Кребер і С. Клукхольм (1952) приводять 164 визначення культури:

• деякі вважають культуру як ритуали і символи, що складають своєрідність людської спільноти;

• для інших — сутність культури;

• для третіх — система цінностей керівників;

• для четвертих — все те, що в організацію не можуть виразити по-іншому.

Культура організації — це зведення найбільш важливих положень діяльності організації, що зумовлюються її місією і стратегією розвитку, знаходять вираження в сукупності соціальних норм і цінностей організації.

Внутрішніми складовими культури організації є наступні характеристики:

• прийнята система лідерства;

• стиль вирішення конфліктів;

• діюча система комунікації (спілкування);

• стан індивіда в організації;

• прийнята символіка (лозунги, організаційні табу, ритуали). Зовнішніми складовими є наступні:

• споруда організації;

• її дизайн;

• розташування;

• меблі;

• кімнати прийому;

• наявність фірмового одягу для працівників.

В контексті всіх видів культури виокремлюються:

• споживацька культура;

• бюрократична культура;

• партисипаторна культура.

В складній ситуації, коли необхідно реагувати швидко, підприємства і їх керівники можуть надіятися на ефективні концепції, яка може ними визначатися, мобілізуватися, усунути перешкоди і суперечності між різними категоріями персоналу і реалізації місії підприємства, тобто на мотивуючу роль культури. Для інших культура пов'язана із стабільністю організації, яку керівники бажають зберегти: це захисна роль культури. Для дослідників культура — це напрямок удосконалення теорій організації, які без врахування культури не можуть бути всебічними, комплексними. Статус до змін в організації набуває "цінності", що з нею пов'язано: зміни, любов до змін, устремління до змін. Необхідність змін, що часто сприймаються навіть при здійсненні процесів інформатизації чи підвищення якості; зустрічає багаточисельні перепони: невпевненість, страх, хвилювання, породжені змінами, керівники відчувають постійні з однієї сторони, культура сприяє успіху і розвитку організації, а з іншої — слід розрізняти три принципових обмеження, пов'язаних з цими процесами.

Розібратися в індивідуальній культурі завжди корисно. З однієї сторони, організаційна культура не персоніфікована, а відноситься до колективних феноменів, пов'язаних з функціонуванням всієї організації. З іншої сторони, культура не пов'язана з почуттям провини. Працювати над культурою — це аналізувати причини і закони явищ, пояснювати все те, що відбувається в організації; цікавитися рекурентними (періодично повторюваними проблемами). Різні напрямки менеджменту все більше і більше звертаються до концепцій культури. З точки зору стратегії, культура є об'єктом діагностики і фактором, що впливає на успіх розвитку; маркетинг цікавиться комерційною культурою підприємства.

Культура — це засіб вирішення проблем — комерційних, фінансових, економічних, соціальних, духовних, психологічних, адміністративних, організаційних.

Культура як діяльність

Вона базується на знаннях, вміннях, навичках, досвіді і є результатом особистого вкладу того, хто її проводить. Для її визначення достатньо чотирьох характеристик:

• вона передбачає технічні знання в різних сферах управління, в сферах зв'язків з зацікавленими сторонами і циркуляції потоків в організації;

вона вписується в стратегію підприємства, яке має свої кадри і свої орієнтири;

• вона базується на персональній компетенції, пов'язаної з вирішенням проблем і аналізом ситуацій;

• вона передбачає етичні обов'язки зі сторони менеджера, який здійснює свою діяльність в рамках концепції особистої відповідальності за людей. Культура може привести до підвищення ефективності за рахунок:

• розширення знань про реальну ситуацію в організації. Розуміння соціального клімату, аналіз компетентності, аудит систем оцінки результатів, управлінський контроль стають зовсім іншими після проходження фільтра культури;

• культура стратегічних рішень покращує діагностику і реалізацію планів, вона дозволяє тестувати перспективність рішень і прогнозувати, які з них мають шанси на успіх, а які — ні;

• увага до культури сприяє зростанню показників інтелектуального рівня і раціональності організації, усвідомленому прийняттю змін;

• культура є колективним надбанням, так як включає в себе комплекс цінностей, створених групою;

культура є першоосновою відносин, а, отже, і підвищення ефективності, так як вона формує уявлення; з культурою може асоціюватися певна концепція діяльності підприємства, його спеціалізації чи ефективності.

Типологія організаційних культур

Організаційні моделі і культури можуть бути:

• закритими;

• випадковими;

• синхронними;

• відкритими.

Поняття "організаційна культура", як підкреслювалося, означає складний комплекс припущень, які бездоказово приймаються всіма членами колективу і визначають загальні рамки поведінки. Філософія і ідеологія управління, очікування, норми, що приймаються більшою частиною співробітників, все це регламентує поведінку людини і дає можливість прогнозувати її поведінку в критичній ситуації.

Структура організаційної культури підприємства включає:

1) припущення, яких дотримуються члени організації в своїй поведінці і діях;

2) цінності, яких дотримується індивід;

3) символіку — слогани, символи, легенди, міфи, символіку. Організаційна культура має три рівня:

Перший рівень — поверховий ("символічний") — це об'єктивна організаційна культура, зовнішні прояви якої можливо спостерігати.

Другий рівень ^"підповерховий — це суб'єктивна організаційна культура, яка потребує обговорення (цінності і вірування).

Третій рівень — глибинний — це базові установки, які важко усвідомити навіть самим членам організації без спеціального зосередження на даному питанні.

Можливість збереження існуючої організаційної культури залежить від ЇЇ рівня, який виражається такими показниками:

1) кількість "адептів" організаційної культури;

2) визначеність, обгрунтованість варіантів поведінки. Методи підтримки організаційної культури:

• поведінка менеджера;

• об'єкти і предмети уваги зі сторони керівництва;

• реакція керівництва на поведінку працівників у критичній ситуації;

• моделювання ролей і навчання;

• критерії визначення винагороди і статусів;

• критерії прийняття, просування і звільнення;

• організаційні символи і обряди.

Таблиця 9.3

Коротка характеристика типів організаційних культур

Закінчення таблиці 9.3

Таблиця 9.4

Зв'язок організаційних культур І управлінських форм

Таблиця 9.5

Характеристика основних типів організаційних культур

Організаційна культура:

• різні уявлення, метафори, символи, історії, легенди, своя мова (терміни, місцевий сленг);

• цінності, норми, принципи, ритуали, система заохочування;

* вплив формального і неформального в організації;

* зовнішнє оточення, дизайн в організації.