Педагогіка вищої школи - Туркот Т.I. - Імідж педагога з позицій гештальтпсихології

З точки зору гештальтпсихології теоретичне моделювання іміджу можна здійснювати за наступною логікою.

Якщо є образ (людина, споруда, інституція тощо), який має певні деталі, що передусім "кидаються у вічі", то решту ліній образу, згідно з принципом цілісності, уява людини домалює сама: o спочатку на несвідомому рівні виникає враження (інсайт), а при залученні компонентів логіки виникне певна установка і відповідне ставлення до цієї людини чи об'єкта (рис.ЗЗ).

Особистий імідж викладача у внутрішніх і зовнішніх проявах складається з багатьох компонентів, серед яких особливо важливими є:

o професіоналізм і компетентність;

o ерудиція;

o творча енергія;

o високий рівень загальної та педагогічної культури;

Схема процесу сприйняття людини чи об'єкта та формування Ставлення до них (за B.C. Лошицею)

Рис. ЗЗ. Схема процесу сприйняття людини чи об'єкта та формування Ставлення до них (за B.C. Лошицею)

o психологічно-індивідуальні якості (здібності до емпатії, чуйність, здібності до рефлексії, доброзичливість, уміння запобігати конфліктів, здатність дотримуватися постулатів древньоримського права "Людина - річ священна");

o міцне фізичне і психічне здоров'я;

o зовнішня естетична привабливість (бездоганна охайність; доцільні до ситуації та елегантні одяг і взуття, прикраси; помірний макіяж, впевнена хода, привітна посмішка і т.п.).

З позиції гештальтпсихології імідж особистості, як цілісна структура, має зовнішню форму і внутрішній зміст (рис.34), які повинні "підганятися" одне до одного, прагнути до відповідності, бути у динамічній рівновазі

Загальна структура іміджу особистості

Рис.34. Загальна структура іміджу особистості

У прояві особистісних рис людини (її внутрішнього змісту) важливе місце посідає тактика спілкування. Нагадаємо, що найбільш загальними вимогами до тактики педагогічного спілкування, яка сприяє професійному успіху викладача ВНЗ, є:

o доброзичливість;

o необхідність володіння різноманітними варіантами поведінки в однотипних ситуаціях і вміння оперативно користуватися ними;

o вміння слухати і чути співрозмовника;

o вміння використовувати механізми психологічної взаємодії (візуальний контакт, ефективне використання засобів невербального спілкування та ін.);

o прояви та підкреслення поваги до особистості співрозмовника.

У педагогічному спілкуванні бажано не допускати конфронтації, а тим більше - конфліктів. Відомі фахівці в галузі психології спілкування (Д.Карнегі. В.А. Кан-Калик та ін.) зауважують, що при конфронтації спілкування ніколи не буває успішним, обов'язковими є психологічні збитки. Безперечно, можливі дискусії, різні погляди наукових опонентів на принципові позиції, але вони не повинні призводити до глибоких протиріч, протистояння, образ. Бажана модель ефективного спілкування запропонована на рис.35.

За фазою підготовки (ФП) до спілкування йде "комунікативна атака" (І фаза), метою якої є організація ефективного спілкування. Психологічне налаштування на конструктивне спілкування повинно відбуватися тільки в позитивному емоційному забарвленні (І фаза -"+").

Модель ефективного спілкування

Рис.35. Модель ефективного спілкування

II фаза містить висловлювання критичних зауважень, дискусії (можливий перебіг як у позитивному режимі (11+) так і в умовно негативному (II-), коли йде критика точок зору, висловлюються зауваження тощо). Важливою умовою забезпечення результативності перебігу цієї фази є правило "ЗК": коректність, коректність і ще раз коректність.

ІІІ фаза - завершення спілкування, яка обов'язково повинна здійснюватися в позитивному режимі (Ш+). Слід пам'ятати, шо "залишкове" психологічне враження завжди повинно бути тільки позитивним (так званий "ефект Штірліца", коли запам'ятовуються насамперед останнє враження і останні слова).

Завершальною фазою спілкування, яка сприятиме накопиченню індивідуального досвіду успішних педагогічних комунікацій та розвитку комунікативних здібностей викладача, повинен бути самоаналіз (СА) комунікативної діяльності, узагальнення досвіду спілкування і усунення його невдалих варіантів.

Як свідчать психологічні дослідження (В.А. Кан-Калик та ін.), у повсякденній практиці педагогічного спілкування мають місце моделі поведінки, які негативно впливають на особистий імідж викладача, тому їх використання небажане в професійній діяльності. Для попередження можливих помилок у спілкуванні, проаналізуємо деякі можливі моделі негативної комунікативної взаємодії.

o Модель "Монблан". У спілкуванні викладач уникає особистісної взаємодії із студентами , їх звертання чи пропозиції сприймає поверхнево, або звертає на них недостатньо уваги, обмежуючись формальною фіксацією. У педагогічній діяльності обмежується формальними контактами. Для вирішення проблем, які хвилюють студентів, особистісних зусиль практично не докладає. Між ним та його вихованцями існують психологічні бар'єри, ореол "відчуження", тому особистісний імідж викладача негативний.

o Модель "Китайська стіна" за своїм психологічним змістом близька до попередньої. Різниця полягає у наявності зворотного зв'язку, хоч і поверхневого, який в моделі "Монблан" практично відсутній. У спілкуванні "Китайська стіна" робить спробу встановити психологічний контакт зі студентами, зрозуміти їх, допомогти вирішити проблеми. Але негативним елементом діяльності "Китайської стіни" в студентських колективах є підкреслювання свого статусу, зверхнє відношення до студентів, схильність до повчань, менторства.

o Модель диференційованої уваги "Локатор". У цьому випадку викладач орієнтований на взаємодію не з усім студентським загалом, а з його окремими групами. Так, можна спостерігати випадки, коли викладач працює тільки з обдарованими студентами, аргументуючи свої дії так: "Треба підтримувати тих, хто бажає вчитися, а слабких вже навчити не можна". І навпаки, декотрі викладачі намагаються надати допомогу слабким студентам, бо "сильні в змозі набути знань самостійно". Такий підхід призводить до втрати контактів викладача зі студентською аудиторією і, відповідно, до зниження рівня фахової підготовки випускників, що в цілому негативно впливає на імідж ВНЗ.

o Модель "Тетерів", характерна для викладачів, які повністю заглиблені у свої наукові ідеї, закохані в свою наукову дисципліну, але слабко володіють методикою її викладання. Зворотній зв'язок у системі "викладач - студент" відсутній. Недостатній рівень культури спілкування, відсутність толерантності заважає "Тетереву" доброзичливо сприймати критичні зауваження та пропозиції, адекватно реагувати на них.

o Гіперрефлексивна модель "Гамлет" у деякій мірі протилежна попередній. Викладачі, які діють згідно гіперрефлексивній моделі - дуже чутливі до думок оточуючих, в більшій мірі стурбовані не стільки змістовою стороною своєї діяльності, скільки зовнішньою стороною іміджу. Так, наприклад, намагаючись завоювати прихильність студентства, вони незалежно від віку одягаються як молодь, носять молодіжні прикраси, розмовляють, використовуючи молодіжний сленг, намагаються здобути дешевий авторитет, втрачаючи при цьому повагу студентів та авторитет.

o Модель негнучкого реагування "Робот" передбачає діяльність фахівців відповідно жорсткій, строго регламентованій програмі та інструкції. З формальної точки зору їх спілкування зі студентами досить коректне, але не завжди враховуються психічні стани вихованців, їх вікові, статеві, етнічні особливості тощо. "Роботи" діють завжди так, як їм "рекомендували", не відступаючи від "генеральної лінії" та інструкцій ні за яких обставин. "Паперові справи" (звіти, плани, програми) займають у них чільне місце, відсуваючи живу роботу зі студентами на другий план. Зазвичай відношення студентів до педагогів - "Роботів" індиферентне або негативне.

o Модель "Я - сам" ("Квочка") є своєрідною психологічною моделлю, згідно якої викладачі намагаються добросовісно виконувати всі функції, акцентувати увагу на виховній роботі зі студентами, іноді надмірно їх опікуючи. У зв'язку з великим обсягом проблем, які вони намагаються, але не встигають вирішити, у них виникає ефект "психологічного вигорання": розчарування в результатах науково-педагогічної діяльності, знижується самооцінка, виникають сумніви у спроможності наукової творчості. Знижена самооцінка, невпевненість у своїх силах, нестача часу на самоосвіту та підвищення кваліфікації негативно впливають у сукупності на загальне враження, яке справляє викладач - "Квочка".

Найбільш вдалою з точки зору створення привабливого іміджу є модель активної взаємодії "Союз". У спілкуванні зі студентами такі викладачі орієнтовані на досягнення взаєморозуміння, емпатію, взаємозбагачення та співробітництво. Вони самокритичні, схильні до творчості і співробітництва. Модель "Союз" найбільш продуктивно впливає на особистий імідж викладачів і ВНЗ у цілому.

Механізми формування особистого іміджу
Міні-модуль 5.6. Професійний стрес та професійне "вигорання" у педагогічній діяльності. Засоби їх запобігання
Поняття професійного стресу. Особливості його перебігу
Засоби саморегуляції поведінки в умовах професійно-педагогічного стресу
Симптом професійного "вигорання": особливості виникнення і засоби подолання
Поради майбутнім педагогам щодо попередження професійного стресу та "вигорання"




© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru